Ціни на харчі збожеволіли. Хто винен?

Щойно розпочалася осінь, як стали стрімко дорожчати продукти харчування. Найбільш вживані продукти харчування лише за вересень виросли в ціні на 40-80%.

Очевидно, що саме у вересні виробники та торгівці вирішили перекласти всі свої проблеми на споживача, який повиходив з відпусток і пішов на роботу, в школи і дитсадки. Тепер торговці спостерігають, як на нові ціни відреагує покупець.

Причин ситуації, що склалася, можна шукати багато. Основна з них це те, що агропромисловий комплекс під час кризи ігнорувався державою - тепер виробники вимушені були підвищити ціни на основні продукти харчування.

Як наслідок, ціни на продукти, зростання яких було заморожено вітку, "відігралися" на споживачах на повну вже у вересні.

[B]

За цей час уряд так і не зміг ефективно боротися із зростанням цін. Кабмін відмовився від встановлення квот на експорт зерна та "замороження" цін у роздрібній торгівлі, справедливо вважаючи, що це згубно відіб'ється на аграріях.

Однак поки влада так і не змогла ефективно використовувати такі інструменти, як продуктові інтервенції, боротьба із монопольними змовами, дотації виробникам, за допомогою яких стримують ціни інші країни світу.

Як наслідок, ціни на продукти "прорвало". При чому, основні продукти стали дорожчати вже у серпні, зазвичай, спокійному місяці. На тлі новин про спеку "підскочили" хліб та хлібопродукти - 2,4%, молоко, сир та яйця - 2,3%, олія та жири - 2%, масло - 5,8%, цукор - 2,6%.

Про те, що продукти у вересні будуть стрімко дорожчати, свідчили і серпневі ціни реалізації сільгосппродукції.

Зернові та зернобобові культури зросли на 5,29%, картопля - 7,6%, овочі  - 3,3%, худоба та птиця (у живій вазі) 4,3%, молоко та молочні продукти - 7,5%, яйця - 16,7%. Виробники та торгові мережі включали ці витрати та майбутнє зростання, як наслідок, кінцеві продукти для покупця коштували ще більше.

Картопля та гречка скористалися ажіотажем

У вересні зазвичай дорожчають, здебільшого, товари, які користуються найбільшим попитом у бідних верств населення. Картопля і гречка виросли в ціні найбільше - 80 та 30% відповідно.

Картопля займає значну частину харчового раціону українців. Говорити про якійсь цінові змови тут недоречно, оскільки 90% картоплі вирощується населенням.

Цього року врожай був дещо гіршим, ніж торік, однак картоплі цілком вистачає, щоб задовольнити річний попит у цьому продукті.

За підрахунками Мінагрополітики, цього року аграрії зберуть 18 мільйон тон "другого хлібу" проти 19,7 мільйонів тон 2009 року. Населення споживає лише 7 мільйонів, решта йде на годування свиней та іншої свійської худоби, а також заготівлю фонду для посіву в наступному році. Тож дефіциту картоплі не буде, вважають чиновники.

Проблема полягає у тому, що про виробництво та споживання картоплі підрахувати дуже складно, оскільки 90% врожаю дають домогосподарства. Частину вони витрачають для себе.

Частину продають на базарах, або перекупникам. Говорити про якесь ринкове ціноутворення тут немає сенсу.

Селяни вирощують картоплю, бачать, що врожай менший, і піднімають ціни на базарах, тримаючи її на тому рівні, що і інші покупці. Але конкуренція тут висока, тому скоріш за все, картопля до кінця року більше дорожчати не буде.

В свою чергу, виробники гречки, скоріш за все, вирішили притримати свої запаси, сподіваючись розкрутити ціни на місцевих виборах та поставках гречки до Росії, де прогнозується ще більший дефіцит.

Як наслідок, гречка в супермаркетах та на базарах подорожчала на 30%, однак ажіотажу на цей продукти на відбулося. Населення стало більше купувати макаронні вироби та інші замінники гречаної каші.

Молочна продукція стає золотою

Більше економічних підстав для підняття цін у виробників молочних товарів. Виробники молочної продукції підприємства більше не тримають власних молочних ферм, тож вирощення худоби зосереджено в руках населення.

Закупівельні ціни переробників на сировину протягом останніх років були дуже низькими - 1,20 гривень за літр. Це не задовольняло селян, які з року в рік вирізають худобу на м'ясо, тож поголів'я стає все меншим.

Дедалі складніше знайти виробникам якісне молоко, оскільки дідусі і бабусі не можуть слідкувати за вирощенням худоби.

Остаточного удару завдав селянам кінець 2009 року, коли уряд вирішив замінити форму дотацій виробників м'яса та молока. Після цього закупівельні ціни на молоко стали рости вгору і зараз досягли 4 гривень за літр.

Коли у вересні настали холоди і корів стали менше пасти, дефіцит сировини став відчуватися ще більше.

