Кріппа приватизує готель "Україна", прокляття Білгород-Дністровського порту
Корпоративне управління держпідприємств
"УОП" шукає нового гендиректора. 19 вересня 2024 року "Українська оборонна промисловість" ("УОП") повідомила, що її наглядова рада розпочала конкурсний відбір на посаду генерального директора. Кандидати можуть подавати заявки з 20 вересня по 4 жовтня 2024 року.
Пошук та відбір претендентів здійснює український офіс Odgers Berndtson, міжнародної компанії з пошуку керівного персоналу, додали в "УОП".
[Як ми писали раніше, гендиректор "УОП" Герман Сметанін звільнився 4 вересня 2024 року, аби наступного дня обійняти посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості, замінивши на цьому посту Олександра Камишіна.
Наглядова рада "УОП" призначила Олега Гуляка виконуючим обов'язки гендиректора та повідомила, що оголосить конкурс на посаду нового гендиректора якнайшвидше. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
"Укрзалізниця" отримала нового члена наглядової ради. 13 вересня 2024 року Кабмін призначив Олександра Камишіна представником держави в наглядовій раді "Укрзалізниці" з 26 вересня 2024 року.
Камишін замінить на цій посаді Сергія Москаленка, додало джерело Forbes Україна. (Докладніше про склад наглядової ради "Укрзалізниці" читайте в одному з наших попередніх дайджестів.)
[У серпні 2021 року ми повідомляли, що тодішній в.о. голови правління "Укрзалізниці" Іван Юрик подав у відставку. Після цього Кабмін призначив Камишіна новим в.о. голови правління.
У жовтні 2021 року ми писали, що Камишіна було перепризначено на посаду голови правління до 31 грудня 2021 року.
24 березня 2022 року Камишін повідомив, що за поданням наглядової ради Кабмін призначив правління "Укрзалізниці" на постійній основі. Камишіна було призначено на чотири роки, а інших членів правління – на три.
У березні 2023 року ми писали, що Кабмін звільнив Камишіна і призначив новим головою правління "Укрзалізниці" Євгена Лященка на наступні два роки. Того ж дня Верховна Рада призначила Камишіна новим міністром з питань стратегічних галузей промисловості України. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Два тижні тому ми повідомляли, що гендиректор "УОП" Герман Сметанін залишив компанію, аби очолити міністерство з питань стратегічних галузей промисловості замість Камишина, який пізніше перейшов на посаду радника президента зі стратегічних питань. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
"Укренерго" отримає нову наглядову раду. 20 вересня 2024 року Міністерство енергетики [у своїй якості загальних зборів акціонерів "Укренерго" – SOE Weekly] оголосило конкурсний відбір трьох незалежних членів наглядової ради компанії.
[Як ми писали раніше, 2 вересня 2024 року наглядова рада "Укренерго" більшістю голосів звільнила керівника компанії Володимира Кудрицького. Наглядова рада призначила члена правління Олексія Брехта в.о. голови правління та ухвалила рішення про проведення конкурсного відбору на посаду нового керівника.
Того ж дня Даніель Доббені (незалежний член і голова наглядової ради) та Педер Андреасен (незалежний член) оголосили, що подали заяви про відставку.
"Ми вважаємо, що рішення про дострокове звільнення керівника "Укренерго" є політично вмотивованим і, за результатами представленого звіту, для нього не має жодних обґрунтованих підстав", – заявили вони.
6 вересня 2024 року посол США в Україні Бріджит Брінк заявила, що Україна має доукомплектувати наглядову раду "Укренерго" після того, як незалежні члени пішли у відставку на знак протесту проти звільнення Кудрицького. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
10 вересня 2024 року Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленості на рівні персоналу щодо п'ятого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF). За умови схвалення Виконавчою радою МВФ, Україна отримає доступ до близько 1,1 млрд дол. Згідно з пресрелізом МВФ, наглядова рада "Укренерго" має бути відновлена у повному складі до кінця грудня 2024 року. – SOE Weekly.]
Термін повноважень нинішніх членів наглядової ради "Укренерго" спливає наприкінці 2024 – на початку 2025 року, додали в Міненерго. Одночасно з конкурсним відбором незалежних членів, міністерство також визначить та відбере представників держави.
[Відповідно до статуту "Укренерго", наглядова рада має складатися з семи членів: чотирьох незалежних членів та трьох представників держави.
Як ми повідомляли в червні 2023 року, Кабмін все ще мав обрати та затвердити одного незалежного члена наглядової ради "Укренерго". Таким чином, незалежні члени не становили більшості в наглядовій раді, що не відповідало вимогам закону та статуту "Укренерго". Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
Відбір усіх членів наглядової ради – чотирьох незалежних та трьох представників держави – планують завершити до 9 грудня 2024 року.
Першочерговим завданням нової наглядової ради буде проведення прозорого конкурсного відбору голови правління "Укренерго", зазначили у міністерстві.
