Курс гривні, інфляція та ВВП: що чекає на економіку України у 2023 році

Велика війна стала головною подією року для економіки і перекреслила всі передбачення на 2022 рік.Ще наприкінці 2021-го тих, хто прогнозував долар по 29 грн, називали песимістами, а зараз усі згадують той курс з тихим сумом.

У перші дні російського вторгнення здавалося, що прогнози на 2023 рік будуть однаково точними як від економістів, так і від тарологів. Однак ситуація не втратила керованості: агресор не зміг занурити Україну в хаос. Банки показали дива стійкості, а ціни виросли навіть менше, ніж у деяких сусідніх країнах.

Імовірно, активні бойові дії триватимуть щонайменше значну частину наступного року. Разом з ними російська армія вчинятиме проти українців нові терористичні атаки.

Проте, як показав досвід 2022 року, вітчизняна економіка уміє пристосовуватися до нових викликів і точно не зупиниться.

Що ж буде далі? Наскільки суттєво зростуть ціни, чи відпустить Нацбанк курс долара у вільне плавання та коли почнеться економічне відновлення?

Що буде з цінами

У тих частинах світу, де немає війни, "інфляція" може претендувати на звання "Слово року". Рекордне за останні кілька десятиліть підняття споживчих цін спіткало майже всі розвинені економіки, а також країни, що розвиваються.

Україна не була винятком, за 2021 рік інфляція становила 10%. Тоді здавалося, що вона досягла піку: за прогнозами НБУ, ціни мали вирости на 7,7%. Однак після 24 лютого усі прогнози втратили актуальність. Ціни швидко відреагували на ажіотажний попит на деякі товари та проблеми з логістикою.

Як інфляція змінювалася у 2022 році

До того ж, в Україні почалася криза на ринку пального, адже більшість нафтопродуктів постачалися з Білорусі або через цю країну. Крім того, терористи завдавали ударів по резервуарах з пальним. Як наслідок, ціни на АЗС у червні виросли майже вдвічі порівняно з аналогічним місяцем 2021 року.

Влітку давалася взнаки окупація росіянами півдня України, який традиційно забезпечував інші регіони сезонними овочами та фруктами. Впливало на ціни й те, що окупанти зруйнували багато виробничих потужностей та складів. Узимку споживчі ціни почали підвищуватися через проблеми з електроенергією.

"Обстріли енергетичної інфраструктури росіянами негативно впливають і на інфляцію. Підприємства переносять збільшення витрат на споживачів, але це короткостроковий тренд", – вважає заступник міністра економіки Денис Кудін.

За розрахунками відомства, наприкінці 2022 року і на початку 2023 року додатковий вплив створеної терористами енергетичної кризи на інфляцію може становити 1-2 відсоткові пункти. Однак далі вплив на ціни буде меншим.

Апокаліпсис з присмаком надії. Що буде зі світовою економікою у 2023 році?

Подібні оцінки наразі наводять і у Національному банку, зазначаючи, що спочатку терористичні удари проти української енергетики сприятимуть більше зниженню інфляції, однак надалі сприятимуть її зростанню.

"Очікується, що дефіцит електроенергії посилить споживчу інфляцію за підсумками 2023 року на 1-2 відсоткових пункти, залежно від того, який саме сценарій ситуації з дефіцитом електроенергії реалізується. Водночас, за оцінками Національного банку, навіть за таких умов цикл зниження інфляції розпочнеться вже у другому кварталі 2023 року", - повідомили у прес-службі регулятора.

На зниження інфляції протягом наступного року очікують й опитані ЕП фінансові аналітики.

Яку інфляцію очікують аналітики

На зниження інфляції у 2023 році очікують й опитані ЕП фінансові аналітики. "Слабкий внутрішній попит у поєднанні з поступовим вирішенням логістичних проблем послабить інфляційний тиск", – прогнозує голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Що буде з курсом

Не випустити інфляцію з-під контролю допомогло рішення НБУ заморозити офіційний курс долара на рівні 29,25 грн. За цим курсом імпортери купували товари, ввозили в Україну пальне та обладнання, через що ціни на них зросли не так сильно, як могли б. Однак політика фіксованого курсу має свою ціну.

