МВФ знову реформує корпоративне управління держкомпаній, "МГУ" розкриває інформацію: підсумки тижня для ДП

Корпоративне управління держпідприємств

Умови МВФ – Україна має провести реформу щодо корпоративного управління держпідприємств, структурний маяк для "ОГТСУ". 31 березня 2023 року Виконавча рада Міжнародного валютного фонду (МВФ) схвалила чотирирічний пакет фінансування на суму 15,6 млрд доларів, щоб допомогти Україні задовольнити нагальні фінансові потреби в умовах війни, що триває.

МВФ опублікував запит України на отримання програми в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF). Серед нових критеріїв програми – реформа корпоративного управління держпідприємств.

• Україна має провести реформу корпоративного управління "ОГТСУ". Згідно з програмою МВФ, влада взяла на себе зобов'язання здійснити наступні кроки щодо реформи корпоративного управління "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ"):

1. Передати всі корпоративні права (частки) "ОГТСУ" від "Магістральних газопроводів України" ("МГУ") Міністерству енергетики та прийняти нову редакцію статуту "ОГТСУ", який був розроблений та погоджений з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства до кінця червня 2023 року (структурний маяк);
2. Обрати та призначити наглядову раду "ОГТСУ" до кінця жовтня 2023 року;
3. Після цього призначити нового керівника "ОГТСУ" і врешті-решт ліквідувати "МГУ".

В інтерв'ю ICIS заступник директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства Дірк Бушле наполіг на важливості реформи корпоративного управління "ОГТСУ". Він зазначив, що якщо не буде вжито заходів для посилення корпоративного управління в "ОГТСУ" та гарантування незалежності наглядової ради, Секретаріат буде змушений переглянути питання сертифікації компанії [як незалежного оператора системи передачі – SOE Weekly].

ICIS також поспілкувалося з членом команди SOE Weekly Олександром Лисенком. Лисенко висловив занепокоєння, що після того, як Міністерство енергетики отримає акції "МГУ", нинішню наглядову раду "МГУ" може бути просто перепризначено до "ОГТСУ" замість того, щоби обрати нову наглядову раду "ОГТСУ" через прозору конкурсну процедуру.

Раніше ми повідомляли, що наглядова рада "МГУ" призначила Дмитра Липпу новим гендиректором "ОГТСУ".

Також ми писали, що у своєму Плані пріоритетних дій на 2023 рік Кабінет Міністрів задекларував плани привести корпоративне управління "ОГТСУ" у відповідність до Керівних принципів OECP з корпоративного управління держпідприємств. Відповідно до Плану, "ОГТСУ" має бути переданий до сфери управління Міненерго, отримати наглядову раду та правління, а також має бути затверджена нова редакція його статуту. Термін – до грудня 2023 року.

Ще раніше ми повідомляли, що "Європейська правда" оприлюднила умови, які Україна має виконати для отримання пакету макрофінансової допомоги ЄС. Однією з цих умов є запуск корпоративної реструктуризації "ОГТСУ" до червня 2023 року.

Крім цього, раніше ми писали, що 4 жовтня 2022 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства звернувся з листом до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра енергетики Германа Галущенка, в якому закликав уряд негайно впровадити план дій з корпоративного управління "ОГТСУ":

1. передати "ОГТСУ" у власність від "МГУ" до Міністерства енергетики;
2. ухвалити новий статут "ОГТСУ", який передбачає створення незалежної наглядової ради;
3. провести конкурсний відбір членів наглядової ради "ОГТСУ";
4. забезпечити обрання та призначення нового складу правління "ОГТСУ" новою наглядовою радою.

• Влада повинна відновити регулярну звітність держпідприємств. Відповідно до умов програми МВФ, Міністерство фінансів планує поступово відновити всі вимоги до звітності держпідприємств (крім тих, які розташовані на тимчасово окупованих територіях або в зонах бойових дій), що стане важливим внеском в оцінку фіскальних ризиків, зокрема, при підготовці середньострокового бюджетного планування.

[Програма МВФ не уточнює вимог до звітності та того, чи повинна така звітність бути публічно доступною. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну уряд обмежив доступ до порталу "ПроЗвіт", який містить фінансову інформацію про держпідприємства, а також дані моніторингу ефективності управління держпідприємствами та корпоративного управління, які раніше були доступні на сайті Мінекономіки.

Держава продовжує вести Реєстр суб'єктів господарювання державного сектору економіки (доступ до якого є відкритим). Його останнє оновлення датовано 1 жовтня 2022 року. Багато інформації про держпідприємства також можна знайти на приватних агрегаторах даних, таких як YouControl або Oпендатабот. Крім того, окремі держпідприємства, такі як "Нафтогаз" або "Енергоатом", публікують детальну інформацію про різні аспекти на своїх веб-сайтах. – SOE Weekly.]

