Що не так з пенсіями військовим

До великої війни мало хто задумувався про соціальну та пенсійну підтримку військових.

Спеціальний закон, що регулює цю сферу, ухвалили в перший рік Незалежності і за три десятиліття він перетворився на спосіб надання соціальних привілеїв для "обраних" силових структур.

Наразі йому бракує соціальної справедливості щодо тих військових, які жертвують життям та здоров'ям.

Соціальні та пенсійні гарантії держави для військових та силовиків наразі неспівставно великі порівняно з фінансовими можливостями бюджету. Особливо зважаючи на масштабну демографічну кризу.

Як це працює

Пенсійне забезпечення військовослужбовців регулює закон, ухвалений у 1992 році. Він встановлює особливі умови розрахунку розмірів пенсій, а також вимоги щодо стажу та віку виходу на заслужений відпочинок.

За 30 років закон змінювали понад вісімдесят разів. У підсумку пільги поширили не лише на військовослужбовців, а й на співробітників таких силових органів.

• Національне антикорупційне бюро;
• Служба судової охорони;
• Управління державної охорони;
• Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації;
• Служба безпеки України;
• Державна інспекція техногенної безпеки;
• Державна прикордонна служба;
• Державна служба з надзвичайних ситуацій;
• Державна кримінально-виконавча служба;
• Податкова міліція;
• Бюро економічної безпеки.

Відповідно до закону, військовослужбовці можуть отримувати пенсії у трьох випадках:

• за вислугу років (аналог "цивільної" пенсії за віком);
• у разі настання інвалідності;
• у разі загибелі (пенсію отримуватимуть близькі родичі).

Крім регулярних пенсійних виплат, військові та їхні родичі можуть отримувати ще й одноразові виплати. Зазвичай ці виплати регулюються іншими законами та постановами уряду.

Розмір пенсій військових розраховується у відсотках від грошового забезпечення (ставка та надбавки), яке вони отримували на момент настання права на пенсію.

Для цивільних – від середнього розміру зарплати майбутнього пенсіонера за весь час, який він працював офіційно.

Держава обмежує розміри деяких видів пенсій військових. Однак є загальне правило: максимальний розмір виплат не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. У 2023 році це 20 930 грн на місяць.

Пенсії за вислугу років

Військовослужбовці або працівники силових структур можуть отримувати пенсію за вислугу років.

• Якщо вони мають вислугу 25 років і більше (незалежно від віку), то можуть отримати пенсію в розмірі 65% від свого грошового забезпечення (50% за 20 років вислуги плюс по 3% за кожен наступний рік).
• Якщо їм виповнилося 45 років і вони мають 25 років страхового стажу, з яких мінімум половину становить військова служба або служба в силових структурах, вони отримуватимуть 50% від грошового забезпечення плюс по 1% за кожен додатковий рік понад 25 років стажу.

Мінімальний розмір пенсії за вислугу років не може бути меншим прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (2 093 грн), а максимальний – 70% від грошового забезпечення. Для військових, які брали участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи, зробили виняток: до 100%.

Участь у бойових діях у воєнний час зараховується до вислуги років за пільговою схемою: один місяць служби рахується як три місяці вислуги. Такі військовослужбовці зможуть вийти на пенсію ще раніше.

Крім регулярних виплат, військові можуть отримати ще й одноразову. Її розмір залежить від вислуги років: 50% від щомісячного грошового забезпечення за кожен рік вислуги.

Наприклад, при виході на пенсію після 25 років служби можна одноразово отримати 12,5 щомісячної зарплати.

Право на одноразову виплату мають і мобілізовані після звільнення. Вони отримають по 4% грошового забезпечення за кожен місяць служби, але не менше 25% місячного грошового забезпечення.

Більшість пільг щодо пенсії за вислугу років поширюються лише на кадрових військових або працівників силових органів. Мобілізовані мають набагато менше переваг.

