Яких втрат зазнає Київ через повітряну тривогу

З 24 лютого 2022 року по 9 січня 2024 року в Києві пролунали 950 тривог, свідчать відкриті дані застосунку "Київ цифровий". Якщо їх покласти на графік, то можна побачити зміну активностей росіян залежно від місяця і години доби.

Насиченість кольору на графіку вказує на частоту спрацювання тривоги в певний час доби протягом місяця чи тижня. Темніші відтінки означають щоденні випадки оголошення тривог у цей проміжок часу, а світліший чи білий колір свідчить про їх меншу кількість чи відсутність.

Серед найінтенсивніших періодів тривог і подекуди ракетних атак – початок великої війни, коли Київ протягом місяця перебував в облозі, травень 2023 року, а також останні два місяці, коли росіяни почали нову "зимову кампанію" обстрілів українських міст.

Загалом у грудні тривоги в столиці звучали 43 години. Це єдиний місяць 2023 року, коли їх тривалість перевищила травневі показники – тоді тривоги лунали майже 66 годин. Найменшу кількість тривог зафіксовано у вересні-жовтні, коли російські сили накопичували резерви для осінньо-зимових атак.

Хто допомагає Росії робити зброю

Повітряні тривоги – це питання не лише безпеки громадян, а й грошей. Коли лунає знайомий сигнал, економіка міста зупиняється: кінотеатри й театри переривають сеанси, відкладаючи їх на інший час або повертають гроші за квитки, закриваються торговельні центри, працівники ховаються в підвалах, припиняється рух громадського транспорту.

Останнє, мабуть, найболючіше для киян. 1 серпня 2022 року в КМДА оголосили, що під час повітряних тривог громадський транспорт столиці зупинятиметься. Пасажири мають вийти з транспорту і йти в укриття. Після цього в кількох містах транспорт, який теж зупиняли, запустили, проте в Києві влада навідріз відмовилася це робити. Не допомогла й петиція щодо скасування цього рішення, яка набрала необхідну кількість голосів лише за десять днів.

Прямі втрати комунальників здаються невеликими, зважаючи на безпекові ризики. Так, "Київпастранс" прозвітував, що у 2022 році перевіз 144,3 млн пасажирів – на 40,9% менше, ніж у 2021 році. Дохід скоротився до 1,37 млрд грн. Дохід "Київського метрополітену" у 2022 році знизився вдвічі до 1 млрд грн. За підрахунками ЕП, за той рік з 5:00 до 23:00 у столиці тривоги тривали 631 годину. Це еквівалентно місячному простою транспорту або 200 млн грн доходу.

Перший заступник Кличка Микола Поворозник: Метро – як двері. Тринадцять років вони відчинялися, а в один день бац – і ручка відпала

Проте непрямі втрати економіки набагато вищі. Через зупинку громадського транспорту люди стають менш мобільні і менш економічно активні. Вони змушені витрачати більше грошей на альтернативний транспорт. Люди також більше покладаються на власні автомобілі, збільшуючи затори, витрачаючи на це імпортне пальне і забруднюючи повітря.

Рік тому ГО "Пасажири Києва" порахувала, що година простою транспорту завдає столиці збитків на 8,7 млн грн. Таким чином, якщо тривалість тривог у Києві становила 1 115 годин, то економічні втрати перевищують 9,7 млрд грн.

Методологія. Дані стосовно тривог доступні на сайті "Київ цифровий" за посиланням. З подібною візуалізацією щодо решти регіонів можна ознайомитися на сайті проєкту Тexty.

Розрахунок економічних втрат проводила компанія "Про мобільність". У його основі – припущення, що втрата години автомобіліста має еквівалент у вигляді середньої вартості години на ринку праці. Більше детально з логікою розрахунків можна ознайомитися за посиланням.