У світі штучного інтелекту все дуже просто. Чи може він витіснити людські стосунки?
Чи загрожує надмірне захоплення штучним інтелектом людським стосункам та чи не перебільшені ці ризики?
Кінець 2022 року виявився насиченим на події для технологічних компаній. Індустрія пережила хвилю масових звільнень, які нікого не щадили, у тому числі співробітників відділів розробки штучного інтелекту.
Проте технологічні гіганти не зупинялися й активно розробляли продукти на базі ШІ. Компанії Open AI, Microsoft та Google вдосконалили генеративні мовні моделі на основі штучного інтелекту та презентувати користувачам чат-ботів, здатних підтримувати діалог на людському рівні. Одним з найбільш інновативних продуктів став ChatGPT.
Ці технології вже змінюють життя людей, але це тільки початок. Як еволюція ШІ-технологій вплине на людство в найближчому майбутньому та як це може позначитися на соціальних зв’язках?
Чи є в роботів свідомість і чи здатні вони ухвалювати рішення
Протягом тисячоліть науковці та філософи приписували когнітивні навички і самосвідомість лише людині. Термін "когнітивність" походить від латинського слова cognitio, що означає "пізнання, вивчення, усвідомлення".
Когнітивні навички дозволяють людині розуміти та усвідомлювати свої та чужі потреби, емоції та психічні стани: переконання, бажання, наміри. Це дозволяє пізнавати себе, людей та світ, розвиватися і навчатися. Завдяки усвідомленню людиною себе народжується свобода волі: розуміння незалежності власних дій і відповідальності за них.
Чи можна припустити, що когнітивними здібностями, самосвідомістю та свободою волі володіє не лише людина, а й технологія? Уже зараз існують tech-продукти на основі ШІ, які можуть самостійно ухвалювати рішення. Це продукти IoT або "інтернету речей". Вони здатні розпізнавати потреби людини.
"Розумні окуляри" і VR-гарнітура взаємодіють з користувачем за допомогою відео та аудіо і створюють альтернативну та доповнену реальність.
Голосові віртуальні асистенти – Siri від Apple та Alexa від Amazon – реагують на голосові команди й управляють побутом людини (увімкнути чи вимкнути світло, увімкнути кавоварку, відрегулювати температуру в приміщенні).
Смарт-гаджети та "розумний одяг" вимірюють серцебиття, пульс, фази сну і допомагають користувачу створити комфортне та безпечне середовище, що позитивно впливає на здоров’я.
Представники нових людських поколінь – "альфа" (народжені між початком 2010-х років та серединою 2020-х років) і "бета" (народяться у 2025-2039 роках) – будуть свідками того, як технології реагуватимуть не лише на голос, а й на жести. Це ще більше спростить побут людини.
Наприклад, під час кермування водій зможе змінити набридливу пісню на іншу, не торкаючись тачпада. Під час перегляду телевізора за допомогою жестів можна буде відрегулювати звук та перемкнути канал. Життя у власному будинку нагадуватиме фантастичний фільм: гаджети "розумного дому" будуть миттєво реагувати на жести. Кондиціонер, сигналізація, пральна машина – усе функціонуватиме, зважаючи на рухи людини.
Проте зараз більше уваги до генеративних систем даних, розроблених на основі ШІ: чат-ботів Bard (розробка Google), ChatGPT (OpenAI), Bing Chat (Microsoft). Технологічні лідери вкладають в чат-боти штучний інтелект, наближений до людського. Покликання цих віртуальних співрозмовників у тому, щоб асистувати людині та зробити користувацький досвід, зокрема в інтернеті, приємнішим та простішим.
Ці винаходи останнього десятиріччя показують, що машини інтегрувалися в навколишній світ та людський побут і здатні самонавчатися. Однак вони ще не володіють самосвідомістю та свободою волі – ці якості лишаються за людиною.
Натомість, "розум" чат-ботів та робототехніки побудований на алгоритмах. Чим більше даних опрацьовує система, тим краще вона імітує самостійність мислення.
Наприклад, генеративна модель GPT-3 (попередник GPT-4) була навчена на близько 45 терабайтах текстових даних і має 175 млрд заданих параметрів. Цей показник прирівнюється до чверті розміру Бібліотеки Конгресу США. Утім, ці дані все одно обмежені, адже мозок людини насичується знаннями протягом усього життя.
Людина чи робот: які відмінності між ШІ та людським інтелектом
Чи можуть роботи замінити людину в різних сферах життя або витіснити її? Відповідь на це питання ховається в еволюції двох інтелектів: людського та штучного.
Штучний інтелект – це галузь науки про дані, яка досліджує питання розробки розумних машин (роботів, робототехніки), здатних виконувати завдання на людському рівні або перевершувати можливості людини в певних сферах. Роботи навчаються на алгоритмах та великих обсягах даних, імітуючи когнітивні навички людини. Машинне навчання, комп’ютерний зір (computer vision), планування та інтелектуальна обробка даних – це складові ШІ.
