Навіть під обстрілами російських артилерії, літаків та ракет економіка продовжує працювати та пристосовується до нових умов. Не в останню чергу це стало можливим завдяки безперебійній роботі банківської системи.

У перші ж години масштабного вторгнення НБУ запровадив низку заходів, завдяки яким вдалося не просто заспокоїти панічні настрої українців, а й повернути довіру до банків та збільшити залишки коштів на рахунках.

Зрештою, за 44 дні війни в українців не залишилося приводів не довіряти банкам: безготівкові розрахунки працюють, а черги до банкоматів зникли.

"У більшості країн, які зіткнулися з війною, банківська система йшла на банківські канікули. Тобто банки припиняли роботу максимум через два дні після початку бойових дій", – не без гордості говорить голова НБУ Кирило Шевченко.

Та все ж війна суттєво вплинула на роботу фінансової системи. В умовах воєнного стану НБУ погодився тимчасово пожертвувати принципами, порушення яких недопустиме в мирний час. Наприклад, український центральний банк пішов на пряме фінансування бюджету через купівлю держоблігацій.

Як в НБУ оцінюють втрати економіки від війни? Як змінилися ціни в перший місяць активних бойових дій? Що буде з банками російських власників та які санкції проти РФ завдали б агресору найбільшої шкоди?

Що з економікою країни

— Від початку активної фази російсько-української війни обсяги українського експорту суттєво скоротилися.

За різними підрахунками, наразі працюють близько 20% бізнесів. Зупинилися більшість ключових промислових компаній. Як довго країна може жити в таких умовах?

— Ви маєте рацію, ділова активність сильно знизилася. Особливо це стосується частини регіонів, це територія десяти областей, які більшою або меншою мірою уражені війною.

Коли ми робили перші оцінки про те, що економіка працює приблизно на 50% від довоєнного рівня, ми аналізували втрати економіки на основі територій, де велися бойові дії, порушення економічних зв'язків з іншими регіонами та експортних шляхів.

Проте зараз ми бачимо, що економіка почала пристосовуватися до цієї ситуації. Завдяки певним податковим ініціативам уряду вдалося зменшити тиск на економіку, деякі сфери почали оговтуватися.

Ми проаналізували світовий досвід, як війни впливають на скорочення ВВП, проаналізували відповідну статистику МВФ щодо таких країн, як Ірак, Ліван, Сирія, Ємен. Бачимо, що під час війни остаточне скорочення економіки в них було від 25% до 35%. Але потрібно розуміти, що це оцінка тривалої війни.

Також варто говорити не лише про потенційний вплив війни на економіку, а і про те, що ми робимо, щоб цей вплив був мінімальним. Робоча банківська система під час війни – це не даність.

У більш давніх конфліктах, як, наприклад, під час Балканської війни, у воюючих країнах банківська система йшла на банківські канікули. Тобто вона працювала максимум два дні після початку бойових дій і потім припиняла роботу.

У нас же банківська система працює.

— Який зараз рівень інфляції за оцінками НБУ?

— Ми оцінку інфляції проводили на основі веб-скрепингу. Якщо говорити про березень, то ми оцінили зміну інфляції 2,1% за місяць. Її показник рік до року становив 11,1%, базова інфляція – 8,5%. Причини подорожчання зрозумілі: логістичні проблеми та зростання виробничих витрат.

До речі, якщо дивитися наш останній прогноз, який виходив ще до війни, у січні, то там очікувалися індекс цін за березень у річному вимірі на рівні 9,2% і річна базова інфляція 8,2%. Тобто відхилення навіть попри війну помірне.

— Яка наразі ситуація з платіжним балансом?

— Щиро скажу: більшість макропоказників, у тому числі платіжний баланс, оцінювати та прогнозувати дуже важко. Національний банк використовує багатофакторні моделі, але в цих моделях враховується дуже багато чинників, які, на жаль, зараз неможливо достовірно оцінити.

Загалом з початку війни дозволено здійснювати лише критичний імпорт. Його перелік оновлювався кілька разів, і зараз до нього включена більшість продукції, яку український бізнес імпортував у довоєнний час. Утім, порівнювати довоєнний та поточний імпорти неможливо.

