Миллиардер на дотациях: о чем молчит владелец "Нашей Рябы"

Один з найбагатших підприємців України, власник "Миронівського хлібопродукту" (бренд "Наша Ряба") Юрій Косюк уперше особисто виступив на захист отриманих його компаніями мільярдних дотацій від держави.

Минулого тижня бізнесмен написав колонку, в якій пояснив, чому держава підтримувала і повинна підтримувати його бізнес з виробництва курятини.

Так, власник "Нашої Ряби" вважає абсолютно справедливим, що його компанії отримали 1,4 млрд грн державних дотацій. До речі, це 30% від суми всіх дотацій, наданих державою агропромисловому комплексу за рік.

Основний аргумент Косюка: компанія сплатила найбільше податків — 4,2 млрд грн, вона єдина в списку найбільших платників податків країни і тому заслуговує на найбільші дотації.

Не посперечаєшся. Звісно, "Миронівський хлібопродукт" — одна з найбільших і найуспішніших компаній, яка представляє країну на міжнародних ринках. МХП інвестує в розвиток значні кошти і створює продукцію з високою доданою вартістю.

Тож може здатися, що дітище Косюка справедливо отримує кошти з бюджету за принципом "більше сплатив — більше отримав". Проте це не так. Далі я поясню, чому в такій підтримці МХП нема нічого спільного із справедливістю.

Нюанс перший. Баланс

Агрохолдинг Косюка справді переказав до держбюджету в 2017 році 4,2 млрд грн. Підкреслюю: саме переказав, а не сплатив. Трохи нижче я поясню, чому це важливо.

Переказав агрохолдинг 4,2 млрд грн, але скільки він отримав з бюджету? Ще більше — близько 4,7 млрд грн. Ця сума складається з 1,4 млрд грн дотацій у 2017 році і 3,3 млрд грн відшкодування ПДВ при експорті.

Як компанія може отримати з держбюджету більше коштів, ніж переказала до нього? Дуже просто. Структура експорту МХП побудована так, щоб отримувати з бюджету повернення ПДВ двічі: один раз — у вигляді дотації, а потім — при експорті. Покроково це виглядає так.

Дія 1. Птахофабрики продають своїм посередникам всередині країни продукцію, призначену для експорту.

Дія 2. Птахофабрики отримують дотацію як відшкодування ПДВ, сплаченого ними до бюджету. Саме так було до 2018 року.

Дія 3. Посередник відшкодовує раніше повернуте птахофабрикам ПДВ при експорті.

В результаті на 1 грн сплаченого ПДВ птахофабрикою її власник міг отримати з бюджету 1,5 грн. Тож аргумент "хто більше сплачує, той більше отримує", мільярдер розуміє по-своєму.

Нюанс другий. База

У колонці власник МХП каже, що за даними Державної фіскальної служби, у 2017 році його компанії увійшли до сотні найбільших платників податків.

Проте наскільки справедливо використовувати як аргумент те, що сума переказаних у бюджет податків — це база, яка дає відповідь на те, хто скільки потім повинен отримати з бюджету?

Відповідно до рейтингу, найбільшими платниками податків є виробники алкоголю і тютюну, та чи їх це заслуга? З одного боку, вони створили бізнес, який продає підакцизну продукцію. З іншого боку, 100% акцизів сплачує покупець. Виробники тут виступають лише агентами чи посередниками.

Приклад: купуємо Нашу Рябу" Косюка і бачимо на чеку, що саме ми сплатили ПДВ — ще 20% до ціни товару. Що зробили компанії МХП? Узяли цей ПДВ і переказали його до бюджету. Все.

Чи чесно, що МХП та її власник присвоюють собі як заслугу сплачений нами ПДВ при купівлі курятини? Думаю, ні. Адже те, що хтось переказує гроші в бюджет, не означає, що він їх сплачує.

Чи заслуговує МХП на допомогу від українців? Прості факти

По-перше, за січень-вересень 2017 року агрохолдинг отримав чистий прибуток 7 млрд грн.

