Політична доцільність понад усе?
Минулого тижня Україна побачила нові почесні звання - заслужений гірник, заслужений працівник туризму та заслужений працівник цивільного захисту. Без цих звань, вважають депутати, країні не вийти з кризи.
Минулий парламентський тиждень, на жаль, не зрушив з місця численні системні проблеми української економіки. Як завжди, головним чинником в роботі депутатів стала політична доцільність.
Почали з тимчасових слідчих комісій. У деяких фракціях вже не залишилося вільних депутатів для їх комплектування. Тим не менш, процес триває.
Перша комісія перевірить обставини реконструкції Національного спортивного комплексу "Олімпійський", друга - позачергові вибори до Тернопільської облради. Третя розслідуватиме обставини смерті Ігоря Плужникова та заволодіння акціями телекомпанії "Інтер".
Ще дві комісії вивчать діяльність міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, зокрема інцидент за його участю в німецькому аеропорту.
Космічні кораблі та стратегічне домінування
Знайшли парламентарі і час для розгляду економічних законопроектів.
Порятунок економіки від кризи - глобальне завдання, тому почали із законопроекту про внесення змін до деяких законів з питань космічної діяльності.
Рештки космічної галузі отримали додатковий шанс чи то на спасіння, чи то на відстрочення безжалісного вироку з боку конкурентних сировинних галузей економіки. Запорукою майбутніх злетів галузі мають стати зміни до деяких законів з питань оподаткування.
Ініціатори законопроекту сподіваються забезпечити розвиток космічної діяльності та створити необхідні умови для виконання Україною міжнародних зобов'язань під час реалізації міжнародних космічних проектів "Морський старт" і "Циклон-4".
Опустившись на землю, народні обранці змінили закон про господарські товариства щодо нерозповсюдження дії обмеження кількості учасників на існуючі та зареєстровані товариства з обмеженою відповідальністю.
Форма ТОВ є найпоширенішою. В Україні налічується 1,2 мільйона товариств, і до більшості з них входить більше десяти засновників.
Відповідно до закону, ТОВ мають перетворитися в акціонерні товариства протягом року. Потім, якщо до його складу входитиме більше десяти осіб, товариства ліквідують у судовому порядку.
Щоб не погіршувати становища ТОВ, яке фактично має збільшити статутний капітал на 1 150 мінімальних зарплат або ліквідуватись, прийнятий минулого тижня законопроект визначив: зобов'язання про обмеження кількості учасників виникають лише при створенні нових товариств або при бажанні учасників товариства реорганізуватися.
Економічні кризи приходять і відходять, а книги живуть вічно, подумали депутати і прийняли зміни до закону про бібліотеки. На жаль, йшлося не про підтримку бібліотечних фондів, а про "удосконалення механізмів управління бібліотечною справою".
Як відомо, з настанням економічних негараздів населення повернулося до традиції приватного виробництва алкоголю та його реалізації. Зацікавила ця тема і депутатів.
Минулого тижня вони змінили закон про державне регулювання виробництва і обігу спирту, алкоголю та тютюну, дозволивши виробникам спирту реалізовувати його на зовнішніх ринках. Автори ідеї переконані, що це збільшить валютні надходження в Україну.
Потурбувалися депутати і про виробників біопалива, змінивши закон про сприяння розвитку сектора.
Серед нових преференцій - звільнення їх на п'ять років від сплати мита та податку на додану вартість при ввезенні обладнання та матеріалів для виробництва біопалива. Тепер агарне лобі може відчути себе арабськими шейхами.
Вугільні генерали України теж не пасли задніх, прийнявши у другому читанні закон про газ вугільних родовищ.
На їхню думку, це справжній шанс для подолання негативного зовнішньо-торгівельного балансу та енергетична зброя України, яка змусить здригнутися північного сусіда.
Україна має величезні не розроблені ресурси вугільного метану. За його запасами країна займає четверте місце у світі. Донецький та Львівсько-Волинський вугільні басейни, кажуть фахівці, містять 12-22 трильйони кубометрів метану.