Експорт через проблеми з логістикою відчутно знизився. Водночас ми бачимо, що бізнес поступово вирішує проблеми з логістикою.

Державна допомога має підтримати експорт. Наприклад, ми дуже схвально сприйняли ініціативу президента щодо можливості кредитування аграріїв під 0% для проведення сівби.

З початку війни банківська система видала 2,3 млрд грн кредитів. Тобто кредитний портфель банківської системи не зменшився.

У планах банків стоїть додаткове кредитування аграрної галузі на 40 млрд грн. Це плани банків-учасників програми. На 1 квітня це 12 банків. Пакети документів ще 17-ти банків – на стадії підписання.

Тобто ми з урядом працюємо над тим, щоб у банків з’явився додатковий апетит до кредитування навіть у цих умовах.

— Яка ситуація в державних банках?

— Якщо виокремити приріст кредитних портфелів за час повномасштабної війни державних банків, то вони на 1 квітня надали додатково кредитів на 12,8 млрд грн. Це 15% приросту кредитного портфеля за попередній рік, у якому державні банки продемонстрували рекордний приріст.

Я підтримую прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, який наголошує, що банківська система повинна бути одним з основних драйверів відновлення економіки. І розумію, що державним банкам буде відведена ключова роль у цьому процесі.

— Кого вони кредитують?

— Серед позичальників є великі державні компанії, зокрема, оборонної промисловості та енергетичної сфери. За програмою "5-7-9%" державні банки з початку війни видали понад 800 кредитів.

Весь портфель державних банків за цією програмою з початку війни сягнув 1,2 млрд грн. Великі недержавні банки теж активні. Приміром, за цією програмою під час війни "Райффайзен банк" видав кредитів на 165 млн грн.

Про курс та валютні обмеження

— Який стан золотовалютних резервів?

— На початку квітня, після більш ніж місяця війни, обсяг міжнародних резервів перевищує 28 мільярдів доларів. Це 85% від композитного показника МВФ.

Поповнення резервів відбувалося завдяки тому, що Україна отримала дуже значну підтримку світу. Це RFI (Rapid Financing Instrument, програма екстреного фінансування – ЕП) від МВФ, транші від Євросоюзу, Світового банку та інших не менш важливих партнерів України.

З початку війни Україна отримала 3,2-3,3 мільярда доларів у різних валютах від міжнародних фінансових організацій. Ці гроші підтримали наші резерви. Парадокс: завдяки цій підтримці резерви зараз вищі, ніж до початку війни.

Україна витрачає резерви на купівлю критичного імпорту. Зрозуміло, що нам необхідна подальша підтримка, щоб забезпечувати країну. У першу чергу – на наші оборонні та соціальні потреби.

Ефективність державної політики завжди залежить від того, наскільки ті чи інші функції держави підкріплені фінансуванням.

Тут варто віддати належне Мінфіну. Раніше ми могли довго обговорювати з Мінфіном ті чи інші питання, а зараз усі працюємо дуже оперативно, командно і професійно.

— 24 лютого НБУ зафіксував курс долара на рівні 29,25 грн. Який зараз ринковий курс валюти і наскільки він далекий від офіційного?

— Ми в щоденному режимі отримуємо показники з ринку і розуміємо, що різниця між офіційним курсом і курсом на чорному ринку не така, якою була на початку війни. Вона почала досить суттєво звужуватися.

Якщо на початку війни ми бачили в обмінниках, що курс коливався на рівні близько 40 гривень за долар, то сьогодні середній курс на готівковому ринку 31,63-32,05. Це не дуже широкий спред і це нас тішить.

Думаю, найближчим часом ми розглянемо деякі послаблення щодо валютообмінних операцій. У принципі, ми вже їх робимо.

З останнього: ми розширили перелік транскордонних переказів для волонтерів та скоротили граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями. І можу вас запевнити: це не кінець. Ми хочемо пом’якшувати наші обмеження, зважаючи на стабільну роботу банківської системи.

— Тобто скасування деяких обмежень можливе навіть до закінчення воєнного стану?

— Ввести обмеження досить легко, але скасовувати їх треба поступово. Те, що можливо робити в умовах воєнного стану – це поетапно послаблювати обмеження.

