"Платна" енциклопедія: Як працює тіньовий ринок у Wikipedia
Як працює бізнес у Wikipedia, скільки коштує створення сторінок, яку відповідальність несуть причетні до адміністрування контенту за брехню, та як вони заробляють в "тіні".
Wikipedia – один з найпопулярніших сайтів на планеті. Первинну інформацію про будь-кого чи будь-що громадяни всього світу отримують саме з цього ресурсу.
Головний ресурс Wikipedia – це люди. Натхнені прагненням принести користь суспільству волонтери постійно наповнюють сторінки віртуальної бібліотеки людства. І не вони одні.
Написати новий матеріал або відредагувати вже існуючий може кожен користувач мережі Internet, які б мотиви ним не керували.
З одного боку відсутність вертикальної редактури говорить про свободу слова та доступність інформації, а з іншого створює широкий простір для маніпуляцій, які через шалену кількість матеріалів не одразу можна відслідкувати.
Саме це стало причиною створення сірого ринку спеціалізованих PR-послуг.
Як він працює, скільки коштує створення сторінки Wikipedia та її підтримка для політиків та представників бізнесу, та взагалі як з'явилася найвідоміша електронна енциклопедія у світі?
Як народжувалась енциклопедія
Wikipedia народилась у 2001 році. Два десятиліття тому, 15 січня, двоє американських підприємців Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер запустили цей проєкт як частину Nupedia – безкоштовної англомовної онлайн-енциклопедії, статті в яку писали експерти з різних галузей.
Від співзвучного за назвою проєкту Wikipedia відрізнялась відсутністю редакторського контролю та можливістю писати статті будь-кому. Ймовірно, саме це і стало причиною нечуваного зростання майбутньої енциклопедії світу.
За наступні кілька років Wikipedia зробила ривок, на який не спромігся основний проєкт. Якщо на кінець 2001 року вільна для наповнення і редагування бібліотека мала 20 тисяч статей і 18 мовних розділів, то у 2004 році це вже були 161 мовний розділ.
Перед закриттям у вересні 2003 року в Nupedia оприлюднили 25 статей, і ще 74 матеріали проходили рецензування.
За 10 років до цього власну електронну бібліотеку створила найбільша корпорація у світі – Microsoft. Завдяки материнській компанії Encarta мала майже необмежені фінансові ресурси, які обчислювалися "космічними" для того часу 600 млн дол прямих інвестицій.
Електронна бібліотека від Microsoft наповнювалась зображеннями, відео, історичними картами та 3D-моделями. Якість матеріалів в Encarta також перевіряли професійні редактори. Можливо, остання обставина стала якраз фатальною для подальшого розвитку проєкту.
На початку 2009 року 97% інформаційних запитів користувачів робилось у Wikipedia. Так, Encarta в рейтингу електронних бібліотек займала другу сходинку, але на неї припадало лише 1,27% запитів. Тож не дивно що Microsoft закрила свій енциклопедичний проєкт.
В останній версії Encarta 2009 року налічувалось 62 тис статей, тоді як Wikipedia на той момент мала уже більше 2,17 млн публікацій.
Як не дивно, але успіх Wikipedia став можливим завдяки ірраціональній поведінці людей – безкоштовно витрачати власний час, вносити та оновлювати інформацію, залишаючись невідомими широкій публіці.
Людям важливо знати "навіщо це робиться" і якщо відповідь на це питання співпадає з особистими потребами і цінностями – вони будуть допомагати. У даному випадку почуття спільності формувала причетність до глобального проєкту, а мотивацію підживлював суб'єктивний статус експерта.
Гроші Wikipedia
Наразі Wikipedia – некомерційний проєкт американського фонду Wikimedia Foundation Inc. У 2020 році його бюджет становив 127,2 млн дол, основна частина з яких – це пожертви.
Отримані кошти фонд розподіляє за наступними напрямками. На підтримку веб-сайтів направляють близько 40%, на підтримку регіональних організацій – близько 35%, адміністрування та управління – 15%, на збір коштів – 10%.
"Вікімедіа Україна" – це окрема громадська організація, яка займається популяризацією та підтримкою україномовних проєктів (та проєктів мовами інших корінних народів України) основним з яких є Wikipedia. Функціонують також наступні проєкти: Вікісловник, Вікіновини, Вікіпідручник, Вікіцитати, Вікіджерела, Вікімандри, Віківерситет, Вікісховище, Вікідані та Віківиди.