• НБУ проведе детальну діагностику банків. Команди банківського нагляду Національного банку України (НБУ) завершать оцінку активів та платоспроможності банків, на які припадає 90% активів банківської системи, до кінця грудня 2023 року.

[В банківському секторі діють чотири держбанки – "ПриватБанк", "Ощадбанк", "Укрексімбанк" та "Укргазбанк", на які припадає близько 51% активів усієї банківської системи. У зв'язку з цим, цей захід в основному охоплює державні банки. – SOE Weekly.]

• Влада взяла на себе зобов'язання посилити корпоративне управління держпідприємств. До жовтня 2023 року має бути ухвалений законопроєкт, який приведе систему корпоративного управління держпідприємств у відповідність до Керівних принципів OECP (законопроєкт № 5593-д), зокрема шляхом посилення підзвітності та розширення повноважень наглядових рад, щоб вони мали остаточні повноваження призначати та звільняти керівників підприємств.

Раніше ми повідомляли, що 15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 5593-д щодо корпоративного управління держпідприємств.

[Поточна редакція законопроєкту № 5593-д ще не у повній мірі відповідає Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління держпідприємств та потребує доопрацювання. Остаточна версія законопроєкту, що готується до другого читання, ще не є загальнодоступною.

Також, можливо, не буде можливості для значного вдосконалення законопроєкту 5593-д. Згідно з діючою процедурою підготовки та розробки законопроектів, поправки до законопроекту мають бути запропоновані народними депутатами не пізніше, ніж через 14 днів після прийняття законопроєкту в першому читанні.

Це означає, що термін подання поправок до законопроєкту 5593-д закінчився 30 липня 2021 року. Таким чином, остаточна редакція законопроекту може змінитися лише в межах поправок, які раніше були запропоновані народними депутатами. – SOE Weekly.]

"МГУ" розкрили значну частину ключової корпоративної інформації, яку не публікували раніше. Минулого тижня SOE Weekly звернув увагу на те, що "Магістральні газопроводи України" ("МГУ") не розкривають важливу інформацію про своє корпоративне управління (див. попередній дайджест).

Цього тижня у "МГУ" підтвердили відставку колишньої голови наглядової ради Уберт Беттонвіль. Згідно з українською та англійською версіями веб-сайту "МГУ", Беттонвіль більше не значиться як член наглядової ради, а головою ради зазначено Яна Чадама.

"МГУ" також офіційно розкрили інформацію про відставку Беттонвіль та обрання Чадама головою наглядової ради. Згідно з цим повідомленням "МГУ", наглядова рада припинила повноваження Беттонвіль відповідно до її заяви про відставку від 6 березня 2023 року, а Чадам очолив раду 21 березня 2023 року.

Крім цього, "МГУ" розкрили інформацію про те хто очолює компанію. Дениса Фудашкіна зазначено як в.о. гендиректора як на українській, так і на англійській версіях веб-сайту "МГУ", а також у повідомленні про зміну посадових осіб компанії. Згідно з повідомленням, наглядова рада припинила повноваження Олександра Лісніченка як в.о. гендиректора 7 березня 2023 року. Того ж дня рада призначила Фудашкіна новим в.о. гендиректора. Він приступив до виконання своїх обов'язків 8 березня 2023 року.

Раніше ми також писали, що остання інформація, яку "МГУ" розкривали через інформаційну базу даних НКЦПФР (SMIDA) та на сайті компанії, датована листопадом 2021 року.

Як ми також писали, згідно з даними веб-сайту компанії, "МГУ" лише один раз розкривали інформацію про винагороду у 2018 році на виконання вимог законодавства про акціонерні товариства, але відтоді більше не публікували її.

Ще одна підозра екскерівнику "Антонова" – СБУ звинувачує його в тому, що його дії призвели до знищення найбільшого у світі літака. 5 квітня 2023 року Служба безпеки України (СБУ) заявила про повідомлення про підозру колишньому гендиректору ДП "Антонов" Сергію Бичкову. Його звинувачують у службовій недбалості, через яку російські війська знищили всесвітньо відомий вантажний літак Ан-225 "Мрія".

Фото: Нацполіція

За версією слідства, Бичков мав організувати своєчасну евакуацію літака з аеропорту "Гостомель" на початку 2022 року. Для забезпечення охорони повітряного судна його мали перевезти в аеропорт німецького міста Лейпциг.

