Деревина – на 246%, руда – на 145%, кукурудза – на 123%. Коли зупиниться це божевільне ралі?

Безпрецедентне зростання в епоху коронавірусу торкнулося не лише фондових ринків та криптовалюти. Аналітики звертають увагу на небачений в останні роки стрибок цін на сировинні товари та харчові продукти.

Наприклад, за останній рік вартість яєць в Україні зросла більш ніж удвічі. Звісно, це не стрибок Bitcoin у 7,5 разу, однак цей показник теж вражає. Ціни на деревину зросли майже на 250%. Це ж стосується інших позицій – від нафти до цукру.

Подорожчання сировини може спричинити ріс цін на товари та послуги: від чашки кави до будівництва заміського житла.

Цінове зростання підігріває і без того високі інфляційні очікування.

Якщо вони справдяться, то провідним центральним банкам світу, передусім ФРС, доведеться закінчити "свято безкоштовних грошей" та повернутися до більш жорсткої монетарної політики.

Наслідки цього передбачити неважко: інвестори почнуть розпродаж ризикових активів, що обвалить ціни на акції та криптовалюти.

Поки цього не сталося, ЕП зібрала сировинні товари, які подорожчали чи не найбільше за останній рік. У більшості випадків головним винуватцем здорожчання був далеко не коронавірус.[BANNER1]

"Посткоронавірусний бум"

Основним чинником, який активно підігріває ринки, є так зване післякарантинне відновлення світової економіки.

Коли рік тому весь світ майже зупинився, припинилися авіаперельоти, впав попит на пальне, електроенергію для транспорту, зупинилося багато інфраструктурних проєктів, усе це призвело до падіння попиту на сировину.

Тут можна згадати ринок нафти, коли у квітні 2020 року ціни на чорне золото вперше в історії стали від'ємними: покупцям доплачували за те, аби вони просто забрали товар.

Однак з часом світ призвичаївся до нової реальності. Засяяло світло в кінці тунелю і в ситуації з перебігом пандемії: проти коронавірусу винайшли вакцину, а в деяких країнах її встигла отримати більша частина населення.

Ефект позитивних новин підсилювала монетарна підтримка в найбільших світових економіках. У США, наприклад, центральний банк щомісяця викуповує цінних паперів на 120 млрд дол, накачуючи фінансовий ринок грошима.

Крім того, у США ухвалили три пакети економічних стимулів на загальну суму 5 трлн дол. У межах останньої програми більшість американців отримали на руки по 1 400 дол, левову частку яких спрямували на заощадження або інвестиції.

Позитивні новини для економіки позначилися на сировинних ринках. Ціни на нафту за рік зросли більш ніж утричі. Якщо на початку травня 2020 року за бочку нафти марки Brent давали трохи більше 18 дол, то зараз – майже 68 дол.

Чим більші успіхи в боротьбі з коронавірусом, тим менше карантинних обмежень і тим більше можливостей для подорожей, що підвищує попит на пальне і нафту.

Поступове відновлення світової економіки впливає і на ціни на метали. Сталь за останній рік подорожчала на 150%, алюміній – на 74%.

Зростання цін на сировинні активи посилює страх інвесторів перед інфляцією. Аби вберегтися від неї, багато хто починає вкладати кошти в сировину. Це ще більше підігріває ринки і підштовхує ціни до подальшого зростання.

"Посткоронавірусний бум" змусив аналітиків задуматися про початок нового суперциклу зростання цін на сировину. Однак частина експертів сумнівається, що післякризове відновлення буде таким же тривалим, як під час минулого суперциклу.

Зрештою, подорожчання далеко не всіх сировинних товарів можна пояснити коронавірусом. Нижче – кілька прикладів товарів, ціни на які ростуть не лише через відновлення економіки.

Кава арабіка (+50%)

Ціни на каву сорту арабіка почали активно зростати у травні 2021 року. Лише за тиждень вони додали 8,8%.

На Бразильській біржі наразі можна придбати ф'ючерсний контракт на поставку 6 тис кг кави за 10,4 тис дол (1,73 дол/кг або 48 грн/кг). Рік тому такий же обсяг арабіки коштував 6,8 тис дол (1,13 дол/кг або 31,4 грн/кг).

Причина зростання цін на улюблені зерна популярної у світі мережі кав'ярень Starbucks не в тому, що люди, які перехворіли коронавірусом, почали споживати більше кави, а в проблемах у ключових країнах-експортерах.

Найбільша з них – Бразилія. Через посушливу погоду врожай кави у цій країні суттєво скоротився. Це спричинило незначний дефіцит кавових зерен.

Наразі ціни на каву підігріває чергова погодна неприємність: посушлива погода у Бразилії може знову зіпсувати врожай. На цьому етапі вирощування кави вона потребує більше вологи, аби зерна дозріли і мали прийнятні розміри, пише Bloomberg.

Штовхають угору ціни на каву й протести в Колумбії, що спалахнули через пропозицію президента Івана Дуке підвищити податки.

Додаткові бюджетні надходження влада хоче використати для зниження боргового навантаження, яке сформувалося за період карантину.

Протестувальники перекрили дороги, через що кава з плантацій та складів не надходить до портів, а звідти не експортується в інші країни.[BANNER2]

Цукор (+80%)

Ще один елемент собівартості горнятка кави – цукор – теж показує агресивну динаміку зростання.

