Хто стане українським суперапом

"Нам треба зробити суперапку". Часто чую такий запит від українських банків – на тлі буму ШІ ринок проявляє шалену зацікавленість. Проте щоразу нагадую: суперап – це лише цифрова оболонка для продукту, якого в Україні наразі немає.

Уявіть, що банківське відділення перетворили на універмаг, де є все – від їжі та електроніки до майстерні годинників та оплати за комунальні послуги – і людині більше нікуди не треба йти. Це аналогія екосистеми суперапу, тільки офлайн.

У світі є яскравий приклад, коли суперап виріс з банку: казахстанський Kaspi.kz. Він багато років розвивав численні сервіси і привчав казахстанців задовольняти всі потреби онлайн. Наші банки такого ще не пропонують. Утім, підґрунтя для появи першого суперапу, хай і не банківського походження, ми маємо.

Як народжуються суперапи

Суперап – це "швейцарський ніж" у світі застосунків, що поєднує різноплановий сервіс: від банківських платежів до послуг таксі, доставки ліків чи бронювання квитків. Такий застосунок стає частиною щоденної рутини. Чим частіше людина його використовує, тим більше даних про її поведінку отримує бізнес.

Це означає точнішу персоналізацію та можливість збільшувати ймовірність купівлі. Зручність і частота використання також підвищує утримання клієнтів і, як наслідок, загальний дохід, який бізнес отримує за весь період співпраці.

Крім того, заробляючи на кожній транзакції всередині екосистеми, компанія отримує дохід не від одного сервісу, а з усієї цифрової активності користувача. Прибутки відомих суперапів становлять сотні мільйонів доларів.

Найвідоміший суперап – китайський WeChat. Він почав як месенджер, а зараз це екосистема, де 1,4 млрд користувачів обмінюються повідомленнями, купують товари, викликають таксі, оплачують рахунки та отримують держпослуги.

Месенджер – не єдиний шлях потрапити в лігу суперапів. Еміратський Careem був спочатку звичайною службою таксі, потім до неї додали доставку їжі з ресторанів та продуктів з магазину. Зараз застосунок також пропонує фінансові послуги.

Латиноамериканський суперап Rappi починав як сервіс з доставки продуктів. На самому початку в застосунок додали кнопку "Що завгодно", тож клієнти могли попросити кур'єрів вигуляти пса, купити ліки або навіть зняти готівку та привезти гроші додому. Зараз це вже суперап з бронюванням та стримінгом.

Що в Україні

Наприкінці 2025 року з'явилася новина про можливу угоду "Київстару" та Comfy. Завдяки різноманітним сервісам та високій частоті взаємодії з клієнтами вони були б кандидатами номер один у суперапи, але сторони не домовилися.

Хай там як, а перша суперапка в Україні виросте з екомерсу. Такі проєкти мають величезну клієнтську базу – провідний український маркетплейс у грудні 2024 року зафіксував майже 50 млн відвідувань – і вміють працювати з користувачами. Вони вже мають широкий спектр послуг навколо своїх товарів: доставку, кредити, страхування, програмне забезпечення для електроніки, утилізацію.

Наступний крок – розширення цієї екосистеми. Спираючись на інформацію про купівлі, можна запропонувати користувачам додаткові послуги: квитки на транспорт, бронь у готелях, ремонт. Далі черга недотичних до екомерсу, але популярних щоденних сервісів на кшталт переказу грошей та доставки їжі.

Формула успішного суперапу

Чи є шанси в українських банків? Найбільший бар'єр для них – регуляція. Вони не можуть просто "прикрутити" собі сервіс доставки піци, тому що захотілося. Закон забороняє їм діяльність у сфері торгівлі та матеріального виробництва. Доводиться проявляти креативність, наприклад, виносити маркетплейс в окремий проєкт та оформлювати колаборацію, де банк – лише "вітрина".

Ще один шлях – колаборація з іншим бізнесом. Маркетплейс Kasta і банк "Кредит Дніпро" змогли об'єднати в одному застосунку торгівлю, банківські послуги та державні сервіси. З точки зору амбіцій вони близькі до суперапу, але їм, як і іншим, бракує різноманітності товарів та послуг, за якими люди приходили б щодня.

Чому вийшло в Kaspi? Співзасновник проєкту мав сильну експертизу в ритейлі. Він купив банк, щоб надавати кредити покупцям своєї мережі побутової техніки. Розуміючи, що для успіху потрібна банківська експертиза, він залучив партнера-фінансиста. Вони почали будувати екосистему навколо фінансових сервісів: оплати рахунків, маркетплейсу, бронювання готелів, надання держсервісів.

Це потребувало великих інвестицій, які росли разом з масштабами продукту. У 2020 році на розробку витратили 74,4 млн дол., тепер щорічно – 200 млн дол. Зараз у Kaspi Mobile App 15 млн активних користувачів щомісяця, з яких 10,4 млн або 68% користуються застосунком щодня. У Казахстані 20 млн жителів.

Сильна експертиза, чітка стратегія, сервіси, побудовані на глибокому розумінні поведінки клієнтів, інвестиції в технології дозволили Kaspi стати суперапом. Його приклад показує, що суперап не з'являється як надбудова над застосунком. Він потребує інтеграції фінансових, торговельних та операційних процесів.

Тут немає місця поспіху та гонитві за прибутком "тут і зараз", слід мислити категорією "як ще ми можемо полегшити життя клієнту". Це шлях до того, що сервіс стане привабливим для користувачів і в довгостроковій перспективі покаже гарний фінансовий результат. Робити суперап на хвилі хайпу – дорога помилка.