Apple — лише початок: податковий наступ ЄС
У вересні 2016 року Єврокомісія постановила, що Ірландія вступила в таємну змову, відмовивши собі у величезних доходах від податків, коли надала Apple пільговий податковий режим.
Важливо відзначити, що в технічному сенсі комісія прийняла це рішення проти ірландського уряду, а не проти Apple.
Однак це навряд чи втішить Apple, оскільки постанова вимагає від компанії сплатити 14,5 млрд дол у формі недоплати з податків та штрафів.
Чому ЄС наполягає на тому, що Ірландія повинна сплатити ці кошти, хоча сама Ірландія з цим не згодна?
Невже ЄС піклується про країну більше, ніж вона піклується про себе?
Ні, насправді ЄС вважає, що податкові закони Ірландії позбавили інші держави-члени ЄС податкових надходжень, і ці держави використовують владу бюрократії ЄС, щоб об'єднатися проти Ірландії.
Дії ЄС найкраще тлумачити як стратегію привертання уваги до його довгострокового плану централізованої координації податкової політики.
Євросоюз намагається максимізувати податкові надходження від транснаціональних компаній через свій план "протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування" — BEPS.
ЄС хоче, щоб держави-члени координували дії, а не конкурували, коли мова йде про податкову політику, і обіцяє, що завдяки координації і концентрації політичної влади країни можуть бути впевнені в максимальних податкових надходженнях.
Іншими словами, податковий тиск ЄС стосується не тільки Apple: він заманює в тенета цієї схеми всі багатонаціональні компанії, щоб отримати вищі податки.
Ось чому Apple — це лише початок. Як доказ — недавня заява комісара ЄС з питань конкуренції Маргарет Вестагер про ймовірне зростання таких дій проти транснаціональних корпорацій.
Цей акцент на співпраці і координації є однією з основних проблем ЄС і принаймні однією з причин, чому Brexit став таким переконливим питанням у Великобританії і може стати привабливим для інших країн Євросоюзу.
У глобальному сенсі це питання суверенітету. "Ірландська податкова політика є і повинна залишатися винятковою справою уряду Ірландії", — каже Кілліан Флемінг з Інституту Адама Сміта.
Тривогу в Ірландії та в інших країнах-членах ЄС викликає те, що Євросоюз — організація, яка обмежує суверенітет. Його члени мають вибір: або обмежити вплив бюрократії ЄС, або прийняти рішення про вихід.
Невдача США у проведенні податкової реформи теж вплинула на цю проблему.
Американські захмарні, неконкурентоспроможні ставки корпоративного податку та непродуктивний міжнародний податковий режим позбавили Apple та десятки інших американських компаній стимулу репатріювати свої прибутки і включити їх у роботу в США, що робить їх привабливою мішенню для зарубіжних країн.
Розуміння Конгресом власної причетності до цієї проблеми настільки слабке, що у 2013 році демократи Сенату одностайно звинуватили Apple у приховуванні прибутку за кордоном, щоб уникнути американських податків.
Уряд США зобов'язаний захищати свої компанії від цього "податкового захоплення" з боку ЄС. США мусять реформувати міжнародний та корпоративний податкові режими для заохочення компаній до повернення в Штати, щоб принести свої прибутки додому і вкласти їх в науково-дослідні роботи та зайнятість.
Поки ми цього не зробимо, це "яблуко" буде занадто великою спокусою для ЄС.
За підтримки Українського товариства економічних свобод
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.