Мінекономіки: інфляція впаде до 8,9%

Аналіз багаторічних експертних прогнозів майбутньої інфляції показує, що амплітуда їх коливань завжди є значною.

Так, в останньому листопадовому консенсус-прогнозі, який щоквартально проводить Міністерство економіки, інфляція за 2010 рік оцінювалася у межах 9,5-13,8%.

Тобто експертна розбіжність становила понад 4 відсоткових пункти, а фактичний підсумок навіть не потрапив у ці межі і становив 9,1%.

Процес прогнозування, як відомо, спирається на детальний аналіз минулих тенденцій, оцінки поточної ситуації та майбутніх факторів впливу на цінові процеси.

У 2009 році індекс споживчих цін становив 112,3% проти 122,3% у 2008 році та 116,6% - у 2007 році.

У 2010 році уряду вперше за сім років вдалося утримати інфляцію на рівні, меншому 10%, індекс інфляції становив 109,1%. При цьому минулорічна інфляція була сформована за рахунок трьох основних складових.

Це продукти, ціни на які зросли на 10,7%, що, за розрахунками Мінекономіки, дало 5,4% пункту внеску до загального зростання індексу споживчих цін, житлово-комунальні послуги, де зростання становило 13,8%, внесок - 1,5 пункту, та алкоголь і тютюн, де через підвищення акцизів ціни зросли на 22,1%, внесок - 1,1 пункту.

Стримували зростання споживчих цін наступні чинники.

1. Зростання пропозиції товарів і послуг на споживчому ринку. У 2010 році порівняно з 2009 роком загальне виробництво у харчовій промисловості зросло на 3,2% на тлі високого урожаю третій рік поспіль. Вартісний приріст імпорту споживчих товарів, включаючи імпорт легкових автомобілів, становив 28,3%.

2. Зростання заощаджень домогосподарств. Депозити фізичних осіб, за даними НБУ, збільшилися на 60,3 мільярда гривень або на 28,5%, у тому числі у національній валюті - на 41,1 мільярда гривень або на 41,6%.

3. Скорочення споживчого кредитування на 10,3% та стабільність валютного курсу - офіційний курс гривні до долара у 2010 році ревальвував на 0,3%.

До стабілізуючих чинників слід також віднести покращення ситуації у бюджетній сфері, зокрема, з поверненням ПДВ шляхом випуску відповідних облігацій, які мали обіг на грошово-кредитному ринку. НБУ приймав їх як заставу у комерційних банків.

Крім того, зміцнилася банківська система. Відбулося не лише відновлення довіри до неї населення, але і зменшилися ставки за кредитами в національній валюті з 19,6% в кінці 2009 року до 15% в кінці 2010 року.

Те, що в такий важкий рік виходу з кризи вдалося загальмувати інфляційні процеси, дозволяє з більшою впевненістю закладати у прогноз на 2011 рік тенденції продовження уповільнення динаміки цін із зниженням показника до 8,9% у розрахунку грудень до грудня. Адже стабілізуюча роль уряду і НБУ лише зростатиме.

Слід додати, що в 2011 році поставлено за мету серйозне оздоровлення державних фінансів із скороченням дефіциту бюджету до 3,1% ВВП та посиленням його інвестиційної складової.

Реалізація виваженої фіскальної політики, впровадження положень Податкового кодексу, зокрема, в частині зменшення податкового навантаження на виробників, вирішення питання щодо автоматичного повернення ПДВ, фінансування та спільне фінансування разом з бізнесом численних інфраструктурних проектів, переорієнтація фінансових потоків на формування фундаментальних чинників розвитку також сприятимуть підвищенню ефективності та нарощенню вітчизняного виробництва, що, в свою чергу, має послабити інфляційний тиск на економіку з боку пропозиції.

Оскільки у 2011 році соціальна допомога все більше буде здійснюватися на принципах адресності, а підвищення соціальних стандартів ув'язуватиметься з реальними процесами в економіці і можливостями державних фінансів, розширення споживчого попиту відбуватиметься синхронно із зростанням виробництва.

Продовжиться зростання заощаджень населення - збільшення депозитів, що на тлі помірного споживчого кредитування теж не допускатиме розбалансованого з виробничими можливостями економіки зростання попиту.

Безумовно, є ризики, пов'язані з негативним зовнішнім впливом. Україна інтегрована у світову господарську систему, і всі процеси, які відбуваються на зовнішніх ринках, впливають і на внутрішню ситуацію.

На світовому ринку весь час відбуваються і будуть відбуватися цінові коливання, які прямо або опосередковано впливатимуть і на Україну. Однак в Україні є все для того, щоб забезпечити не тільки себе, але й нарощувати експорт сільськогосподарської продукції, зменшуючи світову аграрну інфляцію.

Зараз ставиться мета здійснити імпортозаміщення за тими продуктами, які Україна може виробляти сама. Це відбуватиметься шляхом фіскальної підтримки агропромислового комплексу. Вже у 2011 році не тільки зросте аграрне виробництво, а й підвищиться випуск продукції у харчовій та легкій промисловості.

Разом з тим, аби не допустити виникнення структурного дефіциту тих чи інших товарів, посилюється контроль за їх запасами, з'ясовуються причини завищення посередницької маржі в кінцевій ціні продукції, здійснюються випереджальні заходи з підтримки балансів за основними продовольчими товарами.

У державному бюджеті на 2011 рік уряд збільшив підтримку агропромислового комплексу. Зокрема, передбачається здійснення фінансової підтримки підприємств сектора через механізм здешевлення кредитів - 531,4 мільйона гривень.