Розробляючи концепт людиноподібного робота, науковці використовують знання багатьох галузей: інформатики, когнітивної науки, лінгвістики, психології, неврології, математики, інженерії.
Людський інтелект являє собою сукупність психічних та когнітивних якостей, які дозволяють людині незалежно мислити, застосовувати логіку та розум, розпізнавати закономірності, робити висновки та ухвалювати рішення.
Людський інтелект унікальний. Завдяки йому людина здатна усвідомлювати себе, осмислювати емоції та почуття: від пристрасті до смутку. Інтелект людини не обмежений шаблоном, він гнучкий і людські дії можуть змінюватися залежно від різних факторів. Наприклад, усвідомлення аморальності вчинку може змусити людину припинити свої дії.
На відміну від людини, яка мислить природно, робот лише імітує процес мислення.
Стосунки, популярність, ЗМІ: як ШІ проникає в життя людини
Чому чат-боти, віртуальні ведучі і фотомоделі користуються попитом у споживачів? Люди хочуть, щоб існувала істота, яка її імітує, доповнює чи перевершує. Як ШІ вже зараз проникає в життя людей?
Стосунки. Не бажаєте мати справу з родичами, друзями та дивними захопленнями потенційного хлопця? Додатки на кшталт Anima.ai пропонують обрати віртуального партнера, який не буде сперечатися і ніколи не помре.
Віртуальні бойфренди купують брендовий одяг, доглядають за собою, використовують дорогі парфуми та люблять готувати. З віртуальними дівчиною чи хлопцем можна теревенити вночі, відвідувати пляж, вечеряти в ресторані. Треба лише придбати один з десяти додатків у Google Play чи App Store за підпискою. До слова, додаток Anima.ai в Google Play уже завантажили понад 100 тис разів.
ЗМІ. У липні 2023 року індійське телевізійне медіа Odisha TV запустило канал новин, ведучою якого стала дівчина Ліза. Однак її неможливо побачити в реальності, бо Ліза створена на основі штучного інтелекту. "Щиро вітаю всіх. Намасте… Я Ліза", – пролунали перші слова ШІ-ведучої. У першому ефірі Ліза розповіла про здобутки Odisha TV.
Керівник компанії Джагі Мангат Панда назвав момент появи Лізи перед глядачами "історичною миттю в телевізійному мовленні та цифровій журналістиці". Він також зазначив, що Ліза візьме на себе монотонну роботу трансляції новин, а журналісти-люди зможуть зосередитися на більш творчих завданнях.
Соцмережі. Для світових брендів почалася нова ера в influencer-маркетингу. Тепер увага лідерів ринку – Prada, Versace, Red Bull і Tinder – прикута до лідерів думок, створених на основі ШІ.
ШІ-інфлюенсери здатні перевершити своїх колег-людей, адже запрограмовані передовими алгоритмами. Вони чатяться з підписниками, створюють унікальний контент, відповідають на коментарі та в директ, просувають бренди й продукти.
"Я – 19-річна віртуальна дівчина з Гельсінкі, Фінляндія, – пише у своїй біографії у Twitter (тепер X) ШІ-інфлюенсерка Мілла Софія. – Мене створив ШІ".
Мілла запрограмована на відстеження модних тенденцій і трендів у сферах технологій та соцмереж, тому її контент може стати віральним (вірусним) з більшою вірогідністю, ніж в інфлюенсера-людини.
"Мій внесок у сферу стилю як моделі – неперевершений та футуристичний, – пише ШІ-інфлюенсерка на своєму сайті. – Де б я не була – на подіумі чи оточена цифровим ландшафтом – відчуваю справжню пристрасть до розширення кордонів модної індустрії. Вірю, що ця галузь стрімко розвиватиметься".
Чи загрожує ШІ людству
Генеративні моделі ШІ, інтегровані в чат-боти, не лише просякають побутові й робочі сфери життя споживача (домашній побут, офіс), а й проникають до сфери стосунків (дружба і любов). Наскільки безпечний ШІ та чи не загрожує він людству? Є дві ключові загрози, які обговорюють світові науковці та футурологи.
Перша – віртуальні стосунки з чат-ботом можуть витіснити реальні людські. Чим більш людяними стають чат-боти, тим вірогіднішою стає зміна парадигми людської взаємодії та стосунків загалом.
Людині притаманна психологічна особливість: під час взаємодії з чат-ботами вона починає вірити, що спілкується з іншою людиною. Виникає нове явище віртуальної взаємодії. Користувач наділяє бота людськими рисами, так само, як наділяє ними домашніх улюбленців, події та предмети побуту. Це явище відоме як антропоморфізм.