Для нас головне, що банківська система ліквідна, що вона працює. Тепер треба поступово повертати весь обсяг притаманних їй функцій.

Як себе почуває банківський сектор

— Ми говоримо, що банківський сектор стійкий, ліквідний, і він був таким перед входженням у кризу, спричинену війною. Наскільки ситуація змінилася за останні 40 днів? Чи спостерігали ви відплив депозитів?

— Стабільна робота нашої банківської системи зараз – це не те, що вдалося за замовчуванням. Уявіть собі, якби Національний банк у цих умовах показав себе слабкою інституцією, це б призвело до втрати економічної керованості.

У нас могла припинити працювати карткова інфраструктура, безготівкові платежі могли зупинитися, населення штурмувало би банки, а про кредитування сівби мова взагалі не йшла б. Нам вдалося уникнути цього сценарію.

У перші дні війни була проблема, коли мережі магазинів та АЗС не приймали платіжні картки. Сьогодні такої проблеми вже немає. Усі розуміють, що банківська платіжна інфраструктура продовжує працювати.

Щодо відпливу депозитів, то в нас на 1 квітня порівняно з першим днем війни гривневі вклади населення зросли на 19%. Вклади в іноземній валюті зменшилися на 2%. Кошти юридичних осіб з початку активної фази війни зменшилися на 4% у гривнях і на 8% у доларах. Критичних відпливів із системи в нас немає.

Додам також, що ми разом з парламентом за дорученням президента розробили закон про стопроцентну гарантію вкладів на воєнний час. Парламент уже за нього проголосував.

Це загальна світова практика. Навіть не під час воєн, а, наприклад, під час економічної кризи 2008 року низка країн запроваджувала цей інструмент.

Я вважаю, що це, з одного боку, сприятиме стабільності банківської системи, а з іншого – щойно цей закон буде підписаний, то ви побачите хороші новини від НБУ.

— Про які новини йдеться?

— Дочекаймося підпису президента.

— Як змінилася структура доходів банківської системи? На чому зараз заробляють банки?

— За перші два місяці року банківська система заробила майже 10 млрд грн. У нас немає фінальних цифр за березень, бо банки ще не сформували всю звітність.

Ми точно можемо очікувати зменшення частки комісійних доходів банків від операцій з платіжними картками, адже на період воєнного стану платіжні системи за ініціативою банків скасували комісію інтерчейндж, а банки відповідно переглянули комісію для торговців. Але таке зменшення не повинно значно вплинути на загальний рівень прибутковості банківської системи.

Також зрозуміло, що платіжна дисципліна за кредитами сьогодні не така, якою була до війни.

Ми в НБУ прибрали всі регуляції, які можуть призвести до негативних наслідків для банку у випадку надання кредитних канікул – за тілом кредиту, за процентами. Тобто ми ставимося з дуже великим розумінням до того, що відбувається.

Ми очікуємо, що джерело доходів банків не буде таким стабільним, як до війни. Решта доходів, наприклад, від ОВДП, лишаються стабільними завдяки тому, що Міністерство фінансів обслуговує свої зобов’язання вчасно і якісно.

— На початку активних воєнних дій гостро поставало питання українців, які виїхали за кордон з готівковою гривнею. Чи вдалося розв'язати цю проблему?

— Це було одним з тих питань, яким ми займалися буквально в щоденному режимі. Тут є дві складові.

По-перше, ми дали можливість насамперед комерційним банкам, які є частинами транскордонних груп, обміняти гривню, зібрану в іноземних юрисдикціях, на валюту.

Сьогодні так працює низка банків: "Райффайзен" та Erste Bank – в Австрії, "ОТП банк" – у Молдові та Угорщині, Banca Comercială Română – у Румунії, Tatra банк – у Словаччині.

По-друге, ми підписали окрему велику угоду з Національним банком Польщі. Ми готові викупити за цією угодою 10 мільярдів гривень, конвертованих українцями у злоті. У разі потреби ця сума може бути збільшена.

Утім, ми бачимо, що фактичні обсяги проданої українцями готівкової гривні значно менші. Люди їхали з тим, що було. Є багато тих, хто виїхав лише з готівковою гривнею. Цим людям потрібно було допомагати.

