Як війна змінила корпоративне управління держкомпаній: підсумки 2022 року

Законодавство про корпоративне управління

Законодавчі зміни в корпоративному управлінні держпідприємств у воєнний час. 1 квітня 2022 року Верховна Рада прийняла законопроєкт №7176, який надає право органам, що виконують функцію власника державних підприємств та банків. визначати місце розташування компанії як виключне, за яким мають виконувати свої обов'язки посадові особи компанії, у тому числі члени наглядової ради. 

Після визначення такого місця члени наглядової ради зобов'язані невідкладно прибути до нього. При цьому закон не вказує на конкретний строк, що мається на увазі під терміном "невідкладно". Неможливість невідкладного прибуття до визначеного місця може бути підставою для дострокового припинення повноважень членів наглядової ради.

[У статті "Держкомпанії в умовах війни – чому новий законопроект є шкідливим, і як зробити правильно" члени команди SOE Weekly Олександр Лисенко та Андрій Бойцун пояснювали, чому положення законопроєкту №7176 у сфері корпоративного управління не мають практичної цінності:

• Більшість членів наглядових рад державних підприємств та банків – іноземці. Вони ніколи не жили в Україні, а лише приїздили сюди час від часу. Незрозуміло, яким чином очні засідання членів наглядових рад допоможуть держпідприємствам подолати виклики воєнного часу, і хто має гарантувати безпеку членів наглядових рад.
• Унаслідок пандемії коронавірусу як іноземні, так і українські члени наглядових рад значною мірою перейшли на онлайн-зустрічі. Такий режим зустрічей, разом із онлайн-спілкуванням, вже давно набув широкого поширення в різних сферах, таких як бізнес, освіта, медицина та інші. Крім того, членство в наглядовій раді не є роботою на повний робочий день. Тому, як правило, такі люди мають ще й іншу зайнятість.

У свою чергу, законопроєкт може бути використаний для свавільного звільнення членів наглядових рад держпідприємств, чим відкриває можливості для політичного втручання. Огляд спроб втрутитися в роботу наглядових рад, які відбувалися до російського вторгнення в Україну, див. у статті членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна та Дмитра Яблоновського "Прибрати іноземців з наглядових рад". Як "націоналізм" може добити держпідприємства".

Разом з тим, нам не відомо про практичне застосування на сьогоднішній день положення вищезазначеного закону жодним суб’єктом управління держпідприємствами. Попри описані вище ризики, закон також міг бути спрямований на забезпечення безперервності прийняття рішень у державних підприємствах. – SOE Weekly.]

Інші законодавчі ініціативи щодо корпоративного управління у воєнний час. Намагаючись адаптувати норми корпоративного управління та запропонувати особливий правовий режим для держпідприємств та держбанків під час воєнного стану, парламент розглянув законопроєкт №7319.

Законопроєкт було розроблено двома членами команди SOE Weekly, Олександром Лисенком та Андрієм Бойцуном, та внесено народним депутатом Дмитром Наталухою, головою Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України. У першому читанні законопроєкт підтримали 220 народних депутатів [тобто для його схвалення забракло шести голосів. – SOE Weekly.]

Законопроєктом №7319 пропонувалося встановити наступні положення для держпідприємств та держбанків на час дії воєнного стану в Україні:

• Дозволити делегування повноважень, що належать до виключної компетенції власника, наглядовій раді або керівнику, а повноважень, що належать до виключної компетенції наглядової ради, – керівникові.
• Пропонувалося покласти на членів наглядової ради та керівництво обов’язок забезпечити наявність цілодобового зв’язку для виконання своїх обов'язків, що зокрема передбачало:
• право скликати термінове засідання органів управління держпідприємств та держбанків протягом шести годин з моменту надходження вимоги про скликання такого засідання від голови наглядової ради, голови правління або власника. При цьому члени наглядових рад мали би право брати участь у засіданнях у режимі онлайн.
• Законопроєкт також встановлював, що на інформаційні запити голови наглядової ради, голови правління або власника до голови наглядової ради або голови правління відповідь має бути надана протягом шести годин.
• Порушення посадовими особами держпідприємств та держбанків вимог щодо наявность цілодобового зв’язку є підставою для дострокового припинення повноважень таких членів наглядової ради та менеджменту без виплати вихідної допомоги.

Порівняно із законопроєктом №7176, вищезазначені положення забезпечили би безперервність прийняття рішень на держпідприємствах у більш комплексний спосіб.