Енергосектор
Група "Нафтогаз" сплатила 60 млрд грн (1,45 млрд євро) податків за січень-серпень 2024 року, повідомила пресслужба компанії 16 вересня 2024 року. З них 56,5 млрд грн (1,36 млрд євро) – до держбюджету та 4,3 млрд грн (109 млн євро) - до місцевих бюджетів.
Лише у серпні Група "Нафтогаз" сплатила 7,2 млрд грн (174 млн євро) до держбюджету та близько 600 млн грн (14,5 млн євро) – до місцевих.
[У наших попередніх дайджестах ми повідомляли, що за січень 2024 року "Нафтогаз" сплатив до державного та місцевих бюджетів 6,1 млрд грн (147 млн євро) податків, за лютий 2024 року – 5,3 млрд грн (129 млн євро), за березень 2024 року – 8,3 млрд грн (197 млн євро), за квітень 2024 року – 8 млрд грн (189 млн євро), за травень 2024 року – 9,3 млрд грн (215 млн євро), за червень 2024 року – 9,2 млрд грн (203 млн євро), за липень 2024 року – 6 млрд грн (132 млн євро).
Як ми повідомляли раніше, у 2023 році Група "Нафтогаз" сплатила 83,4 млрд грн (2,1 млрд євро) податків до державного бюджету та ще 6,8 млрд грн (172 млн євро) до місцевих бюджетів.
Як ми писали згодом, Група "Нафтогаз" повідомила, що отримала 23,1 млрд грн (584 млн євро) консолідованого чистого прибутку у 2023 році, що є значним покращенням порівняно зі збитками у 79,1 млрд грн (2,3 млрд євро) у 2022 році. – SOE Weekly.]
Приватизація
Готель "Україна" продано. 18 вересня 2024 року Фонд державного майна України (ФДМУ) продав чотиризірковий готель "Україна" у Києві за 2,5 млрд грн (54,3 млн євро), що більш ніж удвічі перевищує стартову ціну в 1,05 млрд грн (22,8 млн євро).
За даними Prozorro.Продажі, переможцем стало ТОВ "Ола Файн", що належить бізнесмену Максиму Кріппі.
[Показовим є те, що пропозиція "Ола Файн" була майже удвічі більшою за другу пропозицію – 1,5 млрд грн (близько 32 млн євро), і більш ніж удвічі більшою за третю пропозицію – 1,2 млрд грн (близько 26 млн євро). – SOE Weekly.]
Продаж готелю "Україна" став першим в країні онлайн-аукціоном з продажу об'єкта великої приватизації в системі Prozorro.Продажі, повідомили у ФДМУ.
[Як ми писали раніше, у держбюджеті на 2024 році надходження від приватизації закладено на рівні 4 млрд грн (близько 95 млн євро). Згідно з нещодавнім звітом ФДМУ, у січні-серпні 2024 року від приватизації надійшло 2 млрд грн (46,7 млн євро). Всі ці надходження були отримані від малої приватизації.
Іншими словами, сума, отримана від продажу одного лише готелю "Україна", перевищує всі надходження від малої приватизації від початку цього року. Якщо "Ола Файн" здійснить виплату у відповідності до законодавства, ФДМУ вперше за багато років виконає план із надходжень від приватизації на 2024 рік, яким би скромним той не був. – SOE Weekly.]
За словами ФДМУ, переможець аукціону має 30 робочих днів для сплати вартості лоту. Договір купівлі-продажу може бути підписаний лише після перерахування коштів до держбюджету.
[Максим Кріппа, бізнесмен, який уникає публічності, став відомим у 2022 році, коли Forbes Україна написало, що він придбав головний український кіберспортивний бренд – команду NAVI. Пізніше представники бізнесмена підтвердили, що угоду було укладено ще у 2018 році. Кріппа також володіє студією кіберспортивних трансляцій Maincast. У 2023 році він придбав компанію GSC Game World, яка є розробником гри S.T.A.L.K.E.R.
За даними "Економічної правди" ("ЕП"), також у 2023 році в Україні утворилася нова медіагрупа: інтернет-видання "Главком" перейшло до Тетяни Снопко. За півроку до цього Снопко придбала медіахолдинг "Економіка+", до якого входять видання Delo.ua, "Топ-100", Wo.mo та Marketing Media Review. За даними джерел "ЕП" на медіа-ринку, за придбанням новинних сайтів стояв Кріппа, тоді як Снопко виступає лише номінальною власницею.
За словами liga.net, Кріппа, який придбав Броварський гуртовий ринок ще у 2009 році, останнім часом почав скуповувати великі об'єкти нерухомості в Києві. У 2020 році він придбав київський готель "Дніпро", який знаходиться поруч з готелем "Україна", а наприкінці 2023 року – бізнес-центр "Парус", який раніше належав бізнесмену і колишньому народному депутату Вадиму Столару.