По-друге, у 2017 році компанія виплатила 2,2 млрд грн дивідендів власникам. За останні п'ять років Косюк виплатив собі та іншим акціонерам 11 млрд грн дивідендів. Усі ці кошти переказані в Люксембург. З них сплачено в бюджет Люксембургу 15% податку.

По-третє, маржа (заробіток) МХП на курятині сягає 38%.

По-четверте, птахофабрики не платять податок на прибуток. Натомість вони сплачують сміхотворний податок за земельну ділянку, на якій розташована птахофабрика. Його сума не перевищує кількох десятків тисяч гривень на одну фабрику.

Тобто найбільш прибуткова компанія України не платить податку на прибуток, виводить усі прибутки за кордон, там сплачує основні обсяги податків і є лідером з отримання дотацій з українського державного бюджету.

Нюанс третій. Інвестиції та валютна виручка

У своїй колонці Косюк говорить не тільки про великі податки, але й про обсяги інвестицій та валютної виручки, що приносить його бізнес.

По-перше, він інвестує не в церкву чи школу, а в бізнес, і робить це з єдиною метою: заробити ще більше, ніж вклав. А заробити при маржі 38% на курці не так вже і важко.

По-друге, власник "Нашої Ряби" також наголосив, що йому треба дякувати за валютна виручку. У МХП в 2017 році вона становила близько 700 млн дол. Для розуміння: в експорті аграрної продукції України це не більше 5%.

Тож ці факти не здаються переконливими.

Хто повинен отримувати дотації

Усі підприємства в Україні виробляють лише половину аграрної продукції. Іншу половину виробляють домашні господарства. Це найчастіше бабусі, які тримають кілька тварин та город, щоб вижити. Такі люди виробляють 99% картоплі, 77% молока, тримають 67% корів і навіть 45% курей.

Бабусі в селі не є платниками ПДВ, як цього вимагає програма підтримки. Ці люди, відповідно до принципу "більше сплатив — більше отримав" ніяк не можуть претендувати на дотації. Хоча, ймовірно, потребують їх більше, ніж МХП.

На мою думку, дотації — це не премія найбільш ефективним і великим. Дотації — це, перш за все, спосіб допомогти тим, хто не може звести кінці з кінцями. Чи може допомогти собі Косюк? Звісно, може.

В Україні є тисячі підприємств, які так само будують і розвивають успішні бізнеси в сільській місцевості — від елеваторів до переробних заводів. Далеко не всі ці бізнеси мають такий простий доступ до дешевих кредитних ресурсів, хоча часом потребують державної допомоги.

Такі компанії як "Миронівський хлібопродукт" та будь-які інші види надприбуткового бізнесу не повинні отримувати ні копійки дотацій. Проте ні прем'єр-міністр, ні Міністерство аграрної політики не хочуть цього визнавати.

Далі буде…

Підкреслюю: це моя думка. З позицією Юрія Косюка можна ознайомитися тут: "Спекуляцій навколо дотацій — хоч греблю гати".

P. S. У 2017 році компанії Юрія Косюка отримали 1,4 млрд грн із 4 млрд грн дотацій за бюджетною програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників". Ця програма передбачала компенсацію ПДВ.

З 2018 року набули чинності обмеження: не більше 150 млн грн на групу компаній. Деякі парламентарі, в тому числі наближені до Косюка депутати, намагалися скасувати таке обмеження, але це їм не вдалося.

Пізніше уряд скасував витрати за згаданою програмою.

Натомість 4 млрд грн були направлені на програму "Державна підтримка галузі тваринництва". У 2017 році бюджет цієї програми був у 23 рази менший — лише 170 млн грн.

Згодом Кабмін включив у перелік отримувачів дотацій за цією програмою птахівництво. У її рамках уряд придумав нові програми компенсації капітальних витрат на будівництво птахофабрик, які дозволяють "Миронівському хлібопродукту" отримати до 1 млрд грн дотацій на одну птахофабрику.