Юрист за рік. Без виїзду з рідного села

Свого часу боротьба з псевдоосвітою та введення зовнішнього тестування для випускників стали найбільшими "фішками" роботи міністра освіти Станіслава Ніколаєнка. І хоча обидві ініціативи не завжди однозначно сприймалися в суспільстві, його наступник Іван Вакарчук вирішив діяти тими ж методами.

За даними джерел в Міносвіти, він влаштував справжнє розслідування роботи найбільшого приватного ВНЗ країни - "Університету "Україна". Привід для перевірки - цього року університет запросив на 12 (!) тисяч більше дипломів державного зразку, ніж це передбачено встановленими для нього ліцензійними обсягами.

"Економічна правда" свого часу вже робила серію розслідувань, як за сприяння міністерських чиновників ділки від освіти заробляють десятки мільйонів. Нагадаємо, що тоді в ролі конвеєра дипломів виступала сумнозвісна Тендерна палата. Найцікавіше, що й у випадку з "Університетом "Україна" фігурант справи виявився той самий - заступник міністра Василь Шинкарук, який опікується вищою освітою.

Як потрапити в книгу Гіннеса за кількістю філій

Приватний вищий навчальний заклад гуманітарного спрямування Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" заслуговує на місце у "Книзі рекордів Гіннеса" за кількістю відокремлених структурних підрозділів. В Україні налічується приблизно 1000 учбових закладів, а університет "Україна" (УУ) анонсує на власному сайті та у вступних рекламних буклетах мережу з 353 відділів.

Серед них: 7 інститутів, 17 філій, 16 регіональних та 313 локальних центрів дистанційного навчання по всій країні. Якщо перші три категорії розташовані у великих містах, то так звані "локальні центри" - у районних центрах та навіть селищах міського типу. Вищу освіту, наприклад, можна здобути в таких екзотичних містечках, як Брусилів, Ківшарівка чи Сквира.

Зазначимо, що визначення "локальний" чи "регіональний центр" не відомі українському законодавству. Зокрема, в законі "Про вищу освіту" до відокремленого підрозділу відноситься лише філія чи відділення. При чому, згідно з законом, ВП може знаходитися лише в межах одного (а не декількох) населених пунктів.

Згідно з ліцензією "Університету "Україна" (Серія АВ №048770), дозвіл на надання освітніх послуг має право лише двадцять три його підрозділи. Таким чином, лише 6% підрозділів ВНЗ є легітимними, а 94%, або 330 одиниць, працює поза межами закону.

В університеті спростовують цю інформацію. Перший проректор Лариса Романенко говорить, що вищезгадані "напівлегітимні" визначення з'явилися в ході спільного експерименту університету та Міністерства освіти. "Минулого року ми проводили з Міносвіти експеримент, у ході якого мало би на офіційному рівні зявитися визначення "дистанційна освіта", але в останній момент Міністерство освіти відмовилося надавати умови ліцензування, тому нам довелося при ліцензуванні дистанційну освіту визначити як заочну", - говорить освітянка.

Крім того, в офіційній інформації ВНЗ на сайті стверджується, що навчальний процес у закладі забезпечує близько 4000 викладачів. Проста арифметика: на один навчальний підрозділ припадає в середньому одинадцять викладачів. Або менше половини вчительської з типової середньої школи. Очевидно, що така кількість викладачів не в змозі забезпечити адекватний навчальний процес і є грубим порушенням освітніх нормативів.

Законодавство також передбачає наявність певної кількості викладачів з науковим ступенем: докторів і кандидатів наук. ЕП поспілкувалася з представниками декількох підрозділів "УУ". Як виявилося, за браком "сільських професорів" викладацьку базу цих закладів складають викладачі "локальних центрів" або особи, які раніше не займалися  викладацькою діяльністю і не мають відповідної освіти.

Матеріально-технічну базу одного з "локальних центрів" ЕП вирішила оцінити самостійно. Для цього ми завітали до райцентру Київської області - м. Сквира. Висновки пропонуємо зробити читачеві самому:

Так виглядає філія "Університету "Україна" по вулиці Леніна в м. Сквира. Раніше в цій будівлі знаходилось ательє.

