"Тигр" или "Черепаха": какую стратегию выбрать для увеличения продаж?

Минулого року бренд одягу "Cher 17" випустив провокаційну рекламу "Тьолочка", яка розділила аудиторію на два табори: одні підтримували, інші — засуджували. 

Але мета кампанії — привернути до себе увагу — досягнута. Про бренд не говорив тільки ледащий. Проте такі рішучі дії потрібні не всім бізнесам, хоч вони і дають бажаний результат — охоплення, продажі, увагу.

Мета бізнесу — заробіток. І для цього підприємець постійно шукає нові стратегії, рішення та інструменти. 

Що таке стратегія "Тигр" і коли вона доречна?

"Тигр" — в моєму розумінні, це хайп. Він швидкий, підступний, неочікуваний. Може як позитивно вплинути на бренд, так і знищити репутацію, яку ви так довго будували. Щоб використовувати провокації в маркетингу та в контенті, потрібно:

1. Бути морально готовим до хейту та мати силу витримати негативну хвилю. На жаль, не всі підприємці до цього готові і бояться використовувати цей інструмент тому, що сприймають хейт як оцінку себе та демотивуються.
2. Мати "План Б" на випадок сильного хейту або тримати поруч комунікаційника, який допоможе "відбити" атаки.
3. Якісно продумати хайп. На прикладі того самого "Cher 17" — кампанія була дуже якісною, виваженою та підготовленою. Продакшн, підтримка блогерів, комунікація засновників про відео, прогрів аудиторії до теми — це теж дає впевненість у діях, тому наслідки не такі страшні.

При цьому я не вважаю, що хайп потрібен кожній компанії. Як мінімум, люди різні, бізнеси різні, цінності різні. То як можуть бути одні й ті самі інструменти та рішення для всіх? На мій професійний погляд, ніяк.

Якщо ви відчуваєте, що провокації — не ваш підхід і вас не задовольняє сумнівна репутація в очах певної кількості людей, то не варто мучити себе цими питаннями.

Проте можливо ви створите власного "Тигра" за рівнем "трешовості" (примітка: це авторська градація та не має підтверджень в професійній літературі):

• Лайт — провокативні теми базуються на ніші вашого бізнесу, не виходять за межі загальноприйнятих норм. Наприклад, у вас косметичний бренд і є продукт для боротьби з акне. Щоб привернути увагу до проблеми, підтримати людей, можна створити спецпроєкт із серією інтерв'ю або провести експеримент з вашою продукцією. Ви викликаєте в людей позитивні емоції, але не переходите на суперечливу тему.
• Мідл — загальноприйняті норми, але викликають резонанс. Це може бути реклама з людьми, які мають різні типи тіла, вік, колір шкіри, фізичні можливості. Подібні кампанії часто робить "Nike". Вони висвітлюють важливі теми, сміливі, але не надто провокативні. Вони не переходять межу пристойності та гідності.
• Хард — підіймаються табуйовані суспільством теми, стереотипи. Така собі комунікація "на межі", яка шалено привертає увагу до себе і ділить аудиторію на два табори: амбасадорів і хейтерів. Це можуть бути відео з відвертими сценами чи озвучуванням проблеми без табу. 

Розуміючи рівні хайпу та можливі наслідки, ви створюєте той формат провокацій, який комфортний саме для вас. Саме тому бізнес-, маркетингові- чи контент-стратегії складаються індивідуально, а не завантажуються з інтернету чи генеруються ChatGPT.

Плюси та мінуси стратегії "Черепаха"

Повний антипод "Тигру" — "Черепаха". Вона знає, що їй потрібно, чітко йде до мети та не піддається на провокації від світу. Є ризик стати магазином одягу, салоном краси чи бухгалтером, як інші: не привертати увагу, не виділятись, не робити щось унікальне. Проте чи точно це так?

Під час роботи з клієнтами я завжди йду в глибину та прагну унікалізувати "Черепаху". Кожен бізнес побудований на якихось принципах, місії, баченні. У нього є власник, який обрав саме цей напрямок, а не щось інше.

 А у підприємця — погляди на проблематику, яку закриває продуктом. Він будує бізнес саме так, а не якось інакше. Тож питання: чому? Відповіді на ці питання ми й шукаємо в "океані" підприємця.

Я вважаю, що яким би копірайтер, маркетолог, стратег не був, але він нічого не зробить, якщо підприємець не ділиться своїми сенсами. Спеціаліст може вигадати на базі аналізу цільової аудиторії і конкурентів, вкласти своє суб'єктивне бачення.

Проте в книзі "Більше ніж бізнес 2.0" від Джима Коллінза та Білла Лазьє прочитала влучну фразу: "Бачення передує величі". За їхніми розмірковуваннями: "Стратегія — це шлях до реалізації бачення". 

Обидві тези розділяю та дотримуюсь їх у своїй роботі. Якщо твій бізнес побудований на баченні, бажанні змінити щось у світі, то успіх більш вірогідний, ніж коли створюєш проєкт лише для заробітку. 

Тому, на мою думку, стратегія "Черепаха" не така вже й повільна. Вона унікальна, автентична, особлива. Наприклад, Леону Леонвуду Біну, засновнику бренду "L.L.Bean", знадобилось 55 років, щоб побудувати велику компанію та мати 160 працівників. Його мотивувала любов до часу на свіжому повітрі, пристрасть до продуктів і бажання вести бізнес згідно зі своїми цінностями. Заробіток стояв у нього, як мінімум, на другому місці пріоритетів. Надихає, правда?

Замість висновку відповім на важливе запитання: яку стратегію обирати вам? Вирішувати тільки вам. Це теж про відповідальність за власне життя та прийняті рішення. Тож вивчайте себе, свій бізнес та отримуйте задоволення від підприємницького шляху.