Однією з таких є право учасників бойових дій (незалежно від того, військові це чи ні) на ранній вихід на пенсію: чоловіки – у 55 років, жінки – у 50 років.

Пенсії за інвалідністю

Ці військові пенсії розрізняють залежно від причин інвалідності. Їх розмір залежить від групи інвалідності і вимірюється в процентах від грошового забезпечення.

Перший вид – пенсії за інвалідністю, яка настала внаслідок війни. Мова про поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язані з перебуванням на фронті. Розміри таких виплат становлять:

• 1 група інвалідності – 100% грошового забезпечення (але не менше 5 025 грн);
• 2 група інвалідності – 80% грошового забезпечення (але не менше 4 610 грн);
• 3 група інвалідності – 60% грошового забезпечення (але не менше 4 396 грн).

Другий вид – пенсії за інвалідністю, яка настала внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з війною. Розміри таких виплат становлять:

• 1 група інвалідності – 70% грошового забезпечення (але не менше 4 605 грн);
• 2 група інвалідності – 60% грошового забезпечення (але не менше 4 396 грн);
• 3 група інвалідності – 40% грошового забезпечення (але не менше 4 186 грн).

Військовий отримуватиме цю пенсію в разі, якщо інвалідність настала під час служби і протягом трьох місяців після її закінчення або пізніше, якщо її спричинили травма чи захворювання, отримані під час служби.

Крім пенсій, військові, які отримали інвалідність під час служби, отримують одноразові виплати: у разі отримання інвалідності 1 групи – 400 прожиткових мінімумів (1,073 млн грн), 2-ї – 300 (805,2 тис грн), 3-ї – 250 (671 тис грн).

Пенсії з втрати годувальника

Їх отримують близькі родичі військовослужбовця, який загинув або зник безвісти під час бойових дій. Зокрема, право на ці пенсії мають неповнолітні діти, непрацездатні батьки, дружина або чоловік.

Розмір пенсії з втрати годувальника залежить від причин загибелі та кількості неповнолітніх дітей.

Повнолітнім утриманцям військових, які загинули під час війни, держава виплачує по 70% їх грошового забезпечення. Стільки ж виплачується на неповнолітню дитину. Якщо дітей двоє і більше, то розмір пенсії на кожну – по 50% від грошового забезпечення.

Наприклад, на родину військового, яка складається з дружини, матері та двох неповнолітніх дітей, держава виплачуватиме 240% грошового забезпечення (по 70% дружині та матері і по 50% кожній дитині).

Якщо військовий загинув не внаслідок бойових дій, то держава виплачує по 30% від його грошового забезпечення на кожного близького родича, для якого доходи такого військовослужбовця були основним джерелом коштів.

Мінімальний розмір пенсії з втрати годувальника становить два прожиткові мінімуми для осіб, які втратили працездатність: 4 186 грн на місяць.

Крім пенсії з втрати годувальника, родичі військових та мобілізованих, які загинули під час великої війни, отримують 15 млн грн одноразової допомоги.

Цю суму розподіляють на рівні частини між близькими родичами загиблого. На ці кошти не можуть претендувати родичі військового, які проживають в РФ чи Білорусі.

Проблеми пенсійного забезпечення військових

Законодавство про пенсії та виплати військовим ухвалювали у 1990-х роках, тож воно не було розраховане на теперішні масштаби боїв. Зобов’язання, які країна взяла на себе в мирний час, наразі можуть стати для неї непідйомним тягарем.

Не дивно, що в уряді активно працюють над реформою пенсійного забезпечення військовослужбовців, аби зробити систему більш справедливою, сталою та підйомною для держави.

Це актуально в контексті демографічної кризи та майбутньої фінансової спроможності Пенсійного фонду.

У системі пенсійного забезпечення колишніх силовиків та військових є низка ключових проблем та ризиків. Їх непублічно обговорюють в уряді.

Виплати чинним військовим пенсіонерам "прив’язані" до забезпечення тих, хто служить

За законодавством, держава зобов’язана підвищувати пенсії військовим пенсіонерам не лише під час проведення загальної індексації, але й у разі, якщо зростає розмір грошового забезпечення чинних військовослужбовців.

