Китай скасовує локдауни і повертається в гру. Ціни уже зростають, що чекає на світові ринки?
Заходи КНР підтримають глобальну економіку, але також можуть загострити інфляцію та енергетичну кризу. Як це може статися?
Щоб зрозуміти динаміку на світових ринках, достатньо просто подивитися на Китай. Саме ця країна є найбільшим у світі імпортером залізної руди, нікелю, цинку, сирої нафти.
У 2022 році тисячі фабрик Піднебесної простоювали через локдауни, а будівництво гальмувало через кризу девелоперського сектору. ВВП країни у 2022 році зріс лише на 3%, що стало другим найгіршим показником за останні 45 років.
У 2023 році Комуністична партія Китаю (КПК) обіцяє все змінити і надолужити втрачене. Влада послабила карантинні обмеження та почала вирішувати проблеми компаній-забудовників.
Відновлення Китаю підтримає глобальну економіку під час світової кризи. Проте це також може призвести до загострення інфляції та енергетичної кризи.
Кінець локдаунам
Головним фактором, що стримував зростання китайської економіки в останні три роки, були локдауни.
Китай довго залишався єдиною країною у світі, яка продовжувала вводити жорсткі карантини в містах-мільйонниках, що позначалося на їх виробництві, логістиці і туризмі.
Китайська влада називає це "політикою нульової толерантності до Covid-19".
За даними японської компанії Nomura, карантини зачепили 45 міст, у яких зосереджені 40% виробництва Китаю.
Одним з найпомітніших став двомісячний локдаун у Шанхаї навесні 2022 року. На це 26-мільйонне місто припадали 10% китайської торгівлі із зовнішнім світом і 3,8% національного ВВП.
У листопаді локдауни навіть призвели до хвилі протестів. Приводом стала пожежа в будинку в місті Урумчі, під час якої загинули десять людей. Протестувальники вважали, що люди нібито не встигли врятуватися, бо виходи були частково перекриті через карантин.
У якийсь момент Комуністична партія Китаю вирішила відмовитися від непопулярної політики локдаунів і приділити більше уваги відновленню економіки. У грудні вимоги до тестування в багатьох містах були послаблені.
У січні 2023 року влада припинила публікувати дані про нові випадки хвороби, у лютому оголосила про перемогу над коронавірусом, а в березні повернула видачу віз для іноземців.
Як виявилося, за час локдаунів мешканці Піднебесної накопичили чимало коштів.
Агентство Bloomberg повідомляє, що за три роки загальна кількість заощаджень китайських домогосподарств зросла з 1,5 трлн юанів до 6,2 трлн юанів (близько 900 млрд дол). Ці гроші можуть дати потужний імпульс внутрішньому попиту.
Скасування карантину збіглося з періодом найактивнішого споживання та подорожей – святкуванням китайського нового року. Відвідуваність ресторанів, готелів та кінотеатрів різко зросла.
Китайський індекс менеджерів із закупівель (PMI) у галузі послуг у лютому становив 55. Це найбільший показник за останні сім місяців. Вважається, що галузь зростає, коли індекс перебуває вище позначки 50.
PMI у виробничому секторі теж на піку за останні вісім місяців – 51,6. Такий показник свідчить про повернення китайського виробництва до зростання вперше за останні пів року.[BANNER1]
А що із забудовниками?
За оцінками економістів, на будівництво припадають до 30% китайського ВВП.
Ажіотажний попит на квартири багато років підігрівався масовим переїздом людей із сіл у міста. Компанії наввипередки брали кредити для зведення будинків у напівпорожніх мегаполісах, очікуючи, що рано чи пізно туди заселяться люди.
Так житло перетворилося на головний спекулятивний актив країни з більш ніж мільярдним населенням.
Інвестори скуповували квартири, через що вартість квадратних метрів постійно зростала. Це дратувало молоді сім’ї, які не могли собі дозволити придбати житло.
Намагаючись охолодити "бульбашку" на ринку нерухомості та збити ціни, китайські регулятори у 2021 році ввели десятки обмежень проти забудовників та спекулянтів.
Девелоперам обмежили нове кредитування, а споживачам – можливість брати іпотеку, купувати та перепродавати житло. Попит на квартири різко впав, а низка великих будівельних компаній з мільярдними боргами оголосили дефолти.
У 2022 році продажі нових квартир щомісяця падали на 30-60% порівняно з 2021 роком. Будівництво в Китаї зупинилося і це позначилося на суміжних галузях. Так почалася "хвороба" одного з головних драйверів економіки Піднебесної.
