Американці вибрали Трампа. Що це означає для економіки США і світу?
5 листопада американці обирали нового президента між кандидатом від Республіканської партії Дональдом Трампом та кандидаткою від Демократичної партії Камалою Гарріс. На 7:00 ранку за київським часом попередні результати виборів свідчать про перевагу кандидата-республіканця. Видання The New York Times дає 91% шансів на перемогу Трампа.
Попри чимало зовнішньополітичних викликів, таких як війна в Україні та на Близькому Сході, ключовими для американців були саме внутрішні проблеми, зокрема – стан економіки.
Це й не дивно, адже чи не кожен виборець сповна відчув на собі рекордну за останні десятиліття інфляцію. Крім того, дедалі більше американців відчувають труднощі з придбанням житла, яке перетворилося з невід'ємної частини "американської мрії" на недоступну розкіш, особливо для молодих родин.
Кожен кандидат у президенти присвятив розв'язанню цих проблем левову частку своїх політичних обіцянок. Щоправда, їхні підходи кардинально відрізняються і матимуть відчутний вплив не лише на економіку США, а й на економіку світу.
Яку економічну політику задекларували Трамп та Гарріс і як на попередні результати американських виборів реагують фінансові ринки?
Стало гірше
Протягом останніх двох років фінансові ринки прискіпливо спостерігали за намаганнями Федеральної резервної системи (ФРС) США віднайти баланс між бажаннями побороти високу інфляцію та не допустити падіння економіки. Схоже, американському центральному банку це таки вдалося.
Статистичні дані свідчать, що ВВП США продовжує зростати на рівні близько 3% на рік, безробіття залишається низьким (4%), а зарплати зростають швидше, ніж ціни. Проте оптимістична макроекономічна статистика не була вирішальним фактором, який впливав на настрої виборців.
Згідно з опитуваннями, більшість американців відчувають, що їхній економічний стан протягом останніх років погіршився, а близько 70% виборців вважають, що країна рухається в неправильному напрямку.
Ключова проблема, яка найбільше тисне на добробут американців, – інфляція. Щорічні темпи росту цін у 2021-2022 роках сягнули 6-9%. Для американців, які звикли до інфляції 2-3%, це стало відчутним ударом.
Поточна інфляційна хвиля бере свій початок у 2020 році, з карантину, оголошеного через поширення COVID-19. Тоді американський уряд та ФРС почали масштабну програму монетарного стимулювання, аби підтримати економіку. Простими словами, у США почали "друкувати" багато грошей, які спочатку вилилися на фондовий ринок, згодом – на сировинні і, зрештою, призвели до зростання цін в супермаркетах.
Підживлювали цей процес геополітична напруженість у відносинах Вашингтона та Пекіна, пошкоджені пандемією логістичні ланцюжки та російське вторгнення в Україну. Останнє спровокувало стрибок глобальних цін на продовольство та енергоносії.
Друкарський верстат зробив свою справу, США планують згортати антикризові заходи. До чого готуватися світу та Україні?
Для протидії інфляції ФРС почала підвищувати ключову ставку, що зробило запозичення уряду дорожчими і вплинуло на вартість кредитів для бізнесу та населення. Зокрема – на вартість іпотеки. Здорожчення позик на купівлю житла збіглося із стрибком цін на нерухомість. За останніми даними Федерального резервного банку Сент-Луїса, середня ціна проданого будинку в США з 2020 року зросла на 35% до 500 тис. дол.
Зростала й вартість оренди житла. Для понад 22 млн американських домогосподарств витрати на оренду перевищили 30% від їхніх доходів, а ще 12,1 млн родин витрачають на житло понад половину сімейного бюджету, свідчать дані дослідження Гарвардського університету.
Власне житло, яке колись було основою "американської мрії", перетворилося на розкіш, особливо для молодих американських родин. При цьому багато американців вірять, що економіка перебуває в стані рецесії, хоча статистичні дані вказують на протилежне.