Крім того, законопроєкт № 7319 пропонував спростити процедуру призначення членів наглядових рад та керівників держпідприємств у воєнний час, зокрема:

• Дозволяв призначення членів наглядової ради без застосування чинної на сьогодні процедури конкурсного відбору (яка вимагає залучення Номінаційного комітету у відповідності до постанов Кабінету Міністрів №№ 777, 142, 143) на строк до шести місяців після скасування воєнного стану та лише у наступних випадках:
• якщо наглядова рада втрачає кворум, необхідний для прийняття рішень; або
• якщо наглядова рада просить власника підприємства призначити нового члена для забезпечення колективної придатності ради.
• Дозволяв продовження строку повноважень діючих керівників та членів наглядових рад на строк до шести місяців після скасування воєнного стану;
• Зобов'язував власників провести прозорий та конкурентний відбір та призначення посадових осіб компаній, яких було обрано або чиї повноваження було продовжено у вищезазначеному порядку.

Починаючи з 24 лютого, процес відбору кандидатів до складу наглядових рад держпідприємств призупинився. У свою чергу, існуюче законодавство не дозволяє суб’єкту управління перепризначати діючих членів наглядових рад без проведення конкурсного відбору, навіть якщо вони були обрані та призначені на конкурсних засадах раніше.

Як наслідок, наглядові ради деяких держкомпаній можуть втратити кворум, тобто не зможуть приймати рішення, а також делегувати свої повноваження, щоби ці рішення приймалися іншим органом управління.

Зазначимо, що варіанти, використані урядом для вирішення проблеми призначень без проведення конкурсу, скоріше за все, не відповідають українському законодавству, наприклад:

• "Укрпошта", де термін повноважень членів наглядової ради продовжувався аж чотири рази.
• "Нафтогаз", де Кабмін здійснює повноваження наглядової ради уже більше року.

Також, оскільки пріоритети та цілі держкомпаній майже напевно змінилися у воєнний час, законопроєкт № 7319 пропонував встановити вимогу для стратегічно важливих держпідприємств розробити стратегію діяльності компанії на воєнний час та діяти відповідно до неї.

Нарешті, законопроєктом пропонувалося після скасування воєнного стану повернутися до звичайних правил корпоративного управління мирного часу для держпідприємств. – SOE Weekly.]

У вересні народний депутат Роксолана Підласа, заступник голови Комітету економічного розвитку Верховної Ради, підтримала цю законодавчу ініціативу. Вона повідомила, що законодавча ініціатива щодо особливостей корпоративного управління на час дії правового режиму воєнного стану буде зареєстрована найближчим часом. [З грудня 2022 року Підласа очолює бюджетний комітет Ради. – SOE Weekly.]

Корпоративне управління держкомпаніями

Голова правління "Нафтогазу" Вітренко пішов у відставку, новим головою призначено Чернишова. Кабінет Міністрів 1 листопада 2022 року прийняв відставку Юрія Вітренка.

За інформацією ЗМІ, Вітренко подав у відставку через розбіжності у поглядах та напруженість у відносинах з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, зокрема щодо пріоритетів реформування "Нафтогазу", вимог Кабміну відтермінувати виплати за єврооблігаціями, що призвело до дефолту "Нафтогазу", а також обсягів газу, необхідних для проходження зими 2022-2023 років. [Короткий огляд дефолту "Нафтогазу" див. у попередньому випуску SOE Weekly.]

3 листопада Кабінет Міністрів призначив на місце Вітренка Олексія Чернишова, який раніше обіймав посаду міністра розвитку громад та територій. Він подав заяву про відставку з посади міністра до Верховної Ради за день до призначення на посаду голови "Нафтогазу", а вранці 3 листопада Верховна Рада прийняла її.

ФОТО: FACEBOOK ОЛЕКСІЯ ЧЕРНИШОВА

Детальний огляд призначення Чернишова див. у статті двох членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна та Олександра Лисенка: "Змінити статут під людину. Як Кабмін міняв голову "Нафтогазу".

Зареєстровано три законодавчі ініціативи щодо реформи корпоративного управління "ОГТСУ". Наразі існує три версії законопроєкту №8068 щодо змін у корпоративному управлінні "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ").

Перший – це сам законопроєкт № 8068, єдиною метою якого, як видається, є перенесення існуючої наглядової ради "Магістральних газопроводів України" ("МГУ") у якості наглядової ради "ОГТСУ" без проведення належного конкурсного відбору [таким чином, зберігаючи посади нинішніх членів наглядової ради "МГУ". – SOE Weekly.]