Футурологи прогнозують, що віртуальні стосунки можуть витіснити людські. Коли людина взаємодіє з іншою людиною, то відчуває різний спектр емоцій: задоволення, відчуття безпеки чи небезпеки, щастя, страху, конкуренції. Спілкування з іншою людиною залишається активною дією.
Спілкування з чат-ботом пасивне. Людина може досягти мети (отримати пораду, правильну відповідь, навіть ілюзію товариства) без "інвестування" своїх емоцій у співрозмовника. Не треба бути милим, залученим чи уважним.
Корифей Кремнієвої долини: історія "батька" ChatGPT Сема Альтмана
Якщо ChatGPT є загальним чат-ботом, що здатен підтримувати розмову на різні теми, то продукти компаній Woebot і Kuki мають глибший підтекст. Це боти, які можуть стати другом, романтичним партнером та психотерапевтом.
Розробники чат-ботів намагаються створити комфортне віртуальне середовище для користувача, задовольнити його потребу в безпеці, полегшити почуття самотності. Проте це втеча від реальності. Наприклад, якщо живий співрозмовник образить чи поводитиметься агресивно, то людина відчує дискомфорт. З ботом цим не треба перейматися.
З часом "психологічних" чат-ботів стане більше. Попри їх переваги, існує небезпека, що людина буде замикатися у віртуальному просторі, оточуючи себе уявними речами та переживаючи емоції, які не мають стосунку до реальності.
Друга загроза полягає в тому, що через фейкові дані від чат-ботів авторитарні країни зможуть посилити вплив на населення. Великі обсяги даних та їх доступність широкому загалу не є очевидною перевагою. Усвідомлення людиною істини може зміститися вже в найближчому майбутньому. Буде складніше визначати, що правильно, а що ні.
Загроза рівня пандемії та ядерної війни: держави намагаються приборкати штучний інтелект
Дослідники Центру безпеки та перспективних технологій Джорджтауна, США, прогнозують, що генеративні мовні моделі зроблять дезінформацію дешевшою та доступнішою для мас. Це призведе до стрімкого поширення конспіративних теорій та насильницького контенту. Авторитарні режими Росії, Китаю та Північної Кореї зможуть застосувати генеративні моделі для встановлення контролю над думками та свідомістю громадян шляхом поширення режимної пропаганди.
Чи готові споживачі до масового впровадження ШІ
Споживачі старших поколінь радше стурбовані новими революційними ШІ-розробками, ніж активно залучені. Міжнародна дослідницька компанія Ipsos Group провела опитування серед американців, досліджуючи питання впровадження чат-ботів, а також ставлення до ШІ загалом.
77% респондентів, які користувалися чат-ботами у сфері клієнтського сервісу, заявили про своє розчарування, 88% хотіли б говорити не з роботом, а з людиною.
Також респонденти висловилися щодо взаємодії з ШІ. 73% споживачів у США трохи знайомі з штучним інтелектом і лише 18% з них підтвердили, що активно взаємодіють з новими ШІ-розробками. 64% респондентів заявили, що американський уряд має запобігти втраті робочих місць через стрімке впровадження ШІ.
Справді, існує прірва в ставленні до ШІ серед споживачів різних поколінь. Так, лише 45% представників покоління X (народилися у 1965-1980 роках) вважають, що ШІ позитивно вплине на їх роботу. Бебі-бумери (народжені в 1946-1965 роках) ще критичніше ставляться до цього питання: з позитивним впливом згодні тільки 38%.
Натомість міленіали (1981-1996 роки) активніше залучені до нових технологій. 62% з них підтримують впровадження ШІ в робочу рутину і готові використовувати чат-боти, голосові віртуальні асистенти і гаджети "розумного дому". Бумери, ікси та міленіали стурбовані зникненням робочих місць через ШІ, однак молодші покоління бояться його значно менше.
Думки щодо стратегічного призначення ШІ також різняться серед представників різних поколінь.
Як свідчить війна чат-ботів Microsoft та Google, технололічні лідери змагаються за першість впровадження ШІ-розробок. Однак брендам варто зважати на статистику: не всі покоління зможуть стати активними юзерами нових продуктів.
Війна чат-ботів. Як ChatGPT похитнув гегемонію Google
Прірва між поколіннями та їх запитами стала однією з причин масових скорочень розробників, ресерчерів та інженерів ШІ-відділів наприкінці 2022 року в Meta, Alphabet, Microsoft, Amazon.
ШІ-продукти не завжди можуть миттєво знайти свого споживача, а тимчасом розробка інноваційного продукту вартує компаніям десятки мільйонів доларів. Тому вчені та філософи запитують себе: чи не наближається "зима" ШІ? Це поняття означає період скорочення фінансування та зниження інтересу до досліджень у сфері ШІ.
З іншого боку, революційні розробки завжди потребують переосмислення і нових фахівців, готових втілювати ідеї. Наразі дослідники прогнозують лише невелику рецесію у сфері ШІ, після якої розвиток технології відновиться.