На цьому тлі в соціальних мережах набув популярності тренд silent depression (тиха депресія), у якій молоді американці скаржаться, що стан економіки Штатів навіть гірший, ніж під час Великої депресії 1929-1930-х років. Зокрема – через недоступність автомобіля або власного житла.
Тож не дивно, що економічна політика була у фокусі передвиборчої кампанії. Обидва кандидати обіцяли покращити економічне становище. Щоправда, шляхи досягнення цього в них кардинально відрізняються.
Що обіцяли кандидати
Ключовим інструментом економічної політики обох кандидатів є податки. Це й не дивно, адже у 2025 році завершується термін податкових послаблень (Tax Cuts and Jobs Act або TCJA) – закону, ухваленого за попередньої каденції Трампа, який суттєво знизив фіскальні ставки для бізнесу та населення.
Попри закиди, що найбільше від нього виграли найбагатші американці, за каденції Джо Байдена послаблення не скасували та не переглядали. Тепер майбутньому президенту необхідно вирішити, продовжувати дію TCJA (на чому наполягає Трамп) чи зробити акцент на підтримці найбільш вразливих громадян (пропонує Гарріс).
Штучний інтелект на службі пропаганди: як Росія маніпулює світом
Хай там як, проте пропозиції кандидатів можуть дорого обійтися американській економіці. За розрахунками Комітету за відповідальний федеральний бюджет (неприбуткової та позапартійної організації), економічний план Гарріс призведе до зростання боргу США на 3,95 трлн дол., Трампа – на 7,75 трлн дол. до 2035 року.
Хоча погляди кандидатів у президенти на податкову політику США кардинально відрізняються, у них є один спільний знаменник: обіцянка звільнити від оподаткування "чайові".
Що обіцяла Гарріс
Податкова політика Камали Гарріс передбачає підвищення податків лише для найбагатших американців, які заробляють понад 400 тис. дол. на рік. Це означає, що для тих, хто отримує менше, податки не змінюватимуться, а запроваджені у 2017 році податкові послаблення продовжать.
Гарріс обіцяє підвищити податок на приріст капіталу (сплачується з доходів від продажу цінних паперів та інших активів) з 20% до 28%, а податок на прибуток корпорацій – з 21% до 28%. Також віцепрезидентка має намір запровадити "податок на мільярдерів", який сплачуватимуть особи, чиста вартість активів яких перевищує 100 млн дол.
Натомість вона обіцяє запровадити податковий кредит на дитину до 18 років у розмірі 3 600 дол. та додатковий податковий кредит у розмірі 6 тис. дол. для дітей у родинах із середнього класу та родинах з низькими доходами протягом першого року життя дитини.
Податковий кредит – це сума, на яку платник податків може зменшити свої зобов'язання перед державою. Камала обіцяє: якщо обсяг податкових зобов'язань буде меншим за суму податкового кредиту, то "зайві" пробачені державою кошти громадяни зможуть отримати на руки.
Також віцепрезидентка США сказала, що заборонить необґрунтоване зростання цін на продукти в супермаркетах. Побороти кризу на ринку нерухомості вона планує шляхом стимулювання зведення будинків за допомогою податкових послаблень і надання американцям, які купують житло вперше, податкового кредиту в розмірі 6 тис. дол. та початкового внеску в розмірі 25 тис. дол.
Що обіцяв Трамп
Кандидат від Республіканської партії обіцяв продовжити термін дії TCJA і навіть запровадити ще більше зниження податків на корпоративні прибутки. Для деяких компаній Трамп пропонував знизити ставку податку з поточного 21% до 15%.
Він також пропонує запровадити додаткові мита на всі товари з усіх куточків світу в розмірі 10-20%. Для китайських їх розмір може становити 60%, а для компаній, які вирішать перенести своє виробництво із США до Мексики, Трамп погрожує встановити мито 100-200%. Зокрема, у вересні він погрожував цим виробнику сільськогосподарської техніки John Deere.
