Криваві мільярди: скільки заробляють світові компанії, які так і не вийшли з РФ
День початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну став своєрідним водорозділом для міжнародного бізнесу. Хтось, як Nike, майже одразу вийшов з Росії та отримав подяку за це від президента України Володимира Зеленського. У когось – як у Carlsberg та IKEA, вихід з російського ринку зайняв кілька років.
Водночас були й компанії, такі як Leroy Merlin, які лише імітували вихід з РФ. А деякі – зокрема, Coca-Cola, виробник солодощів Oreo і Milka Mondelez International та Raiffeisenbank, так і не виконали своїх обіцянок залишити Росію.
Скільки західних компаній покинуло РФ за 3,5 роки великої війни? Скільки у бюджет РФ принесли ті, хто залишився? Як компанії двох найбільших донорів України – США і Німеччини – фінансують режим Путіна? І чому корпорації, працюючи в РФ, приховують фінзвітність?
Повністю вийшли – лише 12% компаній
Відсоток компаній, які залишали ринок РФ, різко зростав з першого дня великої війни до середини квітня 2022 року. За підрахунками Університету Сент-Галлена, до кінця того року зв’язки із країною-спонсоркою тероризму розірвали менше 9% із проаналізованих понад 3 тис. іноземних компаній.
За останні 3,5 року співвідношення тих західних компаній, які вийшли з РФ та тих, які залишилися, практично не змінюється. Так, у 2024 році Росію залишили ще понад 160 міжнародних компаній, зокрема – Carlsberg, Unilever та IKEA.
До літа 2025 року показник "виходів" також суттєво не зріс: за оцінками KSE Institute, із проаналізованих 4177 компаній, лише третина заявила про вихід із РФ або призупинили там свою діяльність, 54,8% все ще зберігали присутність і лише 12% західних бізнесів здійснили повний вихід.
Станом на липень 2025 року повністю вийшли з Росії лише 503 компанії. У довоєнному 2021 році на них працювало майже 590 тис. осіб, а самі підприємства згенерували 110 млрд дол. річного доходу. Водночас 2326 бізнесів (55%) продовжують діяльність у країні. Ще 1377 скоротили операційну діяльність або перебувають у процесі виходу.
Хоча сумарний виторг іноземних компаній у РФ впав із 318 млрд дол. у 2021 році до 193 млрд дол. у 2023-му, проте прибуток залишився майже на тому ж рівні (16,7 млрд дол. у 2023 році проти 18,4 млрд дол. у 2021 році). Сплачений цими компаніями податок на прибуток навіть зріс – із 5,4 до 6,4 млрд дол.: у KSE пояснили це посиленням податкового тиску.
60 мільярдів доларів податків у бюджет РФ
Загальний дохід іноземних компаній у РФ торік досяг 201 млрд дол., майже не змінившись у порівнянні з 2023 роком (198 млрд дол.), йдеться у спільному звіті B4Ukraine, KSE Institute та Squeezing Putin. При цьому чистий прибуток сягнув найвищого рівня за останні три роки – 19,5 млрд дол.
"Лише за 2024 рік компанії сплатили до бюджету Кремля щонайменше 20 млрд дол. податків, а загалом із початку вторгнення понад 60 млрд дол. Ця сума еквівалентна майже половині воєнного бюджету Росії на 2025 рік і достатня, щоб забезпечити контрактами понад мільйон російських військових", – йдеться у звіті.
При цьому компанії з США і Німеччини – найбільших донорів України – найбільші корпоративні донори військової економіки РФ. Частка американського бізнесу залишається відносно стабільною: 19% доходів від усіх іноземних компаній в Росії у 2024 році у порівнянні з 20% у 2021-му.
За підрахунками аналітиків, 325 американських компаній, які на початку 2022 року мали зв’язки із РФ, і далі продовжують вести там бізнес. Ще 387 – офіційно анонсували повне припинення діяльності чи скорочення операцій. І лише 96 фірм завершили вихід із РФ через продаж або ліквідацію своїх операцій.
