— Антоне Володимировичу, не так давно ви очолили компанію "Прогрестех-Україна". Чи плануються якісь зміни у зв'язку з вашим призначенням?

— У першу чергу, я буду продовжувати намічений курс, адже я певен: наша компанія, як і весь холдинг Progresstechgroup, успішно розвивається і робить значний внесок в економіку України. Не всі розуміють, який вплив справляє на економіку компанія, де працюють близько 1 тис інженерів.

Ось подивіться: фонд заробітної плати в нас становить близько 80%, тоді як при вирощуванні зерна він становить близько 9%. А що таке фонд оплати праці?

Це гроші, які співробітник витратив, придбавши потрібні йому речі, послуги. Це гроші, які у вигляді відрахувань і податків підуть на виплати пенсій.

А тут коефіцієнт між галузями, умовно кажучи, дорівнює дев'яти. Тобто якщо ми експортуємо інженерних послуг на 1 млн дол, то ви повинні виростити і продати за кордон зерна на 9 млн дол, щоб справити такий самий ефект.

Цього року ми експортували умовну пшеницю, зібрану з 400 тисяч гектарів землі. Ось так, 4 тисячі квадратних кілометрів суцільних полів. І це лише частина великої картини.

— Доволі несподіваний підхід до оцінки впливу бізнесу на економіку. А які у компанії "Прогрестех-Україна" основні завдання?

— "Прогрестех-Україна" активно займається якісною підготовкою інженерів, а також співпрацює для цього з провідними ВНЗ країни. Це дозволяє нам енергійно розвивати бізнес, задовольняти запит на виконання інженерних робіт широкого спектру від нашого головного партнера, компанії Boeing. Це дає можливість зберігати і розвивати інженерну школу України, посилювати привабливість інженерної професії.

Так що наше основне завдання – це не лише зростання якості наших сервісів і підготовка інженерів відповідно до вимог ринку, а й такий соціальний ефект, який надає сталості цьому сектору промисловості загалом. Ми також активно розвиваємо нові напрямки, зокрема інформаційні технології.

— Основний партнер та замовник "Прогрестех-Україна" – компанія Boeing. Чому своїм найкрупнішим у Східній Європі партнером Boeing обрав компанію "Прогрестех-Україна"?

— За цим рішенням – велика історія. Група компаній Progresstechgroup співпрацює з Boeing уже понад 26 років. Це партнерство завжди було успішним і взаємовигідним. Стратегічним партнером Boeing ми стали, забезпечуючи високу якість послуг.

А починали з дуже важливого для нашого ключового замовника проєкту із сертифікації опори флагмана комерційного флоту Boeing тих часів – літака B777. За цей час ми дуже якісно виконали цілу низку робіт.

Команда "Прогрестех-Україна" вже за три роки партнерства з гігантом авіапрому була відзначена почесною нагородою Boeing за виняткову ефективність та високу якість робіт – Performance Excellence Award.

Boeing також враховує сильну позицію "Прогрестех-Україна" щодо організації та функціонування власної системи підготовки висококваліфікованих інженерів. Ця система заснована на унікальній методиці пошуку та добору кандидатів.

Окрім навчальних курсів і тренінгів різних форматів, ми запустили освітній проєкт державного рівня – спільну з Київською політехнікою магістерську програму дуальної освіти, яка відзначена європейським сертифікатом.

Відлагоджена система підготовки інженерів та безперервне професійне зростання співробітників допомагає нам постійно нарощувати обсяги та розширювати перелік інженерних робіт, оперативно формувати проєктні групи під нові замовлення від Boeing.

— З огляду на ваш досвід роботи в міжнародних проєктах, чим український високотехнологічний бізнес відрізняється від європейського та американського?

— Перше, що я відзначив, коли почав працювати в Україні, – це висока концентрація молодих людей, які займаються технічними дисциплінами. Скажімо, у США молодь з гарним потенціалом частіше, як мені здається, обирає галузі, менше пов'язані з технікою: бізнес, економіку, банківську справу. І не лише через комерційну складову.

Чесно кажучи, технічні науки досить важко опановувати. Треба довго гарувати, перш ніж ви отримаєте якусь віддачу.

Це складно, вимагає високої концентрації, треба постійно долати себе. Тому люди, якщо у них є вибір, часто обирають інші сфери діяльності. Але в Україні так склалося, що природнича і технічна освіта надає, можливо, найкращі соціальні ліфти. Придивіться, хто становить середній клас в Україні? Переважно це інженери та IT-спеціалісти.

На мій погляд, це величезна перевага, яку Україна неодмінно повинна використати. Адже, зрештою, перспективними стають ті країни, які роблять ставку на технічний прогрес. Наприклад, подивіться на Індію. 2019 року загальний прибуток IT-сектору Індії на 20% перевищив увесь ВВП України. Це потужна сила і, як я вже казав, дуже інтенсивний внесок в економіку країни.

Цікаво подивитися і в історичній ретроспективі. Можливо, мій погляд не зовсім класичний, але я вважаю, що історію роблять не так політики чи військові, як інженери і вчені. Принаймні, внесок останніх сильно недооцінений.