Всі студенти "Університету "Україна" отримують однотипні дипломи без урахування регіональної прописки закладу. Але принаймні частина має дуже сумнівну легітимність. У розпорядженні ЕП є декілька таких документів.

Зокрема, в додатку до диплому "УУ" молодшого спеціаліста з напряму "фінанси і підприємництво" в графі "термін навчання" вказано 2 роки. Хоча згідно з законом "Про вищу освіту" вивчати молодшого спеціаліста потрібно не менше трьох років. А стати бакалавром права в університеті "Україна" можна всього за рік дистанційного навчання, хоча законодавство вимагає навчати правознавця до рівня бакалавра не менше 2,5 років на стаціонарі, і 4 років на заочці.

В університеті цю інформацію вважають неправдивою. "В нашому університеті не можна стати бакалавром права за 1 рік, - говорить директор інституту права та суспільних відносин Університету Україна Наталія Софіцька , -  у нас взагалі не можна стати бакалавром дистанційно. Лише на денній або заочній формі. Найкоротше це можна зробити на денній формі всього за два роки, як це прописано в нормах навчання Міністерства освіти.", - зазначає директор інституту.

Рік "дистанційного" гризіння граніту науки - і ти бакалавр права.

Тим не менше, всі дипломи "УУ" державного зразка, тобто санкцію на їх видачу дала держава, і всі вони надають право на працевлаштування за вказаною спеціальністю.

Переваги освітнього бізнесу оцінити неважко. На сьогодні в цьому вузі навчається близько 50 тис. студентів. Навіть якщо взяти мінімальну вартість навчання у "локальних центрах" - близько семиста умовних одиниць зі студента - щорічно виходить сума у 35 (!) мільйонів доларів.

"Україні" допомагають родинні зв'язки?

Звичайно, розмноження філій "України" не могло залишитися непомітним в освітньому відомстві. Але дивним чином на це донедавна в Міносвіти не зважали. Останні кілька років ВНЗ має потужне прикриття в особі заступника міністра Василя Шинкарука.

Він тривалий час має можливість безпосередньо впливати на результати міністерських перевірок. Спочатку на посаді начальника управління, акредитації та нострифікації Міносвіти, згодом - на посаді замміністра, який опікується питаннями вищої освіти.

Ділові зв'язки чиновника з приватним університетом перейшли на персональний рівень з того часу, як його дружина, Лідія Шинкарук, стала працівником вузу. Джерела ЕП стверджують, що саме цей факт, разом із забаганкою приватного університету отримати на 12 тисяч дипломів більше, ніж зазвичай, став останньою краплею, що вивела із себе міністра Івана Вакарчука.

Наразі фігурант скандалу знаходиться у тривалій відпустці, його кабінет опечатано у зв'язку з проведенням внутрішнього службового розслідування. Цікаві речі відбуваються і з "локальними центрами". Наприклад, коли ми завершували розслідування, нам повідомили, що згадана "філія" університету в Сквирі припинила набір студентів.

Водночас, Лариса Романенко говорить лише про скорочення кількості набраних абітурієнтів, визначених у межах ліцензії Міносвіти. "На сьогоднішній день ми працюємо у звичному режимі. Кількість набраних студентів абсолютно відповідає дозволам Міносвіти. І ніякі розслідування, пов'язані з діяльністю університету, на сьогоднішній день не ведуться", - зазначила вона.

Поки можемо стверджувати, що і в Міносвіти особливого розголосу зі свого розслідування робити не хочуть. Можливо, через те, що Василь Шинкарук перейшов до Вакарчука "в спадок" від Станіслава Ніколаєнка. І публічне визнання його провини у справі псевдоосвіти фактично означатиме прорахунок у кадровій політиці нового міністра.

Ще одне пояснення - давні зв'язки керівника й господаря "України" Петра Таланчука з Прем'єром Юлією Тимошенко. Свого часу цей добродій навіть був міністром освіти в її "опозиційному Кабміні".

Чого чекати від найбільшого корупційного скандалу року в освітній системі, наразі незрозуміло. Але конвеєр зі штампування "фахівців", схоже, вже готує шлях до відступу.