Для української продукції погоджено рекордну кількість нових експортних напрямів
З початку року для української продукції погоджено 29 нових експортних напрямів у 13 країнах і Європейському Союзі і це найбільший річний показник з 2022 року.
Про це повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
"Нові можливості охоплюють різні регіони світу — від Європи й Кавказу до Близького Сходу, Африки, Азії та Латинської Америки", – зазначили у відомстві.
До Китаю можна експортувати українське борошно, до В'єтнаму та Єгипту — яєчні продукти, до Чилі — молоко й молочні продукти. Також погоджено доступ на нові ринки для м'яса та м'ясних продуктів, кормів для тварин, живих тварин, равликів і садивного матеріалу.
Серед нових напрямів — експорт великої рогатої худоби до Алжиру, овець до Єгипту; яловичини та продуктів із неї до Іраку, Грузії й Кот-д'Івуару.
До Єгипту погоджено постачання столових яєць, яєчних і рибних продуктів, а до Кот-д'Івуару — також м'яса птиці та продуктів із нього.
Окремі рішення стосуються кормів і продукції тваринного походження. Українські виробники зможуть постачати корми для домашніх тварин до Єгипту та Республіки Корея, перероблені корми — до Албанії, а корми рослинного походження — до Грузії.
Для Грузії також погоджено сертифікати на низку побічних продуктів тваринного походження, зокрема перероблений тваринний білок і топлені жири.
Для українського рослинництва відкрито можливість експорту до ЄС рослин для посадки вишні звичайної та вишні сизої, а також їхніх гібридів. Погоджено і постачання садивного матеріалу восьми видів клена.
До Молдови можна експортувати живих равликів та ікру равликів, а також окремі категорії м'ясних продуктів.
У переліку є не лише сировина, а й продукція переробки: борошно, м'ясні, молочні та яєчні продукти, корми для домашніх тварин, зазначили у держслужбі.
"Така структура відкритих напрямів розширює можливості українських підприємств постачати за кордон готові товари та розвивати переробку в Україні", – говориться у повідомленні.
У відомстві наголосили, що відкриття кожного нового напряму — результат спільної роботи держави та українських виробників, співпраці з профільними міністерствами, МЗС та українськими дипломатичними установами.
"Ми розширюємо географію експорту й водночас створюємо можливості для постачання продукції переробки. Це важливо для розвитку українського виробництва та посилення позицій України на світових ринках", – зазначив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Погодження ветеринарних і фітосанітарних вимог є важливим кроком для виходу на нові ринки. Воно визначає умови, за яких українська продукція може постачатися до країни-партнера. Виробники отримують більше можливостей планувати експорт, розширювати асортимент і шукати нових покупців.
Нагадаємо:
Першого жовтня набрала чинності угода про вільну торгівлю між урядом України та урядом Турецької Республіки, яка передбачає звільнення товарів від сплати мита або надання знижених ставок.
Україна у перші 13 тижнів 2026/27 маркетингово року скоротила експорт ріпаку до ЄС на 44%, водночас поставки ріпакової олії зросли у 2,2 раза, а шроту — на 87%.