Українська організація функціонує завдяки грантам фонду Wikimedia Foundation Inc. Це значне, але не єдине джерело їх фінансування. Додаткові кошти надходять в якості внесків та пожертвувань на локальному рівні.
Всі разом надходження до "Вікімедіа Україна" формують бюджет організації, який у 2020 році становив приблизно 100 тис дол. Окрім витрат на заробітну плату співробітників та оренду офісу, за ці кошти фінансується просування Wikipedia та інших вище згаданих проєктів.
5 липня 2021 року в україномовному розділі Wikipedia кількість статей перетнула позначку у 1,1 млн, а загалом глобальний ресурс налічує понад 50 мільйонів публікацій.
Армія Wikipedia
Права на редагування публікацій доступні для всіх користувачів Wikipedia незалежно від мовних версій. Але для створення нових сторінок в деяких країнах потрібно пройти певний відбір, а швидше випробування часом.
Наприклад, в англійській версії Wikipedia право на створення сторінки отримують лише ті, хто є зареєстрованим користувачем більше 4 днів та вніс мінімум 10 редагувань у вже існуючі статі. А для внесення змін у захищені публікації (популярні статі створені активними користувачами) потрібно бути зареєстрованим більше місяця і мати більш ніж 500 редагувань.
Щоправда, в Україні такі обмеження не діють і створити сторінку в електронній енциклопедії може кожен зареєстрований користувач.
"В українській Вікіпедії кілька сотень активних людей, а кілька тисяч іноді долучаються. Волонтери роблять основну роботу щодо написання та редагування статей", – зазначає менеджер з проєктів "Вікімедіа Україна" Антон Процюк.
Але є у Wikipedia особи зі спеціальними статусами, а відповідно правами та можливостями.
Нижчий ранг за патрульними, які мають право перевіряти внесені звичайними користувачами правки. Їм також надана можливість скасувати внесені зміни до публікації одним чи кількома звичайними користувачами. Це те, що адміністратори веб-сайтів називають "відкат" або rollback.
Наступні в ієрархії – адміністратори. Вони мають можливість вилучати, відновлювати та захищати ті чи інші сторінки, змінювати права доступу до них, блокувати користувачів, приховувати окремі версії сторінок, перейменовувати файли.
Отримати статус адміністратора чи патрульного можна лише демократичним шляхом – через голосування.
Воно проводиться серед вже існуючих адміністраторів та патрульних один раз на рік. Якщо самовисуванець набирає більше 70% голосів підтримки, то автоматично отримує бажаний ранг, а з ним і права.
За словами Процюка, такі статуси можна отримати, якщо зареєстрований користувач активно працює над удосконаленням матеріалів впродовж мінімум кількох місяців поспіль.
Статус втрачається так само як і набувається – шляхом голосування. Причиною для його позбавлення є порушення правил користування Wikipedia.
Але, як виявляється набуті демократичним шляхом повноваження, можна досить легко продати.
Один з адміністраторів розповів ЕП, що за потреби статус можна придбати у діючого адміністратора або патрульного. Оскільки між ними відсутня фізична чи будь-яка інша комунікація (навіть на рівні чату в месенджері), то фактично продаж – це лише передача логіну та паролю до відповідного акаунту.
Скільки коштує сторінка у Wikipedia
Через те що правила наповнення та редагування Wikipedia для багатьох звичайних користувачів складні та незрозумілі, а волонтери працюють переважно над публікаціями про історичні події та відомі організації, з'явився попит на спеціалістів, які за винагороду створюватимуть або редагуватимуть статті.
"На основі попиту з'явилась пропозиція про платну участь", – наголошує один з адміністраторів Wikipedia.
У вікіпросторі є велика кількість адміністраторів та патрульних, які виконують замовлення політиків та представників бізнесу. Але лише одиниці з них афішують те, що займаються платним редагуванням.
Існують PR-агенції, які можуть мати власних модераторів, або шукають їх на "фрілансі". По суті, бізнес у Wikipedia – це вузькоспеціалізовані PR послуги, для покращення репутації компаній, організацій, чи персон. Майже все це працює на аутсорсі.
"Така діяльність іде врозріз із іделогією Вікіпедії, але якщо вони дотримуються правил, декларують таку діяльність, то це дозволено", – пояснює Процюк.
Скільки коштують такі послуги?
"Кожен сам собі цар – за скільки продаси, стільки і коштує. Хтось оцінює себе як копірайтера і бере 100 доларів, а хтось робить з себе уявних адміністраторів і деруть 1300-1800 доларів за редагування, чи написання статті", – зазначає джерело ЕП.
