2020 рік виявився справжнім випробуванням: економічний спад, історично високий бюджетний дефіцит, зростання бідності і безробіття.

Одним з методів скорочення витрат стало скорочення кадрів, а разом із закриттям бізнесу почав зростати рівень безробіття.

За даними Держстату, у піковому з точки зору карантинних заходів другому кварталі 2020 року рівень безробіття становив 9,9%. Ще рік тому цей показник дорівнював 7,8%.

Водночас Центр зайнятості говорив про понад 0,5 млн людей, що отримали статус безробітного з початку карантину.

Найгірші обмеження позаду, бізнес поступово відновлюється, а економіка – зростає. Та чи відновився попит на ринку праці?

Падіння на третину

Ринок праці в кризовий 2020 рік упав на третину. Як свідчать дані сайту пошуку роботи work.ua, у середньму кожен місяць в Україні всього відкритими були майже 45,7 тис вакансій. У 2019 році цей показник становив майже 62,8 тис пропозицій.

Найбільше падіння припало на квітень і травень – період найбільш жорсткого локдауну. Кількість пропозицій з працевлаштування за категоріями була більш ніж удвічі меншою порівняно з аналогічним періодом 2019 року – лише 47% та 42% відповідно.

З поступовим зняттям карантинних обмежень ринок повертався на докризовий рівень і майже його досяг. У грудні 2020 року на сайті work.ua було 53,6 тис вакансій – лише на 2,5% менше, ніж у грудні 2019 року.

Дії уряду стосовно зміни карантинних обмежень та настроїв роботодавців повністю корелюються.

Наприклад, на відкриття в червні кафе (дозволили працювати літнім терасам) та відновлення роботи транспорту ринок відреагував збільшенням вакансій майже на 50% (порівняно з травнем). А ось "карантин вихідного дня", запроваджений у листопаді, призвів до падіння пропозицій на 8% порівняно з жовтнем.

104 резюме на одну вакансію – в минулому?

Активність шукачів роботи була незмінною. З початку 2020 року кількість розміщених резюме зросла на 13,9%, але середньомісячні темпи зростання їх кількості становили 1,17% – аналогічний рівень був зафіксований і в 2019 році. Найбільший приріст відбувся в травні (на 1,9%), найменший – у квітні (на 0,68%).

При цьому під час весняного локдауну кількість претендентів на одну відкриту вакансію в середньому була удвічі вищою, ніж до його запровадження. Пікове значення – 104 резюме на одну вакансію – було зафіксоване в травні.

Зарплати зростають

Роботодавці і шукачі роботи в питанні оплати праці дивним чином реагували на карантинні обмеження.

Очікування останніх у квітні і травні були найвищими за весь 2020 рік – 14 530 грн та 14 317 грн відповідно. Далі апетити потенційних робітників зменшувалися і позначку в 14 тис грн перетнули лише в грудні.

Середня пропозиція роботодавців з оплати праці в локдаун була більшою, ніж до його запровадження.

Розмір винагороди почав зростати лише восени. У кінці року середній розмір зарплати, яку готові були платити роботодавці, перевищував 13 361 грн.

У яких секторах вакансій більше

Коронакриза зачепила всі сфери діяльності, де роботодавці шукали працівників. Протягом квітня-вересня 2020 року падіння попиту спостерігалося в усіх секторах.

Порівняно з 2019 роком, у 2020 році найменше шукали працівників у готельно-ресторанному бізнесі, туризмі, сфері обслуговування, роздрібній торгівлі. Кількість вакансій у цих сегментах скоротилася більш ніж удвічі.

Податкові надходження в цих сферах за березень-вересень упали наполовину.

У готельно-ресторанному бізнесі і туризмі в травні було 925 вакансій проти 7 279 роком раніше. Падіння становило 86%.

Виправити ситуацію не зміг навіть оптимістичний кінець року. У четвертому кварталі попит на працівників готельно-ресторанного бізнесу становив лише 63% від показника 2019 року.

До 22% у травні впала потреба в людях у сфері обслуговування. Утім, до кінця 2020 року попит зріс до 74%.

