Керівники GlobalLogic: Україна йде по шляху Кремнієвої долини
На початку травня 2019 року менеджмент американської IT-аутсорсингової компанії GlobalLogic приїхав до Києва, щоб разом з українським офісом підбити підсумки діяльності в Центральній і Східній Європі за 2018 рік.
У столицю України прибули голова ради директорів GlobalLogic та авторитетний американський підприємець Бетсі Аткінс, президент і СEO GlobalLogic Шашанк Самант та керуючий директор GlobalLogic в Центральній і Східній Європі Ігор Бєда.
"Економічна правда" поговорила з керівниками третьої за величиною IT-компанії України про те, чому компанії із США приховують факт співпраці з Україною, чи бачать в українських IT-фахівцях тільки "сировину", коли в Україні з'являться IT-продукти з високою доданою вартістю і чи підтримують гості підвищення оподаткування для своїх співробітників.
Підприємці нерідко говорять, що високотехнологічні компанії із США не афішують, а найчастіше всіляко приховують розміщення замовлень у сфері R&D в Україні.
Показовий у цьому випадку приклад стартапу Ring, який був куплений Amazon за 1 млрд дол. Найбільший офіс з R&D Ring зі штатом 500 осіб розташований у Києві, проте на офіційному сайті Ring про це інформації нема.
— Бетсі, з чим пов'язане небажання компаній із США асоціюватися з Україною?
Бетсі Аткінс: Чотири роки тому Росія зробила цей крок з Кримом. Можливо, це відлякало деякі компанії, але я не думаю, що цей факт відіграє якусь роль сьогодні.
На мій погляд, компанії хочуть забирати собі всі заслуги за розробку продукту, хоча самі вони нічого насправді не розробляли. Вони просто не хочуть ділитися заслугами.
— Галузь IT-аутсорсингу в Україні стала предметом гордості чиновників. Разом з тим, все частіше звучить критика з приводу того, що навіть у сфері IT Україна продовжує залишатися світовим сировинним придатком.
Українські IT-фахівці є лише "сировиною" — продають свої знання і час, а на кінцевому продукті, який вони розробляють, заробляють інші країни. Чи згодні ви з такою думкою?
Шашанк Самант: Будь-яка індустрія і будь-яка країна "стартують" з такої позиції. Якщо ви глянете на Китай, то він теж починав з бюджетного виробництва, те саме було в Індії.
Вам потрібно від трьох до п'яти років, щоб зрозуміти: ми можемо не тільки виробляти продукт, а й створювати його дизайн і в цілому мислити інакше (не як постачальник послуг, а як постачальник товару. — ЕП). Я вважаю, що Україна пройде цей етап.
Щоб країна стала "Кремнієвою долиною", вам потрібні розумні люди, індустрія, яка складається з таких компаній як GlobalLogic, і капітал. Третя складова повинна прийти до вас із Західної Європи і США.
Мені здається, Україна йде по шляху Кремнієвої долини. Ми це бачимо за розвитком бізнесу GlobalLogic на українському ринку: іноді ми думаємо про продукт, а не про послугу. Мені здається, що перехідний період вже відбувається.
Бетсі Аткінс: Україна все ще не розкрита, а інвестори продовжують шукати тут таланти. Згодом інвестиції будуть приходити в країну, я вже бачу венчурних інвесторів з Європи, які дивляться на Україну.
Те саме стосується і венчурного капіталу із США, не з Кремнієвої долини, тому що люди звідти взагалі не звертають уваги ні на що, крім самої Долини, але інші компанії із Східного узбережжя шукають нові можливості для інвестицій.
Накопичений вами досвід щодо аутсорсингових послуг може стати вашою перевагою з точки зору розробки продуктів більш креативним чином.
— Які умови потрібно створити в країні, щоб прискорити процес переходу від аутсорсингової моделі до продуктової? Чи можна цю трансформацію прискорити шляхом створення в Україні механізму захисту прав інтелектуальної власності, шляхом реформи судової та правоохоронної систем?
Шашанк Самант: Свої перші 20 років я провів в Індії, а наступні 30 — у США. Я бачив, як Індія проходила цей шлях. В Індії теж довгий час не були захищені права інтелектуальні власності та інвестиції.
Згодом галузь натиснула на уряд і змусила забезпечити захист прав інтелектуальної власності та інвестицій. Ця реформа дозволила створити робочі місця і цивілізований фондовий ринок.
У цьому контексті я дуже вражений Україною. Наприклад, на модернізацію аеропортів Мумбаї і Делі пішло понад 30 років — з 1974 року до 2011 року. У той же час, я регулярно літаю в Україні з 2008 року і можу сказати, що за шість років ви модернізували всі аеропорти і готелі.
