Технології втратили пільгу: як змінилася робота ІТ-бізнесу після повернення ПДВ
Українські ІТ-компанії підвищують вартість своїх продуктів. Усе через те, що з 1 січня перестала діяти податкова пільга, яка звільняла їх від сплати податку на додану вартість (ПДВ).
Цю пільгу в рамках експерименту запровадили за часів президента-втікача Віктора Януковича. Десятилітній термін її дії завершився з настанням 2023 року.
За цей час ІТ-бізнес пережив справжній бум.
В Україні з’явилося чимало власних програмних продуктів, які широко використовуються в країні та за її межами. Хоча і достеменно невідомо, як на це вплинули податкові послаблення для сектору.
У 2022 році айтівці намагалися продовжити термін дії пільги, а у Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроєкт. Проте стати законом йому не судилося: категорично проти його ухвалення виступив Мінфін.
Чому айтівці не платили ПДВ
З точки зору адміністрування ПДВ в Україні вважають одним з найбільш складних податків. Як правило, він асоціюється лише з негативом, адже існують численні схеми з ухилення від його сплати.
З іншого боку, влада часто зловживає своїми повноваженнями в ході адміністрування ПДВ.
Такі випадки почастішали наприкінці 2022 року, коли уряд ухвалив зміни до системи автоматичного адміністрування цього збору, після чого навіть найбільш прозорий бізнес зіткнувся з блокуванням своїх податкових накладних.
Досі проблеми, пов’язані з ПДВ, були невідомі українському ІТ-сектору. У 2012 році Верховна Рада ухвалила закон, який звільнив виробництво ІТ-продуктів від сплати ПДВ на десять років: з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року.
Тоді бізнес зустрів пільгу з певним скепсисом.
Річ у тім, що в одному пакеті із звільненням ІТ-компаній від сплати ПДВ було ще й зниження для айтівців ставки податку на доходи фізосіб та єдиного соціального внеску (ЄСВ). Однак від останніх двох влада тоді відмовилася.
"На цих умовах законопроєкт навряд чи стане тією рушійною силою, яка допоможе галузі високих технологій успішно розвиватися й утримувати позиції на світовому ринку", – наголошували у 2012 році в Європейській бізнес-асоціації.
Хай там як, а за десять років, упродовж яких діяла пільга, ІТ-ринок України активно розвивався. Про це свідчать дані обсягів експорту послуг компаній, які за цей час виросли більш ніж уп'ятеро.
Активно розвивалися й українські ІТ-продукти та інтернет-майданчики, такі як Uklon, "Вчасно", Rozetka, Prom.ua, а також численні застосунки, сайти та сервіси, які стали невід’ємною частиною життя багатьох українців.
Зараз неможливо сказати, якою була роль податкової пільги в розвитку цих компаній, проте напевно відомо, що адміністрування цього податку могло щонайменше ускладнити їх життя.
Продовження пільги не на часі
Після 24 лютого 2022 року чимало українських ІТ-компаній доєдналися до волонтерського фронту.
Вони активно підтримували опір російській агресії донатами, а деякі компанії навіть влаштовували самостійні збори чи пропонували клієнтам долучитися до підтримки Сил оборони.
Поза цим війна внесла сумʼяття в роботу всіх українських підприємств, і ІТ-бізнес не став винятком. Як наслідок, у цій метушні завершення терміну ПДВ-пільги випало з фокуса їхньої уваги.
"Усе друге півріччя 2022 року ми присвятили тому, щоб надати аргументацію про необхідність продовження пільги. Однак основним нашим опонентом стало Міністерство фінансів, яке зайняло жорстку позицію", – каже віцепрезидентка з фінансово-правових питань асоціації "ІТ України" Катерина Олійник.
На заклики ІТ-компаній відгукнулася низка депутатів, зокрема заступник голови податкового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
У липні 2022 року парламентарі зареєстрували законопроєкт, який передбачав продовження терміну пільги до кінця 2027 року, тобто ще на пʼять років.