У четвертому кварталі також відновився попит на робітників у роздрібній торгівлі та страхуванні – до 70% проти 2019 року. Весняний карантин вплинув на них по-різному: ритейл мав лише 30% відкритих позицій у травні, страхування – 50%.

Майже не змінилася ситуація у банківській сфері та фінансах. Найнижчий показник у порівнянні з 2019 роком був зафіксований у червні – 47%, у четвертому кварталі попит становив 63%.

Серед усіх сфер діяльності найменший спад був зафіксований у медицині, нерухомості та продажах – скорочення кількості вакансій за 2020 рік було менше 20%.

Відразу після введення карантинних обмежень власники будівельно-архітектурного бізнесу зупинили пошук робітників – до 48% у квітні. Проте за три квартали попит на фахівців повністю відновився і зрівнявся з показником 2019 року.

Пов'язано це, зокрема, із зростанням будівельної активності: за даними Київської школи економіки, обсяги будівництва відновили зростання з другого кварталу.

В інтерв'ю ЕП гендиректор будівельної групи "Ковальська" Сергій Пилипенко розповідав, що через каратин частина працівників звільнилася, проте до жовтня їх кількість відновилася до докризового рівня.

Під кінець 2020 року попит на фахівців у сферах медицини, фармацевтики, дизайну, освіти, будівництва, транспорту, управління персоналом та маркетингу був більшим порівняно з кінцем 2019 року.

Фриланс: непропорційне зростання та уповільнення темпів

Ще до коронакризи ринок фрилансу збільшувався чималими темпами та щорічно додавав щонайменше 30%. Так, у 2018 році нових виконавців стало більше на 45%, у 2019 році – на 58%.

Хоча у 2020 році кількість фрилансерів зростала, пандемія уповільнила цю динаміку до рівня 2017 року – до 36% за рік.

Водночас, збільшення кількості замовників, проєктів та бюджетів уповільнилося непропорційно. Кількість замовників зросла на 25%, а проєктів – лише на 18%.

Карантин спричинив стрибок у кількості виконавців у березні. За даними Freelancehunt, за перший тиждень березневих обмежень кількість фрилансерів зросла на 43,8%.

Засновник сервісу Олег Топчий пояснює це тим, що офісні працівники намагалися монетизувати свій вільний час.

"Нові фрилансери – це переважно штатні спеціалісти, у яких на карантині з'явився вільний час. За результатами нашого опитування, 62% нових користувачів мають досвід роботи в офісі. Вони вирішили використати вимушені канікули для додаткового заробітку", – зазначив він.

Хоча в березні кількість замовлень зменшилася на 10%, до травня динаміка росту відновилася. У сервісі зазначають: з одного боку, підприємці заради економії почали більше звертатися до аутсорсу, з іншого – звільнені спеціалісти шукали шляхів заробітку.

Що далі

Уряд та Нацбанк мають оптимістичне бачення щодо ринку праці.

За прогнозами Кабміну, рівень безробіття поступово знижуватиметься: до 9,2% у 2021 році проти 9,5% у третьому кварталі 2020 року і повністю відновиться до 2023 року.

Національний банк на 2021 рік передбачає безробіття на рівні 8,6%.

У єврозоні прогнози щодо безробіття більш песимістичні. Єврокомісія очікує подальшого його зростання: із 7,7% у 2020 році до 8,6% у 2021 році, а відновлення почнеться лише у 2022 році.

Безумовно, пандемія вплине на майбутнє ринку праці. Директор з досліджень Future Workplace у New York Times Ден Шобель у прогнозі на наступні 12 місяців визначає десять тенденцій.

За його словами, пандемія значно прискорила автоматизацію в компаніях: з появою нових професій чимало видів діяльності почали доручати роботам. Відповідно, працівникам цих професій доведеться міняти кваліфікацію швидше, ніж очікувалося.

Найімовірніше, резюмує дослідник, залишиться популярною форма дистанційної роботи, коли працівники частково працюють в офісі, частково – вдома.

Фото на головній ua.depositphotos.com