Також відбувається зарахування у повному обсязі до спеціального фонду бюджету ПДВ, який повинен сплачуватися переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко і молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі, і спрямування цього податку на державну підтримку галузі тваринництва - 2,03 мільярда гривень.

Мета - підвищення конкурентоспроможності тваринницької галузі, захист внутрішнього споживчого ринку від неякісного імпорту тваринницької продукції, забезпечення населення високоякісними продуктами.

Водночас для забезпечення цінової стабільності, становлення цивілізованого аграрного ринку, забезпечення продовольчої безпеки держави у 2011 році планується надати Аграрному фонду 3,938 мільярда гривень.

Аграрний фонд формуватиме державний інтервенційний фонд, який у 2011 році стосовно кожного об'єкта державного цінового регулювання має бути не менший 20% обсягів їх річного внутрішнього споживання або більший 1 мільйона тонн зерна.

Крім того, уряд підписав меморандуми з асоціаціями виробників цукру, гречаної крупи та олії, відповідно до яких представники асоціацій виробників зобов'язалися безперебійно забезпечувати внутрішній ринок продовольством за стабільними цінами та своєчасно інформувати органи влади про поточну ситуацію на ринках.

Протягом року передбачено ввести в дію першу чергу п'яти оптових ринків сільськогосподарської продукції для зменшення кількості посередників на шляху від виробника до покупця, а також встановити спрощену процедуру закупівлі для товарів, що купуються на товарних біржах, в тому числі для об'єктів державного цінового регулювання, придбання яких здійснюється на Аграрній біржі.

Усі ці заходи спрямовані на зменшення негативного впливу світової аграрної інфляції та насичення внутрішнього ринку продовольчими товарами. Тобто здійснюються конкретні заходи для досягнення цільових цінових орієнтирів.

Оптимізму щодо реальності прогнозу низької інфляції у 2011 році додають дані Мінагрополітики щодо майбутнього урожаю зерна - 42,7 мільйона тонн.

Такий очікуваний обсяг виробництва зернових культур у 2011 році, розрахунок якого виконано виходячи з середньої врожайності за останні п'ять років, прогнозованих площ посіву сільськогосподарських культур з урахуванням кон'юнктури ринку, є цілком достатнім для повного задоволення внутрішніх потреб.

У січні 2011 року споживчі ціни зросли на 1%, в тому числі на продукти харчування - на 1,3%. Це нижче порівняно з показниками січневої інфляції попередніх років: 1,8% - у 2010 році, 2,9% - у 2009 році, середній показник 2002-2010 років - 1,7%.

При цьому січневе підвищення цін у Росії становило 2,4%, у тому числі на продовольчі товари - 2,6%, у Казахстані - 1,7%, на продовольчі товари - 3%.

Важливим напрямом роботи уряду є тісна співпраця з НБУ. У 2011 році виконуються заходи спільного плану Кабміну та Нацбанку щодо переходу до режиму уповільнення темпів інфляції. Це питання перебуває на особливому контролі, і реалізація попереджуючих заходів дозволить утримати цінову динаміку у прогнозних межах.

Головною складовою інфляції 2011 року буде адміністративне підвищення цін у житлово-комунальній сфері, де відбуватиметься поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня. Уряд ніколи не уникав цього складного питання.

Його вирішення почалося ще у 2010 році. Затягування лише збільшуватиме відкладену інфляцію, яка згодом ще суттєвіше виявиться у наступних періодах. Тому зростання споживчих цін у 2011 році справді буде викликане підвищенням тарифів.

Однак це, на відміну, мабуть, від прогнозів експертів, було враховано в урядовому прогнозі інфляції на 2011 рік. Загалом адміністративна складова в інфляції, за розрахунками Мінекономіки, становитиме до 3 відсоткових пунктів. Разом з цим, ці заходи супроводжуватимуться посиленням адресної допомоги малозабезпеченим.

Враховуючи все зазначене, уряд мав усі підстави прогнозувати у 2011 році подальше формування інфляційного тренду з тенденцію до зниження порівняно з 2010 роком.

Слід зазначити, що цінова стабільність важлива як для населення, так і для інвесторів. Якщо у 2010 році економіка України відновила зростання за рахунок головним чином споживчого попиту та експорту, то в 2011 році є всі ознаки збільшення також і інвестиційного попиту, що разом з поліпшенням регуляторного середовища обумовить економічний розвиток у 2011 році на рівні 4,5%.

З метою створення сприятливих умов для розвитку підприємництва і функціонування внутрішнього ринку, зняття зайвих адміністративних та регуляторних бар'єрів уряд передбачає наступні заходи.

У сфері державної реєстрації: на законодавчому рівні спростити реєстрацію суб'єктів господарської діяльності шляхом запровадження електронної державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців, спростити процедури державної реєстрації добровільного припинення підприємницької діяльності.

У сфері нагляду: впровадити закон "Про основні засади державного контролю у сфері господарської діяльності" та привести чинні акти у відповідність з ним.

У дозвільній системі: завершити інвентаризацію всіх дозвільних документів, які видаються суб'єктам господарювання, за результатами якої підготувати пропозиції щодо скасування тих, які не є доцільними і ускладнюють роботу бізнесу. Це активізує виробничу діяльністю і наситить внутрішній ринок товарами та послугами.

Успіх реалізації комплексу необхідних структурних перетворень, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності країни, рівня добробуту населення, а також забезпечення цінової стабільності залежить від порозуміння в шляхах реформування економіки та ефективності співпраці всіх гілок влади і всіх політичних сил.