Тобто щоразу, коли держава мотивує захисників більшим грошовим забезпеченням, вона автоматично підвищує виплати для пів мільйона пенсіонерів колишніх військових та працівників силових структур.

Як наслідок, в уряду звужуються можливості для підвищення зарплат в армії, адже кожне таке рішення призводить до зростання видатків Пенсійного фонду, профінансувати які в умовах війни складно.

"У 2022 році держава витратила на пенсії колишнім військовим і силовикам 58,3 млрд грн. Ці видатки могли бути більшими, адже уряд не проводив індексації військових пенсій у зв'язку із зростанням грошового забезпечення.

Деякі військові пенсіонери, розуміючи це, намагалися отримати більші пенсії через суди і вигравали. Наразі загальний борг держави за такими справами сягає близько 22 млрд грн", – пояснює ЕП співрозмовник у Мінсоцполітики.

"Деякі екссиловики отримують довідки з колишніх місць служби про розміри грошового забезпечення і потім на їх підставі оскаржують в судах нові розміри пенсій та не отримані кошти за попередні періоди", – скаржиться урядовець.

Від такої системи найбільше виграють не колишні військові, а експрацівники силових структур.

За даними Мінсоцполітики, у липні 2022 року середня пенсія військових становила 9 117 грн, тоді як у колишніх працівників Управління держохорони – 12 300 грн, Служби судової охорони – 14 220 грн, НАБУ – 20 270 грн.

Держава підтримує родини військових, які отримали інвалідність, менше, ніж родини військових, які загинули

Військові, які отримали інвалідність, та їх близькі мають значні потреби в державній підтримці. Часто вони потребують встановлення дорогих протезів, проведення дорогих операцій та реабілітації.

Усе це значні витрати, які лягають на плечі родичів колишніх військовослужбовців.

Розмір одноразової виплати військовому, який отримав інвалідність під час служби, може бути в 15 разів меншою, ніж виплата родичам військового, що загинув.

Поточна система пенсійного забезпечення військових не була готова до масштабних боїв, у яких ті щодня травмуються, отримують інвалідність та гинуть.

Через це держава недофінансовує видатки на користь військових та членів їх родин, які мають значні фінансові потреби, пов'язані з лікуванням.

Окремої уваги заслуговує бюрократичний процес оформлення інвалідності чи втрати працездатності військовослужбовців. Попри обіцянки урядовців покращити процедуру, вона досі надто обтяжлива та довга.

Пенсійні пільги військовим буде складно профінансувати

Можливість раннього виходу на пенсію, яку військовим та учасникам бойових дій надає закон, може призвести до скорочення кількості працівників та зростання числа отримувачів соціальних допомог.

Пільговий вік виходу на пенсію мають не лише кадрові військовослужбовці та працівники силових структур, а всі учасники боїв. Мова йде про сотні тисяч осіб, які зможуть вийти на пенсію на десять років раніше.

Демографічна ситуація в країні була складна і до війни. Народжуваність була менша, ніж необхідно для відтворення населення. При цьому отримувачів пенсій було більше, ніж платників внесків до Пенсійного фонду.

Після 24 лютого 2022 року ситуація погіршилася, адже з країни виїхали мільйони жінок працездатного віку і дітей.

Як наслідок, платників внесків до Пенсійного фонду та платників податків загалом з часом ставатиме дедалі менше, тоді як кількість отримувачів допомог стрімко зростатиме.

Ситуація ускладнюється й тим, що видатки на пенсії колишнім військовим та родичам загиблих захисників прив’язані до грошового забезпечення армійців і вони щоразу зростатимуть.

Як це працює за кордоном

Велика війна за своїми масштабами та жорстокістю не має аналогів у відносно недалекому минулому. Через це у світі майже нема країн, у яких Україна могла б запозичити досвід з питань пенсійного та соціального забезпечення бійців.

