Как в 2024 году используют 470 миллиардов на социальную сферу

Як і у 2023 році, видатки на соціальний захист є другою за величиною після оборони України статтею у держбюджеті. У 2024 році фінансування всіх бюджетних статей, де головним розпорядником бюджетних коштів є Мінсоцполітики, становить понад 470 млрд грн, що на 25 млрд грн більше, ніж у 2023 році.

Бюджет-2024 знову соціальний

Фінансування цих видатків здійснюватиметься чи не повністю завдяки зовнішнім запозиченням, які, як запланував уряд, становитимуть 1,7 трлн грн. Враховуючи, що це запозичення, а не безповоротна допомога, то у 2024 році ми вже маємо погасити понад 182 млрд грн.

Саме тому критично важливо, щоб, незважаючи на надзвичайну ситуацію і гуманітарну кризу, у якій перебуває Україна, кожна гривня у сфері соціального захисту не просто прикривала чергову прірву, а давала поштовх людям для подолання складних життєвих обставин, зменшувала потребу в підтримці від держави.

Подивімося, чи є поступ у цьому напрямку. "Найдорожчі" бюджетні програми у 2024 році:

• "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" – 271,9 млрд грн;
  
  
• "Соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини" – 88,7 млрд грн;
  
  
• "Виплата житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу" – 49,9 млрд грн;
  
  
• "Соціальний захист дітей та сімʼї" – 27,6 млрд грн;
  
  
• "Підтримка малозабезпечених сімей" – 20,2 млрд грн;
  
  
• "Соціальний захист осіб з інвалідністю" – 6,4 млрд грн.

Основні зміни і тенденції в межах цих програм:

1. Незважаючи на заплановану в березні індексацію пенсій, фінансування відповідної статті порівняно з 2023 роком не зросло переважно завдяки збільшенню власних надходжень Пенсійного фонду від ЄСВ, що є позитивним аспектом.
   
   
2. Усі інші згадані бюджетні програми зросли на 3% і більше, але за винятком програми на соціальний захист осіб з інвалідністю, бюджет якої зріс майже вдвічі, це не покриває показника інфляції, який у середньому до попереднього року уряд запланував у розмірі понад 120%.
   
   
3. Частину напрямів фінансування в межах бюджетної програми "Соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини", було вилучено і переміщено до нової бюджетної програми "Розвиток системи соціальних послуг" з обсягом видатків понад 1 млрд грн.

Експерименти із соціальними послугами

На програмі з розвитку системи соціальних послуг варто зупинитися детальніше, адже цей напрям соціальної політики спроможний вплинути на перехід від мізерного утримання до самозарадності (вміння знаходити правильний вихід із складної ситуації без сторонньої допомоги – ЕП) вразливих категорій населення.

Крім того, уже не перший рік громадські організації та асоціації органів місцевого самоврядування закликають державу стати реальним стейкголдером – співфінансувати соціальні послуги. Тому цьогорічний крок важливий та обнадійливий. Так, на 2024 рік у межах програми передбачене фінансування таких послуг:

• комплексна соціальна послуга з формування життєстійкості;
  
  
• соціальний супровід військовослужбовців та членів їх сімей у військових частинах (підрозділах) ЗСУ;
  
  
• окремі соціальні послуги деяким категоріям осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах (на базі закладів охорони здоровʼя, які належать до сфери управління Мінсоцполітики);
  
  
• соціальні послуги стаціонарного догляду, підтриманого проживання для внутрішньо переміщених осіб за принципом "гроші ходять за людиною".

Усі ці напрями експериментальні, що апріорі означає певні ризики за результатами реалізації.

Так, комплексна соціальна послуга з формування життєстійкості є новацією Мінсоцполітики. Вона не згадується в законі "Про соціальні послуги", не включена в класифікатор соціальних послуг. Немає й затвердженого державного стандарту, у якому мають описуватися зміст послуги та показники її якості. З доступних документів незрозуміло, за якими критеріями буде оцінюватися успішність цього експерименту.

