Як війни змінюють міжнародну торгівлю

Один військовий інцидент у Перській затоці може підвищити вартість імпорту для українського бізнесу навіть без змін податкового законодавства. Причина проста: глобальна логістика дедалі більше залежить від геополітики.

За даними СОТ, обсяг світової торгівлі товарами у 2023 році перевищив 24 трлн дол. і значна її частина проходить через кілька стратегічних морських вузлів.

Порушення роботи хоча б одного з них здатне створити ефект доміно в глобальних ланцюгах постачання. Останні події на Близькому Сході, зокрема напруга навколо Ірану, є черговим прикладом того, як військові ризики швидко трансформуються в логістичні, юридичні та фінансові виклики для міжнародного бізнесу.

Одним з найчутливіших елементів глобальної торгової системи є Ормузька протока. За даними U.S. energy information administration (EIA), цим шляхом щодня проходять 20-21 млн бар. нафти. Це близько 20% світового споживання нафти і майже 30% світової морської торгівлі цим ресурсом.

Будь-яка ескалація в цьому регіоні миттєво впливає на страхування перевезень, маршрути судноплавства, фрахтові ставки та строки доставки. Наприклад, після атак на танкери в Перській затоці у 2019 році страхові премії для суден у регіоні зросли в десять разів, повідомляло агентство Reuters.

Глобальна економіка не раз стикалася з такими кризами. У 2021 році контейнеровоз Ever Given заблокував Суецький канал на шість днів. За оцінками Lloyd's List, це щодня блокувало товари вартістю 9-10 млрд дол. і затримало 400 суден. Цей випадок показав, наскільки крихкі глобальні ланцюги постачання.

Через напади на судна в Червоному морі великі контейнерні перевізники Maersk, MSC та Hapag-Lloyd почали обходити регіон через мис Доброї Надії. Це збільшило тривалість перевезень на 10-14 днів, а витрати – на 30-40%. Індекс контейнерних перевезень Drewry World Container Index у січні 2024 року зріс більш ніж удвічі.

Вплив геополітичних конфліктів на торгівлю не обмежується логістикою та цінами. У більшості зовнішньоекономічних контрактів передбачені положення force majeure – обставини непереборної сили. До них належать війна або військові дії, блокування транспортних коридорів, санкції, порушення міжнародної логістики.

Після початку великої війни Росії проти України компанії почали застосовувати форс-мажорні положення. Європейська бізнес-асоціація повідомляла, що в перші місяці війни значна частина українських експортерів мусила переглядати або тимчасово зупиняти міжнародні контракти через логістичні обмеження.

Однак навіть якщо контракт визнає форс-мажор, наслідки не зникають. Зміна маршрутів, страхування та фрахтові ставки впливають на митну вартість товару.

Менш очевидний наслідок геополітичних конфліктів – зміна митної вартості товарів. У міжнародній торгівлі більшість податкових платежів прив'язана до митної вартості імпортованого товару. До неї входять контрактна ціна, транспортні витрати, страхування та інші видатки на доставку до кордону.

Коли через військові ризики зростають фрахтові ставки, митна вартість теж збільшується. Під час пандемії вартість контейнерного перевезення Шанхай – Європа зросла з 1,5 тис. дол. до понад 10 тис. дол. Це означало автоматичне зростання митної вартості товарів, імпортного ПДВ та митних платежів.

Зростання митної вартості змінює баланс інтересів між державою та бізнесом, адже чим вища митна вартість товару, тим більший фіскальний інтерес держави до її перевірки. За даними Світового банку, митні процедури та регуляторна невизначеність можуть збільшувати витрати міжнародної торгівлі на 5-10%.

У періоди нестабільності це призводить до збільшення перевірок митної вартості, коригування митних платежів та судових спорів між бізнесом і митницею.

Україна глибоко вбудована в міжнародну торгівлю. За даними НБУ, експорт та імпорт перевищують 90% ВВП, тому глобальні логістичні шоки впливають на собівартість імпорту, фінансову стабільність бізнесу та податкові надходження.

У короткостроковій перспективі держава від зростання митної вартості імпорту може отримувати додаткові кошти, але в довгостроковій перспективі ріст витрат бізнесу знижує конкурентоспроможність економіки та інвестиційну активність.

Щоб зменшити вплив геополітичних конфліктів на економіку, державна політика має адаптуватися до нових умов глобальної торгівлі. Прискорення відшкодування ПДВ зменшує навантаження на оборотний капітал компаній, прогнозована митна політика – необґрунтовані коригування митної вартості. Розвиток альтернативної логістики будує нові транспортні коридори, які знижують залежність від нестабільних регіонів. Важлива координація податкової та митної політики.

У сучасній глобальній економіці геополітичні конфлікти дедалі більше визначають правила міжнародної торгівлі. Вони впливають не лише на ціни, а й на логістику, виконання контрактів, митну політику та податкове навантаження на бізнес.

Для України ці процеси мають особливе значення. Вітчизняна економіка значною мірою залежить від імпорту енергоносіїв, технологій та обладнання. Будь-які глобальні логістичні потрясіння швидко впливають на собівартість імпорту, фінансову стабільність бізнесу та податкові надходження держави.

Найбільш чутливі до глобальних логістичних ризиків електроніка і технологічна продукція, пальне, промислове обладнання для виробництва та інфраструктурних проєктів, обладнання для машинобудування та енергетики. Саме ці сегменти відчувають наслідки зростання транспортних витрат і страхових ставок.

Якщо напруга в Перській затоці зростатиме, світ може зіткнутися з новим стрибком вартості перевезень, подібним до кризи контейнерної логістики під час пандемії.

У сучасній глобальній економіці геополітика дедалі частіше стає фактором ціноутворення. Військові конфлікти впливають не лише на безпеку регіонів, а й на логістику, страхування перевезень, митну вартість товарів та податкове навантаження на бізнес. У результаті події за тисячі кілометрів від України можуть впливати на собівартість імпорту та фінансову стабільність компаній.

Для відкритих економік, вбудованих у глобальні ланцюги постачання, геополітичні ризики стають одним з ключових економічних факторів. Економічна стійкість держави залежить не лише від внутрішньої політики, а й від здатності адаптуватися до нестабільності світової логістики та міжнародної торгівлі.

У цих умовах прогнозована митна політика, ефективне управління логістичними ризиками та розвиток альтернативних транспортних маршрутів стають важливими елементами економічної безпеки країни.