Проте є низка неуспішних прикладів, зокрема балканських країн. Після виснажливих воєн 1990-х років нові незалежні держави пообіцяли учасникам боїв щедру підтримку та пільги щодо раннього виходу на пенсію.

У Боснії та Герцеговині, де воювали 425 тис осіб, владі довелося скасовувати частину пільг для ветеранів війни, що призвело до протестів.

Серед пільг, які ця країна пообіцяла ветеранам, було пільгове зарахування років військової служби в стаж (рік за два), більш ранній вихід на пенсію та вищі пенсії.

Як наслідок, на початку 2000-х років видатки на ветеранські пенсії сягнули 3% ВВП країни. На початку 2010-х держава зіткнулася з потоком ранніх військових пенсіонерів: у 2011 році таких було 10% від усіх пенсіонерів країни.

Основне навантаження з виплати військових пенсій лягло на загальну систему, тому в суспільстві наростала напруга. Через необхідність платити високі пенсії багатьом ветеранам уряд не міг підвищувати виплати цивільним пенсіонерам.

З такими проблемами зіткнулися всі країни колишньої Югославії. Єврокомісія визнала хорватських ветеранів війни за незалежність привілейованою категорією, адже розміри їх пенсій удвічі перевищують розміри пенсій решти пенсіонерів.

Через корупцію в Косово кількість військових пенсіонерів вдвічі перевищила кількість партизанів Армії визволення, які брали участь у боях. У Сербії ситуація протилежна: уряд не надає підтримки 350 тис колишніх бійців.

Балканський досвід вказує, що уряду необхідно завчасно розробити модель підтримки ветеранів, яка була б соціально справедливою та виходила з фінансових можливостей держави.

Прикладом такої політики є один з видів виплат у США. Там пенсію з втрати годувальника виплачують дружині або чоловіку загиблого ветерана та їх дітям залежно від розміру власного капіталу родини (включає оцінку вартості майна).

Відповідно до дослідження KSE, розвинені країни пропонують широкі пакети соціальної підтримки ветеранам та членам їхніх родин. Їх розмір зазвичай вищий, ніж у цивільних пенсіонерів. Однак навіть у найбільш розвинених державах уряди час від часу переглядають пакети соціальної підтримки.

Що далі

Над зміною моделі пенсійного забезпечення військових розмірковують і в українському уряді. Там вивчають іноземний досвід та оцінюють фінансові можливості країни.

Наразі остаточного бачення реформи уряд не має. Водночас джерела ЕП в керівництві одного з дотичних до реформи міністерств вказують на такі основні напрямки змін.

• Зміна принципів, за якими розраховуються розміри виплат пенсіонерам. Імовірно, їх "відв'яжуть" від грошового забезпечення військових, а при призначенні нових пенсій за вислугу років враховуватимуть участь у боях.
  Це зробить систему пенсійного забезпечення більш справедливою та усуне тиск пенсій на рішення командування щодо підвищення грошового забезпечення війська.

"Пенсійне та соціальне забезпечення військових, які беруть участь у боях, має бути значно вищим, ніж у військових, які перебувають у тилу", – погоджуються з урядовцями в Київській школі економіки.

• Держава стимулюватиме ветеранів працювати, особливо в умовах, коли необхідно відбудовувати країну. Увагу надаватимуть освітнім програмам та програмам з перекваліфікації.
  Стимулюватимуть працевлаштування людей з інвалідністю. Імовірно, переглянуть деякі пільгові умови віку виходу на пенсію.
• Запровадження пільгових накопичувальних пенсійних програм для військових, які мають стати додатковим джерелом їх доходів у майбутньому.
  Такі програми діють в Ізраїлі: держава гарантує цим вкладенням мінімальну дохідність 5,15% річних.

Хай там як, а під час проведення реформи пенсійного забезпечення необхідно зважати не лише на фінансові можливості, а й на настрої військовослужбовців, адже вони платять найвищу ціну за існування держави.