Контроль переказів на 5 тисяч – це не все: на що ще впливає новий закон про відмивання грошей

Новий закон про боротьбу з відмиванням коштів найчастіше обговорюють у контексті порогової суми для анонімних переказів в розмірі 5 тис грн. Однак насправді це масштабна рамка, яка є частиною світового процесу підвищення прозорості власності та грошових потоків.

Відмивати кошти, платити "відкати" й хабарі стане менш зручно, а "маніленд", офшори, куди прямують гроші нечистих на руку політиків, бізнесменів та злочинців, опиниться під прицілом у тому числі для українських транзакцій.

Фінансові операції стануть прозорішими і перейдуть у цивілізовану площину, хоча й стануть дещо складнішими.

Через високу відповідальність та штрафи для банків, страхових компаній та інших організацій, що перевірятимуть операції клієнтів на відмивання коштів, можна очікувати зростання обсягів та вартості їхніх послуг.

Якщо закон буде коректно імплементовано, скоріше за все зростуть надходження до бюджету – через ускладнення готівкових операцій та виведення коштів на офшори. Причому зростання надходжень відбудеться за рахунок розширення податкової бази, а не підвищення ставок податків.

Далі більш детально про ці та інші зміни, які не набули такого розголосу як норма про "5 тисяч", але є не менш важливими для бізнесу та фізосіб.

1. Стане важче ухилятися від сплати податків через офшори

Використання офшорних компаній з номінальними власниками стане менш привабливим. Закон зобов'язує розкривати суб'єктам моніторингу інформацію про бенефіціарних власників, тобто про людей, які насправді володіють компанією та отримують від неї прибутки, а не про номінальних власників.

При здійсненні крупних платежів на офшорні компанії треба буде пояснювати мету транзакцій і надавати документи про контрагентів. Податкові органи різних країн будуть обмінюватися цією інформацію та оподатковувати операції.

Тож кіпрські "футбольні команди" з фіктивними власниками більше не в моді. Аудитори радять тим, хто ще не перейшов на більш прозору структуру власності, зробити це протягом найближчих місяців – після затвердження Міністерством фінансів відповідної форми для розкриття структури власності.

2. Стане важче платити "сірою" готівкою

Зарплати в конвертах, "відкати" за виграш тендерів, хабарі – усе, що сплачувалося тіньовою готівкою, опиняється у ризиковій зоні. Це здорова тенденція: ринок хабарів та "відкатів" не повинен бути простим та приємним.

Більше не вийде заплатити "відкат" чи хабар анонімним переказом. Зняти готівку на відповідну суму теж стане складніше через вимоги ідентифікації, підтвердження походження коштів та мети операції, якщо сума буде великою.

Так, переказ готівки понад 5 тис грн, зокрема, через термінали самообслуговування, з урахуванням певних винятків, повинен супроводжуватися інформацією про платника та одержувача.

Це не означатиме, що необхідно доводити законність походження коштів при здійсненні кожного платежу понад 5 тис грн. Однак якщо такі операції регулярно повторюватимуться, відстежувати порушення буде простіше.

Операції до 5 тис грн поки що можна буде здійснювати без ідентифікації, тому більшість звичайних платежів між фізичними особами це не зачепить.

3. Послуги, пов'язані з платежами, стануть дорожчими

Суб'єктам моніторингу – банкам, страховим компаніям, бухгалтерам, податковим консультантам – буде набагато важче виконувати вимоги нового законодавства, адже вони будуть зобов'язані визначати та перевіряти бенефіціарних власників компаній-клієнтів, походження коштів та мету угод.

Їм знадобиться додатковий ресурс, і ціна на їх послуги може зрости.[BANNER1]

4. Зовнішня торгівля спроститься

Закон піднімає нижній поріг для валютного контролю та фінансового моніторингу від 150 тис грн до 400 тис грн в еквіваленті.

Більше не потрібно буде привозити в банк умовні ксерокопії контрактів та установчих документів за кожною угодою. Ті, хто раніше скаржилися на стоси паперів щодо найменших транзакцій, будуть задоволені.

Полегшено зітхне малий бізнес, що займається експортом та імпортом. Його операції зазвичай дрібні, до 15 тис дол, і вони не потребуватимуть перевірок.

5. Зросте попит на послуги компаній з підтримки AML-офіцерів та страховиків відповідальності професійного ризику

У багатьох компаніях, що стали суб'єктами моніторингу або були ними раніше, але не звертали на це великої уваги, з'явиться нова посада – офіцер з дотримання вимог законодавства з фінансового моніторингу або AML-офіцер.

Роботи в офіцерів з протидії відмиванню коштів буде багато. Частина послуг буде на аутсорсі, наприклад, пошук інформації про власників у відкритих джерелах або системи зберігання інформації фінансового моніторингу.

Відповідальність компаній-суб'єктів моніторингу за помилки, навмисні чи ненавмисні, суттєво зросте. На компанію-суб'єкта моніторингу чи на її керівника можуть накласти штраф від 5 тис грн до 135 млн грн, за найбільш серйозні порушення може з'явитися кримінальна відповідальність.

Цю відповідальність варто страхувати. У світі вже є така послуга – страхування професійної відповідальності. Скоріше за все, цей ринок виникне і в Україні.

Замість висновку

Хоча декому може не сподобатися ускладнення операцій, внутрішня логіка закону правильна. Це ставить в більш рівні умови чесний і нечесний бізнеси.

Якщо тенденція до підвищення прозорості фінансових операцій триватиме, а "білі комірці" отримуватимуть реальне покарання за фінансові злочини, тоді те, що виводилося на офшори, буде оподатковуватися в Україні, а участь в тендерах за хабарі втратить частину привабливості.

Для повноцінного впровадження нових правил одного закону недостатньо. Потрібні підзаконні акти, які повинні розробити уряд, НБУ, НКЦПФР. Однак у фінансовому блоці уряду – розпал кадрової турбулентності та зміна команд. Чи спроможуться нові керівники за короткий час підготувати необхідні документи?

Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії, Вадим Романюк, керівник практики банківського і фінансового права адвокатського об'єднання PwC Legal