Напередодні повномасштабного вторгнення "Мрія" була в хорошому технічному стані і могла вилетіти. Однак Бичков не дав дозволу на евакуацію літака [незважаючи на пропозиції зробити це – SOE Weekly]. СБУ заявляє, що ці злочинні дії призвели до знищення літака, внаслідок чого збитки держави оцінюються у 8,4 млрд грн.

Бичков також не забезпечив своєчасне продовження договору страхування літака. У результаті "Антонов" недоотримав понад 42 мільйони гривень страхового відшкодування, додали в СБУ.

За даними Національної поліції, слідчі також перевіряють інформацію про можливість евакуації шести інших літаків, у тому числі Ан-124 "Руслан", які на той час перебували в аеропорту.

За інформацією Офісу генерального прокурора (ОГП), підозрюваний наразі перебуває під вартою без можливості внесення застави.

Раніше ми повідомляли, що СБУ повідомила Бичкову про підозру у перешкоджанні діяльності Збройних Сил України.

За даними СБУ, напередодні повномасштабного вторгнення Росії керівництво "Антонова" не допустило українських військових на територію аеропорту "Гостомель" для підготовки до його оборони.

Про підозру також повідомили в.о. заступника гендиректора та заступника гендиректора з авіаційної безпеки. За даними ЗМІ, йдеться про Михайла Харченка та Олександра Нетьосова.

Енергосектор

Гендиректор "Укргідроенерго" дав інтерв'ю. Цього тижня гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота дав інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна". Ми вибрали ключові моменти.

Про наслідки ракетних обстрілів:

• "Ракетні обстріли наших об'єктів почалися 31 жовтня 2022 року. З того часу по наших об'єктах було випущено понад 30 ракет. І якщо в серпні ми втратили 120 МВт потужностей, а це два агрегати на Каховській ГЕС, то станом на сьогодні ми втратили вже 300 МВт Каховської ГЕС, яка виведена з ладу і вже кілька місяців не виробляє електроенергію. Загалом ми втратили 2 000 МВт."
• "Ми вже відновили 500 МВт, і ще 1 500 МВт треба відновити."

Про фінансову ситуацію:

• "Збитки по Каховці склали 16,7 млрд грн станом на серпень 2022 року, а для відновлення після наступних ударів нам потрібно ще щонайменше 22 млрд грн."
• "З тими коштами, які зараз є у компанії після виконання ПСО [спеціальних обов'язків – SOE Weekly] на 2022 рік, нам потрібно щонайменше п'ять років, щоб покрити цю суму в 22 млрд грн."

["Енергоатом" та "Укргідроенерго" отримали право продавати електроенергію на ринкових умовах з 1 жовтня 2021 року. Згідно з новою фінансовою моделлю ПСО, отримані кошти спрямовуються на компенсацію постачальникам електроенергії різниці між регульованими тарифами для населення (1,44 грн/кВт-год та 1,68 грн/кВт-год залежно від обсягу споживання) та ринковими цінами.

З жовтня 2021 року Кабінет Міністрів неодноразово продовжував дію механізму ПСО, зберігаючи тарифи на електроенергію для населення незмінними. Механізм ПСО діятиме до 30 квітня 2023 року – ціна на електроенергію залишатиметься незмінною до кінця опалювального сезону. – SOE Weekly.]

• "Якщо я не помиляюся, у нас сьогодні 1,9 млрд грн боргів за ПСО. Для нас це теж великі гроші, тому що пройшло лише три місяці року. Якщо [нам дозволять не платити ПСО], то [лише] за півтора роки ми відновлюємося – без кредитів [а не за п'ять років, про які йшлося вище – SOE Weekly]."
• "[Ми] шукаємо донорів. Працюємо ще з січня і з Європейським інвестиційним банком, і зі Світовим банком, щоб отримати кредити під низькі ставки."

"Укренерго" отримало 700 млн євро кредитів на відновлення енергосистеми після російських атак. 3 квітня 2023 року голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький повідомив, що міжнародні партнери та донори надали понад 700 млн євро кредитів на відновлення енергосистеми.

Раніше ми повідомляли про попередню хвилю російських атак ракетами та безпілотниками 9 березня 2023 року. Це була 15-та масована атака Росії.

[Після кожного російського масованого ракетного удару по об'єктах критичної інфраструктури України аварійні відключення часто тривають по декілька днів через проведення ремонтних робіт. Під час таких відключень люди в Україні залишаються без електрики, опалення, водопостачання або доступу до мобільного зв'язку. – SOE Weekly.]

Інфраструктура

S&P підвищило кредитний рейтинг "Укрзалізниці". 3 квітня 2023 року "Укрзалізниця" повідомила, що міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підвищило її кредитний рейтинг до рівня ССС+.