Однак далі реєстрації документ не пішов. На момент його обговорення Міністерство фінансів внесло надходження ПДВ від ІТ-бізнесу в проєкт бюджету 2023 року і прибирати його звідти не планувало.
Чому влада проти пільги
Критика пільги з боку уряду базується на двох аргументах.
Перший – це недоотримані податкові надходження. У владі вважають, що в минулі роки ця пільга для ІТ-компаній призводила до втрати бюджетом додаткових мільярдів гривень.
За розрахунками Державної податкової служби, у 2021 році обсяг ПДВ, який мав надійти до бюджету від ІТ-сектора, міг становити 4,6 млрд грн. Приблизно такі ж надходження Мінфін вніс до бюджету на 2023 рік.
Як відомо, в умовах війни понад половину всіх видатків з казни йдуть на фінансування армії.
Разом з цим, порівняно з розміром дефіциту бюджету, 1,2 трлн грн, втрата 4-5 млрд грн не виглядає катастрофічною. За потреби цю суму Мінфін міг би залучити від продажу облігацій.
ІТ-компанії наголошують, що сплачують у формі інших податків та зборів набагато більше, ніж бюджет недоотримує від ПДВ. Вони попереджають, що із запровадженням ПДВ такі надходження можуть зменшитися.
Другий аргумент Мінфіну полягає в тому, що продовження дії пільги з ПДВ для програмної продукції суперечить директиві ЄС щодо цього податку. На думку влади, це може стати перешкодою на шляху до вступу в Євросоюз.
Крім того, урядовці закидають айтівцям, що ті й так користуються чималою кількістю пільг.
Так, рік тому держава запустила для ІТ-сектору спеціальний пільговий податковий режим "Дія.Сіті", який пропонує привабливі умови оподаткування доходів ІТ-працівників та прибутків компаній.
Нарешті, продовження дії пільги суперечить домовленостям з міжнародними кредиторами, від яких Україна збирається отримати більше коштів, ніж від ПДВ з ІТ-компаній.
Зокрема, проти будь-яких податкових пільг категорично виступає МВФ. Фонд очікує, що уряд докладе максимум зусиль, аби збирати гроші самостійно та менше залежати від зовнішнього фінансування.
Від МВФ у 2023 році Україна розраховує отримати 5-7 млрд дол.
Чому ІТ-бізнес хоче повернути пільгу
ПДВ працює як податок на споживання.
Фактично його оплачує кінцевий споживач товару чи послуги, але переказують ПДВ до бюджету виробники та продавці. При цьому сплата відбувається на кожному етапі виробництва та дистрибуції.
Це означає, що підприємство-покупець товарів чи послуг, яке не є кінцевим покупцем, може зменшити свої податкові зобов’язання на суму ПДВ, яку вже сплатив у бюджет виробник продукції. Цю суму називають податковим кредитом.
Компанії реального сектору, які займаються переробкою сировини чи виробництвом і продажем товарів, користуються такою схемою нарахування ПДВ, і фактичний розмір сплаченого податку до бюджету у їхньому випадку менший, ніж 20% від ціни проданого ними товару.
Проте для компаній з ІТ-сектору така схема сплати ПДВ майже не працює.
Щоб створити програму, айтівцям не потрібно щоразу купувати "сировину" у вигляді ноутбуків чи жорстких дисків. У таких компаній майже не буває податкового кредиту, на який можна зменшити своє податкове зобов’язання.
"У нас дуже мало витрат на товари, у ціні яких є ПДВ. Для нас це перетворюється на податок з обороту", – зазначив співвласник групи компаній EVO Микола Палієнко.
На думку айтівців, ПДВ створює на цей бізнес непропорційно більше податкове навантаження, ніж на інші сектори.
Ще одна причина, чому ІТ-компанії виступають проти ПДВ та хочуть відновити пільгу, – страх зіткнутися із зловживаннями держави та недоліками системи адміністрування цього податку.
"Труднощі адміністрування ПДВ призведуть до додаткового адміністративного навантаження на бізнес та підвищеної уваги з боку контрольних органів. Очевидно, що це стратегічно матиме охолоджуючий ефект на розвиток ІТ-індустрії", – зазначають в асоціації "ІТ України".