Аби посоромити скептиків, народні обранці прийняли ще два закони. Перший стосується державного нагляду з ядерної та радіаційної безпеки, другий - ліцензування у літакобудівній промисловості.
Тепер обов'язковому ліцензуванню і державному контролю підлягає виробництво, ремонт та торгівля авіаційною технікою і обладнанням, у тому числі двигунами, деталями та комплектуючими до них.
Поряд з цими нормативними актами зміни до закону про ПДВ у сфері застосування норм спеціального режиму оподаткування в АПК при реалізації власної продукції є суто пацифістськими.
Документ зацікавить аграріїв, які не мали власних цехів і переробляли свою продукцію на давальницьких умовах. Раніше вони не могли бути суб'єктами спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. Тепер будуть.
Недопрацювали
Решта законів економічного спрямування перебуває на проміжному етапі - наразі вони прийняті лише за основу.
Серед них - проект про загальні засади державно-приватного партнерства, що регулюватиме відносини, які виникають під час будівництва автомобільних доріг, метро та їх інфраструктури.
На думку фахівців, цей закон відкриє нові шляхи для приватизації раніше недоступного держаного майна.
Майбутні зміни до закону про страхування дозволять селянам в умовах дефіциту грошей самостійно визначати, страхувати їм свої ризики чи ні, адже досі цей вид страхування є обов`язковим.
Прийнято за основу і законопроект про ломбарди. Його актуальність в умовах кризи важко переоцінити - позбавлення громадянами решток власності має бути формалізованим.
Майже змінили депутати закон про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Новації, переконують автори, полегшать контроль громадськості за шкідливою нормотворчістю українських бюрократів.
Закон про погашення заборгованості перед Пенсійним фондом має врятувати підприємців від великих фінансових санкцій, що застосовуються за порушення строків сплати внесків.
Одночасно, за бажанням платників, пропонується розстрочити штрафи та пеню, які були їм нараховані за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків і фінансових санкцій, на 60 календарних місяців.
На повторне друге читання був відправлений проект закону про погодинну оплату праці, що закріплює зобов'язання роботодавця оплачувати найману працю не нижче мінімального рівня.
Конкретний розмір погодинної ставки має визначатися Верховною радою з урахуванням індексації рівня доходів на кожен наступний рік у законі про державний бюджет.
Критики проекту, зокрема Національна конфедерація профспілок, вважають, що Україна не готова до введення мінімальної погодинної оплати праці, оскільки частина зарплати видається у конвертах.
В пошуках народної любові
Вершиною клопоту за народне щастя став прийнятий закон про захист майнових прав громадян у період виходу економіки з кризи.
Ним, зокрема, передбачено, що на період виходу економіки України з кризи вводиться мораторій на набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет застави чи іпотеки, якщо їх предметом є житло, у якому постійно проживають громадяни.
Більше того, депутати вирішили, що економічна криза закінчиться згідно з ухвалою депутатів та урядовців.
"Закінчення виходу економіки України зі стану фінансової кризи визначається рішенням Верховної ради України за поданням Кабінету міністрів України", - написано в законі.
Незважаючи на космічні масштаби роботи парламентарів, не були забуті і прості люди, зокрема багатодітні сім'ї. Вони отримали ряд пільг, серед яких 50-відсоткова знижка плати за житло та користування комунальні послуги.
Як відомо, війна - найкращий час для отримання нагород. Але й економічна криза дає відмінну нагоду для нагородження непричетних і покарання невинних.
Минулого тижня світ побачили нові почесні звання - заслужений гірник, заслужений працівник туризму та заслужений працівник цивільного захисту. Без цих звань, вважають депутати, Україні не вийти з кризи.
З найкращих популістських міркувань депутати вирішили догодити сліпим громадянам, змінивши закон про лікарські засоби. Тепер виробники повинні використовувати шрифт Брайля в інструкціях про застосування ліків. У підсумку вони подорожчають десь уп'ятеро.
Змінивши закон про протидію хабарництву, парламент здійснив революцію у царині боротьби з корупцією. Тепер отримання хабара в особливо великому розмірі суддями, прокурорами та слідчими загрожує їм довічним позбавленням волі з конфіскацією майна.