Почему страны конкурируют из-за ставки налога на прибыль.

Наприкінці вересня 2017 року ОЕСР представила дослідження "Реформи податкової політики ОЕСР та країн-партнерів".

Праця надає порівняльну інформацію про податкові реформи в країнах та загальні світові тренди в оподаткуванні у 2016 році.

Згідно з документом, частка податків у ВВП країн-членів ОЕСР досягла рекордного рівня — 34,3%.

Це свідчить про продовження тенденції стійкого підвищення податкових ставок у період після фінансової кризи.

Отже, сім країн мають частку податків у ВВП понад 40%. Це Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Італія та Швеція. Співвідношення податків до ВВП у Данії становить 49,6%, у Франції — 45,5%, Бельгії — 44,8%, Фінляндії — 43,8%. Найнижчий показник податків у ВВП — у Мексиці (17,4%) та Чилі (20,7%).

Аналогічна тенденція — і в Україні. Частка податків у ВВП щороку збільшується, проте сам показник значно нижчий за середній рівень у країнах ОЕСР. Так, у 2016 році він становив 26% порівняно з 2010 роком (23%).

Як йдеться у звіті ОЕСР, збільшення податкових надходжень є результатом посткризових податкових реформ і стосується здебільшого ПДФО, ЄСВ та ПДВ.

Наприклад, стандартна ставка ПДВ у країнах ОЕСР досягла рекордного рівня — 19,2%. При цьому в десяти країнах ОЕСР стандартна ставка ПДВ перевищує 22%. У 2008 році таких країн було всього чотири.

У звіті визначений новий тренд в галузі податкової політики: зростання конкуренції за ставки з податку на прибуток підприємств. Десять років тому ставка цього податку у багатьох країнах була набагато нижча. Так, стандартна ставка податку на прибуток в країнах ОЕСР знизилася з 32,2% у 2000 році до 24,7% у 2016 році.

У 2016 році вісім країн представили зниження ставки податку на прибуток, починаючи з 2017 року, ще три анонсували зниження ставки у майбутньому.

Приміром, Словаччина знизила ставку з податку на прибуток з 2017 року з 22% до 21%, Великобританія — з 20% до 19% у 2017 році та до 18% — у 2020 році, Франція — з 33,3% до 28%, Австралія — з 30% до 25%.

Крім зниження стандартної ставки з податку на прибуток, чимало країн переглянули ставки податку для малого та середнього бізнесу, дозволили прискорену амортизацію або надали преференції для R&D.

Найвищі ставки податку на прибуток залишаються у США, Франції та Бельгії. Для порівняння: в Україні ставка податку на прибуток встановлена на рівні 18%. А я пам'ятаю часи, коли ставка податку становила 25%.

Найбільш суттєві зміни запровадила Угорщина, тут ставка податку знизилася з 1 січня 2017 року з 19% до 9%. В такий спосіб країна намагається поліпшити інвестиційну привабливість для іноземних інвесторів.

Продовжує знижувати податок на прибуток Естонія, там цей податок сплачується лише під час розподілу прибутку. Уряд країни анонсував подальше зниження ставки податку — з 20% до 14%. Щоправда, поки нічого не відомо про те, як зміниться база оподаткування. Як кажуть, диявол криється в деталях.

Цікаво, що лише дві країни збільшили ставку податку на прибуток. Чилі зробила це в рамках всеохоплюючої податкової реформи, яка почалася у 2014 році. Тут ставка податку у 2017 році зросла з 25% до 25,5%, а у 2018 році становитиме 27%.

Словенія збільшила ставку з 17% до 19% з 1 січня 2017 року для нейтралізації бюджетних втрат в результаті змін в частині оподаткування доходів фізичних осіб.

Посилення конкуренції за ставки викликає чимало запитань в урядів, які прагнуть досягнути правильного балансу між конкурентоспроможною податковою системою та необхідністю збільшення податкових доходів, необхідних для фінансування життєво важливих програм у сфері соціальної політики та інфраструктури.

Оскільки зниження ставки податку на прибуток негативно впливає на доходи держави, чимало країн збільшили ставки ПДВ, акцизів, податку на нерухомість та податків на забруднення навколишнього середовища, які менш вразливі для економіки порівняно з прямими податками.

В Україні теж тривають дискусії щодо реформ в царині оподаткування податком на прибуток. Як йдеться у звіті ОЕСР, можна зменшувати стандартну ставку, заохочувати інвестиції у R&D, надавати преференції малому і середньому бізнесу.

Головне — пам'ятати про баланс між конкурентоспроможною податковою системою та податковими доходами держави. Адже реформа, яка призведе до бюджетних втрат, — це не реформа, а ще одне ярмо на плечі громадян України.