Через обмежені можливості для експорту з України пропозиція валюти була майже нульовою. Водночас високий попит на неї для здійснення імпорту доводилося компенсувати Нацбанку, "спалюючи" золотовалютні резерви.

З 1 січня по 23 грудня регулятор продав з резервів 25,28 млрд дол та 1,79 млрд євро. При цьому він придбав на ринку лише трохи більше 3,3 млрд дол.

Влітку великий спред між офіційним та готівковим курсами породив низку схем, зокрема "банкоматний туризм". Разом із значними витратами мільйонів біженців за кордоном це посилювало тиск на резерви, ще більше розхитувало ситуацію з курсом та підживлювало попит населення на валюту в Україні.

У липні Нацбанк підвищив офіційний курс до 36,56 грн, але від політики фіксованого курсу не відмовився. Він чекає моменту, коли пропозиція валюти зможе збалансовувати попит, щоб гривня і знецінювалася, і зміцнювалася.

Зараз така можливість обмежена через воєнний стан і геополітичні ризики, вважає директор департаменту "Райффайзен банку" Олександр Печерицин. На його думку, перейти до плаваючого курсу можна буде після завершення боїв чи зниження їх інтенсивності, коли НБУ зможе послабити валютні обмеження.

Аналітики Concorde Capital вважають, що офіційний курс долара залишатиметься на рівні 36,56 грн до кінця 2023 року. Водночас у Dragon Capital, "Сенс банку" (раніше "Альфа банк") та групі ICU очікують на підвищення офіційного курсу долара у другій половині 2023 року.

"Ми передбачаємо певний керований рух обмінного курсу в бік послаблення пізніше упродовж 2023 року. Наш базовий прогноз середньорічного офіційного курсу на 2023 рік становить 40,65 гривень за долар", – повідомив начальник аналітичного відділу "Сенс банку" Олексій Блінов.

Загалом опитані ЕП аналітики прогнозують, що офіційний курс долара наприкінці 2023 року не сильно відрізнятиметься від курсу, який наразі спостерігається на готівковому ринку: від 40,2 грн до 43 грн за дол.

Найбільшим песимістом традиційно є уряд. Він передбачає, що середній курс у 2023 році становитиме 42,2 грн за дол, а наприкінці року – 45,8 грн за дол. Якщо у 2023 році Нацбанк відійде від політики фіксованого курсу, то курс на готівковому ринку відрізнятиметься від офіційного несуттєво, як було до війни.

Що чекає на державні фінанси

Утримати ситуацію на валютному ринку під контролем допомогла масштабна міжнародна допомога. За даними першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, за 2022 рік міжнародні партнери надали Україні близько 32 млрд дол.

Крім стабільності курсу валют, міжнародна допомога дозволила державі профінансувати більшість "мирних" видатків: освіту, охорону здоров’я, соціальну допомогу, роботу органів влади. Натомість усі зібрані урядом податки та гроші, отримані від продажу облігацій, спрямовувалися на оборону країни.

Значна частина коштів від партнерів надходила у вигляді позик, через що протягом року зростав розмір державного боргу.

Як змінювався державний борг

На 2023 рік потреби держави будуть значними – близько 38 млрд дол, які Україна сподівається отримати від Євросоюзу, США та МВФ.

Під час планування бюджету уряд очікував, що більшість цих коштів надійде у формі кредитів, через що розмір держборгу у 2023 році перевищить розмір ВВП. Однак значну частину грошей Україна отримає у формі грантів.

Державний борг України перевищить 100% ВВП. Що це означає?

"Ми очікуємо, що співвідношення держборгу до ВВП буде в діапазоні 85-90%. Це не є свідченням неминучої боргової кризи. Україна матиме сприятливий графік обслуговування боргів після війни і він навряд чи створюватиме значні проблеми для ліквідності державних фінансів", – зауважив Ваврищук.

Чи вимкнеться "друкарський верстат"

Через різке падіння надходжень до бюджету та кратне зростання видатків у перші дні великої війни влада вирішила відійти від багаторічних принципів і дозволити Нацбанку напряму фінансувати бюджет.

