Як Україна розширює торгівлю лісом через електронні майданчики

З липня українські лісові господарства отримали можливість торгувати необробленою деревиною на товарних біржах. 

Варто зазначити, що діяльність товарних бірж з організації торгівлі жорстко регулюється державою в особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Саме на ній лежить відповідальність за ліцензування операторів організованих товарних ринків, якими є товарні біржі, та здійснення нагляду і контролю за їх діяльністю. 

Вона ж, НКЦПФР, наділена правами застосувати відповідні санкції до товарних бірж (аж до анулювання ліцензії) за порушення (недотримання) ними встановлених законодавством вимог.

Але головне — це той факт, що продажі необробленої деревини з застосуванням механізму біржових торгів відразу показали свою ефективність: підсумкові ціни значно зросли, при тому, що рівень стартових (початкових) не змінився.

Ось конкретний приклад на одному з найзатребуваніших видів продукції на цьому ринку: нещодавно "сосна звичайна" на ТОВ "Українська енергетична біржа" (УЕБ) була реалізована по 4,8 тис грн за 1 кубометр, тоді як на традиційних торгах, що існували до появи можливості торгівлі лісом на біржах, ця ціна була вдвічі нижче – 2,1 тис грн за куб. Під "традиційними торгами" мається на увазі система "Prozorro.Продажі".

Чому біржі виявилися ефективнішими? Насамперед, через кардинально інший підхід до технології самих торгів. Ці майданчики дозволяють учасникам торгів робити необмежену кількість кроків. 

Наприклад, на вищезгаданих торгах на УЕБ цих кроків було 100, тоді як на ProZorro.Продажі законодавчо затверджений механізм дозволяє проводити торги лише в три етапи (кроки).

Ліцензію на торгівлю необробленою деревиною, в Україні може отримати будь-яка юридична особа, яка відповідає вимогам законодавства для отримання такої ліцензії та провадження відповідного виду професійної діяльності на організованих товарних ринках. 

Для цього не потрібні зв'язки у владі. Перелік вимог для потенційного ліцензіата складається, якщо казати спрощеною мовою, з чотирьох основних пунктів.

Перший – юридична особа повинна мати достатній капітал та прозору структуру власності.

Другий – наявність необхідного програмно-технічного забезпечення (у тому числі, й насамперед, електронної торгової системи), яке відповідає вимогам законодавства (зокрема встановленим нормативно-правовими актами НКЦПФР), та кваліфікованого персоналу.

Третій – сформувати та подати визначений законодавством пакет документів до НКЦПФР на отримання ліцензії з організації торгівлі продукцією на товарних біржах.

Четвертий — розробити й зареєструвати в НКЦПФР (після отримання ліцензії) правила товарної біржі, які будуть містити порядок організації і проведення біржових торгів.

При цьому також необхідно укласти договір про здійснення клірингу з особою, яка провадить клірингову діяльність, якщо товарна біржа не має наміру провадити клірингову діяльність (клірингову діяльність з визначення зобов’язань) самостійно.

В протилежному випадку, біржа зобов’язана також отримати ліцензію на провадження клірингової діяльності з визначення зобов’язань та зареєструвати в НКЦПФР правила клірингу.

Не скажу, що пройти ці етапи було просто. Наприклад, Українська енергетична біржа, у якій є обидві вищезазначені ліцензії Нацкомісії, витратила більше чотирьох місяців тільки на підготовку пакетів документів на отримання ліцензій. 

До цього процесу залучалася й аудиторська компанія. А "базу" для фінансової звітності за МСФО почали готувати ще минулого року.

І дивлячись на очевидну ефективність біржових торгів, можна прогнозувати, що число ліцензіатів, які будуть мати право на організацію торгівлі необробленою деревиною, буде розширюватися. 

Станом на сьогодні ще декілька товарних бірж вже готуються до отримання відповідних ліцензій найближчим часом.

Впевненість у перспективності такої моделі продажів дає не тільки вже підтверджена фактичними високими цінами ефективність продажів деревини через біржі, а й те, що впроваджуючи цю модель, Україна не винаходить власний "велосипед", а повторює шлях Євросоюзу.

Так, в окремих країнах Європи є свої специфічні відмінності у використовуваних системах торгівлі необробленою деревиною. Але головне правило для Центральної та Східної Європи одне: висококонкурентні торги.