Спочатку за кордоном були неринкові курси. Однак після того, як ми запровадили цю програму, курси стали більш-менш наближеними до ринкових.

Проте ми і зараз акцентуємо, що платіжна інфраструктура працює стабільно. Ми не обмежували безготівкові розрахунки, зокрема за кордоном можна вільно розраховуватися за товари та послуги.

Так, ми ввели обмеження на зняття клієнтом готівки за кордоном з платіжних карток, відкритих до рахунків у гривні, на рівні 100 тисяч гривень на місяць. Але близько 3 тисяч євро на місяць – це достатня сума для задоволення основних потреб, особливо за умови, що ви можете продовжувати платити карткою.

— Ви могли б пояснити українцям, які взяли в банках кредити під заставу майна, що буде з цими кредитами, якщо заставне майно було знищене в ході бойових дій?

— Ми це питання прокомунікували з банківською системою. Ми зняли низку обмежень, щоб максимально спростити банкам умови кредитування. Це стосується страхування, оцінки. Це питання у фокусі нашої уваги і ми теж ним займаємося. Розуміємо, що по-іншому не можна.

— Що робити позичальнику після війни, якщо квартиру, на яку він оформив іпотеку, було знищено? Чи повинен він буде повертати цей кредит?

— Сьогодні у нас для цього застосовуються кредитні канікули.

Надалі, я можу з усією відповідальністю заявити, що якщо людина втратила житло як предмет застави за власною іпотекою, то не можна застосовувати загальний підхід і залишати її наодинці з тими проблемами.

Ми будемо відпрацьовувати механізми після закінчення війни, тому що, на жаль, це не буде стосуватися лише іпотеки. Це буде стосуватися низки видів забезпечення.

Будемо з банками напрацьовувати, як вони будуть відновлюватися, покривати ці збитки капіталом, щоб це не створювало соціальних проблем.

Про ситуацію з державними фінансами

— Ви на початку сказали, що Україна вже отримала 3,3 мільярда доларів зовнішнього фінансування. На яку суму ми можемо розраховувати від міжнародних партнерів за програмами, щодо яких ідуть переговори?

— Зараз ведуться активні переговори про створення спеціального рахунку, який буде адмініструвати МВФ для України. Його фінансуватимуть країни G7 та, можливо, доєднаються інші розвинені країни.

Цей механізм має стати основним елементом підтримки України в боротьбі з російською агресією. Ми залучені в цей процес, але поки йдуть перемовини, не можемо говорити про конкретні суми.

Механізм цього рахунку відпрацьовує МВФ. Ми дуже сподіваємося, що остаточний результат та перші цифри ми отримаємо протягом весняних зборів МВФ та Світового банку у квітні.

Наразі більшість країн поки що остаточно не визначили розмір своєї допомоги. Перемовини тривають окремо з кожною країною.

— Який зараз розмір дефіциту держбюджету і яким він може бути у квітні?

— Це питання я би переадресував Міністерству фінансів. Про точні цифри поки говорити зарано, бо чим довше триватиме війна, тим більше буде потрібно фінансування.

Щодо джерел покриття, то від початку війни Нацбанк і банківська система переказали до бюджету близько 83,4 мільярда гривень.

По-перше, 19 мільярдів гривень – частка переказаного Нацбанком прибутку, ще 29,7 мільярда гривень – сплачені авансом дивіденди державних банків за 2021 рік.

По-друге, викуп військових ОВДП на 20 млрд грн. Це пряме фінансування бюджету.

Ви знаєте, що для Нацбанку ця функція не притаманна, не у військовий час ми б навіть не розглядали це питання. Але ми розуміємо, що зараз вся економіка працює лише на оборону, тому Національний банк теж має бути частиною цього.

Національний банк фінансуватиме лише критичні видатки уряду в обмежених обсягах та лише шляхом купівлі цінних паперів уряду на первинному ринку. Ми також зберігатимемо максимальну прозорість у висвітленні таких операцій.

По-третє, важливо розуміти, що головним має бути залучення міжнародного фінансування на відновлення економіки. НБУ не має і не може бути єдиним джерелом.