Його розробили та подали народний депутат Олексій Кучеренко (фракція "Батьківщина"), заступник голови Комітету Верховної Ради з питань молоді та спорту Анатолій Костюх та народний депутат Юрій Камельчук (обидва – фракція "Слуга народу").

Альтернативний законопроєкт, №8068-1, повністю відповідає рекомендаціям Світового банку та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо запровадження належного корпоративного управління в "ОГТСУ". Його розробили та подали Андрій Герус, голова Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, та Андрій Жупанин, голова підкомітету Верховної Ради з питань газової промисловості, газотранспортної системи та політики газопостачання (обидва – фракція "Слуга народу").

[Світовий банк розробив цільову модель корпоративного управління для "ОГТСУ" та запропонував конкретні рекомендації щодо впровадження цієї моделі, які були погоджені Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Уряд включив їх як план дій до проєкту протокольного рішення Кабінету Міністрів, підготовленого Мінекономіки у вересні 2022 року. Нам не відомо про подальший прогрес щодо імплементації моделі та плану дій Світового банку. – SOE Weekly.]

Інший альтернативний варіант, законопроєкт №8068-2, також поданий Кучеренком, виглядає як іще одна спроба зберегти посади для нинішніх членів наглядової ради "МГУ".

[Примітно, що цей законопроєкт Кучеренко подав як альтернативний до свого ж законопроєкту №8068, описаного вище.

Зауважимо, що "ОГТСУ" зареєстрований у формі товариства з обмеженою відповідальністю, а не акціонерного товариства. "ОГТСУ" не має незалежної наглядової ради, а законодавство, що застосовується до "ОГТСУ", не вимагає створення такої ради. Для того, щоби відповідати кращим практикам корпоративного управління, в "ОГТСУ" має бути створена наглядова рада з більшістю незалежних членів. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що 4 жовтня Секретаріат Енергетичного Співтовариства направив листа прем'єр-міністру Денису Шмигалю та міністру енергетики Герману Галущенку, в якому закликав уряд негайно здійснити такі ключові кроки для реалізації плану дій з корпоративного управління "ОГТСУ":

• передати "ОГТСУ" у власність від "МГУ" до Міністерства енергетики;
• прийняти новий статут "ОГТСУ", що передбачає створення незалежної наглядової ради в "ОГТСУ";
• провести конкурсний відбір членів наглядової ради "ОГТСУ";
• сформувати правління, яке буде обрано та призначено наглядовою радою "ОГТСУ", після створення такої ради.

[Іншими словами, Секретаріат Енергетичного Співтовариства наполягав на тому, що (а) "ОГТСУ" має належати безпосередньо уряду, а не "МГУ", і (б) створення, відбір та призначення наглядової ради "ОГТСУ" має передувати будь-яким змінам в управлінні "ОГТСУ", таким як поточний відбір керівника, описаний нижче. – SOE Weekly.]

Секретаріат також неодноразово висловлював занепокоєння щодо громіздкої дворівневої структури управління "ОГТСУ" та його акціонера, "МГУ".

[Для подолання цих недоліків Секретаріат постійно підтримує спрощення існуючої структури (що передбачає відсутність ролі "МГУ", включаючи його можливу ліквідацію), зберігаючи при цьому найвищі стандарти незалежності та ефективного управління. Зараз як ніколи важливо забезпечити якнайшвидшу реалізацію плану дій з корпоративного управління "ОГТСУ", йдеться у листі Секретаріату. – SOE Weekly.]

Відбір нового голови "ОГТСУ". Наглядова рада "МГУ" 25 листопада 2022 року оголосила конкурсний відбір на посаду голови "ОГТСУ". Додаткової інформації, зокрема, скільки кандидатів подали заявки та коли планується завершення відбору, не оприлюднено.

["МГУ" є власником "ОГТСУ", а наглядова рада "МГУ" виконує функції загальних зборів "ОГТСУ". Саме в цій ролі наглядова рада "МГУ" проводить конкурсний відбір для "ОГТСУ". Див. також наш коментар вище щодо того, чому "ОГТСУ" повинен мати власну незалежну наглядову раду, яка повинна відповідати за відбір керівництва компанії. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що список кандидатів потрапив у ЗМІ. За інформацією джерел ЕП, до списку було включено 19 кандидатів. Кінцевий термін подачі документів – 12 грудня 2022 року – свідчить про те, що всі претенденти пройшли відбір, і лонг-лист був сформований менше ніж за тиждень.