Загалом, у 2024 році американські корпорації отримали у РФ 38 млрд дол. доходів, сплативши 1,2 млрд дол. податків на прибуток. Останній показник значно зріс у порівнянні з 2021 роком (915,7 млн дол.). Американці продовжують домінувати в декількох сегментах ринку Росії: тютюн (Philip Morris), продукти харчування та напої (PepsiCo) і товари широкого вжитку (Mars, Procter&Gamble).
Продовжують діяльність у РФ і 248 німецьких компаній – 55% від тих, що працювали до великої війни. Лише 74 підприємства повністю завершили вихід із російського ринку. Німецькі фірми торік зафіксували 19 млрд дол. доходів, сплативши в казну РФ 594 млн дол. податків.
Загалом же бізнеси з країн ЄС заробили 93,5 млрд дол. і віддали Кремлю податками близько 2,64 млрд дол., попри тверду позицію блоку проти агресії Росії та його значну допомогу Україні. "На кожні 13 доларів допомоги ЄС Україні їхні компанії можуть все ще сплачувати один долар податків Росії", – підкреслюють експерти.
На тлі виходу частини західних брендів з російського ринку їхнє місце активно починають захоплювати китайські та турецькі компанії, особливо в автомобільному й технологічному секторах. Так, 6 з 20 іноземних компаній з найвищими доходами у 2024 році – китайські, з яких 5 – виробники автомобілів.
Надприбутки Raiffeisenbank і OTP Bank
За словами експертів KSE, банки залишається важливим джерелом доходів бюджету РФ, дозволяючи Кремлю частково компенсувати втрати від санкцій і обмежень експортних обмежень.
За 2024 рік іноземні банки, які продовжують працювати у РФ, заробили понад 3,4 млрд дол. Їхня частка в активах банківської системи Росії скоротилась до 2,72%, однак вони забезпечили 7,86% від загального прибутку сектору.
Як і раніше, найбільші прибутки генерує австрійський Raiffeisenbank – 1,54 млрд дол. (3,5% від прибутків сектору). Попри обіцянки щодо виходу із РФ та тиск Європейського центробанку, Raiffeisenbank продовжує утримувати та просувати інвестиції в російські державні та приватні організації, які перебувають під санкціями, а також – заробляти мільйони на компаніях, що забезпечують армію РФ.
Крім цього, фіксувалось надання російською "дочкою" банку кредитних канікул мобілізованим росіянам, які в складі армії РФ нищать українські міста. Ба більше, у документах про оформлення таких канікул банк вживав російські назви окупованих частин Донецької та Луганської областей, а також називав російське вторгнення в Україну "спеціальною воєнною операцією".
Окрім "Райффайзену", значні прибутки торік у РФ також зафіксували китайський ICBC Bank (370 млн дол.), угорський OTP Bank (350 млн дол.), Bank of China (144 млн дол.) та China Construction Bank (40 млн дол.).
"Попри поступове згортання діяльності окремими фінустановами та вихід із ринку, сукупний прибуток іноземних банків у РФ зріс більш ніж на 15% у порівнянні з 2023 роком. Водночас ці установи продовжують сплачувати значні суми податків (близько 1,3 млрд дол. у 2024 році), підтримуючи бюджет держави-агресора", – наголошують в KSE Institute.
Саме фінансовий сектор забезпечує найбільші податкові надходження від іноземних компаній: торік він сплатив податків на 1,28 млрд дол.
Надприбутки Nestle та брехня PepsiCo
Сектор споживчих товарів швидкого обігу (FMCG) зберіг позицію лідера за обсягом доходів – 32,7 млрд дол., сплативши 670 млн дол. податків. Серед найбільших представників – Mars, Nestlé, Procter&Gamble, Leroy Merlin і Metro.
"Їх надприбутки показують, як компанії, що виробляють товари широкого вжитку, зміцнили свої позиції на ринку, часто спираючись на перебільшені або сумнівні твердження про "товари першої необхідності", як шампунь, лосьйон після гоління чи кондитерські вироби, щоб виправдати продовження своєї діяльності", – заявляють B4Ukraine, KSE Institute та Squeezing Putin.