Серед побічних ефектів такої політики експерти називають потенційне підвищення цін для американців через значне здорожчення імпорту, а також скорочення американського експорту через те, що інші країни запровадять мита на американські товари у відповідь.
Трамп перший запропонував звільнити "чайові" від оподаткування, проте, на відміну від Гарріс, він хоче звільнити від податків ще й доходи за понаднормову працю. Щоправда, таке рішення може призвести до того, що в майбутньому такі працівники отримуватимуть менші соціальні виплати, зокрема пенсії.
Make Tesla Great Again. Чому Ілон Маск агітує за Трампа
Для підтримки пересічних американців в умовах кризи вартості життя республіканець пропонував вираховувати сплачені проценти за автокредитами з оподатковуваного доходу громадян. Для допомоги людям похилого віку він обіцяв податкові пільги за догляд за такими людьми вдома. Також Трамп заявляв про намір обмежити максимальну ставку за кредитами на рівні 10%.
Боротися з високими цінами кандидат-республіканець хоче шляхом стимулювання видобутку нафти в США. На його думку, такий крок має знизити ціни на пальне та витрати на доставку товарів. Знизити ціни на житло Трамп збирався шляхом скорочення кількості дозволів на його зведення, спрощення бюрократичних процедур та вивільнення для масштабних проєктів із зведення будинків деяких федеральних земель.
Ще одна обіцянка Трампа, спрямована на боротьбу з кризою вартості життя, – масштабна депортація нелегальних мігрантів. Логіка цього кроку полягає в тому, що мігранти створюють додатковий попит на житло та його оренду, а також на товари та послуги, що підживлює ріст цін.
Хто кращий для економіки
Більшість виборців вважають, що Трамп може краще впоратися з економічними труднощами, ніж Харріс. Мовляв, "у нього підхід бізнесмена" (майже господарника).
Проте, якщо подивитися на історичну перспективу, то за президентів-демократів економіка США зростала набагато вищими темпами, ніж за республіканців. Згідно з дослідженням професора Алана Блайндера, середній темп росту економіки США за каденцій демократів становить 4,3% на рік, за республіканців – 2,5%.
Крім того, як порахували журналісти DW, за президентів-демократів безробіття в США скорочується в середньому на 0,8%, тоді як при республіканцях воно зростає на 1,1%. Ба більше, девʼять з десяти останніх рецесій починалися при президентах-республіканцях.
Як відреагували ринки
Напередодні виборів фінансові ринки ставили переважно на кандидата-республіканця. Зокрема – через його план знизити ставку корпоративного податку і через те, що його опонентка обіцяла підвищити податки на доходи від продажу акцій. Тож з перемогою Гарріс аналітики очікували на незначну корекцію ринків.
Крім того, з Трампом пов'язують потенційне зміцнення долара. Оскільки запропоноване ним підвищення мит на імпортні товари призведе до росту цін, то в цьому разі ФРС доведеться заморозити процес пом’якшення монетарної політики. Відтак процентні ставки в США будуть високими набагато довше, ніж очікувалося раніше.
Попередні результати голосування показали, що кандидат-республіканець має вищі шанси на перемогу. Вранці 6 листопада індекс долара (визначає ціну американської валюти відносно кошика з інших світових валют) підскочив на 1,14%.
Ключові американські фондові індекси теж зростають. S&P 500 (відображає вартість 500 найбільших американських компаній) – на 1,2%, NASDAQ (технологічні компанії) – на 1,4%, Dow Jones – на 1%.
Акції компанії Tesla Ілона Маска, який підтримував Трампа, зросли на 3,5%. Ціни на нафту реагують на попередні результати виборів падінням: Brent подешевшав на 1,2%. Криптовалюта, яку Трамп обіцяв легалізувати, дорожчає: Bitcoin зріс на 9%, оновивши історичний рекорд (74 тис. дол.), Etherum – на 7,2%.