Попередній голова "ОГТСУ" Сергій Макогон був звільнений наглядовою радою "МГУ" 16 вересня. Його наступником у якості т.в.о. голови правління став Павел Юзеф Станчак. До цього Станчак працював заступником гендиректора "ОГТСУ" з питань розвитку та трансформації.

[Незрозуміло, чому наглядова рада "МГУ" вирішила призначити Станчака, який був ключовим членом управлінської команди Макогона. Наглядова рада "МГУ" також не оприлюднювала офіційних повідомлень про причини звільнення Макогона, особливо з урахуванням наближення зимового опалювального сезону. – SOE Weekly.]

Макогон повідомив, що дізнався про своє звільнення під час відрядження. Він розцінив звільнення як диверсію, спрямовану на блокування роботи стратегічного підприємства у воєнний час та початку осінньо-зимового періоду.

Макогон очолював "ОГТСУ" з моменту його створення у 2019 році.

Пізніше Макогон розкритикував новий конкурсний відбір і те, що до лонг-листа не потрапили іноземні кандидати. Він назвав відбір формальним і додав, що не має сумнівів щодо того, хто увійде до шорт-листа. Макогон заявив, що багато авторитетних кандидатів, до яких зверталася компанія з підбору керівників [Odgers Berndtson – SOE Weekly], категорично відмовилися подавати свої заявки, мотивуючи це небажанням працювати в будь-яких державних підприємствах.

Раніше Макогон наголошував, що перед його звільненням "МГУ" наполягало на створенні правління замість одноосібної позиції генерального директора [ймовірно, малася на увазі спроба розмити повноваження Макогона без його звільнення – SOE Weekly]. Однак тепер, коли Макогона звільнено, у "МГУ" зникла потреба у створенні правління, і наглядова рада "МГУ" хоче призначити лише "свого" одноосібного керівника, сказав він.

За інформацією ЗМІ, у червні наглядова рада "МГУ" офіційно подала до Кабінету міністрів кандидатури Сергія Олексієнка або Андрія Хоменка на посаду нового керівника "ОГТСУ" без проведення конкурсного відбору, проте уряд не погодив це призначення.

Корпоратизація "Енергоатома" наближається. Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроєкт №8067 про корпоратизацію "Енергоатома".

getty images

Законопроєкт створює правові, економічні та організаційні засади для корпоратизації компанії, тобто перетворення організаційно-правової форми "Енергоатома" з державного підприємства на акціонерне товариство з метою підвищення ефективності його діяльності та покращення корпоративного управління.

У прогнозі головних подій на 2022 року ми перебачали, що "Енергоатом" має всі шанси бути корпоратизованим у 2022 році.

Рішення про корпоратизацію "Енергоатома" приймаються принаймні з 2012 року, починаючи з Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки.

Раніше ми писали, що 28 серпня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав указ, яким доручив Кабінету Міністрів розробити та подати до 30 вересня 2021 року законопроєкт щодо трансформації "Енергоатома".

Меморандум з МВФ 2021 року передбачав зобов'язання української влади забезпечити прийняття закону про корпоратизацію "Енергоатома" до кінця грудня 2021 року. Після цього "Енергоатом" мав би отримати наглядову раду з більшістю незалежних членів.

До травня 2022 року (на той час – новий "структурний маяк") він також повинен був підготувати фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Нова наглядова рада "ПриватБанку". 27 грудня 2022 року Кабінет Міністрів припинив повноваження незалежних членів наглядової ради "ПриватБанку" та призначив нових за результатами конкурсного відбору. Нижче наводимо інформацію про новопризначених незалежних членів наглядової ради:

• Нільс Мелнґайліс має багаторічний досвід роботи на керівних посадах у банківському секторі, а також є незалежним членом наглядових рад низки банків та головою наглядової ради Luminor Bank AS, одного з провідних банків Балтійського регіону, із штаб-квартирою в Естонії;
• Збіґнєв Ягейло очолював PKO Bank Poland, який перетворив з традиційного держбанку на фінтех, збільшивши його ринкову вартість на 40% (з 33,6 млрд злотих до 46,5 млрд злотих);
• Володимир Литвин має близько 20 років досвіду роботи в банківському, державному та громадському секторах, у тому числі працював заступником голови правління Ощадбанку, коли цей банк очолював Андрій Пишний, нинішній голова Національного Банку України;
• Федеріко Руссо має великий досвід роботи в банківському секторі, в тому числі в групі UniCredit, з більш ніж 11-річним досвідом роботи на українському ринку;
• Міхай Іонеску має більш ніж 20-річний досвід роботи на керівних посадах у банківській сфері, включаючи Deutsche Bank, Credit Suisse Group та Raiffeisen Bank у Центральній та Східній Європі;
• Надір Азіз Шейх має 39-річний досвід роботи в Citigroup у семи країнах, у тому числі шість років у Citibank Україна. З 2019 року є незалежним членом наглядової ради "ПриватБанку".

