Полювання на "майнерів", або Як у святошинському басейні випливли біткоїни

Україну сколихнула новина про те, що у Святошинському районі Києва виявили підпільну фабрику Bitcoin — найпопулярнішої криптовалюти у світі.

В ухвалі суду йдеться, що на ДП "Лікувально-оздоровчий ІЕЗ ім. Патона" правоохоронці виявили 200 комп'ютерів для генерації криптовалюти Bitcoin.

За словами правоохоронців так звані майнери використовували криптовалюту як засіб платежу шляхом здійснення обмінних операцій на електронні гроші офіційних платіжних систем через підроблення електронних платіжних доручень та інших банківських документів.

Що відбулося насправді, наскільки це законно і чого чекати далі?

Про що мова

Майнінг (від англ. mining — видобування) — це процес створення нових одиниць криптовалюти.

Звичайну валюту друкують, якщо це купюри, та карбують, якщо це монети. Криптовалюта з'являється тоді, коли комусь вдається вирахувати правильну математичну формулу (хеш-суму). Той, хто зробить це першим, отримує порцію, наприклад, біткоїнів, і процес починається спочатку.

Раніше майнінг можна було здійснювати на домашньому комп'ютері. Згодом охочих отримати порцію бікоїнів ставало більше, і технологія ускладнилася. В хід пішли ігрові відеокарти, які дозволяли пришвидшити розрахунки.

Щоб "майнити" біткоїни зараз, потрібно використовувати спеціальне обладнання. Інші криптовалюти, наприклад Ethereum — друга за капіталізацією криптовалюта в світі, ще можна видобувати за допомогою відеокарт.

Суть справи

Про те, що на території центру є комп'ютери "для підпільного генерування електронних коштів", повідомив співробітник СБУ. Він нібито дізнався про це "в ході виконання службових обов'язків" і вирішив повідомити поліції.

"Правоохоронні органи мають право реєструвати кримінальні провадження невідкладно після виявлення ознак кримінального правопорушення. У даному випадку в основу реєстрації кримінального провадження ліг рапорт оперативного працівника або слідчого. Звідки у нього ця інформація — загадка", — каже адвокат незалежної юридичної компанії Arzinger Катерина Гупало.

Оскарження чи скасування кримінального провадження українське законодавство не передбачає. Таким чином, доки триває розслідування, майно буде вилучене, а строки розслідування будуть необмежені.

Звинувачення №1. Незаконна оренда приміщень

За даними слідства, "майнери" змовилися з невстановленими особами, ймовірно державними службовцями, і працювали там з порушенням законодавства "з метою приховування своєї діяльності та мінімізації витратної частини без укладення відповідних договорів".

Водночас в ухвалі говориться, що оглянути приміщення, у яких працювала біткоїн-ферма, тільки доручається старшому слідчому Святошинського району.[L]

Мета огляду — пошук та вилучення договорів про оренду приміщень, копій документів ініціаторів укладання договору, актів приймання і передавання приміщень, квитанцій про оплату електроенергії, інших документів, які допоможуть встановити істину у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, наразі підозри про незаконну оренду або несплачені рахунки за електроенергію — це лише підозри.

Що відбувалося насправді

За словами засновника першої біткоїн-біржі в Україні KUNA Михайла Чобаняна, здогадка правоохоронців про те, що в басейні "майнили" біткоїни, помилкова. "На фото видно відеокарти, тому це не біткоїн, якщо, звичайно, вони не хочуть працювати в мінус. Скоріш за все, це Ethereum", — каже Чобанян.

Приміщення ДП "Лікувально-оздоровчий ІЕЗ ім. Патона"

Як вже зазначалося, для того, щоб успішно "майнити" біткоіни, треба використовувати спеціальне обладнання.

На думку Чобаняна, правоохоронці, які проводили обшук, не розбираються в криптовалютах. В ухвалі суду сказано, що згенерована криптовалюта переводилася на електронні гаманці платіжних систем, де конвертувалася та переказувалася на банківські рахунки підприємств з ознаками фіктивності, а звідти кошти йшли на карткові рахунки зловмисників і переводилися у готівку.

Насправді ж для переведення біткоїна в готівку не потрібні послуги посередника, тобто банку. Це лише ускладнює процедуру і робить її дорожчою.

Звинувачення №2. Bitcoin поза законом?

У справі біткоїни називають грошовими сурогатами, випуск та обіг яких в Україні заборонений. З цим не погоджуються ні юристи, ні Національний банк.

"Біткоїн не має ознак для визнання його грошима за українським законодавством. У нього нема центру емісії. Категорія грошового сурогату не є нормативною, це вигаданий термін, а карати за вигаданий термін — абсурд. Це як прирівняти фантики з жуйки Love до грошового сурогату", — пояснює адвокат та керівний партнер юридичної фірми Juscutum Артем Афян.

"У різних країнах біткоїн класифікують по-різному: як віртуальну валюту, грошовий сурогат, нематеріальну цінність, віртуальний товар. Нацбанк наразі не підтримує жодне з наведених визначень", — йдеться в офіційній заяві НБУ.

Таким чином, якщо біткоїн — не сурогат і не грошова система, то майнінг не заборонений. Якщо ж він не заборонений, то дозволений.

Схожі випадки

Обшуки в Україні стали звичайною справою. За законодавством потрібно не так багато підстав, щоб прийти з обшуком і конфіскувати майно. Юристи говорять про хвилю обшуків, пов'язаних з криптовалютами, протягом останнього часу.

За словами Афяна, за останній місяць він зіткнувся з чотирма такими справами, не рахуючи останньої, яка отримала розголос у пресі.

В Україні це друга така хвиля. Останні гучні справи були у 2015 році. Працівники відділу МВС з боротьби з кіберзлочинністю за рішенням Шевченківського суду проводили обшуки в організатора Bitcoin Foundation Ukraine Михайла Чобаняна.

Його звинувачували у використанні незаконного платіжного засобу — криптовалюти і незаконній емісії біткоїнів. У 2016 році проти нього порушили справу за майнінг, вилучивши всю техніку. Обидві справи досі не закриті.

Цікаво, що деякі депутати навіть задекларували у цьому "сурогаті" свої збереження, однак СБУ не звернуло на це уваги. Так, депутати Дмитро Голубов (БПП), Олександр Урбанський (безпартійний), Олексій Мушак (БПП) та Дмитро Білоцерковець (БПП) у розділі "Цінне рухоме майно" задекларували від 400 до понад 5000 одиниць біткоїнів, еквівалент яких становить від 75 млн грн до 7 млрд грн.

Що далі

Святошинська поліція вільно трактувала закон і вийшла за рамки своєї компетенції та професійних знань, вважає Гупало. Також вона очікує збільшення кількості кримінальних проваджень щодо "майнерів".

"Виникнення нездорового інтересу правоохоронців до "майнерів" було лише питанням часу. Коли збігаються два фактори — матеріальні грошові обороти та сфера, яка для правоохоронних органів не зовсім зрозуміла, — з високою імовірністю можна чекати непроханих гостей", — зазначає адвокат.

Афян же упевнений, що нічого страшного не сталося, це лише черговий сплеск активності силовиків, який іноді "накриває" будь-який бізнес.

Аби убезпечити себе, засновник біткоін-біржі KUNA Михайло Чобанян радить "майнерам" зареєструватися ФОП першої або другої груп (КВЕДи 63.11, 63.99, 62.02, 62.09), сплачувати податки, легально купувати обладнання, платити за електроенергію і про всяк випадок мати хорошого адвоката.

Більше про криптовалюти — у статті "Чи законні біткоїни в Україні"