Змішали коноплі з грибами й отримали заміну пластику. Як стартап S.Lab виготовляє екологічну упаковку
Cвітові компанії зацікавилися продуктом українського стартапу, який виготовляє екологічну упаковку з рослинних матеріалів. Як технологія, винайдена подружжям-айтівцями, допоможе зменшити споживання пластику?
Замість пластику екологічна упаковка з рослинних матеріалів, яка розкладається в грунті за 30 днів. Таких рішень у світі стає дедалі більше, і Україна так само долучається до глобальних трендів. Поки що переважно на рівні проєктів малого бізнесу.
Раніше ЕП уже писала про Reкava – український екологічний бренд, що виробляє продукти з переробленої кавової гущі. Проте це далеко не єдиний приклад.
Цього разу в фокусі український стартап S.Lab, який став одним із тріумфаторів цьогорічної конференції IT Arena і отримав 210 тис дол інвестицій. З технічних конопель та грибів стартап виготовляє екологічну упаковку для косметичних засобів, електронних приладів, крихких елементів декору та навіть одягу. Її особливість у тому, що вона може використовуватися роками, а потрапивши в ґрунт – розкладається лише за місяць.
Ідея проєкту у подружжя Юлії Бялецької та Євгена Томіліна виникла у 2017 році, і через три роки після низки досліджень та експериментів він почав роботу. Створений у Києві стартап орієнтувався на європейський ринок, для закріплення на якому мали піти роки. Проте війна значно пришвидшила всі процеси.
Як виготовляють екологічну упаковку з грибів та конопель та чому світові компанії так зацікавив продукт українського стартапу?
Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки. Його представники не можуть лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.
ЕП поділяє принципи, якими керуються підприємці в прагненні до зростання, тому редакція ділиться їх цікавими історіями. Ці історії – не про приголомшливий успіх та великі статки. Це історії про те, як закохані у свою справу українці розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться досвідом.
Усе змінила поїздка на Балі
Засновники стартапу S.Lab (скорочена назва походить від Sustainable Laboratory, "стала лабораторія") – подружжя вихідців з ІТ-сфери Юлія Бялецька та Євген Томілін. Проблема, яку вони намагаються розвʼязувати, не нова і з кожним роком стає дедалі актуальнішою: забруднення навколишнього середовища.
З її масштабами Юлія та Євген зіткнулися у 2017 році, під час подорожі країнами Азії, де гори пластику забруднюють місцеві пляжі.
"Ми почали дивитися відео, читати дослідження за темою та вивчати, що зараз є на ринку екологічних матеріалів. Ми хотіли створити матеріал, який мав би такі ж функції, як пластик, пінопласт чи картон, але при цьому був би повністю безпечним для навколишнього середовища", – розповіла Юлія.
Кілька років пішло на обговорення процесу виробництва матеріалу, вивчення ринку та дослідження. Допомогла біотехнологічна освіта дружини. "Ми зрозуміли, що для створення матеріалу потрібні два компоненти. Один буде надавати міцність – так званий хребет, а другий буде все це склеювати", – пояснює Юлія.
Дослідження показали, що найміцнішою природною сировиною для "хребта" є поширені в Україні технічні коноплі. Тобто проблем з її пошуком не мало бути.
Методом спроб і помилок з’ясувалося, що компонентом для склеювання може слугувати міцелій або грибниця. Міцелія – це система розмноження для грибів, яку умовно можна порівняти з кореневою системою дерев.
"Ми звернулися в Інститут ботаніки імені Миколи Холодного в Києві. Науковці підтвердили, що міцелій справді має клейкі властивості. Вони виростили для нас першу культуру міцелію та провели невеликий тренінг", – згадує Бялецька.
Почалися експерименти. Перші ж зразки виявилися вдалими. Щоб отримати об'єктивні відгуки, співзасновники вирішили роздати готову продукцію знайомим.
"У нас не було фокусу на пакуванні, тому ми зробили елементи декору, горщики для квітів, невеликі глечики, підставки. Також виготовили кілька прикладів будівельних матеріалів, щось схоже на цеглинку. Було і пакування", – каже Юлія.
Отримавши зворотний зв'язок, вирішили фокусуватися саме на екопакуванні.
"Коли ми зробили перші зразки, зворотний зв'язок був на 90% позитивним. Ідея всім сподобалася, але залишалися сумніви, що вироби мають не надто естетичний вигляд. Це не той пластик, до якого всі звикли", – каже Юлія.
Перші труднощі та конкуренція
На початку роботи стартап зіткнувся з першими труднощами. Деякі клієнти замовляли тисячі і десятки тисяч пакувальних одиниць, які стартап не міг виготовити. "У нас було маленьке виробництво, а клієнти хотіли якомога швидше скористатися таким інноваційним матеріалом", – пригадує Бялецька.
Ця проблема досі не розвʼязана. Вона змусила засновників подумати про запровадження автоматизованої технології, яка б дозволила виробляти великі обсяги продукції. Тобто мова йде про масштабування бізнесу.
"Коли ми починали, була одна компанія в США – Ecovative, яка також використовує грибний міцелій, але не з коноплями, а із стружкою від сільськогосподарського виробництва. Це теж відходи. Вони виготовляють і пакування, але це не їхній основний профіль", – розповідає Юлія.