Виробники продуктів харчування і напоїв, алкоголю і тютюнових виробів разом заробили 71,4 млрд дол. і забезпечили 1,67 млрд дол. податків. При цьому багато корпорацій так і не виконали своїх публічних обіцянок про вихід з російського ринку.
Так, у 2022 році PepsiCo потрапляла на перші шпальти газет як компанія, що "виходить з Росії". Тоді корпорація оголосила, що припинить рекламу та виробництво певних напоїв у країні. Проте замість виходу компанія продовжила пропонувати перейменовані версії своїх напоїв, а згодом – навіть розширила свою присутність, відкривши торік новий завод з виробництва снеків. У 2023 році її дочірня компанія "Вимм-билль-данн" збільшила прибуток у 2,6 раза, а загальні продажі групи зросли на 26% до 4,7 млрд дол.
Американський гігант у сфері виробництва снеків – Mondelez International – також не зважився на повний вихід з РФ, але на тлі критики у червні 2023 року пообіцяв до кінця року відокремити російський бізнес. Проте згодом виробник Oreo і Milka прибрав це зобов'язання зі свого сайту і не згадував про нього у річному звіті, опублікованому в лютому 2025 року. Mondelez також видалив заяву від березня 2022 року, в якій зобов'язувався "скоротити всі необов'язкові види діяльності" в Росії.
Coca-Cola Co. також продовжує заробляти в РФ. Хоча компанія припинила пряму діяльність в країні після початку великої війни, у 2024 році вона подала три заявки на реєстрацію товарних знаків Coca-Cola, Sprite і Fanta, пояснивши це необхідністю збереження інтелектуальних прав.
У 2022 році корпорація попросила своїх партнерів у Росії вилучити товар з магазинів, припинити постачання сиропу та припинити виробництво, але характерний червоний логотип можна було легко знайти в супермаркетах і ресторанах по всій країні і два роки потому. Згодом з’явився бренд "Добрый Сola", який продається в банках знайомого червоного кольору і має смак, який мало хто зможе відрізнити від оригіналу.
"Добрый Сola" запустила компанія Multon Partners, яка і раніше розливала кока-колу в РФ. Multon є підрозділом окремої компанії Coca-Cola HBC, 21% акцій якої належить американській материнській корпорації. "Добрый Сola" стала найпопулярнішою газованою водою в країні, займаючи 13% ринку. А прибуток Multon Partners у 2023 році сягнув більше 111 млн дол.
"Прибутки від продажу Coca-Cola в Росії просто перейшли до Coca-Cola HBC, яка отримала частку ринку завдяки успіху "Добрый Сola", – визнав аналітик CFRA Research Гаррет Нельсон.
Приховування фінзвітності
Аналітики звертають увагу, що іноземні компанії поступово припиняють публікацію звітності. Особливо це стосується великих корпорацій. За підрахунками KSE Institute, із 100 найбільших іноземних компаній, що працювали в РФ у 2021 році, у 2023 році прозвітували лише 86. Ще через рік цей показник обвалився вдвічі – до 43.
"Водночас компанії з нижньої частини списку звітують стабільно, без значних змін. Така вибірковість може свідчити про узгодження звітності з Кремлем", – пояснили в KSE Institute.
Зокрема, у Metro публікують фінансові показники, включно зі сплаченими податками, на консолідованому глобальному рівні, не розбиваючи їх по окремих країнах.
А компанія-шортселлер Hindenburg Research звинуватила польського ритейлера LPP (бренди Reserved, Cropp і Sinsay) у тому, що він фіктивно продав бізнес у РФ та зберіг контроль над підприємствами в країні. За версією Hindenburg Research, ритейлер міг маскувати продаж активів у Росії, маніпулюючи бухгалтерською звітністю шляхом включення виручки з РФ у звітності у розділ "інше". LPP усі звинувачення відкидає.
У B4Ukraine припускають, що рішення не розкривати повністю фінансові звіти може свідчити про намагання компаній уникнути шкоди репутації, пов'язаної з масштабами їхньої економічної підтримки РФ.