Парламентський тиждень: податки в тумані і будівельники-лобісти

Не дивлячись на постійні маневри депутатів від опозиції щодо блокування трибуни та кволі спроби коаліції чинити спротив, депутатський тиждень виявився продуктивним на другорядні і "шкурні" питання. Відповідей на основні економічні виклики і загрози, що постають перед державою, ніхто не шукав.

Перший парламентський тиждень не вніс ясності щодо майбутнього податкового кодексу. Депутати лише взяли до відома інформацію уряду щодо стану виконання всенародного обговорення, яке фактично перетворилося у фарс.

Проект кодексу за номером 6509 з розгляду зняли, а уряд зобов'язали невідкладно подати новий проект, який би враховував результати "всенародного обговорення".

Уряд відверто затягує оприлюднення останньої редакції документа, намагаючись не ставити під загрозу стрімко падаючий рейтинг Партії регіонів перед виборами. Враховуючи брак часу, бюджет на 2011 рік буде написано за старими правилами.

У рекордно стислі строки парламентарі дали карт-бланш на ліквідацію районних у місті Києві рад, чим депутати Київради в четвер скористалися. Можна по різному оцінювати соціально-політичні наслідки такого кроку, але фактично було ліквідовано одну з корупційних ланок державного управління.

Логічно було б спрямувати зекономлені кошти на органи самоорганізації населення, але зміцнення місцевого самоврядування не входить у список пріоритетів влади.

Чудеса лобізму показали будівельники, на яких, судячи з цін на нерухомість, світова криза ніяк не вплинула. До 1 липня 2010 року вони тримали на короткому ланцюгу бідолашних інвесторів-фізосіб, заблокувавши їх гроші у своїх проектах.

Намагаючись максимально продовжити комфортний для себе стан повної безвідповідальності, лобісти намагалися проштовхнути закон про продовження мораторію на розірвання договорів інвестування будівництва до 1 січня 2013 року.

При першому голосуванні закон завалили, але за допомогою регіонала Олександра Єфремова і комуніста Адама Мартинюка було знайдено компроміс, за яким поступки будівельникам були продовжені до 1 січня 2012 року. Отже, несумлінні фірми отримали шанс ще рік водити за ніс своїх інвесторів.

Також депутати прийняли закон про бурштин. Згідно з ним, фізичні та юридичні особи можуть подавати заявки на розробку бурштинових надр, які не мають промислового значення.

Юридичні особи можуть користуватися ділянкою п'ять років, фізичні особи - три роки. Спеціальні дозволи надають обласні ради без проведення конкурсу безпосередньо за заявою претендента.

Видобуток бурштину-сирцю громадянами на території земельних ділянок, які перебувають у їх власності, здійснюється без отримання спеціального дозволу і гірського відведення, але після укладення угоди з відповідною радою.

В Україні бурштин знали здавна, але промислового видобутку до 1990-х років не було. Нині він проводиться на Рівненщині, яку називають бурштиновим краєм.

Поклади цього цінного каменю у поліських районах області величезні. Здавна місцеве населення добувало його примітивними методами - викопували глибокі ями, а звідти піднімали на поверхню дорогоцінну здобич.

У середині 1990-х років у селі Клесів Сарненського району вперше було застосовано промисловий метод розробки бурштину. Тут почав діяти кар'єр підприємства "Укрбурштин". Зараз промисловий видобуток проводиться на кількох кар'єрах. Щорічно на поверхню піднімається понад дві тонни каміння.

Для активнішого поповнення Пенсійного фонду та розширення можливостей для фінансового маневру стратегічних і вугледобувних підприємств депутати прийняли закон про відтермінування сплати ними недоїмки перед ПФУ.

Так, у разі відтермінування сплати штрафів та пені до 60 місяців сума штрафів та пені становитиме 100%, 48 місяців - 90%, 36 місяців - 80%, 24 місяці - 70%, 12 місяців - 60%, 6 місяців - 50%.

Звернення страхувальників щодо відтермінування сплати недоїмки, що надійшла пізніше, ніж 90 днів з дня набрання чинності цим законом, не розглядаються.

Як зазначено у пояснювальній записці, прострочена заборгованість із сплати страхових внесків суб'єктів господарювання, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, 1 лютого 2009 року становила 256,1 мільйона гривень, сума несплачених пені та штрафів - 27,2 мільйона гривень.

Крім того, у разі погашення недоїмки підлягають нарахуванню штрафи та пеня на 153,6 мільйона гривень. Загальний борг до Пенсійного фонду вуглевидобувних підприємств на 1 лютого 2009 року становить 1 006,9 мільйона гривень, у тому числі несплачені штрафи та пеня - 222,8 мільйона гривень.

Поряд з цим, депутати змінили деякі фінансові закони, які регулюють факторинг та вексельний обіг. Зокрема, у Господарському кодексі визначено, що банк має право укласти договір факторингу, за яким він передає кошти другій стороні за плату, а друга сторона відступає банку своє право грошової вимоги до третьої особи.

Законодавці визначили поняття "фінансова установа". Тепер це юридична особа, яка надає одну чи кілька фінансових послуг та внесена до відповідного реєстру.

До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди.

Фізичні особи не можуть надавати послуг факторингу. Поряд з цим, прийнятий в цілому "вексельний" законопроект блокує вексельні схеми, друге народження яких спровокувала криза. Документ вносить істотні зміни у вексельний обіг. Є велика ймовірність, що цей документ таки одержить путівку в життя.

Так, документ забороняє використання векселя для розрахунків з державними і муніципальними структурами. Поряд з цим, запроваджено адміністративну відповідальність за емісію "бронзових векселів" - векселів без товарного забезпечення. Штраф становитиме 6,8-8,5 тисячі гривень.

У законі чітко виписана низка термінів і формулювань, які використовуються у вексельному обігу. Усунення подвійного трактування дасть можливість уникнути судових непорозумінь, коли легітимні вексельні схеми податкові органи визнавали незаконними, а отже, виписували штрафи та змушували виплачувати неустойку.

Найактивнішим періодом застосування різних вексельних операцій були "буремні" 1990-ті. В останні десять років використання таких схем було звужено, проте криза та адміністративний тиск податкової змусили підприємців пригадати старі методи. Повністю ліквідувати вексельні схеми не вдасться, можна тільки знизити їх число.

За прикладом росіян парламент відправив у небуття і таке специфічне явище, як промислово-фінансові групи. Депутати вирішили, що існування прийнятого у 1996 році закону про ПФГ недоречне, бо таким групам держава уже не надає підтримки.

З часу прийняття цього закону уряд створив лише одну групу "Титан", яка проіснувала три роки. Нині в Україні груп, створених згідно з цим законом, не існує.

Як свідчить світовий досвід, визначальною формою стосунків промислового та фінансового капіталів нині є великі об'єднання - концерни, консорціуми і холдинги.

Юрій Шпак, економіст