Їсти по-європейськи: що отримають українці в нових законах про харчі

П'ять років назад Україна підписала з ЄС Угоду про асоціацію, за якою зобов'язалась привести харчове законодавство до норм Європейського Союзу.

Частина зобов'язань була виконана, частина — ще в роботі. В чому український споживач уже виграв?

Сьогодні він захищений від неправдивої інформації про харчовий продукт, від неправильного маркування та від небезпеки отримати алергічну реакцію у ресторані — меню повинно містити спеціальні позначки про алерген. Крім того, законодавці посилили рівень відповідальності виробника.

Проте це не все. На черзі ще низка змін, які дозволять українцям відчувати себе безпечніше.

Уряд напередодні підготував план подальших змін у законодавстві, в якому покроково розписав масив європейських норм, які охоплюють весь харчовий ланцюг "від лану до столу".

Про останні зміни, які були недавно запущені та й про ті, які готуються до впровадження далі піде мова.

Чому їсти українське вже не так страшно

Крім плану на майбутнє, для успішного функціонування реформи необхідним є контроль вже прийнятих норм. Якщо немає контролю за базовим законодавством, то відсоток дотримання нових вимог не буде високим.

До того ж, мораторій на перевірки бізнесу, який діяв довгий час, також розв'язав руки несумлінним операторам ринку харчових продуктів.[BANNER1]

Цьогоріч перевірки відновились. Вони здійснюються інспекторами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, які вже розробили категоризацію операторів ринку, і встановили план перевірок (тобто з якою частотою буде перевірятись кожен з операторів ринку).

Було скасовано попередження підприємців за 10 днів. Тобто оператор ринку не знатиме, коли до нього прийдуть, він знатиме тільки кількість візитів інспектора на рік, і до якої категорії ризику він відноситься.

З іншого боку, будь-яка перевірка повинна бути здійснена за чек-листом. Це перелік питань, який є виключним, тобто виходити за межі цих питань інспектор не має права. Ці чек-листи знаходяться у вільному доступі на сайті Держспоживслужби і кожен оператор ринку може подивитись, чи відповідає він вимогам.

Тобто, інспектор керуватиметься лише цими питаннями. Кожне питання містить посилання на конкретний пункт діючого законодавства, у якому записана ця норма.

Крім того, виробник зараз зобов'язаний повідомляти про будь-яку виявлену невідповідність продукції, відкликати її, вилучати  з точок продажу і поширювати за власний кошт інформацію для споживачів про потенційну небезпечність продукту.

У Європейському Союзі, якщо стався інцидент із харчовим продуктом, перед входом в супермаркет можна побачити заклик повернути цей харчовий продукт, і вам повернуть за нього гроші, а також опис — в чому його невідповідність нормам.

Зазвичай, ця невідповідність не стосується безпечності, вона стосується упаковки, маркування, якісних характеристик: наприклад, розмір горіхів у шоколадці, її вага, або інформація про інгредієнти не така, як має бути.

Якщо ви раніше не бачили подібного в українських супермаркетах, то через те, що раніше подібне не було вимогою законодавства. Тепер буде.

Не переживайте за худобу

Як уже зазначалось, основне харчове законодавство вже діє. Тепер можна не переживати навіть за те, що їсть худоба.

На перший погляд може здатися, що закон "Про безпечність та гігієну кормів", який був ухвалений минулого року, не стосується людей, але це не так. Він захищає, передусім, споживачів, адже йдеться про контроль за годуванням та поводженням із продуктивними тваринами.

Саме від цих "продуктивних тварин" з’являються, наприклад, молочні та м’ясні продукти на полицях супермаркетів.

Згаданий закон дозволяє попередити виявлення в готовому продукті залишків ветеринарних препаратів чи фармакологічно активних речовин, які перевищують допустимі межі. Контроль корму худоби дорівнює гарантії безпечності ковбаси на вміст фармхімікатів.

Закон набуває чинности з січня 2020 року.

Новітні продукти

На етапі розробки наразі в уряді знаходяться законопроекти, які стосуються так званих "новітніх харчових продуктів", і матеріалів, що контактують з харчовими продуктами (упаковка, обладнання, поверхні обробки продуктів тощо).

Термін новітні харчові продукти з’явився наприкінці 90-х, коли виникла необхідність контролювати продукти, які прийшли в Європу із науково-технічним прогресом.

Новітніми почали вважати ті продукти, чий тривалий вплив на здоров’я споживачів був невідомим, адже вони були непритаманними для конкретної території. Наприклад, модні зараз в Україні зерна чіа.

Або "новітніми" також можуть бути нещодавно створені продукти,  стосовно яких не проводились дослідження щодо можливого негативного ефекту.

Сюди ж відносяться і спеціальні харчові добавки — вітаміни, ферментовані речовини у харчуванні для певних груп населення (вагітних, дітей, спортсменів, дієтичного харчування тощо).[BANNER2]

Це також продукти з клонованих тварин, коли невідомо, як саме організм людини реагуватиме на такі продукти.

Основною вимогою до новітніх харчових продуктів є безпечність для споживача, і належне маркування, яке дасть споживачеві зрозуміти, що це саме новітній харчовий продукт, і його вплив на організм людини до кінця недосліджений.

Це дозволить попередити потенційні випадки отруєнні, а також підвищить рівень харчової освіченості споживачів, і гарантуватиме їм свідомий вибір продукту, а  сумлінних виробників, які вкажуть основну інформацію про такий продукт на пакуванні — убезпечить від можливих претензій споживачів.

Упаковка теж може бути небезпечною

Законопроект про пакувальні матеріали міститиме важливі для безпеки споживачів норми щодо безпечності контактних матеріалів та поверхонь, контролю за гігієною на кухнях закладів громадського харчування,  придатності матеріалів для пакування продуктів.

Зокрема, йтиметься про те, що пакувальні матеріали не повинні мігрувати у харчовий продукт, не повинні наносити шкоду харчовому продукту, їхнє призначення повинно маркуватись (у тому числі на кожному елементі пакування, який викликатиме сумнів щодо можливості його вживання у їжу).[L]

За нормами, контактні матеріали не повинні змінювати склад, смак, запах харчового продукту в неприйнятний спосіб. Виробництво таких матеріалів повинно контролюватись, і здійснюватись відповідно до певних передбачених стандартів.

Це стосується не тільки упаковок харчових продуктів і пакування. Це також стосується обладнання, яке вступає в контакт з харчовими продуктами, абсолютно всіх кухонних предметів, обладнання, яке є на виробництві харчових продуктів, також поверхонь, які контактують з харчовими продуктами, на яких харчові продукти можуть перероблятись, і усіх інших предметів та матеріалів, які можуть увійти в контакт з продуктами харчування.

Впровадження таких норм гарантуватиме більшу безпечність харчових продуктів для споживачів, зокрема і дітей, шляхом правильного надання інформації, і контролю за хімічним складом пакувальних матеріалів.

Яна Добідовська, старший експерт проекту ЄС Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні.

Катерина Потапенко, Український центр європейської політики