Українська правда

Газпром рятує свою "дочку"?

Усі правки, які 19 березня український уряд вніс до підписаної 12 березня газової угоди з Росією, можуть бути скасовані, повідомило ЕП поінформоване джерело, наближене до переговорів. Що це означає? Чи учасники переговорів можуть повернутися до відкинутих раніше президентських домовленостей, чи російська сторона просто тисне на українську, лобіюючи інтереси дочірньої структури Газпрому?

Останні події в українсько-російських газових відносинах відзначилися поступкою Нафтогазу на користь російської сторони. На українському ринку, всупереч численним заявам та зусиллям прем'єра Тимошенко, залишається, принаймні цього року, посередник-імпортер середньоазіатського газу РосУкрЕнерго (РУЕ).

Про це нещодавно повідомив перший заступник президентського Секретаріату Олександр Шлапак. Він першим сказав, що Нафтогаз уклав договір на постачання середньоазіатського газу до кінця поточного року саме з РУЕ. І прес-служба НАК "Нафтогаз", і прем'єр-міністр Юлія Тимошенко згодом підтвердили цю новину. Проте глава уряду підкреслила, що РУЕ не буде заходити в Україну, а передаватиме газ НАКу ще на російській території.

Як відомо, в урядовому рішенні від 19 березня, що містить зауваження стосовно рамкової угоди від 12 березня між Нафтогазом і Газпромом "Про розвиток відносин у газовій сфері", за словами прем'єра, було зазначено, що для набуття документом чинності український уряд вимагає вписати у нього чітке визначення: у кого саме Нафтогаз купуватиме паливо на російсько-українському кордоні.

Разом із тим, напередодні появи цього рішення Юлія Тимошенко заявляла, що, за великим рахунком, Україні байдуже, хто саме імпортуватиме газ до кордону, проте вона все ж надавала перевагу прямим контрактам із Газпромекспортом.

Поки що ні з боку уряду, ні з боку самого Нафтогазу немає жодних більш-менш чітких офіційних коментарів (окрім заяви Шлапака про контракт НАКу з РУЕ) стосовно результатів російсько-українських переговорів, що останнім часом тривають то в Москві, то в Києві.

Деякі експерти вказують на закономірність того, що цього року не відбулося зміни імпортера в Україну середньоазіатського газу.

"Відмова від послуг РУЕ потребує часу, адже у цієї компанії є чинні контракти з Газпромекспортом, який закуповує середньоазіатський газ для постачання в Україну, - нагадує аналітик компанії Concorde Capital Володимир Нестеренко. - Щоб РУЕ вийшло зі схеми, треба закрити ці контракти, провести остаточні взаєморозрахунки, визначити нового постачальника, укласти з ним відповідні угоди тощо. Цей процес може тривати понад півроку".

Що росіяни не збираються прибирати зі схеми постачання газу в Україну РУЕ, підтверджував ще у середині лютого теперішній обраний новий президент РФ Дмітрій Медведєв. Він наголошував на тому, що про усунення посередника у схемі постачання середньоазіатського газу до України навіть не може йтися, підтверджуючи таким чином дійсність контрактів РУЕ на купівлю великого обсягу туркменського газу, які мають діяти до 2028 року.

За тодішніми словами Медведєва, про прямі постачання в Україну від Газпрому може вестися мова - лише якщо їхнім предметом буде винятково російський газ.

Між тим, президенти Ющенко і Путін домовлялися у лютому про зовсім іншу схему, яка передбачала створення (на паритетних засадах між Газпромом і Нафтогазом) двох СП - для постачання газу до кордону (СП-1) і для його поставок кінцевим споживачам (СП-2). Але росіяни так і не дозволили Україні мати хоч якийсь уплив на імпортера середньоазіатського газу. Втім, "президентську схему" поламали за участю українського уряду, який підписав угоду від 12 березня.

На думку спостерігачів, підсилити свій вплив у схемі поставок імпортного газу Україна може, наприклад, у випадку, якщо РУЕ замінять на російсько-українське СП, в якому буде присутня державна компанія, скажімо "Нафтогаз України". Але тільки за умови, що це СП буде закуповувати газ не в "Газпромекспорту", в напряму у середньоазіатських постачальників.

"В ідеалі, Україна повинна забезпечити не менш ніж 50% присутність свого державного інтересу в новому СП (що може стати альтернативою РУЕ - ЕП), а СП має підписати довгострокові контракти з середньоазіатськими постачальниками, а не з Газпромекспортом", - вважає Нестеренко.

На думку експерта, такий крок міг би також стримати проникнення Газпрому на український ринок. Це питання набуло особливої актуальності після того, як стало відомо про реєстрацію в Україні газпромівської "дочки" - "Газпромзбуту-Україна". Їй, відповідно до рамкової угоди від 12 березня, Нафтогаз мусить 2008 року (і надалі - щорічно) продавати "не менше" 7,5 млрд куб. м середньоазіатського газу для продажу українським промисловцям. Це приблизно 10% внутрішнього ринку. Втім, днями дочірня структура Нафтогазу, "Газ України", повідомила про укладання договорів про поставки газу з 90 найбільшими промисловими споживачами: схоже, у "газпромівської" структури перехопили ініціативу, і найпривабливіші клієнти їй не дістануться...

Минулого тижня процес реєстрації цього підприємства  підтвердила Юлія Тимошенко, яка  зазначила, що на переговорах між Нафтогазом і Газпромом досягнуто домовленості про прийняття Газпромом зауважень українського уряду стосовно умов роботи в Україні "Газпромзбуту-Україна".

Йшлося про те, що із рамкової угоди від 12 березня усунуть формулювання "не менше" (щоби зафіксувати квоту Газпромзбут на рівні 7,5 млрд куб. м), а також пункт про те, що Нафтогаз має укладати угоди з "дочкою" щорічно. Український уряд спробував обмежити термін дії домовленостей поточним роком.

Водночас, як повідомило ЕП поінформоване джерело, в останні дні російсько-українських газових переговорів обговорювалося питання про скасування п.10 угоди від 12 березня, в якому зазначено, що цей документ набирає чинності лише після схвалення українським урядом.

"Було підготовлено проект додатку (до угоди від 12 березня), в якому йдеться про те, що на угоду від 12 березня не поширюється дія постанов українського уряду, зокрема постанови від 19 березня, яка фактично не дозволяє роботу дочірнього підприємства Газпрому на умовах, указаних у рамковій угоді (стосовно формулювання "не менше" та довгострокових контрактів - ЕП)", - повідомило джерело.

Офіційно підтвердити чи спростувати факт існування такого документа ЕП поки що не вдалося: чиновники просять про паузу для з'ясування ситуації.

У той же час прес-секретар НАК "Нафтогаз України" Валентин Землянський повідомив, що наразі немає ніяких офіційних повідомлень щодо перебігу газових переговорів. Зокрема, стосовно існування зазначеного додатку до угоди від 12 березня він також не зміг надати жодних коментарів.

газ