Підприємців перетворять на хабарників?

Народні депутати днями зробили собі подарунок, проваливши закон про боротьбу  з хабарництвом. Документ, зокрема, передбачав ув'язнення на 15 років з конфіскацією майна за отримання хабара сумою понад 10 тисяч доларів.

Суддів, прокурорів і слідчих за отримання такої ж суми чекало довічне ув'язнення з конфіскацією майна. Проте, убезпечивши життя еліти, депутати ускладнили його для приватних підприємців.

Згідно з новим антикорупційним законом, що набере чинності 1 січня 2010 року, підприємців-сумісників може чекати покарання за хабарництво.

[B]

Хотіли як краще

Новий пакет законів, який депутати ухвалили ще влітку, мав покінчити не лише з чиновниками-корупціонерами, але й з керівниками кишенькових фірм, які живуть за рахунок державних замовлень чи добровільно-примусових посередницьких послуг населенню. Закон каратиме родичів, кумів та сватів впливових чиновників.

Документ також забороняє чиновникам, народним депутатам та суддям приймати подарунки. Усі отримані презенти під час офіційних заходів вони мають передати у сховище своєї установи протягом трьох днів, інакше доведеться платити штраф.

Чиновникам та підприємцям заборонили навіть робити у державних установах безкоштовні ремонти, адже це може бути ознакою корупції.

Однак усі ці статті чиновники і раніше доволі успішно обходили, переписуючи свій бізнес на підставних осіб або далеких родичів. Покарання за залишення собі чи несвоєчасну здачу подарунка настільне незначне - штраф 425 гривень та конфіскація презенту, що навряд чи воно зупинить любителів їх отримувати.

Тимчасом заборона робити ремонт у бюджетних установах за рахунок підприємців ставить у глухий кут школи, лікарні та дитячі садки. Не секрет, що їм не вистачає всього: від паперу до фарби. А у бюджеті на це грошей нема.

Під гарячу руку

Виявилося, що депутати підклали свиню не стільки чиновникам, скільки фізичним особам-підприємцям. У законі, зокрема, прописано, що ті не мають права працювати на іншій роботі.

Також підприємцям заборонили входити до наглядових рад підприємств чи організацій, крім управління державними частками акцій, та ревізійних комісій. Щоправда, далі є уточнення - "якщо інше не передбачене законом".

Виходить, якщо інші закони, приміром, "Про підприємницьку діяльність", це дозволяють, то поєднувати додатковий бізнес чи роботу в установі таки можна?

Через цю колізію під антикорупційну статтю підпадають сотні тисяч людей, які працюють на основній роботі і мають додатковий невеличкий легальний бізнес - торгове місце на ринку, автосервіс, перукарню чи пункт з ремонту взуття.

Так само багато українців є приватними підприємцями і, водночас, засновниками господарських товариств у вигляді АТ та ТОВ. Тепер і вони, всупереч Господарському та Цивільному кодексам, можуть вважатися порушниками закону.

Звертайтеся до суду

Юристи одностайні: ці законодавчі витівки суперечать Основному законові.

"Згідно із 43 статтею Конституції, кожен має право на підприємницьку діяльність. Це право не може бути обмежене, крім випадків введення воєнного стану. Отже, норма закону щодо фізосіб-підприємців обмежує права громадян", - повідомив "Економічній правді" адвокат ЮК "Нікітченко і партнери" Микола Буртовий.

За його словами, Конституція має найвищу юридичну силу, тому закони та інші правові акти повинні їй відповідати.

Якщо ж положення Основного закону є нормою прямої дії, то звертатися до суду для захисту конституційних прав можна безпосередньо на підставі Конституції.

Таким чином, каже Буртовий, "антикорупційні" дії влади, які обмежують право громадян займатися підприємництвом, можуть бути оскаржені в суді.

Є претензії у юристів і до статті, яка забороняє підприємцю входити до складу наглядової ради підприємства чи організації, що має на меті одержання прибутку.

"Оскільки до органів управління належать загальні збори учасників товариства і виконавчий орган, фізособа-підприємець приречена обирати між власним бізнесом та своїми корпоративними правами", - зазначив адвокат юридичної фірми "Салком" Тарас Лукаш.

Закон як дишло?

Правоохоронці можуть застосовувати антикорупційні новації не так проти чиновників, як проти підприємців, зокрема, для покращення своєї звітності. Для цього у законі достатньо колізій.

Приміром, заборона на сумісництво бізнесу та управління господарськими товариствами не стосується депутатів ВР АРК та місцевих рад, окрім тих, що здійснюють повноваження на постійній основі. Водночас, як зазначив Тарас Лукаш, для фізосіб-підприємців такі винятки не передбачені.

Також, за словами юриста, до кодексу про адміністративні правопорушення вноситься глава "Корупційні адміністративні правопорушення".

У ній передбачена відповідальність підприємців за одержання неправомірної вигоди, підкуп, сприяння у здійсненні господарської діяльності, одержанні субсидій, кредитів, пільг та укладенні контрактів, а також за неправомірне втручання у діяльність державних органів, підприємств, установ і організацій.

Жодних новацій про заборону займатися підприємницькою діяльністю, поєднання бізнесу та роботи на підприємстві або у складі наглядових чи ревізійних рад у кодекс не внесено, що дає підстави говорити про звичайний законодавчий ляп, який виник через неуважність законодавців.

Однак в умілих руках він може бути використаний проти бізнесу, аби збирати ті ж хабарі, проте вже у підприємців-"хабарників". Таку практику визнає міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. За його словами, під маскою боротьби з корупцією часто ховається бажання поквитатися із супротивниками.

"Думаю, корупція у нашій країні стала більше символом боротьби, ніж предметом втілення тих або інших заходів", - зауважив він.

Як стверджують правники, сумнівні норми антикорупційних законів можна виправити, визнавши їх неконституційними або скасувавши заборону займатися підприємницькою діяльністю для фізичних осіб.

Правда, внесення навіть цих незначних правок може тривати надто довго. Тому, вважають юристи, депутати могли б відкласти строки набуття чинності прийнятих законів для кваліфікованого доопрацювання та внесення змін.