Крім того, Нацбанк відкрив спецрахунок, на який надійшли понад 14,7 мільярда гривень для Збройних сил України.

Ці кошти акумулюються Міністерством оборони, Національною гвардією, Державною прикордонною службою, Національною поліцією та направляються на потреби наших захисників.

Ми щоденно фіксуємо, куди і скільки переказуємо, публічно про це повідомляємо.

У перші дні на цей рахунок надходило дуже багато коштів, але зараз надходження стали меншими. Я хотів би звернутися до всіх: продовжмо підтримувати наші Збройні сили.

Останнє джерело покриття дефіциту – місцеві бюджети. Місцеві адміністрації теж перерозподіляють кошти місцевих бюджетів на користь резервного фонду на потреби оборони.

Про російські банки та санкції проти РФ

— Поговорімо про російські банки в Україні. Скільки їх залишилося і яка політика НБУ щодо них?

— "Сбєру" та "Промінвесту" було анульовано ліцензії в перші дні (війни – ЕП).

Ми розуміємо, що наступним кроком повинно стати примусове вилучення цих активів. Зрозуміло, що українські вкладники цих банків повинні отримати свої вклади – спочатку в межах гарантованої суми.

11 березня Нацбанк направив в Кабмін листа, у якому запропонував примусово вилучити фінансові активи Сбєрбанку росії та Промінвестбанку. У дохід держави може бути спрямовано близько 26 млрд грн. Це кошти, ОВДП, депозитні сертифікати.

— Якою буде політика НБУ щодо інших російських банків? Наприклад, "Форвард банку" або Pin-банку.

— Я б зараз не говорив про конкретні банки. Ті установи, які ви перелічили, не мають суттєвого впливу на ринок.

Pin-банк обслуговував винятково кептивно свою групу. Якщо з ним щось навіть трапиться, то це буде нуль цілих, нуль десятих від загальної банківської системи.

У "Форвард банку" справді російський власник, у нього інша модель – consumer finance. Якщо його модель витримає це навантаження, значить витримає.

— Одне з головних питань – що буде з "Альфа банком". НБУ заблокував повноваження майже всіх акціонерів установи. Яке її майбутнє в Україні?

— На відміну від попередніх банків, "Альфа банк" є значущим для банківської системи.

"Альфа банк" (Україна) є відмінною від Альфа-банку (Росія) юридичною особою і не підпадає під міжнародні санкції, оголошені недавно Мінфіном США.

1 квітня в ньому було зосереджено близько 48 мільярдів гривень вкладів українців, це десь 6% загалом по системі, а також близько 24 мільярди гривень українських підприємств.

Відповідно до санкцій, накладених на власників "Альфа банку", НБУ визнав їхню ділову репутацію небездоганною, і ми застосували заходи впливу до власників істотної участі щодо заборони використання ними права голосу.

"Альфа банк" – системно важливий для української економіки. Наше завдання – діяти так, щоб не постраждали мільйони українських вкладників. Акціонери банку повинні шукати вихід з цієї ситуації.

Я не виключаю, що це може бути продаж іншому власнику. Але це має бути продаж, який не буде розглядатися як намагання обійти санкції.

— Верховна Рада ухвалила закон, відповідно до якого активи громадян Росії за рішенням РНБО можуть бути націоналізовані. Чи може така доля спіткати "Альфа банк"?

— Дочекаймося підписання президентом відповідних змін. Після цього ми з Кабінетом міністрів та РНБО, якій відводиться в цьому процесі ключова роль, будемо це обговорювати.

— Які санкції проти Росії найбільш болючі для неї і які найбільш ефективні з тих, що ще не запроваджені?

— Санкції вже працюють. Ми постійно шукаємо додаткові важелі для тиску на агресора. Ми зверталися з різними запитами, які передбачають велике коло санкцій для Росії, починаючи з ядерного пулу страховиків.

Були дуже важкі перемовини з ЄЦБ та ФРС на початку війни. Ми домоглися заборони доставки готівкової валюти в Росію.

У нас навіть був випадок, що в результаті цих переговорів літак з готівковою валютою, який збирався вилітати до країни-агресора з однієї з європейських столиць, був зупинений ледь не в останню хвилину.

Кожен окремий випадок – це дуже велика робота.

