Українська правда

Україні теж загрожує дефолт?

"Якщо врахувати особливості України, виявиться, що, незважаючи на помірне за світовими нормами співвідношення боргу і ВВП, вона перебуває в набагато більш ризикованому становищі, ніж країни, де цей показник вищий. Якщо світ охопить друга хвиля кризи, Україна навряд чи витримає свій борговий тягар".

За підрахунками експертів, протягом другого півріччя Україна мусить сплатити за борговими зобов'язаннями понад 4,1 мільярда доларів.

Зокрема, нагадує економіст ІГ "Арт-капітал" Олег Іванець, у вересні повинно відбутися погашення облігацій внутрішньої державної позики на 4,5 мільярда гривень.

Крім того, в грудні закінчується термін сплати за річними суверенними облігаціями у розмірі 600 мільйонів доларів, а також повернення шестимісячного кредиту, наданого російським Внєшторгбанком, в розмірі 2 мільярдів доларів.

В цілому, за оцінками аналітиків ІК "Конкорд капітал", у другому півріччі 2011 року тільки на зовнішні платежі Україні доведеться знайти 3,6 мільярда доларів. На думку експертів, виконати ці зобов'язання без нових запозичень навряд чи вдасться.

"Швидше за все, вересневе погашення ОВДП відбудеться за рахунок додаткових розміщень. Оскільки внутрішній ринок майже повністю паралізований через монетарні заходи НБУ з боротьби з інфляцією, то найбільш імовірно, що необхідні фінансові ресурси будуть залучені на міжнародних ринках", - вважає Іванець.

Так само, кажуть аналітики, уряд погасить й інші внутрішні та зовнішні борги. Втім, дехто з них упевнений, що це суттєво не збільшить держборг країни в 2011 році.

Експерти ІГ "Сократ" припускають, що до кінця 2011 року темпи зростання боргу навіть уповільняться. Мовляв, уряд візьме до відома негативний досвід накопичення боргового навантаження країн ЄС і США та буде обережним у нарощуванні власних позик. Цю точку зору поділяє і директор з розвитку АК Kreston GCG Андрій Попов.

"У другому півріччі держборг буде рости меншими темпами, ніж у першому. Насамперед - через невизначеність щодо чергового траншу МВФ", - прогнозує він.

Припустимий рівень

За даними Мінфіну, в першому півріччі 2011 року сукупний державний борг України збільшився на 10,8% - з 54,297 мільярда доларів до 60,178 мільярда доларів. При цьому обсяг загального внутрішнього держборгу зріс на 12,3% до 21,945 мільярда доларів, а обсяг загального зовнішнього боргу - на 10% до 38,232 мільярда доларів.

"Такий обсяг сукупного держборгу становить приблизно 36% ВВП України, який, імовірно, буде вироблено у 2011 році", - зазначає Попов.

За оцінками експертів ІГ "Сократ", такий стан справ - цілком прийнятний. При цьому, на їхню думку, те, що до кінця 2011 року обсяг сукупного держборгу може зрости до 44% ВВП, теж не викликає побоювань, оскільки даний показник набагато нижчий за загальноприйнятний припустимий рівень держборгу - 60% ВВП.

Попов вважає, що за підсумками другого півріччя співвідношення обсягу держборгу і ВВП не перевищить і 40%. "Навіть якщо обсяг держборгу досягне 44% ВВП, це теж помірний рівень. У 2010 році держборг Польщі становив 53,5% ВВП, у Франції цей показник сягнув 82% ВВП, у Німеччині - 83%, в Італії - 120%", - підкреслює він.

У той же час Іванець переконаний, що тут слід враховувати ще й індивідуальні особливості країн-боржників і структуру самих позик. Як констатує експерт, Україна не входить до ЄС, де більш розвинені країни істотно допомагають менш розвиненим.

Крім того, він нагадує, що в України багато короткострокових і середньострокових запозичень, і це тисне на її фінансову систему, на відміну від ситуації в розвинених країнах, де боргові зобов'язання розтягнуті на десятиріччя і тому не такі обтяжливі.

Нарешті, він звертає увагу на те, що в Україні зовнішній борг майже удвічі перевищує внутрішній, тоді як для стабільності фінансової системи, на його думку, було б набагато краще, якби це співвідношення було зворотнім.

"Якщо врахувати особливості України, виявиться, що, незважаючи на помірне за світовими нормами співвідношення боргу і ВВП, вона перебуває в набагато більш ризикованому становищі, ніж країни, де цей показник вищий. Якщо світ охопить друга хвиля кризи, Україна навряд чи витримає свій борговий тягар", - резюмує Іванець.

Загрозливе випередження

Попри розбіжності в оцінках ступеня ризику обсягу держборгу, експерти згодні в одному: те, що борги України зростають швидше, ніж її ВВП, є вкрай небезпечним. Це означає, що країна бере у борг не тільки більше, ніж заробляє, але буде позичати ще більше, ніж зароблятиме згодом. І це співвідношення може стати незворотним.

За даними Держстату, в першому кварталі 2011 року ВВП України зріс, порівняно з цим же періодом 2010 року, на 5,3%, а в другому кварталі - на 3,8%. За підсумками півріччя, за оцінками уряду, ВВП збільшився на 4,4%, а до кінця року досягне 4,7%.

Експерти ІГ "Сократ" вважають, що, незважаючи на уповільнення темпів зростання ВВП у другому кварталі, економіка країни все ж відновлюється, і відбувається це завдяки збільшенню платоспроможного попиту на внутрішньому ринку.

Вони відзначають, що зростання ВВП у першому півріччі було зумовлено збільшенням обсягів виробництва в хімічній галузі - 22%, машинобудуванні - 21,2%, будівництві - 15%, легкій промисловості - 13,4% та переробному секторі - 10%.

"Неважко помітити: якщо держборг за перше півріччя зріс на 10,8%, то ВВП - тільки на 4,4%. Отже, обсяги запозичень росли в 2,5 разу швидше, ніж обсяги виробництва. Це викликає занепокоєння, бо це загрожує дефолтом", - підкреслює Попов.

Іванець констатує, що безпечним порогом для економіки України є співвідношення боргу і ВВП не більше 40%. Тобто після його досягнення дефолт майже неминучий. Однак Попов припускає, що його вдасться запобігти. Він посилається не тільки на думку уряду, а й на низку авторитетних міжнародних організацій - МВФ і ЄБРР.

Щоб подолати тенденцію до дефолту, Україні, вважає аналітик, варто задіяти довгострокові фактори росту і, вибудовуючи економічну стратегію, зробити ставку на металургію, машинобудування, енергетику та виробництво продуктів харчування.

Оцінки Іванця менш оптимістичні. "Для довгострокового зростання влада нічого не робить. Хоча його передумови очевидні: досягнення енергетичної незалежності, підвищення якості продукції до міжнародних стандартів і переорієнтація промисловості на внутрішній ринок", - говорить він.

Це означає, що доки країна не почне рухатися в цьому напрямку, всі негативні ризики будуть актуальними.

дефолт МВФ ОВДП