Що чекає на батьків, які не виплачують аліменти

Останні три місяці виявилися непростими для батьків, які не сплачують аліменти.

Понад 196 тис. осіб, серед яких є депутати, чиновники і колишні чиновники, потрапили до публічного реєстру неплатників аліментів.

116 тис. боржників заборонений виїзд за кордон та користування транспортними засобами, 8,2 тис. злісних неплатників оголошені в розшук.

Такий галас спричинив законопроект №7277. Він дав привід нервувати багатьом несумлінним батькам, а деяких з них навіть змусив покинути країну. Так, наприклад, актор Антін Мухарський виїхав з Україниі та, ймовірно, проситиме політичного притулку.

"Економічна правда" пояснює, що передбачає цей законопроект, на кого він поширюється і чому втеча за кордон — не вихід.

Що сталося?

На початку 2018 року народні депутати ухвалили законопроект №7277 про посилення відповідальності за несплату аліментів. Він передбачає нові засоби примусового виконання рішень щодо батьків, які боргують аліменти понад півроку.

Мін'юст звітує, що після початку дії закону ситуація значно поліпшилася. За три місяці дії нових правил було сплачено понад 50 млн грн аліментів, з яких 20,2 млн грн були сплачені завдяки застосуванню нових обмежень.

Про що законопроект?

Закон встановлює відповідальність за несплату аліментів несумлінними батьками. Він карає їх за затримку понад шість місяців при сплаті грошей на дітей.

Боржник, який не виплачує аліменти протягом цього терміну, до погашення боргу не зможе керувати автомобілем, виїжджати за кордон, користуватися мисливською вогнепальною зброєю і брати участь у полюванні.

Питання про виїзд дитини за кордон на місяць і довше вирішуватиме той з батьків, з ким живе дитина. Боржник, який не має грошового забезпечення, повинен буде виконувати соціальні роботи у вільний від роботи і навчання час.

"Визначаючи цей перелік, ми аналізували досвід інших країн. Наш перелік дуже лояльний порівняно з країнами ЄС. Там заходи впливу на боржника набагато жорсткіші. Наше завдання — не покарати боржника, а змусити його виконувати обов'язок перед дитиною", — розповідає міністр юстиції Павло Петренко.

Кого стосуються обмеження?

Є винятки. Не можна заборонити керувати машиною, якщо боржник з її допомогою заробляє на життя, використовує транспорт через інвалідність, утримує особу з першою або другою групами інвалідності або дитину з інвалідністю.

Соціальні роботи не призначаються інвалідам першої або другої груп, вагітним, чоловікам, старшим за 60 років, та жінкам, старшим за 55 років.

Чи загрожує неплатникам в'язниця?

Порушника можуть притягнути до адміністративної і кримінальної відповідальності.

Якщо боржник не сплачуватиме аліменти протягом шести місяців і при цьому не матиме жодного доходу, він повинен буде виконувати суспільні роботи. Які саме — визначить місцева громада. Зароблені боржником гроші перекажуть дитині. Якщо боржник ухилятиметься від робіт, їх замінять адміністративним арештом.

Кримінальна справа може бути порушена тільки за заявою опікуна.

Хто знатиме про несплату аліментів?

За це відповідають спеціальні органи: Центральний та регіональні штаби з моніторингу та контролю аліментів і Мобільні групи з ліквідації боргу з оплати аліментів. Також за сплатою аліментів можна стежитиза допомогою Автоматизованої системи виконавчих проваджень.[L]

Після першого рішення суду батьки отримують власний електронний код. Він є ключем до їх особистого кабінету, де вони можуть стежити за ходом справи.

Крім того, Мін'юст створивпублічний Єдиний реєстр боржників. До нього потрапляють батьки, які мають борг понад три місяці. Мін'юст пояснює необхідність такого списку психологічним впливом на боржника.

Як узгоджується реєстр з проблемою конфіденційності інформації? "Надто великого об'єму персональних даних цей реєстр не містить. Там нема телефону та адреси. Це корелює з давнім правовим принципом, за яким права кожної людини закінчуються там, де починаються права іншої", — говорить міністр.

Навіщо потрібні мобільні групи?

Центральний та регіональні штаби і мобільні групи були створені для контролю за виконанням нових правил. Головними у цьому ланцюгу є Центральний та регіональні штаби, які контролюють роботу мобільних груп. Самі мобільні групи ДВС працюють з боржниками. Структура цих органів виглядає так.

Як діяти, якщо боржник за кордоном?

Якщо людина перебуває за кордоном, вона все одно відповідатиме за несплату аліментів. Для цього існує низка міжнародних договорів, які регулюють ці питання.

Рішення буде ухвалюватися залежно від того, на яких правах боржник живе за кордоном. Якщо людина перебуває в країні нелегально, тоді опікун може направити запит до місцевої поліції, і боржника депортують.

Що буде, якщо особа платить не все?

Це не допоможе уникнути обмежень. Розмір заборгованості обчислюється щомісяця і сукупно. Якщо аліменти сплачуються не в повному обсязі, все одно буде нараховуватися борг за недоплачені дні.

Крім того, сума заборгованості підсумовується за весь час. Якщо затримка з виплати аліментів почалася до ухвалення закону, то аби не потрапити під дію обмежень, треба сплатити борг за весь попередній період.

Як бути, якщо кошти витрачаються не на дитину?

Дізнавшись про порушення, платник може подати до суду. Для цього потрібно написати заяву до органу опіки. Якщо кошти використовуються на інші цілі, суд може змінити розмір аліментів або переказати гроші на особистий рахунок дитини.

Як бути з ухиленням через неофіційний дохід?

Міністр анонсував кілька варіантів вирішення цієї проблеми.

По-перше — збільшити розмір аліментів. На думку міністерства, це змусить батьків, які приховують свої статки, платити мінімальну суму.

"Наразі мінімальний розмір аліментів — це розмір половини прожиткового мінімуму, розрахованого на дитину, тобто трохи менше 1 тис грн. Однак цієї суми недостатньо для нормального утримання дитини. Є ідея підняти цю суму до прожиткового мінімуму — 2 тис грн", — коментує Петренко.

По-друге — запозичена у Франції норма про витрачання на дитину такої ж суми коштів, яка витрачалася до розлучення.

По-третє — надання пільг дітям сумлінних батьків, які сплачують аліменти вчасно. "Ми з депутатами та урядом відпрацьовуємо ініціативи щодо мотивації сумлінних батьків витрачати більше коштів на дітей. Наприклад, сім'я може мати податкову пільгу, якщо витрачає кошти на здобуття дитиною вищої освіти", — каже Петренко.