Метро Києва сформувало 97% збитків комунального транспорту – дослідження

У 2025 році середній дохід від одного платного пасажира у комунальному транспорті Києва був у кілька разів нижчим за фактичну собівартість перевезення, при цьому метро формує основний фінансовий дисбаланс системи.

Такі дані YC.Market.

Команда YC.Market проаналізувала, як у 2020–2025 роках змінювалися собівартість перевезень, середній дохід від платного пасажира, бюджетні асигнування та фінансові результати двох ключових комунальних перевізників столиці. Окремо дослідили структуру доходів за видами транспорту та фінансові показники приватних перевізників.

У 2025 році собівартість перевезення одного пасажира становила 23,2 грн у КП "Київпастранс" та 43,7 грн у КП "Київський метрополітен". Тож, метро формує основний фінансовий дисбаланс системи: за майже однакового доходу на пасажира його собівартість майже вдвічі вища, ніж у наземного транспорту, з'ясували аналітики.

"Собівартість перевезень у комунальному транспорті зростає швидше, ніж середній дохід від пасажирів, через що залежність галузі від бюджетної підтримки посилюється", – говориться у дослідженні.

Сукупно у 2020–2025 роках КП "Київпастранс" і КП "Київський метрополітен" отримали 44 млрд грн асигнувань із місцевого бюджету: 23,7 млрд грн та 20,3 млрд грн відповідно. Наземний транспорт скоротив збиток, тоді як метро продовжує його нарощувати.

Станом на 30 червня 2026 року сукупний чистий дохід топ-10 юридичних осіб з основним видом економічної діяльності 49.31 "Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення" з Києва становив 165,9 млн грн.

До структури КП "Київпастранс" входять три трамвайні депо, чотири тролейбусні депо, шість автобусних парків, фунікулер і спеціалізовані підрозділи, які обслуговують інженерну та соціальну інфраструктуру підприємства. Протягом усього досліджуваного періоду найбільшу частку доходів від перевезень забезпечували автобуси.

У 2022 році частка автобусів зросла на 27% – і становить зараз 47%, тоді як частка тролейбусів скоротилася на 23%, а трамваїв – на 6,5%. У 2023 році частка тролейбусів відновилася до 32%, тоді як частки автобуса і трамвая знизилися до 45% і 23% відповідно.

Надалі структура майже не змінювалася: у 2025 році автобуси формували 44% доходів, тролейбуси – 32%, трамваї – 24%.

Фінансова динаміка КП "Київпастранс" не була лінійною. З 2020 до 2022 року собівартість перевезення одного пасажира зросла з 15,5 грн до 26,2 грн – на 69%. У 2023–2024 роках вона знизилася до 20,2 грн, тобто на 23% від пікового значення 2022 року. У 2025 році показник знову зріс на майже 15%, до 23,2 грн.

За шість останніх років собівартість збільшилася на 50%. Середній дохід від платного пасажира за той самий період зріс лише на 13% – з 6,4 грн до 7,2 грн. У 2025 році розбіжність стала особливо помітною: собівартість зросла на 15% за рік, тоді як середній дохід від пасажира – лише на 0,4%.

"Через різну динаміку показників непокрита середнім пасажирським доходом частина собівартості збільшилася з 9,1 грн у 2020 році до 16 грн у 2025 році, або на 75,4%", – зазначають аналітики.

Основний приріст асигнувань припав на 2025 рік. Асигнування з місцевого бюджету зросли з 3,2 млрд грн у 2020 році до 6,1 млрд грн у 2025 році – на 93%. Водночас, основна частина цього приросту припала на останній рік.

У 2025 році обсяг асигнувань збільшився одразу на 2 192 млн грн, або на 56%. Це у 3 раза більше за чистий приріст бюджетної підтримки протягом попередніх чотирьох років: між 2020 і 2024 роками він становив 753 млн грн.

Фінансовий результат підприємства також змінювався нерівномірно. Після збитку 52,4 млн грн у 2020 році КП "Київпастранс" три роки поспіль демонстрував балансовий прибуток: 197,7 млн грн у 2021 році, 242,6 млн грн у 2022 році, 206 млн грн у 2023 році.

У 2024 році підприємство отримало збиток 683,6 млн грн. У 2025 році на тлі різкого збільшення асигнувань його розмір скоротився до 101,1 млн грн – на 85%, або на 582,5 млн грн.

КП "Київський метрополітен" має іншу структуру витрат. Утримання тунелів, станцій, систем безпеки та рухомого складу формує значні постійні витрати. Після початку повномасштабної війни підприємство також виконує функцію системи укриттів.