— Щодо "заморожених" резервів російського центробанку. Чи можливо їх стягнути на користь України?

— Будь-які російські активи, які ми можемо стягнути на користь України, не будуть зайвими. Для цього треба буде провести велику юридичну роботу. Такі репарації відбуваються після перемоги за складною юридичною процедурою.

Тут Національний банк готовий поділитися власним досвідом і надати всі свої ресурси, які допоможуть у цій справі.

— Чи може зараз запрацювати рублевий обіг на окупованих територіях? Як це можна припинити?

— Ми вважаємо неприпустимими дії Російської Федерації та центробанку РФ щодо обмеження обігу готівкової та безготівкової гривні і запровадження обігу російського рубля на територіях, що тимчасово не контролюються українською владою або перебувають під загрозою захоплення.

Після того, як зі ЗМІ ми отримали інформацію щодо намагань запровадити обіг російського рубля в Херсонській області, ми звернулися до світової спільноти, бо вважаємо це порушенням міжнародних конвенцій.

Такі дії суперечать вимогам Гаазьких конвенцій, згідно з якими окупант має забезпечувати відновлення громадського порядку і безпеки з дотриманням чинних у країні законів.

За нашим зверненням Офіс генпрокурора теж порушив відповідні справи. З ними в нас плідна співпраця. Є досвід і бачення, як формувати єдину позицію країни щодо злочинів, які здійснюють на території України російські окупанти.

Загалом на територіях, які українська банківська система має змогу фізично обслуговувати, здійснюється інкасація і доставляється готівкова гривня. Це найкращий спосіб для протидії таким заходам окупантів.

На жаль, неможливо реалізувати це на тих територіях, де існує загроза життю співробітників банків і куди фізично не можна дістатися.

Крім того, після указу РФ про оплату енергоносіїв у рублях ми в той же день звернулися до регуляторів ЄС, США, Канади, Японії для заборони будь-яких транзакцій у російських рублях. Ми розуміємо, що це свідома провокація.

— Чи дали ці звернення результат?

— Сьогодні ми маємо дзвінок (розмова відбулася 5 квітня – ЕП) з головою ФРС Джеромом Павелом. Одне з питань, яке ми будемо обговорювати, – розширення шляхів співпраці.

Загалом у нас дуже високого рівня контакти з регуляторами всього світу. Ви бачили, що ми підписали угоду "своп" з Центральним банком Польщі, це отримання в резерви НБУ до 1 мільярда доларів.

Щодо криптовалют

— Що ви очікуєте від легалізації криптовалют? Не бачите там ризиків?

— 16 березня президент підписав закон про віртуальні активи.

Регуляторами цього ринку, згідно із законом, є НКЦПФР і Нацбанк. НБУ регулюватиме обіг такого різновиду фінансових віртуальних активів, як віртуальні активи, забезпечені валютними цінностями.

Чому цей закон важливий? Завдяки йому віртуальні активи нарешті отримають визначений юридичний статус.

Водночас учасники цього ринку та клієнти отримають право на легальну роботу з віртуальними активами. Їхні права будуть захищені державою. Якщо буде потрібно, вони зможуть звертатися з таких питань до суду.

Криптоспільнота підтримує Україну, збирає гроші для допомоги Збройним силам. Ми вдячні за це. Водночас нам як регулятору треба ретельніше стежити за фінансовою безпекою. Ми не можемо ігнорувати світовий досвід.

В умовах додаткових економічних шоків і фінансової турбулентності ми маємо перекрити канали виведення капіталу через криптовалюти.

Крім того, ми не можемо допустити звуження сфери застосування гривні як єдиного законного платіжного засобу в Україні. Тому ми запровадили обмеження у 18-й постанові щодо транзакцій за MCC-кодами, щоб прибрати ці ризики.

Я маю на увазі ліміт 100 тисяч гривень на одного клієнта на місяць для здійснення з використанням платіжних карток транскордонних Р2Р-переказів і так званих операцій quasi cash, до яких належить і купівля віртуальних активів.

З цього приводу в нас є повне порозуміння з колегами з НКЦПФР. Ризики треба мінімізувати, щоб для країни легалізація криптовалют була максимально корисною.