В інтерв'ю для Forbes Україна минулого тижня Кріппа стверджував, що отримав кошти на ці активи з диверсифікованих джерел: дохід від успішно реалізованих бізнес-проєктів, нерухомості, дивідендів та інвестиційних активів. Раніше Forbes Україна пов'язувало його з онлайн-казино "Вулкан", беттінговою компанією GGBet та ІТ-компанією Evoplay, але Кріппа це заперечив. – SOE Weekly.]
В інтерв'ю для Forbes Україна минулого тижня Кріппа заявив, що готель "Україна" – це не просто готель, а історична будівля в центрі Києва зі значним потенціалом для капіталізації. Він планує ефективно розвивати готель і оновити його після завершення повномасштабної війни, але відмовився розкрити цей план.
[Як ми писали раніше, ФДМУ планував виставити на приватизацію київський чотиризірковий готель "Україна". За словами тодішнього голови ФДМУ Віталія Коваля, через воєнний стан готель недозавантажений і накопичив понад 45 млн грн боргів (близько 1,1 млн євро на той час).
Кабінет Міністрів визначив готель "Україна" як об'єкт великої приватизації 23 квітня 2024 року.
12 липня 2024 року Кабмін затвердив умови продажу готелю "Україна". Стартова ціна була встановлена на рівні 1,05 млрд грн (23,7 млн євро). Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Згодом ми писали, що ФДМУ призначив аукціон з продажу готелю "Україна" на 18 вересня 2024 року. – SOE Weekly.]
Десята та одинадцята спроби продати Білгород-Дністровський порт провалилися. За даними Prozorro.Продажі, аукціон з продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту, запланований ФДМУ на 16 вересня 2024 року, не відбувся через відсутність учасників. Стартова ціна становила 89 млн грн (2,1 млн євро). Це була десята спроба продати порт.
Після цього ФДМУ продовжив термін подачі заявок на участь в аукціоні до 24 вересня 2024 року з тією ж стартовою ціною, але одинадцятий аукціон також не відбувся з тієї ж причини. Напередодні цього аукціону ФДМУ повідомив delo.ua, що якщо не з'явиться охочих придбати порт, то стартову ціну доведеться знизити ще більше.
Раніше liga.net писала, що в приватизації порту були зацікавлені ТОВ "МСП Ніка-Тера" (входить до Group DF Дмитра Фірташа), олієекстракційний завод "Потоки" (входить до корпорації Alef Вадима Єрмолаєва), а також зернотрейдингова і суднобудівна компанія Nibulon (належить Андрію Вадатурському).
Термін окупності порту занадто великий, щоб інвестувати в нього в нинішніх реаліях, заявив liga.net керівник з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
[Як ми писали раніше, за даними CASE Україна, попри привабливість активу, претендентів на нього немає, оскільки порт має борги у розмірі 151,3 млн грн (3,6 млн євро). Переможець також повинен буде сплатити ПДВ у розмірі 20% від ціни покупки. Це означає, що, якщо спиратися на інформацію CASE Україна, переможець торгів повинен буде сплатити загалом щонайменше 258 млн грн (6,2 млн євро) – SOE Weekly.]
Білгород-Дністровський порт також стикається зі значним логістичним обмеженням: розвідний міст до порту був зруйнований російськими обстрілами. Без його відновлення порт не зможе працювати належним чином, додав Арестархов. "Поблизу Миколаєва у нас є порт "Ніка-Тера", який був зруйнований російськими обстрілами. Наші післявоєнні пріоритети – відновити наш порт. Ми відновимо наш порт, а вже потім будемо дивитися на інші активи", – резюмував він.
Пізніше Nibulon повідомив delo.ua, що більше не розглядає можливість придбання активу, не уточнивши причини відмови. Корпорація Alef не коментує свої плани щодо приватизації порту, додає видання.
[Перший аукціон з приватизації Білгород-Дністровського порту в березні 2023 року не відбувся, оскільки на нього ніхто не зареєструвався.
На другому аукціоні порт було продано за 220 млн грн (5,6 млн євро на той час) ТОВ "Укрдонінвест", що належить українському бізнесмену Віталію Кропачову. Однак "Укрдонінвест" не сплатив кошти.
Як ми писали, компанія заявила, що відмовилася від купівлі на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу з регіональним відділенням ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях.
Пізніше ФДМУ оголосив, що виставить Білгород-Дністровський порт на приватизацію втретє, але цей аукціон також не відбувся (див. один із наших попередніх дайджестів).
У серпні 2024 року колишній заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань розмістив пост у Facebook, із якого випливало, що польські інвестори розглядають можливість участі у приватизації порту.
Проте дев’ятий аукціон з приватизації порту також провалився.
Докладніше про попередні спроби продати порт читайте у наших минулих дайджестах. – SOE Weekly.]