[Іншими словами, Надір Шейх – єдиний незалежний член з попереднього складу наглядової ради, якого було перепризначено. Повноваження інших – Шерон Іскі, Ерана Кляйна, Себастьяна Принца фон Шьонайха-Каролата, Ольги Томаш та Романа Сульжика – було припинено.

Якщо ці члени наглядової ради брали участь у конкурсному відборі, то, схоже, уряд вирішив їх замінити. Якщо так, то незрозуміло, чому уряд вирішив замінити майже весь склад наглядової ради "ПриватБанку" і як ця заміна забезпечує безперервність діяльності банку. Раніше уряд не висловлював критичних зауважень до роботи наглядової ради.

Як ми повідомляли раніше, "ПриватБанк" у 2021 році отримав прибуток у 35,1 млрд грн. Це склало 82% від загального прибутку чотирьох державних банків за 2021 рік (42,7 млрд грн). У 2020 році банк заробив 24,3 млрд грн, а в 2019 році – 32,6 млрд грн. Усі ці роки ПриватБанк був найбільшим та найприбутковішим банком України.

ПриватБанк сплатив до держбюджету 28 млрд грн (або 80% свого прибутку) дивідендів за 2021 рік. За 2020 рік – 19,4 млрд грн дивідендів, а за 2019 рік – 24,5 млрд грн. Банк також брав активну участь у численних судових процесах проти своїх колишніх власників, групи "Приват", в Україні та за кордоном.

Артем Шевальов, Юлія Мецгер та Сергій Олексієнко, схоже, поки залишаються в наглядовій раді "ПриватБанку" як представники держави. Нам невідомо про їхнє звільнення чи перепризначення до нового складу наглядової ради.

Конкурсний відбір членів наглядових рад трьох українських державних банків – "ПриватБанку", "Ощадбанку" та "Укрексімбанку" – розпочався одночасно: 11 жовтня 2022 року, з кінцевим терміном подання заявок 11 листопада 2022 року. Публічної інформації про результати відбору до "Ощадбанку" та "Укрексімбанку" поки не надавалося. – SOE Weekly].

Повноваження членів наглядової ради "Укрпошти" продовжено вчетверте протягом року. 14 січня 2022 року Міністерство економіки оголосило конкурсний відбір незалежних членів наглядової ради "Укрпошти". Конкурс супроводжує компанія з підбору персоналу Boyden. Кінцевим терміном подачі заявок було оголошено 14 лютого 2022 року.

Після вторгнення Росії в Україну Міністерство інфраструктури 12 березня 2022 року продовжило повноваження п'яти членів наглядової ради (до 13 червня 2022 року), ймовірно, не маючи на це законних підстав. 13 червня їхні повноваження у такий самий спосіб було продовжено ще раз до 14 вересня.

26 липня 2022 року керуючий партнер Boyden Ukraine Олексій Долгіх написав на своїй сторінці у Facebook, що Мінекономіки відновило конкурсний відбір незалежних членів наглядової ради "Укрпошти" [певні затримки відбулися через вторгнення Росії – SOE Weekly], і що заявки подали понад 130 кандидатів.

Долгіх додав, що Boyden завершить свою роботу до 5 серпня 2022 року, після чого за справу візьметься Номінаційний комітет.

Однак 8 вересня 2022 року Міністерство інфраструктури вже втретє продовжило повноваження наглядової ради, а 30 листопада 2022 року – вчетверте: до 15 березня 2023 року.

[Незрозуміло, чому уряд не завершує конкурсний відбір до наглядової ради "Укрпошти", та не призначає переможців у порядку, передбаченому законом. Цей випадок також підкреслює необхідність створення спеціальної правової бази для корпоративного управління держпідприємств у воєнний час – див. "Інші законодавчі ініціативи щодо корпоративного управління у воєнний час" вище.

Відповідно до чинного законодавства, суб’єкт управління (у випадку "Укрпошти" – Міністерство інфраструктури) не може приймати рішення про продовження повноважень членів наглядової ради держпідприємства. Рішення про продовження може бути прийняте лише при призначенні виконуючого обов'язки керівника, і лише один раз. – SOE Weekly].

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.