Собівартість перевезення одного пасажира у метро зросла з 20,1 грн у 2020 році до 43,7 грн у 2025 році – на 118%. Середній дохід від платного пасажира збільшився з 6,7 грн до 8 грн, або на 19%.

"Динаміка собівартості була нерівномірною. У 2021 році вона знизилася на 17,1%, у 2022 році зросла на 69%, у 2023 році знову скоротилася на 11%. Наступні два роки принесли нове різке підвищення: на 49% у 2024 році та ще на 17% у 2025 році.

У 2025 році середній дохід від платного пасажира збільшився на 10%, але цього виявилося недостатньо, щоб зупинити розширення розриву", – зазначено у дослідженні.

Непокрита середнім пасажирським доходом частина собівартості зросла з 13,4 грн до 35,7 грн, або на 167%. Частка собівартості, яку покривав середній дохід, скоротилася з 34% до 18%.

На відміну від КП "Київпастранс", бюджетні асигнування метрополітену збільшувалися щороку. За 2020–2025 роки вони зросли з 1,9 млрд грн до 5,6 млрд грн – у 3 рази, або на 203%. Порівняно з 2020 роком розмір збитку зріс на 232%.

У 2020 році КП "Київпастранс" і КП "Київський метрополітен" разом отримали 5 млрд грн асигнувань із місцевого бюджету. У 2025 році – 11,7 млрд грн. За шість років сукупний обсяг підтримки зріс на 133%.

Лише між 2024 і 2025 роками він збільшився на 42%, або на 3,4 млрд грн. У 2025 році асигнування розподілилися майже порівну: КП "Київпастранс" – 6,1 млрд грн, або 52%; КП "Київський метрополітен" – 5,6 млрд грн, або 48%.

Водночас структура сукупного балансового збитку була іншою. Загальний збиток двох підприємств становив 3,1 млрд грн, із яких: 3 млрд грн, або 97%, припадало на КП "Київський метрополітен"; 101,1 млн грн, або 3%, – на КП "Київпастранс".

Порівняно з 2024 роком сукупний збиток двох підприємств скоротився на 14% – із 3,6 млрд грн до 3,1 млрд грн. Усе покращення забезпечила динаміка КП "Київпастранс": його збиток зменшився на 582,5 млн грн, тоді як збиток метро зріс на 97 млн грн.

Сукупно у 2020–2025 роках КП "Київпастранс" і КП "Київський метрополітен" отримали 44 млрд грн асигнувань із місцевого бюджету: 23,7 млрд грн та 20,3 млрд грн відповідно.

На тлі незмінного тарифу комунального транспорту вартість проїзду у приватних маршрутках коригувалася кілька разів. У 2020 році поїздка коштувала 8–10 грн, у 2021 році – 10–15 грн, у 2022–2025 роках – 15 грн. Із 14 березня 2026 року вартість проїзду зросла до 20 грн.

"У КП "Київпастранс" ключовими рисами стали перебудова структури доходів на користь автобусів, хвилеподібна динаміка собівартості та різкий приріст бюджетних асигнувань у 2025 році. Попри зростання витрат, підприємство суттєво скоротило балансовий збиток порівняно з 2024 роком", – говориться у дослідженні.

У КП "Київський метрополітен" розрив між собівартістю та пасажирським доходом зростав значно швидше. За близьких до КП "Київпастранс" показників середнього доходу на пасажира метро мало майже вдвічі вищу собівартість і сформувало 97% сукупного збитку двох підприємств у 2025 році.

У комунальному сегменті зростання собівартості супроводжується збільшенням бюджетної підтримки, тоді як приватні перевізники частіше переглядають вартість проїзду, звертають увагу дослідники.

Читайте також: Безглуздий проїзний за 3,6 тисячі. Як нові тарифи на громадський транспорт вдарять по киянах

Читайте також: Ані руш. Історія деградації громадського транспорту в Києві

Нагадаємо:

Із 15 липня в Києві змінюється вартість проїзду в комунальному транспорті: разова поїздка коштуватиме 30 гривень, а безлімітний місячний проїзний коштуватиме 3 656 гривень.

Столичний очільник Віталій Кличко заявив, що навіть після можливого підвищення вартості проїзду до 30 грн громадський транспорт Києва залишиться дотаційним, адже собівартість проїзду в метро становить близько 60 грн, а в наземному транспорті – близько 50 грн.