Хитра арифметика

На засіданні Кабміну від 19 січня прем'єр-міністр Микола Азаров не скупився на компліменти на адресу власного уряду з приводу економічних досягнень у 2010 році.

"Сьогодні центральне питання засідання уряду - підведення підсумків роботи промисловості в 2010 році, - повідомив він міністрам, і тут же сам підвів ці підсумки. - У цілому за рік зростання промислового виробництва склало 11% - проти 22% спаду в 2009 році".

Про ВВП за минулий рік Микола Янович говорив у настільки ж привітному тоні.

"Якби не затяжна рецесія в будівництві та екстремально несприятлива погода для сільського господарства, ми могли б розраховувати на приблизно 8% зростання ВВП в минулому році", - заявив він.

При цьому вже наступного дня глава уряду повідомив точну цифру очікуваного зростання ВВП в 2010 році - на 4,1%. Тобто, з його слів випливає, що якби не проблеми в будівництві та сільському господарстві, то величина приросту економіки Україна була б приблизно удвічі вище, ніж маємо насправді.

Однак така подача інформації Миколою Азаровим про можливі розміри зростання ВВП і фактори які на це впливають бачиться вельми однобокою. Наприклад, Світовий банк днями розставив дещо інші акценти з даного аспекту.

"Значне зростання цін на сталь та відновлення обсягів експорту, чому сприяло збільшення зовнішнього попиту, дозволили України забезпечити зростання в 2010 році після різкого зниження ВВП на 15,1% в 2009 році", - йдеться в матеріалах Світового банку, розданих українським журналістам під час презентації звіту "Перспективи світового економічного розвитку на 2011 рік".

Як бачимо, Світовий банк вважає, що економічне зростання минулого року забезпечено не якимись успішними діяннями українського уряду, а всього лише низькою базою порівняння 2009 року і сильним зростанням експорту внаслідок сприятливої зовнішньої кон'юнктури для вітчизняних металургів та інших експортерів.

Дійсно, як повідомив нещодавно Держкомстат, за січень-листопад 2010 року експорт металів з Україною збільшився в порівнянні з відповідним періодом 2009 року на 35,5%, продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості - на 37,4%, мінеральних продуктів - на 81,2%.

Все це, більшою мірою, сировинні товари, а зростання їх експорту в грошовому виразі трапився торік, головним чином, завдяки суттєвому зростанню світових цін на них.

Якщо ж врахувати частку цього експорту в усьому українському експорті і взяти до уваги, що експорт формував у 2010 році близько половини ВВП, то, використовуючи методику Азарова, вийде: якщо б не було приросту експорту за згаданими трьох позицій, то за інших рівних умов ВВП в минулому році впав б приблизно на 2-3%.

Так що, не варто прем'єр-міністру вдаватися до умовних розрахунків, відкидати падіння доданої вартості в будівництві та сільському господарстві, як він це зробив на засіданні уряду.

Оскільки при подібних розрахунках, але із застосуванням показників інших сфер економіки, загальна картина вийде дуже негарна.

Треба сказати, що вдаватися до подібних однобоких оцінок в економіці Микола Азаров навчився вже дуже давно. Наприклад, як він, так і Віктор Янукович досі час від часу з задоволенням розповідають про рекордне економічне зростання в Україні в 2004 році - на 12,1%.

Однак заслуги в цьому тодішнього уряду не було. У тому році світові ціни на сталь виросли більш ніж у два рази, в результаті чого експорт чорних металів збільшився в 1,6 рази.

І тільки завдяки приросту експорту металургійної продукції надбавка ВВП в 2004 році склала 7-8% з рекордних 12%.

Якщо ж ще врахувати збільшення експорту по інших товарних позиціях і виключити багатомільярдні приписки, отримані за рахунок фіктивного експорту з метою незаконного відшкодування ПДВ, то ВВП тоді взагалі опинився б у мінусі.

При цьому, як говориться, ВВП на хліб не намажеш. Красномовний штрих: у 2004 році ВВП виріс на 12,1%, у 2005 році - лише на 2,7%, тоді як доходи зведеного бюджету збільшилися у 2004 році - на 21,5%, а в 2005 році - на 46,7%. Усе це зафіксовано у звітах Держкомстату.

Ось і на 2011 рік уряд Азарова прогнозує приріст ВВП на рівні близько 4%, при цьому мінімальні соціальні стандарти планується підвищити лише на величину інфляції.

Тобто, реального їх збільшення не передбачається.