Винаходи парового двигуна, генератора електричного струму, телефону, комп'ютера створили передумови до змін у суспільстві. Потім уже відбуваються соціальні структурні зміни, і саме суспільство неминуче змінюється.

Держави, де винайшли ці умовні автомобілі та паротяги і де працювали над їх покращенням, швидше за інші змінювалися структурно, ставали кращими для життя своїх громадян. Думаю, ситуація в Україні багато в чому схожа.

Інженери та IT-спеціалісти мають всі шанси стати основною силою, драйвером економічного зростання та політичної еволюції. І ми допоможемо Україні не втратити таку можливість.

— Тобто в Україні зараз високий кадровий потенціал кваліфікованих інженерів?

— Так, безперечно. Я бачу, що нині це в тренді. І це добре. Я помітив ще один цікавий ефект в українському інженерному бізнесі.

Можливо, він пов'язаний з тим, що в інженерні професії приходять люди з високим інтелектуальним потенціалом, у яких особливе ставлення до справи. В Україні інженери дуже відповідально ставляться до роботи, у них розвинене бажання вчитися.

— Ви згадали про розвиток IT-напрямку в компанії. Чи планує "Прогрестех-Україна" виходити на міжнародні ринки з власним програмним продуктом? Якщо так, то коли і якою буде сфера його застосування?

— Так, ми активно розвиваємо сферу інформаційних технологій. У нас є кілька цікавих напрямків з компанією Boeing, також ми розробляємо застосунки для мобільних пристроїв.

Ці розробки далеко не завжди пов'язані з літакобудуванням. Крім того, ми створюємо складний технічний пакет програм, заснований на методі дискретних елементів, для аналізу сипких матеріалів.

Наш програмний продукт Polyphysica дозволяє моделювати поведінку кожного елемента сипкого матеріалу, наприклад, ґрунту астрономічного об'єкта, з урахуванням взаємодії його частинок у момент приземлення або переміщення космічного апарата.

За допомогою цього програмного продукту ми вирішували багато завдань, пов'язаних з космічними дослідженнями.

— Так, адже ви відомі багаторічним досвідом у сфері аерокосмічних досліджень: брали участь у проєктах NASA, працювали в Арктичному суперкомп'ютерному центрі, Університеті Аляски, а недавно стали фіналістом програми NASA з проєктом CAESAR. Які, на ваш погляд, перспективи аерокосмічних досліджень?

— У проєкті CAESAR я брав участь у складі великої міжнародної команди. Це проєкт з дослідження комети Чурюмова-Герасименко, який має на меті зібрати матеріал на кометі та передати його на Землю.

Конкретно я і моя команда займалися розрахунком навантажень, які будуть діяти на капсулу при її поверненні на Землю, а також розрахунком різних параметрів під час взяття матеріалу безпосередньо на кометі.

Я брав участь і в інших програмах, пов'язаних з приземленням апарата на астероїд, з марсоходами. Було дуже багато цікавих робіт, які ми виконували.

Розумієте, у якихось сферах, наприклад в ІТ або біотехнологіях, стрімкий прогрес очевидний. Але у космічній галузі, на мою думку, все вийшло складніше, ніж бачилося в численних фільмах про прекрасне майбуття, передусім з об'єктивних причин.

Це пов'язано з тим, що потрібно долати силу тяжіння. Щоб кудись вирушити, потрібно дуже багато енергії, це доволі дороге задоволення, принаймні доки не винайшли якихось особливих джерел енергії.

Окрім того, сам космос – це не вельми дружнє середовище для людини, з багатьма небезпеками, відсутністю повітря і харчування, наявністю радіації, а сигнал зв'язку може йти десятки хвилин, що часто виключає пряме керування.

Тому наше просування у цій сфері доволі утруднене. І все ж я думаю, що космос буде підкорюватися. У людини є мрія: сягнути за обрії. І тут присутні не лише економічні драйвери.

Якщо ж говорити про нашу компанію, то поки скажу лише, що ми продовжуємо займатися космічними проєктами.

— Увага світу прикута до пандемії коронавірусу. Чи вплинула вона на бізнес компанії "Прогрестех-Україна"? Як компанія реагує на кризу?

— Звісно, пандемія сильно вплинула і на нас, і на наших партнерів. Водночас, ми одразу зрозуміли, що для подальшої ефективної роботи необхідно створити максимально комфортні та безпечні умови на робочих місцях.

Питання безпеки роботи співробітників компанія вирішує в дусі корпоративної соціальної відповідальності. Ми організували доставку інженерів на роботу, виключивши використання громадського транспорту, щоб мінімізувати ризик інфікування.

Спільно з партнерами налагодили віддалену роботу для багатьох інженерів, запустили нову програму інженерного розвитку національного масштабу з можливістю дистанційно отримувати знання та навички, необхідні сучасному інженеру.

Компанія за власний кошт проводить ПЦР-тестування всіх нових співробітників, а також гарантує збільшені страхові виплати у разі хвороби. Так що на ефективність нашої роботи пандемія не вплинула, вона просто внесла серйозні корективи, до яких ми адаптувалися.

Фото: Олег Дудар