Щоб не допустити ефекту доміно на ринку нерухомості, який міг потягнути за собою великі компанії та весь фінансовий сектор, у січні 2023 року влада зробила крок назад.
Регулятори рекомендували банкам купувати цінні папери системно-важливих забудовників і скасували частину обмежень щодо купівлі квартир.
За даними видання SCMP, щоб стимулювати попит на житло, у деяких провінціях банки навіть почали видавати 30-річну іпотеку для пенсіонерів.
У лютому продажі нерухомості вперше за два роки підвищилися – майже на 15% порівняно з аналогічним місяцем 2022 року. Індекс цін на житло вперше за останній рік зріс – на 0,1%.
Сплеск попиту після святкового місяця не гарантує подальшого зростання продажів житла, але разом з послабленнями від влади дарує інвесторам надію на повільне повернення сектору до відновлення у 2023 році.
Ціни вже зростають
Поки низка західних країн балансує на межі рецесії, Китай створює умови для зростання. З одного боку, це підтримає глобальну економіку, з іншого – загрожує новим витком інфляції.
Річ у тім, що Піднебесна знову починає перетягувати на себе сировину і метали з усього світу. На новинах про відкриття Китаю ціни на залізну руду зросли на 65%, на сталь та мідь – на 20%.
Щоб повністю відновити виробництво, країна масово скуповує енергоресурси.
За прогнозом інвестиційного банку Goldman Sachs, відновлення Китаю спричинить історично високий попит на нафту, а вартість еталонної марки Brent у 2023 році може повернутися до 100 дол за бар.
Це плутає карти західним країнам, які борються з найбільшою інфляцією за останні 40 років і водночас намагаються стримувати нафтові прибутки Росії.
Найбільш чутливе питання – доступ до скрапленого газу, який потрібен Євросоюзу, щоб побороти енергетичну залежність від РФ.
Восени голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: якщо Росія припинить постачання газу, то ЄС у 2023 році може мати дефіцит 30 млрд куб м блакитного палива.
Через локдауни споживання енергії в Китаї сильно гальмувало і трейдери відправляли танкери з надлишком СПГ у Європу. Це допомогло ЄС заповнити газосховища до зими.
У 2023 році такого "бонусу" може не бути. Піднебесна скуповуватиме скраплений газ з глобального ринку, підвищуючи ціни на європейських хабах.
За словами глави Міжнародного енергетичного агентства Фатіха Бірола, у 2023 році виробники СПГ додадуть на світовий ринок 23 млрд куб м газу, однак 80% з них можуть поглинути підприємства Китаю.
Поки що ціни на газ низькі через високі запаси в ЄС і теплу погоду. Це підтримало зростання економік країн ЄС узимку. Однак ціни можуть піти вгору через початок сезону заповнення газосховищ та відновлення виробництва в Китаї.
Зростання цін може змусити західні центральні банки активніше підвищувати ключові ставки, обмежувати доступ до кредитів та ще більше гальмувати економіки своїх країн.[BANNER2]
"Стримані" 5% ВВП
Ціллю на 2023 рік влада Китаю поставила зростання ВВП на 5%. Це менше, ніж очікували західні аналітики.
Хоча низка індикаторів, які стосуються бізнесу та споживчої довіри, свідчать про зростання китайської економіки в січні-лютому, статистика може бути оманливою.
"Багато індексів у Китаї складають не приватні компанії, а державні структури, тому їхні результати можуть бути політизовані.
Якась позитивна тенденція є, але наскільки вона довгострокова і чи буде вона сприяти поверненню Китаю на докризовий рівень – велике питання. Для таких висновків поки що замало об’єктивних даних", – зазначив експерт Української асоціації китаєзнавців Дмитро Єфремов.
Реальні обсяги виробництва, зокрема сталі, зросли несуттєво – на 6,7% порівняно з жовтнем 2022 року. Водночас запаси цього металу перебувають майже на піку за останні три роки.
Фактор Китаю вже впливає на сировинні ціни, але поки що помірно. Ситуація з попитом на нерухомість та готовністю людей інвестувати залишається невизначеною.
Злий жарт з Піднебесною може зіграти й падіння попиту на китайські товари з боку західних країн, де центральні банки підвищують ключові ставки, а інфляція "з’їдає" доходи споживачів.
Якщо лютий і стане початком великого відкриття "фабрики світу", то це відбудеться не так швидко, як це звучить у лозунгах Комуністичної партії Китаю.