У 2022 році регулятор "надрукував" 400 млрд грн шляхом придбання облігацій уряду – рівно стільки, скільки дозволяла відповідна постанова Кабміну. Більші обсяги емісії загрожують посиленням інфляційного тиску та погіршенням якості життя українців. Схоже, це розуміє не лише Нацбанк. Це зрозумів і уряд.

І регулятор, і Мінфін переконують, що у 2023 році намагатимуться обійтися без емісійного фінансування бюджету. Хоча гарантувати це не беруться.

"Злагоджена робота НБУ та уряду дозволить уникнути емісійного фінансування. Викуп Нацбанком нових ОВДП залишатиметься фактором перестрахування, якщо зовнішня підтримка бюджету буде затримуватися", – вважає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Як на економіку впливатиме блекаут

"Руйнування енергетичної інфраструктури через обстріли може стати новою реальністю. Перебої в постачанні електроенергії стануть ключовим викликом для уряду в економічній царині в осяжному майбутньому", – каже Ваврищук.

Відсутність електрики не лише створює дискомфорт людям, а й унеможливлює роботу підприємств, випуск товарів, надання послуг. Усе це впливає на ВВП.

За розрахунками Concorde Capital, через удари по енергетичній інфраструктурі падіння ВВП в останньому кварталі 2022 року може становити 40% проти відповідного кварталу попереднього року.

У Національному банку України також погіршили свої оцінки щодо ВВП на останній квартал 2022 року у зв'язку з ударами росіян по енергооб'єктах. Водночас там наразі не беруться оцінювати, яким саме можу бути це падіння.

"Масштабні обстріли перервали відновлення економічної активності, попри поступове пристосування бізнесу до роботи в умовах дефіциту електроенергії. Про це свідчать високочастотні індикатори, які аналізує НБУ в умовах обмеженої публікації офіційних даних Державною службою статистики України. Як наслідок, за оцінками НБУ, падіння ВВП у четвертому кварталі 2022 року може бути суттєвішим, ніж очікувалося в жовтні (35,6%)", - повідомляють у регуляторі.

Ще один наслідок перебоїв в електропостачанні – погіршення споживчих настроїв українців. Не знаючи, чи працює магазин під час вимкнення світла, люди відкладають його відвідання. Простої в роботі підприємств можуть впливати на зарплати співробітників, що теж погіршує споживчий попит.

Коли почнеться відновлення економіки

Імовірно, обстріли інфраструктури у 2023 році триватимуть, впливаючи на темпи відновлення економіки. Утім, уряд переконаний, що бізнес адаптується до цих викликів і падіння ВВП вдасться уникнути. "Ми все одно вийдемо на траєкторію відновлювального зростання, але воно буде меншим. Орієнтовно від 1% до 1,5%", – зазначила міністерка економіки Юлія Свириденко.

Основний прогноз уряду передбачає зростання ВВП у 2023 році на 3,2%. З цим погоджуються не всі. Так, Dragon Capital очікує на падіння ВВП на 5% попри те, що там розраховують на завершення гарячої фази війни до осені.

Як може зрости чи впасти економіка

Скорочення економіки на 2-2,5% очікують й експерти Oxford Economics.

"Наш прогноз ґрунтується на припущеннях, що війна триватиме щонайменше до середини 2023 року, російські атаки по інфраструктурі вщухнуть, зернова ініціатива залишиться в силі, а фінансова підтримка Заходу буде достатньою для підтримання фінансової стабільності", – зазначили експерти.

Водночас доволі стримане зростання ВВП закладене в меморандумі про співпрацю України та МВФ – 1%. Оскільки у 2022 році економіка України могла скоротитися на третину, то такий ріст перебуває на межі статистичної похибки.

Зрештою, чи почнеться у 2023 році відновлення економіки, залежить від низки неекономічних чинників: терористичних ударів росії, перспектив дипломатичного врегулювання, наявності у ЗСУ достатньої кількості зброї, нових хвиль мобілізації в країні-агресорі, потенційної участі у війні білорусі.

Розрахувати на базі цих даних економічну прогнозну модель неможливо.