Время активно строить

У світлі останніх подій світ приємно вразила організація протидії коронавірусу в Китаї.

Зокрема, мова про будівництво двох лікарень протягом 10 днів. Здебільшого для українців ця історія мала "вау-ефект", оскільки в наших реаліях подібне розцінюється як справжнє диво.

Насправді ж дива нема, адже таке термінове зведення об’єктів — очікуваний результат того, що будівельна галузь в цій країні розвинена блискуче. Відтак, готова в будь-який момент підтримувати країну.

Будівельна сфера свого часу врятувала багато країн, адже саме вона є одним з "трьох китів", на яких тримається міцна економіка.

Про досвід країн, які це зрозуміли і почали будувати, а також про те, як Україні слід змістити акценти в питанні росту економіки — далі.

"Велика депресія" і рятівне будівництво 

Жителі Сполучених Штатів щорічно користуються понад п’ятьма трильйонами кілометрів швидкісних магістралів.

За деякими оцінками, вартість всієї транспортної інфраструктури США становить понад два трильйони доларів, або більше 13% від вартості усіх виробничих активів держави.

З початку 2000-х дорожні збори приносять до бюджету американського дорожнього фонду не менше 100 мільярдів доларів щороку, що гривнях біля двох трильйонів 700 мільйонів гривень. Для порівняння, загальні доходи держбюджету України в 2020-му раніше оцінили біля одного трильйону 200 мільйонів гривень.

Новий антикризовий пакет: що зміниться для підприємців, лікарів, громадян та громад

Окрім цього, американськими дорогами щороку перевозять товарів на суму понад п’ять трильйонів доларів, а кожен мільярд, інвестований в будівництво транспортної інфраструктури, веде за собою створення понад 35 тисяч робочих місць (загалом же, в США у сфері дорожнього будівництва зайнято понад 300 тисяч осіб).

Ну і наостанок з цифр наголошу на тому, що кожен мільярд інвестицій у цю інфраструктуру дозволив уникнути більш ніж 1,5 тисяч смертельних випадків і 50 тисяч травм, адже якісні дороги значно зменшують ризик дорожньо-транспортних пригод, а кожен долар капіталовкладень, зроблених за останні 40 років, допоміг зберегти два долари (за рахунок економії в інших сферах).

Погодьтеся, що ці цифри приємно вражають. Більш дивовижним є те, що розвиток транспортної інфраструктури в США розпочався саме в розпал безпрецедентної економічної кризи під назвою "Велика депресія".

Тодішній 32-й американський президент Франклін Рузвельт визначив будівельну сферу одним із локомотивів, який потягне за собою ріст економіки, бо вона не лише залучає інвестиції, які істотно поліпшують економічне становище, а й знижує рівень безробіття.

Звісно, акценти робили не лише на цьому, а й на піднятті банківської системи та агросекторі тощо. Але сьогодні ми зупинимося саме на будівництві.

Дві лікарні за 10 днів 

Схожа ситуація з будівництвом і в уже згаданій КНР, якій за 71 рік існування вдалося закріпити на світовій арені місце потужного економічного гравця.

Після Другої світової війни там також акцентували увагу на будівництві. Правда, великих та середніх промислових підприємств.

Згодом, коли економічний стан став істотно поліпшуватися, "руки дійшли" і до інфраструктури.

Уважно придивившись до відео, на якому під час спалаху коронавірусу будують дві китайські лікарні "Лейшеншань" та "Хуошеньшань" (обидві на 2,5 тисяч місць), видно, що над зведенням об’єктів там працює біля тисячі будтехніки та п’ять тисяч робітників.

Очевидно, що всі ці ресурси в них були на той момент не тому, що їх встигли швидко організувати. А просто тому, що вони були!

Набравшись вражень від світового досвіду, я переводжу погляд на українську будівельну галузь, яка за роки незалежності насправді не показала особливого стрибка.

Наші міста тонуть в довгобудах, незаконних будівлях та розбитих дорогах.

Під час кожної економічної кризи ми ніколи не вкладали в будівельну сферу, а дарма. Адже розвиток стратегічних сфер — ключ до зростання економіки. Серед стратегічних не лише будівництво, тут і медицина, і культура тощо (фінансування яких здійснюється, здебільшого, за залишковим принципом).

[BANNER1]"Велике будівництво" як рятівне коло

Протягом останніх місяців я активно інформую свої друзів у Facebook про перебіг програми "Велике будівництво".

Мова про зведення понад 100 шкіл, 100 садочків, 100 стадіонів та 200 нових приймальних відділень лікарень вже в 2020-му.

Окрім цього, планується будівництво 4000 км доріг, роботу вже почали на понад 300 об’єктах.

Як людина, яка спеціалізується в цій галузі, я намагаюся сприяти цьому процесу на законодавчому рівні.

Так, законопроектом №2680 про оптимізацію дорожнього будівництва пропоную скасувати дозволи на реконструкції та капремонт автодоріг незалежно від класу наслідків.

Цей документ створений для того, аби компетентні гравці будівельного ринку мали  можливість розпочати роботи, не оббиваючи перед тим чиновницькі пороги в спробі отримання дозволів.

Це справді важливо, бо ж саме на етапі отримання дозволів багато хто "тоне" через вимоги хабарів.

Окрім згаданого законопроекту №2680, було зареєстровано і №2698 про імплементацію в наш правовий простір 305-го регламенту.

В його основі підвищення якості наших будівельних виробів до рівня європейських.

Це не лише про покращення матеріалів, із яких зводять інфраструктурні об’єкти та роблять ремонти в своїх домівках українці, а й про обов’язкову вимогу для асоціації Україна-ЄС.

Активна розбудова країни має тривати обов’язково. Але, звісно, в нинішніх умовах з дотриманням усіх заходів безпеки працівників в умовах карантину. Якщо ми зупинимо цей процес, нас чекатимуть невтішні наслідки, що ляжуть на плечі майбутніх поколінь.

Не втомлююся повторювати, що якщо хорошого в нашій реальності є не так багато, як хотілося б — його треба творити своїми руками.

І якщо всі вже використані методи не принесли очікуваного позитивного ефекту — слід використовувати інші.

Гадаю, наша країна готова до того, щоб нарешті якісно трішки змістити акценти, реанімуючи давно закинуті галузі.