Як пояснили в "Укрзалізниці", підвищенню рейтингу сприяло нещодавнє завершення реструктуризації боргу на суму 895 млн дол. За повідомленням компанії, завдяки цій угоді та іншим проєктам з міжнародними партнерами було усунуто тиск на ліквідність компанії, а її договірні виплати заборгованості у 2023-2024 роках скоротяться більш ніж на 90%.

У компанії зазначили, що S&P також відзначило успішне репрофілювання з ЄБРР для потреб ліквідності кредитної лінії на суму 150 млн євро та списання боргів російських банків відповідно до закону, який набув чинності в серпні 2022 року.

"Укрзалізниця" додала, що S&P присвоїло компанії рейтинг на рівні суверену, що є максимально можливим результатом у поточних умовах воєнного часу.

Раніше ми повідомляли, що "Укрзалізниця" завершила останні формальності щодо реструктуризації виплат за двома випусками єврооблігацій на загальну суму $895 млн. Виплати відсотків та основної суми за облігаціями "Укрзалізниці" було відтерміновано на два роки.

Погашення єврооблігацій, випущених у 2019 році (594,9 млн доларів), перенесено з 2024 на 2026 рік; виплати за випуском 2021 року (300 млн доларів) перенесено з 2026 на 2028 рік. Виплати за купонами у 2023-2024 роках було відтерміновано до січня 2025 року з можливою капіталізацією.

Також ми повідомляли, що Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) "Укрзалізниці" в іноземній валюті з "С" до "СС" через пропозицію "Укрзалізниці" відстрочити покриття процентних платежів за облігаціями LPN у доларах США зі строком погашення у 2024 та 2026 роках.

S&P Global Ratings тоді знизило рейтинг "Укрзалізниці" з "CCC-" до "CC" у зв'язку з тим, що компанія звернулася з проханням відстрочити всі виплати за вищезазначеними єврооблігаціями.

ВАКС призначив колишньому першому заступнику міністра інфраструктури Шульмейстеру заставу в 4 мільйони гривень. 4 квітня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід колишньому першому заступнику міністра інфраструктури Володимиру Шульмейстеру.

Його та колишнього міністра Андрія Пивоварського підозрюють у зловживанні службовим становищем, що завдало державі збитків на суму понад 30 мільйонів доларів, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).

Володимир Шульмейстер

фото з його Facebook

Як повідомили в САП, суд частково задовольнив клопотання і призначив заставу у розмірі 4 млн грн. Шульмейстер повинен внести кошти на рахунок ВАКС протягом п'яти днів з дня винесення ухвали суду.

Також на Шульмейстера покладено наступні обов'язки:

• з'являтися на першу вимогу детектива, прокурора, суду; 
• повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи, а також про виїзд за кордон;
• утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у справі та свідками.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати ВАКС протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Шульмейстер прокоментував рішення суду на своїй сторінці у Facebook. Він повідомив, що суддя зменшив розмір застави на 20% порівняно з клопотанням прокурора. Шульмейстер також написав, що ні від кого не тікає і нікуди не ховається.

Раніше ми повідомляли, що колишній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський вніс заставу у розмірі 10 млн грн, яку слідчий суддя ВАКС призначив йому 16 березня 2023 року (див. один із попередніх дайджестів).

[За даними Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), у 2015 році Пивоварський видав наказ, яким дозволив приватним компаніям стягувати половину портових зборів у морському порту "Південний". Акваторія цього порту є державною власністю і перебуває у користуванні ДП "Адміністрація морських портів України" ("АМПУ"). Тільки державне підприємство має право стягувати портові збори, заявили в НАБУ.

Тоді Пивоварський відповів, що відповідно до Закону "Про морські порти України", надходження від корабельного збору розподіляються між користувачем портової акваторії (у даному випадку – "АМПУ") і власником операційної акваторії причалу (в даному випадку – приватною компанією "ТІС"). Він заявив, що наказ міністерства не є злочином. Докладніше див. в одному із наших попередніх дайджестів.]

Також ми повідомляли, що 22 лютого 2023 року НАБУ та САП повідомили Пивоварському про підозру у зловживанні службовим становищем, яке нібито завдало збитків на суму понад 30 мільйонів доларів у 2015 році.

Пивоварський обіймав посаду міністра інфраструктури в уряді Арсенія Яценюка з грудня 2014 року по квітень 2016 року. Володимиру Шульмейстеру, який був першим заступником міністра інфраструктури та очолював Тарифну раду міністерства, також було заочно пред'явлено звинувачення.

Також ми повідомляли, що Пивоварський написав на своїй сторінці у Facebook, що тоді НАБУ просило суд призначити йому заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Пивоварський підкреслював, що повністю не згоден з обвинуваченням і клопотанням про заставу.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.