Україні немає чого попросити в Росії з нагоди СОТ?
Скажімо, самі росіяни остерігаються, що деякі питання можуть затягнути вступ їхньої країни. Віце-президент Російського союзу промисловців та підприємців Ігор Юргенс до переліку "небезпечних тем" зараховує скасування квот на імпорт із України цукру, спирту, труб великого діаметра. Ці питання виникли через практику вилучення Росією певних товарів із режиму вільної торгівлі. Також серед вимог, яких остерігається Юргенс, - внесення змін до російського законодавства та ратифікація Держдумою РФ Договору про вільну торгівлю з Україною від 1993 року.
Натомість вітчизняні аналітики переконані, що Україні не вигідне зволікання зі вступом до СОТ Росії. Експерт Проекту торговельної політики України Сергій Нерпій вважає, що для України дуже важливо, щоб Росія якомога швидше приєдналася до ВТО. Більшість торговельних суперечок між країнами-членами цієї організації регулюються відповідними її органами, пояснює він. У таких умовах робити кроки, які суперечать логіці торговельної політики, буде дуже тяжко. У той час як для Росії поки що вступ не є першочерговим проектом. Зараз її експортний потенціал і так дуже великий, СОТ потрібна більше на майбутнє.
З іншого боку, не одні ми плануємо масштабний переговорний процес із Росією, до цього готуються і США, і європейські держави. На думку експерта, наш уряд навряд чи вигадає якісь нові принципові вимоги, яких би не виникло в інших суб'єктів перемовин. І ті питання, які були проблематичними при вступі для України, будуть непростими і для Росії. Зокрема, доступ до ринків сільськогосподарської сировини, металобрухту, а також відміна експортних мит - зокрема на соняшник та шкіри. І нарешті - питання єдиних стандартів якості продуктів, без яких наша зона вільної торгівлі багато втрачає. Все це навіть без участі України буде від Росії вимагатися, і торговельні переговори як такі для України не дуже важливі, вважає Нерпій.
Галузеві спеціалісти також не чекають від майбутніх переговорів якогось полегшення для України. Голова асоціації "Укрмолпром" Василь Бондаренко зазначив, що в українських молочників питання тільки одне - щоб росіяни брали їхню продукцію. Але цього за допомогою СОТ не вирішиш. Скажімо, в Білорусі зберегли 95% ферм, у Росії - 66%. А за західними нормами, у господарств, які мають одну корову і доять її вручну, не можна закуповувати молоко на харчові цілі. Тому в російського та білоруського молока формально вищі і якість, і собівартість. А в Україні прийнято програму переходу до 2015 року на великотоварне виробництво, але гроші під неї не виділяються. Отож - у молочній галузі не вийде поставити якихось особливих вимог.
За словами Бондаренка, варто було би лише, щоб Росія зберегла нульову ставку ПДВ та інші чинні торговельні умови на харчовому ринку. А також - прискорила інспектування українських підприємств, які хочуть вийти на російський ринок.
Заступник генерального директора ВГО "Українська аграрна конфедерація" Олександр Артюшин погоджується, що потрібно не тільки вимагати від Росії зменшення імпортних бар'єрів, але також удосконалювати системи управління якістю та контролю за безпекою продукції. Для прикладу, санітарні норми і правила в Україні не змінювалися з 1989 року, у той час як у Росії вони вже тричі коригувалися...
Давно і з оптимізмом чекає вступу Росії до СОТ голова Ради Національного банку Петро Порошенко. Він кілька разів висловлював сподівання, що це дозволить відновити колишні обсяги експорту в Росію цукру та кондитерської продукції. Але всі перепони на цьому шляху - тільки через вилучення вказаних товарів із режиму вільної торгівлі. Отож, полегшення "Рошену" прийде незалежно від того, чи вестиме переговори Україна.
У металургійній галузі спеціалісти взагалі остерігаються обговорювати будь-які вимоги до Росії. "Та якщо ми їй будемо якісь вимоги ставити, вона нам може такого наставити... Наші металурги дуже сильно залежать від сировинних ресурсів. Навіть зараз співвідношення економічних інтересів - на нашу користь, ми стільки не виграємо, якщо поставимо якісь ультиматуми", - обурюється Віктор Лісовий, перший заступник гендиректора асоціації "Металургпром". Водночас, для експортерів металевої продукції єдині правила гри з Росією потрібні найбільше. Зараз Росія розпочала антидемпінгові розслідування стосовно українських труб широкого формату. Якби вона була членом СОТ, будь-яке її антидемпінгове розслідування могло бути розглянуте в рамках організації.
Отож, єдиний, на думку Сергія Нерпія, варіант, заради якого ми хочемо приєднатися до робочої групи, - це можливість у разі чого під прикриттям СОТ поставити Росії так звані неторговельні питання. Схожі до тих, які виникли між Україною та Киргизстаном. Україна таки заплатила свій борг, який довгий час не визнавала. Ця держава навіть не шукала економічних підстав для своєї вимоги. Українські представники тлумачили переговорній групі, що це питання не стосується СОТ, але у неї було конкретне урядове завдання, яке нині виконане.
На думку експерта, Україні як більш європейській державі недоцільно йти на такі заходи, але думка уряду може бути іншою. Слід лише пам'ятати, що у Росії є багато важелів тиску не тільки на Україну, але й на інших учасників СОТ. Наприклад, Євросоюзу вона може пояснити за допомогою нафти і газу, що далі затягувати процес вступу не слід, і тоді позиція України вже не матиме такої ваги.
До речі, стосовно нафти і газу жодних вимог до Росії ми поставити не можемо, і, за словами експерта, це навіть не тема для розмови. Радше вже зачеплять умови базування російського флоту в Криму.
Зазначимо, що досі існує ймовірність, що до робочої групи Україна не потрапить. Це може статися, по-перше, якщо Верховна Рада не ратифікує до липня всіх необхідних документів. А по-друге - Росія може домовитися з Україною про її відмову від членства в робочій групі, уклавши певну політичну угоду. На думку Нерпія, Москва неодмінно спробує це зробити.