Ще більше питань, а радше занепокоєння, викликає експеримент з наданням послуги підтриманого проживання на базі закладів охорони здоровʼя. Якщо уважно ознайомитися з порядком його реалізації і паспортом бюджетної програми, то можна знайти багато невідповідностей законодавству України та ЄС.

У документі йдеться, що надання послуги має відбуватися відповідно до державного стандарту, у якому написано, що вона спрямована на створення соціально-побутових умов для самостійного проживання, захист прав та інтересів таких осіб, залучення їх до життєдіяльності територіальної громади.

У той же час експеримент передбачається реалізувати в спеціалізованих санаторіях, приміщення яких не передбачають умов для самостійного проживання. Тим більше вони не можуть вважатися домом, що є головною характеристикою такого типу влаштування.

Крім того, формулювання "підтримане проживання без можливості самостійного приготування їжі" і висока вірогідність паралельного надання послуги притулку та стаціонарного догляду у тому ж приміщенні остаточно стирає тонку грань між підтриманим проживанням та інституційним доглядом, про неприпустимість якого йдеться в кожному звіті Європейської комісії в контексті євроінтеграції.

Виглядає, що експеримент з наданням послуги підтриманого проживання за принципом "гроші ходять за людиною" більш доречний, проте зараз нема оприлюдненого документа, за яким це можна проаналізувати.

Усупереч євроінтеграції

Не можу оминути ще одну важливу бюджетну програму "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проєктні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа", яка, як стверджується в пояснювальній записці до законопроєкту, має на меті "здійснення заходів з деінституціалізації".

З такою думкою складно погодитися, адже пріоритети влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які прописані не в одному документі, виглядають по-іншому. Якщо дитина втратила батьків, то вона спочатку має підлягати усиновленню, потім опіці або піклуванню, потім влаштуванню в прийомну сімʼю і аж тоді – ДБСТ. Навіть чисто математично окреслений у бюджетно-фінансовому вимірі пріоритет – на четвертому і далі місцях.

Не менш важливо зазначити, що формат влаштування в дитячі будинки сімейного типу далекий від стандартів ЄС щодо альтернативного догляду, а про корупційні загрози в контексті чергової програми з будівництва не хочеться навіть говорити.

Чи сприяє бюджет-2024 поверненню українців додому

Останнім часом ми чули кілька відверто невдалих меседжів і пропозицій з боку влади щодо повернення українців з країн тимчасового захисту. Не будемо зупинятися на негативі, але подивімося, чи передбачила держава крім слів якісь стимули для жінок та дітей.

На жаль, які і в попередні роки, спостерігаємо дисбаланс у програмах соціального захисту між людьми похилого віку і молодшими громадянами. Значно більше бюджетних коштів виділяється на пенсійні виплати, ніж на соціальну підтримку дітей та сімей з дітьми.

Очевидно, що така ситуація не виникла внаслідок політики теперішньої влади і навіть не через війну, проте за майже два роки великої війни крім неоднозначних меседжів варто було б принаймні приступити до розробки реальної стратегії, підкріпленої фінансуванням з державного бюджету.

Аналіз бюджету 2023 року свідчить, що на привабливість українських громад і держави загалом з точки зору повернення громадян здебільшого впливає розвиток послуг, у даному випадку – соціальних. Бо навіть якщо суттєво збільшити розмір виплат, що зараз неможливо, це мало вплине на добробут людей, які часто втратили майно та роботу.

Насамкінець. Позитивні тенденції в бюджеті соціальної сфери на 2024 рік є і це добра новина. З поганого – ці темпи значно відстають від швидкості появи нових викликів.

Публікацію здійснено в рамках програми МАТРА за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Висловлені думки належать лише авторці і не повинні розглядатися як відображення офіційної позиції посольства.