З жовтня 2022 року бізнес зіткнувся з масовими блокуваннями податкових накладних.
Причина – зміни, які уряд вніс до алгоритму автоматизованої системи (СМКОР), що погоджує або блокує податкові накладні. Чиновники аргументували це боротьбою з ухиленням від сплати ПДВ.
Опитані ЕП компанії сектору повідомляють, що в них ще не було проблем з блокуванням податкових накладних.
"Гіпотетично нам можуть почати блокувати реєстрацію податкових накладних, з жовтня це масова історія в підприємств, але поки що таких кейсів не було", – повідомив СЕО компанії Ringostat Олександр Рубан.
Натомість айтівці зустрілися з іншою проблемою: ПДВ занадто складно та затратно адмініструвати.
"Компанія не може зареєструвати податкову накладну, якщо в неї немає коштів на рахунку, його потрібно постійно поповнювати. Також часто виникають технічні проблеми, наприклад, "підвисає" сервер ДПС", – зазначає партнерка юридичного стартапу Digilaw Ілона Чута.
Як ІТ-бізнес живе з ПДВ
Наприкінці 2022 року представники ІТ-сектору, намагаючись схилити владу залишити їм пільгу, казали, що її відсутність суттєво погіршить їх конкурентне становище і змусить деякі компанії скоротити діяльність в Україні.
Пільга не діє майже два місяці, проте обвалу на ІТ-ринку за цей час не сталося. Утім, життя бізнесу таки ускладилося.
Деякі великі ІТ-компанії повідомляють, що через запровадження ПДВ вони змушені скорочувати витрати на маркетинг та переглядати власні волонтерські проєкти.
"Компанія буде змушена значною мірою зменшити витрати на власні соціальні та благодійні проєкти, волонтерську допомогу, підтримку зовнішніх соціальних ініціатив, перекази для ЗСУ в умовах воєнного стану", – повідомили в Uklon.
Витрати на ПДВ компанія змушена закладати до комісії за користування своїми послугами. Це може призвести до подорожчання проїзду на таксі цього сервісу.
Більшість опитаних ІТ-компаній повідомили, що з 1 січня додали ПДВ до вартості своїх сервісів.
Це вплинуло не лише на гаманці українців, які користуються українським ІТ-продуктом, а й на конкурентоспроможність малого бізнесу, який активно користується створеними в Україні рішеннями.
"Програмним забезпеченням українських розробників користується багато малого та середнього бізнесу. Для них це пряме підвищення витрат на 20%, тому що велика частина з них не є платниками ПДВ.
Такими діями держава збільшує для них вартість українського програмного забезпечення, стимулює не впроваджувати сучасні IT-інструменти, не підвищувати прибутки та ефективність бізнесу", – вважає Рубан.
Ще один побічний ефект від скасування пільги стосується армії.
Стартапи, які працюють у сфері військових технологій, теж змушені додати 20% до вартості своїх продуктів. Часто вони закуповуються для потреб ЗСУ за кошти волонтерських організацій.
"Волонтерська спільнота та благодійники будуть змушені сплачувати додаткову надмірну ціну при придбанні програмного забезпечення для сектору безпеки та оборони України", – констатує Ілона Чута, компанія якої супроводжує один з мілітарі-стартапів.
Хоча дія пільги вже закінчилася й ІТ-компанії сплачують ПДВ, вони не втрачають надії, що уряд передумає і поверне цю пільгу. Зокрема, її хотіли включити до режиму "Дія.Сіті" ще на етапі його розробки.
"Тоді в уряді нам сказали: у вас і так є пільга зі сплати ПДВ. Ми намагалися сказати, що термін її дії закінчиться, але, зрештою, до "Дії.Сіті" вона не потрапила", – пригадує Палієнко.
Шансів на те, що уряд поверне податкову пільгу в умовах війни, майже нема, кажуть депутати з податкового комітету.
В ІТ-компаніях це розуміють і змирилися з необхідністю платити більше. Головне, кажуть вони, аби зібрані кошти витрачалися ефективно та працювали на перемогу.