Але це все дрібниці у порівнянні із великими заробітками, які дає річна підписка на обслуговування і охорона сторінки від вандалізму. Такі послуги, якщо клієнт з Європи або США, можуть коштувати кілька мільйонів доларів на рік.
За словами співрозмовника ЕП, майже кожна іноземна політична партія має свого "ручного" патрульного, який працює на її імідж та захищає внесення вигідних партії правок у випадках їх неоднозначного трактування іншими патрульними або адміністраторами.
Нерідко буває так, що таке відбілювання репутації стає надбанням громадськості.
У 2019 році в Російській версії Wikipedia виявили групу з 12 користувачів, які редагуючи матеріали, хвалили діючих російських державних службовців (в основному губернаторів. – ЕП) та вносили неправдиву інформацію про російських опозиціонерів. Після оприлюднення цієї інформації користувачів заблокували.
У 2007 році стало відомо, що Microsoft заплатила програмісту Ріку Джелліффу за редагування статей у Wikipedia про продукцію корпорації.
Речник Microsoft тоді пояснив, що компанія вважала, що редагування з боку працівників IBM, конкурента Microsoft, зробили ці статті занадто упередженими, і що внесення змін незалежним редактором зробить матеріали більш нейтральними.
У січні 2012 року стало відомо, що під час президентської гонки в США 2008 року виборчі штаби Барака Обами та Джона Маккейна так само вносили суперечливі зміни до Wikipedia.
Більше за ніших в статтях у Wikipedia зацікавлені організації, відомості про які є малозначущими для широкої аудиторії. Йдеться про невідомі стартапи, криптовалютні сервіси або букмекерські контори.
"Одна відома в Україні букмекерська контора платила нам за підтримку власності сторінки близько 5000 євро", – розповідає ЕП співрозмовник.
Попит на такі послуги зростає з боку політиків напередодні виборів. В країнах СНД їх вартість коливається в межах 600-1500 дол за сторінку, а в англійській версії – цінник у рази більший.
Кінцева вартість залежить від того, наскільки відома особистість або компанія, та рівня складності редагування – тобто, чи є в публікації вже негативна інформація, або стаття вже видалялась.
Ринкові ціни на розміщення статті про компанію чи бренд у Wikipedia коливаються в діапазоні 350-2000 дол. Найдорожче беруть PR-агенції, які працюють на англомовному ринку. Там цінник стартує від 2000 дол.
Українські агентства просять менше:
✔ повністю нова стаття про бренд або компанію – 400 дол;
✔ річна підтримка та захист сторінки від вандалізму – 420 дол;
✔ внесення правок, оновлення статті – 200 дол.
"Створити аккаунт сумнівного казино для патрульно – це суїцид. Є критерії (значущості матеріалу. – ЕП) і все що може зробити патрульний, якщо виявляють такі факти, це доводити що сторінка відповідає критерієм значущості. Але ніхто не буде ризикувати", – запевняє співрозмовник ЕП.
Ведення сторінки у Wikipedia українського політика обходиться недорого. Можна взагалі спробувати зробити це безкоштовно, якщо умовний чиновник дає таке завдання своїм PR-працівникам. Однак не завжди створені сторінки проходять підтвердження, зазвичай, суто з об'єктивних причин.
"Наші блокують, а після цього йдуть до піарників і там цінник уже буде від 400 до 1000 доларів в рік", – розповідає співрозмовник ЕП.
Наприклад, показовим є журнал історії редагувань сторінки у Wikipedia колишнього очільника уряду Олексія Гончарука, де Юрій Пероганич (співзасновник ГО "Вікімедіа Україна". - ЕП) вів так звану війну редагувань з прес-секретаркою прем'єра Діаною Давитян.
Схоже що Давитян не позначала свої редагування як такі, що містять конфлікт інтересів і робляться нею на оплачуваній основі, чим ймовірно порушила правила користування обліковим записом у Wikipedia.
Історія Вікіпедії доводить, що люди часто заради глобальної ідеї готові вкладати свій час та ресурси безкоштовно.
Разом з тим відсутність жорсткої редактури довозяє винахідливим людям заробляти, а людям та компаніями в яких є гроші покращувати свою репутацію шляхом брехні чи приховуванні інформації.
Але чи змогла б Wikipedia стати глобальною і незалежною мережею у разі запровадження більш жорстких правил.