Подивіться на центр Києва: є вся необхідна інфраструктура. Все, що потрібно, у вас вже відбулося. В Індії на це пішло 30-35 років, Україні для цього знадобилося десять років.
Є, звичайно, і приклад Аргентини, якій усе це вдалося зробити за п'ять років, але тут все залежить від того, які країни порівнювати між собою.
Щодо податкового режиму Україна також випереджає Індію. У вас в країні і людям вигідно будувати кар'єру в IT-індустрії, і компаніям вигідно працювати у сфері IT.
Я впевнений, що при поточному темпі розвитку IT-індустрія досягне ще більшого успіху.
У 2006 році в GlobalLogic в Україні було 100 співробітників, а сьогодні — понад 4 тис. Шокує той факт, що 60-70% компаній в Голлівуді використовують технології, розроблені у Києві.
Бетсі Аткінс: Тут у людей хороший характер, люди в Україні не тільки дуже розумні, вони не тільки вчаться все життя, вони допитливі, вони природні підприємці і у них прекрасна робоча етика.
Ці атрибути справді співвідносяться з успіхом. Гадаю, інвестори шукають людей саме з такими якостями.
Ігор Бєда: Обговорюючи питання IT-індустрії України, ми ведемо мову не тільки про масштабування, ми також говоримо про зрілість, про те, що трансформація або зрілість індустрії вже відбувається.
Десять років тому, коли ми почали наш шлях в GlobalLogic, ми займалися основними послугами, писали окремі шматки коду і створювали умови для проектного менеджменту, який втілювався в життя на стороні клієнта.
Зараз ми на своєму боці створюємо величезні складні продукти. Ми можемо розробляти продукти не тільки для компаній, які знають чого хочуть, ми розробляємо продукти для компаній, які не знають що їм потрібно.
Ми можемо розробляти ідеї, архітектуру і структуру продукту, програмне забезпечення, можемо тестувати і запускати.
Ми забезпечуємо повний цикл розробки продукту. Тим не менш, ви можете продовжувати називати нас аутсорсинговою компанією тільки тому, що ми не є власниками інтелектуальних прав.
— Яку роль можуть відіграти інвестори із Східного узбережжя США в процесі еволюції української IT-індустрії від аутсорсингової моделі до продуктової?
Бетсі Аткінс: Ці інвестори самі знайдуть вас. Вони будуть замовляти складні цикли розробки продуктів, не тільки аутсорсинг невеликих складових, а й концептуалізацію цілого продукту.
Таким чином ви доведете свою здатність формувати як ідею продукту, так і розробляти сам продукт.
Ігор Бєда: Багато з того, що ми знаходимо в інших країнах, вже відбувається в Україні. Це говорить про те, що нам потрібно гучніше заявляти про свої успіхи.
Голда Меїр, колишня прем'єр-міністр Ізраїлю, яка народилася і виросла у Києві, сказала: "Не треба скромності. Ви не такі вже великі". Нам потрібно заявляти про якість і складність продуктів, які розробляються в Україні, говорити не тільки на рівні бізнесу, а й на більш високому рівні.
— Чи згодні ви з тим, що Україна та українські компанії недостатньо добре себе рекламують на світовому ринку і серед американських інвесторів зокрема?
Бетсі Аткінс: Ви скромні, ви недооцінюєте себе, у вашому характері закладене небажання хвалитися, тому ви повинні більш упевнено розповідати свою історію.
Ви повинні заявляти про свої переваги: талановитих фахівців, низькі податки, досить м'яке законодавче регулювання.
Разом з тим, ви, звичайно, повинні забезпечити захист прав інтелектуальної власності. Тоді ви досягнете результату.
Думаю, цю ідею важливо просувати всередині вашого уряду, щоб при зміні уряду не була загублена цінність поточного м'якого законодавчого регулювання галузі і низьких податків.
— Бетсі, ви часто даєте інтерв'ю авторитетним бізнесовим телеканалам CNBC і Bloomberg. Ці телеканали — джерело інформації для людей у США, які ухвалюють рішення про багатомільйонні інвестиції.
Як ви вважаєте, які новини ці канали та інші авторитетні американські ЗМІ повинні повідомити американським інвесторам, щоб ті зацікавилися можливістю вкласти гроші в Україну?
Бетсі Аткінс: CNBC — це дійсно наш основний бізнес-канал. Я вважаю, що він найсильніший і найвпливовіший. Bloomberg менш впливовий, Fox News і CNN володіють певною часткою влади.
Це цікаве питання. Можливо, посол України або людина, відповідальна за торгівлю, знайде якийсь інформаційний привід і зробить якусь резонансну заяву, яка буде збігатися з актуальним новинним порядком денним у США.
