Целесообразность экономического бронирования на примере бизнеса

У колонці про обмеження виїзду за кордон я торкався теми бюрократичних процедур, бронювання підприємців-грантоотримувачів, створення робочих місць та виведення платників податків з тіні.

Поглянути ширше на питання допоможе критерій бронювання, який у жовтні-листопаді хочуть прив’язати до рівня зарплат. 

В суспільстві ідея здобула негативні відгуки. Опоненти називали її "соціальним дарвінізмом", класовим поділом суспільства, легальною можливістю "відкупитися" від мобілізації, дискримінацією за майновою ознакою та "війною для бідних".

А як це виглядає на практиці?

По-перше, маємо чітко розмежувати: відкупом є хабар за групу інвалідності, "бусік" через кордон у групі "туристів", фейкове місце в аспірантурі, конверт для чиновника тощо. 

А єдиний спосіб зрозуміти, чи є критичним для бізнесу співробітник – це готовність сплачувати за нього ЄСВ, військовий збір і ПДФО. Маємо створити гарантії, при яких нелегально відкупитися від мобілізації буде неможливо.

По-друге, критерій на основі офіційної заробітної плати сприятиме детінізації економіки. В Україні компанії можна поділити на три категорії:

• "білі" з офіційною зарплатою;
• "сірі", які платять мінімалку офіційно, а решту – в конверті;
• "чорні", які платять зароблене готівкою без оформлення співробітників.

Маємо повертати в "білу" економіку всіх, хто платить конвертами. А також розв’язати проблему нестачі робочих рук на підприємствах, що працюють "по-білому".

По-третє, доходи української економіки (а це половина бюджету) йдуть виключно на фінансування армії. Іншу половину видатків (не військову, а цивільну) вдається покривати за рахунок партнерів. На зарплати військовим ми не в праві витрачати жодного долара з допомоги союзників. Це наші гроші з мит і податків.

Але ми можемо забронювати працівників компаній-отримувачів міжнародної технічної допомоги. А державі гранти повернуться у вигляді робочих місць, податків і зборів. Наголос має бути на малий і середній бізнес, який відновлюється швидше, ніж підприємства-гіганти.

Правила бронювання повинні бути прозорі й зрозумілі. З відповідями, чому заброньований на тій чи іншій посаді, який внесок він робить у підтримку держави. І які гарантії, наприклад, що цей чоловік повернеться після поїздки за кордон.

По-четверте, тези про нерівність пересічних українців і "мажорів з прибутками в доларах" не відповідають їх же наріканням на доходи військових.

Натомість ідея "податку на боягузтво" справедлива. І на її користь свідчать розрахунки Офісу президента, згідно яких утримання одного бійця на фронті забезпечують 4-5 працюючих в тилу.

Проте є нюанс: тоді принцип "воюй або плати" не гармонізується з бронюванням держслужбовців, суддів, співробітників ООН, Дослідницької служби Верховної Ради, Товариства Червоного Хреста, неурядових організацій, службовців Нацполіції, органів прокуратури, місцевого самоврядування тощо.

Доцільніше не резервувати поліцейських. Бо мобілізація, скажімо, 100 тис. поліціянтів не впливає на баланс бюджету, а змінює лише код програмної класифікації видатків.

Реальний бізнес-кейс

На початку вересня я спілкувався з власницею компанії, що з 2006 року постачає забудовникам котеджних селищ, виконробам і субпідрядникам великих компаній будівельні матеріали – від фундаменту до даху. 

Фірма є офіційним дилером "Баутех-Україна", газобетонних заводів AEROC, "Юпітер", ХСМ, Новоолександрівського цегельного заводу, "Прокерам", Заводу залізобетонних виробів "Аргілл", БЗУ "Сиб-ЛТД" та ін.

В неї був запит: на об’єкт у Львівській області потрібна бригада з 15 спеціалістів-монолітників для виготовлення ЗБ конструкцій. Проєкт на 3 роки, перша черга виконання робіт – 3000 м³. 

Оплата – від 2000 грн за 1 м³, проживання коштом роботодавця. Не складно підрахувати: місячний дохід одного працівника складе понад 35 тис. грн, що є зарплатою мінімально необхідною для бронювання.

Отже, якщо ця модель запрацює, зміни стосуватимуться висококваліфікованих робітників, затребуваних фахівців, котрі працюють руками й головою. При цьому, за інформацією Держстату, до 2022 р. частка найманих працівників із доходом більше 35 тис. грн (у перерахунку на ціни 2024 р.) становила менше 5% від загальної чисельності.

Через війну будівельна галузь переживає кризу робочої сили. У Києві, наприклад, не можуть збільшити ресурси через відсутність кадрів. Щоб поліпшити ситуацію вже зараз ПБГ "Ковальська" залучає до праці засуджених на обмеження чи позбавлення волі. Є механізми, які дозволяють це. А потенційно таких людей – понад 42 тис. у бл. 100 виправних закладах.

Перспектива заповнення вакансій стикається з низкою проблем, зокрема високим відсотком мобілізації співробітників, небажанням оформлюватися в штат через відсутність військового квитка або страх отримати повістку на робочому місці.

Таким чином, спостерігаємо картину, де в зону ризику кадрової нестачі потрапляє, перш за все, "білий" сектор, який працює прозоро, оформляє трудові відносини з робітниками належним чином і виконує вимоги законодавства. У результаті ми недоотримуємо ні податків, ні мобілізованих.

Підсумки

На мій погляд, "зарплатна бронь" дозволить досягти справедливості, – щоб ухилитися від мобілізації, підприємці платитимуть податки "в білу". Цей варіант менш шкідливий і більш продуктивний, ніж сплата керівником щомісячного внеску 20 тис. грн за кожну заброньовану особу окремо від податків.

1. Потрібно згенерувати фінанси для армії, а не "рятувати" чоловіків від служби. Тим паче, у ділових колах кажуть, що суму внеску не готові викласти навіть успішні компанії з іноземними інвестиціями та "київською пропискою". А от законослухняний бізнес постраждає.
2. Я порівняв би економічне бронювання не з середньовічним "податком на боягузтво", а з німецьким "податком на солідарність". Власне в певній формі він є і в Україні, адже благодійні внески та допомога армії – приклад того, як суспільство гуртується заради перемоги.
3. Соціологи вважають, що основні проблеми, які спіткають ветеранів після повернення додому: відсутність роботи, нерозуміння суспільства, труднощі з оформленням пільг, отриманням медичної допомоги і т.ін. Тому важливо покращити умови для підприємств, котрі наймають учасників бойових дій, а також для ветеранського бізнесу.
4. Варто змінювати вимоги для працевлаштування нерезидентів, бо без трудової міграції нам не обійтися. У 2019 р. під час своєї роботи у відділі Сумського державного університету я провів опитування іноземних студентів 7 галузей знань з 9 країн світу. 

Виявилося, що серед причин, які заважають рекомендувати Україну для навчання, є складність залишитися працювати офіційно. А в майбутньому на нас чекає масовий пошук співробітників у країнах Африки, Центральної та Південної Азії тощо.