Засновники зауважили, що ринок схиляється до екологічного пакування. "Рік тому я помітила величезну зміну в мисленні великих компаній. Сегмент еко-пакування розвивається на 15-20% щорічно, а запит на ринку набагато більший. Гадаю, скоро буде повна заміна пластикових матеріалів на натуральні", – вважає Юлія.
Робота з великим бізнесом
Подружжя починало будувати стартап у Києві, де швидко знайшло перших клієнтів. Серед них був столичний ресторан "Альтруїст". Заклад замовив кілька елементів декору, а згодом – пакування для наборів на Новий рік. Також ресторан робив екологічний ремонт і замовив у стартапу кілька виробів.
Одними з перших клієнтів були представники косметичної індустрії, індустрії декору, одягу, електроніки. Вони замовляли упаковку для своїх виробів. Однак після початку великої війни довелося шукати нові ринки збуту, адже багато вітчизняних клієнтів тимчасово зупинили свою діяльність.
Плани щодо масштабування проєкту були й раніше, але війна пришвидшила їх реалізацію. "У квітні 2022 року ми почали досліджувати ринок Скандинавії. Потім пішли на ринки Франції, Іспанії та Португалії. Цього літа шукали клієнтів у Німеччині та Швейцарії", – розповідає співзасновниця стартапу.
Стартап орієнтується на ринок ЄС. На Україну припадають 20-30% продажів: клієнти відновлюють роботу, а позитивні відгуки дозволяють залучати нових.
Виробництво розташоване в Іспанії, де будується автоматизована лінія. Коноплі купують в Україні – мають угоди з великими виробниками, які співпрацюють з фермерами. Другий компонент – міцелій – культивують у власній лабораторії. Загалом у кінцевій масі 10-15% міцелію, решта – технічні коноплі.
"Після запуску виробничої лінії в Іспанії, яка робитиме 50 тисяч пакувальних одиниць на місяць, хочемо зробити таку ж у Києві. У нас багато українських клієнтів і краще мати таке виробництво ближче до них. Також хочемо підтримати економіку країни і створювати тут робочі місця", – наголосила Юлія.
Наразі в проєкті працюють вісім українців, до роботи залучатимуть й іноземців.
Зараз стартап може покривати потреби малого та середнього бізнесу. S.Lab також працює з мультинаціональними корпораціями. Ті зацікавлені в сотнях тисяч пакувальних одиниць, тож для плідної співпраці потрібно розширити виробництво.
S.Lab планує за кілька місяців масштабувати лінію, яка продукуватиме 100 тис одиниць на місяць, а згодом – півмільйона. "Samsung хотіла б замінити елементи пакування для телевізорів на наше пакування, але вони виробляють 5 мільйонів телевізорів щороку. Ми не можемо покривати такі об’єми", – каже співзасновниця.
З корпораціями S.Lab працює так: вони обирають один бренд або продукт і пропонують йому екологічну упаковку. Стартап наразі працює в кількох нішах.
Перша – індустрія краси (косметика та догляд). Ця продукція повинна прийти до споживача не лише цілою, вона також потребує підтримки певної температури під час доставки. Вироби ж стартапу забезпечують хорошу термоізоляцію.
Друга ніша – техніка, третя – декоративні вироби для дому (вази, скляні вироби, статуетки). Також до S.Lab звертаються представники модної індустрії – дизайнери хочуть отримати екологічне пакування для свого одягу.
Стартап також планує працювати з харчовим та фармацевтичним секторами, які, за словами Юлії, є найбільшими споживачами пінопластового пакування. Для цього потрібно пройти сертифікацію на взаємодію з харчовими продуктами.
Дешева сировина, але дорогі інновації
Подружжя почало розвивати стартап за особисті збереження. Співзасновники вклали в бізнес 40-50 тис дол. Доходи від продажу перших замовлень інвестували в справу. На початку роботи стартап виграв кілька невеликих грантів, зокрема, від компанії Visa, які дозволили збільшити розмір стартового капіталу.
У 2022 році стартап залучив 80 тис євро від європейського акселератора Startup Wise Guys. Тоді відібрали лише дев'ять стартапів з усього світу, з них один – український. Це була акселераційна тримісячна програма, чотири тижні з якої українці провели в Копенгагені, досліджуючи місцевий ринок і спілкуючись з потенційними клієнтами – виробниками пива та риби.
S.Lab також став дним із тріумфаторів цьогорічної конференції IT Arena та отримав 210 ти дол інвестицій під час конференції – 100 тис дол від ZAS Venture, 10 тис дол від "ангельського" інвестора Саші Ремінного і 100 тис євро від Vesna Capital.
Прибутковість такого бізнесу залежить від бізнес-моделі та бізнес-девелопменту, каже Юлія. "Сировина недорога, оскільки ми використовуємо лише стебло – відходи, що залишаються на полях. Фермери готові нам його віддавати за вартістю роботи: збирання, переробку та доставку", – пояснює співзасновниця.
Оскільки міцелій бізнес вирощує самостійно, то витрати пов'язані лише з рекультивацією. "Ручне виробництво – це недешево, тому ми будуємо автоматизовану виробничу лінію, використовуючи нашу технологію. Ось ця частина – це серйозні інвестиції", – поділилася Бялецька.
За її словами, усі кошти, які заробляє стартап, подружжя інвестує в його розвиток, тому на рівень окупності S.Lab ще не вийшов. Оскільки бізнес має попередні замовлення від клієнтів, то налагодження виробництва може окупитися за рік.