Це вмить підняло ціни на такі продукти, як молоко, сири, тверді сири, сметану, вершкове масло. Приміром, у вересні сметана в супермаркетах виросла на 44%, молоко на 48%, твердий сир - на 9%.

Щоправда, якщо молоко може дорожчати і далі, то про те, що сир буде коштувати 100 гривень не віриться.

В такому випадку покупці його просто не будуть купувати. Твердий сир вже давно став продуктом, без якого можна обійтися. Скоріше за все зросте частка маргарину, різних спредів та сирів із додаванням пальмового масла.

Імпортні фрукти знову розкіш

Натомість, імпортовані фрукти ростуть у ціні. Так, дорожчають банани, лимони та апельсини. І головною виною цьому стали митники, які збільшили митну вартість імпортних фруктів.

Так, вартість оформлення тони бананів підскочила у 2,5 рази - до 1650 доларів, лимонів - у 1,5 рази - до 1400 доларів. Як наслідок, роздрібна ціна лимонів виросла з 24 до 30 гривень за кілограм, тобто вже на 5 гривень вище, коли вони коштували під час грипозної істерії - 25 гривень.

Банани, які ще декілька років тому коштували, як яблука, за вересень зросли в ціні на 30-40% - до 22 гривень. Мандарини та апельсини виросли в ціні на 20% - до 25-27 гривень і будуть дорожчати далі.

Це дає шанси на витіснення заморських фруктів вітчизняними яблуками та грушами. Вони поступово витісняють імпортні аналоги і нарощують експорт у Росію. Ціни на вітчизняні овочі та фрукти теж ростуть, але не так сильно, як імпортні.

М'ясо та яйця теж подорожчають

Падіння поголів'я великої рогатої худоби, подорожчання кормів, зменшення світового дня впливає на ціни на яловичину (8%), свинину (8%), курятину (12%) та яйця (30%, ).

З початком осені зростає споживання м'ясних продуктів, тож один фактор наклався на інший.

Цілком прогнозовано, що чиновники будуть оправдовуватися тим, що номінальні доходи населення у другому кварталі виросли на 11,8%.

Але враховуючи той факт, що більшу частину доходів українці витрачають на покупку продуктів харчування, то ті ж м'ясні вироби будуть і надалі дорожчати, доки українці зможуть собі дозволити їх купувати.

Що буде далі?

Всі фактори свідчать про те, що маховик інфляції буде розкручуватися і надалі.

Фактор перший. Торговці сподіваються, що держава підкине грошей перед місцевими виборами на прямий чи непрямий підкуп виборців. Тож зросте попит на м'ясо, масло, сир та гречку.

Фактор другий. Закінчення літнього сезону. Україна мала не дуже щедре на врожай літо.

Це вплине не лише на ціну зернових, овочів та фруктів, але й м'яса і молока. Селяни не будуть пасти худобу, а заженуть її в стійла і будуть годувати зерном та комбікормами. Тож собівартість цих продуктів буде рости.

Фактор третій. Ажіотаж. Виробники та торговці наразі ретельно вивчають ситуацію з попитом і пропозицією. Щойно якогось товару не вистачає, вони піднімають на нього ціну.

Якщо це соціальний вид - хліб, гречка, олія, цукор, сіль і на нього стрімко росте ціна, то це викликає ажіотаж серед найбідніших верств населення. Відповідно, розкручується ціновий маховик.

Фактор четвертий. Фіскальна політика. Митна активність вже призвела до подорожчання імпортних овочів та фруктів, м'ясних виробів.

Якщо зникне фактор імпорту дешевих харчів, то вітчизняні виробники можуть скористатися цим і підняти ціни на власні товари.

Підняття акцизів та алкоголь та тютюн вже призвело до зростання цін на пиво, горілку та сигарети. Якщо держава незабаром щось різко змінить в оподаткуванні аграріїв, то це може серйозно вплинути на вартість продуктів харчування.

Фактор п'ятий. Регулювання держави. Раптове підняття цін на соціальні види продуктів може змусити державу заморожувати ціни на ці продукти у торгових мережах.

Це може призвести до дефіциту товарів і підняття цін на них на нерегульованому ринку - стихійних риночках та базарах.

Поки уряд не робить гучних заяв, які можуть розгойдати ціни, не встановлює цінових обмежень на роздрібному ринку, що дає змогу цінам вирівнятися через співвідношення попиту і пропозиції.

Основні зусилля держави наразі направлені проти цінових змов, які має відстежити Антимонопольний комітет.

Однак якщо уряд не буде робити нічого для підтримки вітчизняного АПК та розвитку конкуренції, наприклад, шляхом створення сільгоспкооперативів, то продовольчий ринок і далі будуть розгойдувати "олійні", "цукрові", "хлібні" кризи.

Якщо уряд не знайде ринкових механізмів стримування цін до грудня, то з початком зими ціни знову підскочать вверх, і тоді доведеться вдаватися до їхнього штучного замороження.