Рік тому вартість ф'ючерсного контракту на поставку 50,8 тонн цукру-сирцю становила майже 11,5 тис дол (0,23 дол/кг або 6,4 грн/кг), а на початку травня 2021 року – понад 20,3 тис дол (0,4 дол/кг або 11 грн/кг).

Причина зростання вартості цукру-сирцю – поганий урожай у Бразилії і Таїланді, які є найбільшими експортерами товару.

Проблеми з виробництвом цього продукту торкнулися й Куби.

Через санкції США та пандемію в країні виник дефіцит іноземної валюти. Її не вистачало для закупівлі пального, що вплинуло на роботу плантацій. На Кубі очікують найгірший урожай цукру з 1908 року.

Впливає на вартість цукру й відновлення економіки після спалаху коронавірусу, однак у неочевидний спосіб. Річ у тім, що з цукрової тростини можна виробляти ще й біоетанол.

У Бразилії, яка поступово пом'якшує карантинні обмеження, люди починають активніше подорожувати, що штовхає вгору ціни на пальне. Як наслідок багато бразильських виробників віддають перевагу переробці тростини на пальне, а не на цукор.

Кукурудза (+123%)

У виробництві пального та моторних мастил використовують продукти переробки не лише цукрової тростини, а й кукурудзи. Лише у США на це йде близько 40% врожаю культури.

Ціни на кукурудзу з початку 2021 року зросли на понад 50%, а за останні 12 місяців – більш ніж удвічі.

Рік тому вартість бушеля (25,4 кг) кукурудзи на Чиказькій біржі становила 3,24 дол (близько 3,5 грн/кг), а 12 травня 2021 року ціна сягнула 7,22 дол (7,88 грн/кг).

Однак не лише попит на мастила штовхає вгору ціни на кукурудзу. Набагато сильніше на біржові котирування цієї культури впливає Китай.

Кілька років тому в країні спалахнула епідемія африканської чуми свиней. Аби побороти спалах, владі довелося винищити майже все поголів'я.

У 2021 році Китай намагається відновити свинарство. Для цього країна купує багато кормів, зокрема кукурудзи. Обсяги її імпорту у 2021 році можуть зрости у три-чотири рази до 24 млн тонн.[BANNER3]

Деревина (+246%)

Надм'яка монетарна політика у США стимулює людей активніше інвестувати в покращення житлових умов.

Майже нульові відсоткові ставки на іпотеку та щедрі виплати від уряду призвели до того, що американці у 2020 році придбали рекордну за останні 14 років кількість нерухомості.

Високий попит на житло спровокував зростання цін на матеріали, зокрема деревину.

Вартість контрактів на поставку деревоволокнистої плити (ДВП) на товарній біржі Китаю зросла в кілька разів. Якщо рік тому одна ДВП коштувала 3,4 дол (94 грн), то зараз – понад 15 дол (415 грн).

Задовольнити попит на житло важко: для будівництва потрібен час. Погіршувало ситуацію те, що надходження на ринок обробленої деревини ускладнювалося закриттям на карантин деревообробних підприємств.

Так ціни на деревину стали жертвами попиту та пропозиції, на які вплинули і карантин, і намагання американського уряду пом'якшити його економічні наслідки для населення.

Залізна руда (+145%)

Зростання попиту на сталь через відновлення інфраструктурних проєктів у світі на хвилі виходу економік з карантинів штовхає вгору й ціни на залізну руду. З 87 дол за тонну у 2020 році вартість цієї сировини піднялася до 225 дол.

Більший попит дорівнює вищій ціні, але в ситуації із залізною рудою на ціни впливає ще й торговельна війна між основними гравцями ринку: одним з найбільших експортерів руди Австралією та одним з найбільших виробників сталі Китаєм.

Останній запровадив низку мит на австралійські товари – від вугілля до вина.

Хоча торговельні обмеження не торкнулися залізної руди, металурги з Піднебесної починають готуватися до такої можливості, обмежуючи купівлю сировини з Австралії.

Ціновий бум на ринку руди на руку українським олігархам, які контролюють її видобуток, зокрема Рінату Ахметову.

Однак ці плани невдовзі може поламати влада. У межах плану з деолігархізації уряд 12 травня схвалив законопроєкт щодо підвищення ренти на видобуток руди, прив'язавши її розмір до ринкових цін.

Мідь (+97%) та літій (+102%)

Ціни на один з ключових для промисловості металів – мідь – підігріває не лише жваве відновлення світової економіки після карантину, а й "зелений" тренд.

Заяви керівників розвинених держав щодо переходу на чисту енергетику дають інвесторам упевненість, що попит на мідь залишатиметься високим. За кілограм міді світові гравці, які купують метал тисячами тонн, платять 10,5 дол (290 грн).

З цих же міркувань зростають ціни на літій – життєво необхідний метал для виготовлення акумуляторних батарей для електромобілів. З початку 2021 року він подорожчав на 67%, а за останні 12 місяців – удвічі.

За тонну карбонату літію дають майже 90 тис дол.

Соєві боби (+93%)

Засуха в Південній Америці не лише знизила врожай соєвих бобів, що очікувано призвело до зростання цін на них, а й ускладнила експорт товару.

Річки, якими транспортують сою з місць її вирощування до портів, обміліли. Ситуація загострилася настільки, що влада Парагваю попросила Бразилію спустити воду з водосховища, аби дати можливість баржам доставити врожай до моря.

Ріст цін на сою штовхає вгору ціни на соняшникову олію, від чого виграють українські аграрії. Україна залишається найбільшим у світі експортером олії.

Фото на головній: ua.depositphotos.com