Я зараз придумую на ходу, але, наприклад, якщо у США трапиться кіберінцидент, пов'язаний з витоком інформації з блокчейн-системи, а представник України, наприклад, заявить, що "ми розробляємо інноваційні продукти, які допоможуть в такому випадку".
Наступного разу американські компанії звернуться до вас, щоб швидше отримати такі продукти.
Вам потрібно використовувати інформаційні приводи, наприклад, про якусь велику катастрофу. Тоді ви можете звернутися до нас (до американських телеканалів. — ЕП) і пояснити, чому Україна — це місце, де можна знайти рішення для ліквідації цієї катастрофи.
— Міжнародні IT-аутсорсингові компанії в Україні використовують 5-відсоткове оподаткування, реєструючи фахівців приватними підприємцями, хоча працівники інших спеціальностей платять податок із зарплати в розмірі до 40%. Що ви думаєте про цю різницю?
Шашанк Самант: У мене є досвід роботи в Китаї, Індії, Ізраїлі... В Індії були створені території, де 30 років діяли податкові пільги. Ці зони були створені для того, щоб знизити оподаткування, щоб стимулювати людей працювати в тих чи інших галузях. Цей підхід дозволив створити робочі місця для 4 млн осіб.
У Китаї діяла схожа програма на рівні всієї країни і на рівні регіонів. В Ізраїлі була програма для високотехнологічної індустрії.
Я впевнений, що в Україні IT-індустрія досі росте. Вона повинна залучати багатьох людей, багатьох студентів. Один із способів — запропонувати їм певні податкові знижки. Це все основні закони економіки. Зараз все рухається відповідно до цих основних законів.
За час роботи у сфері IT я багато разів бачив практичне підтвердження теорії, що будь-яка компанія у сфері IT, коли розширює штат на одного працівника, додатково створює чотири-шість робочих місць в суміжних галузях.
Це і будівництво, і логістика, і освіта, і кейтеринг. Наприклад, IT-галузь в Індії досягла капіталізації 4 млн осіб і навколо неї працюють ще 20 млн осіб.
Тому я впевнений, що у вас прекрасний податковий режим, який ще можна поліпшити.
— Коли IT-галузь дозріє для того, щоб можна було міняти оподаткування?
Ігор Бєда: Три роки тому IТ-асоціація України та частина IТ-індустрії країни звернулися до міжнародної консалтингової компанії PricewaterhouseCoopers, щоб вона провела велике дослідження індустрії і розглянула сценарії розвитку галузі, засновані на різних системах оподаткування.
Можна подивитися на ці сценарії і побачити, як буде відрізнятися динаміка розвитку індустрії при тому чи іншому режимі оподаткування. Оскільки ми торкнулися теми оподаткування, я б розділив її на три складові.
Перше — це те, що стосується людей. Не компанії вибирають модель роботи з людьми за контрактом і через приватне підприємництво, а люди.
Несправедливо порівнювати рівень оподаткування співробітників 40% і 5%, тому що приватні підприємці не отримують тих переваг, які отримують звичайні працівники.
Друге — це те, що отримує уряд. Обсяг податків від індустрії значною мірою залежить від темпів розвитку цієї індустрії. Будь-яка зміна оподаткування істотно сповільнить зростання.
Не можна порівнювати IT-галузь з іншими галузями в Україні. Слід розуміти, що Україна конкурує на глобальному ринку IT. Є інші країни, які активно залучають фахівців з-за кордону.
Ви знаєте, що український інженер може отримати польську робочу візу за кілька днів? Завдяки українському біометричному паспорту йому для цього навіть не потрібно звертатися до візового центру.
Уряд Польщі заохочує українських інженерів, щоб вони приїжджали в країну і залишалися працювати. У Польщі діє спеціальний податковий режим для IT-індустрії. Ви платите тільки половину податків, якщо працюєте у сфері IT.
Третє. Одна з ключових причин, чому багато людей вибирають контрактну систему замість офіційної штатної, полягає в тому, що у нас застаріле трудове законодавство. Останні зміни були ухвалені в кінці 1970-х років.
Весь світ переводить креативні індустрії з штатного працевлаштування на контрактне, на гонорарну роботу. Люди з креативних галузей не хочуть працювати на одну компанію. В Україні формат приватного підприємця — це єдина законна модель, яка дозволяє слідувати за світовою тенденцією.
Звичайно, часи змінюються, і нам потрібно адаптуватися до мінливого середовища. Режим оподаткування теж може повільно змінюватися.
Основна ідея таких змін полягає у тому, що представникам індустрії та уряду потрібно сідати за стіл і разом розробляти сценарії розвитку індустрії залежно від змін політики оподаткування.