"Універсальні солдати" професійної освіти

Днями уряд ухвалив план пріоритетних дій на 2025 рік. Хочу звернути увагу на плани, пов’язані з ухваленням закону "Про професійну освіту". Це друга спроба виконати цей пункт плану. Аналогічний був включений до плану пріоритетних дій уряду на 2024 рік (п. 134), а до того цей багатостраждальний закон кілька років фігурував в інших урядових та парламентських документах.

Чому це важливо? Не тому, що він має бути. Закон – це інструмент для досягнення цілей. Яких? Логічно припустити, що в період очікування відбудови і втрати фахівців у багатьох напрямках потрібно відновити професійний потенціал.

Чому багатостраждальний? Як мінімум тому, що закон "Про професійну (професійно-технічну) освіту", незважаючи на численні зміни, датується 1998 роком і точно ні з філософської, ні з ідеологічної точок зору не вписується в концепт "Нової української школи" і плани реалізації старшої профільної школи.

Мова буде йти не про сам закон або його численні версії. Я хотів би торкнутися філософії підготовки кваліфікованих робітників профільними закладами освіти.

"Наша професійна освіта готує універсальних солдатів", – часто кажуть фахівці, які віддали розвитку професійної освіти своє життя. Ми готуємо універсалів, тобто спеціалістів, які впродовж трьох років підготовки в закладах професійної освіти здобувають до трьох професійних кваліфікацій та повну середню освіту.

Типовими поєднаннями таких професійних кваліфікацій є:

• тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва плюс слюсар-ремонтник плюс водій автотранспортних засобів;
• оператор тваринницьких комплексів та механізованих ферм плюс електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування плюс водій автотранспортних засобів;
• лісник плюс тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва плюс слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування плюс водій автотранспортних засобів.

Ми звикли пишатися такою підготовкою, тим більше, що відгуки від іноземних роботодавців, які, наймаючи автомеханіка, отримують ще й спеціаліста з рихтування кузовів з навичками електрогазозварювання, лише позитивні. Але, як завжди, є "але". Чомусь так не роблять у країнах і закладах Німеччини, яка є одним з безумовних лідерів у сфері розвитку та якості професійної освіти.

Цей аспект абсолютно випадково з’явився під час спілкування з експертами у сфері професійної освіти з Німеччини та Австрії. Спілкуючись з ними, мені довелося немало часу витратити на пояснення, як ми за три роки поєднуємо підготовку за трьома різними кваліфікаціями, одночасно даючи повну середню освіту і присвячуючи мінімум 40% навчального часу виробничій практиці. Das ist Fantastisch, казали вони, але в їхніх очах був сумнів. Почали розбиратися.

Не думаю, що повідомлю щось принципово нове стосовно професійної освіти в Німеччині. Підготовка за професією в цій країні триває 2,5-3 роки. Цей період включає теоретичну підготовку та практику на підприємствах.

Отримати дві (дві, а не чотири) професії в Німеччині можна, але це виняток. Один з таких прикладів – програма "Автомеханік-рихтувальник", яка триває 3,5 року. Вона включає підготовку автомеханіка та кузовного рихтувальника.

Такий сценарій не передбачає отримання середньої освіти, оскільки зазвичай вступники до закладів професійної освіти вже мають середню освіту. Хоча є і винятки. Тобто всі 3,5 року відведені на здобуття двох кваліфікацій.

Чи доцільно робити вибір на користь універсальності підготовки замість її глибини і досконалості? Як знайти відповідь на питання, хто ти: лісник, тракторист, слюсар чи водій? Чи це залежить від умов та обставин?

Тепер саме час згадати проєкт закону "Про професійну освіту", який стоїть у планах нашого уряду на 2025 рік. Звичайно, погано, що нового закону про професійну освіту немає, але, може, не так все погано?

Може, використаємо цю ситуацію і зробимо акцент на "професійності" нашої професійної освіти? Не будемо знову переробляти старі підходи на новий лад, що було очевидно під час ознайомлення з деякими версіями законопроєкту, а закладемо в новому законі тренди розвитку системи професійної освіти хоча б на десять років? Спробуємо врегулювати, зокрема, такі речі.

• Піднімемо віковий поріг для вступу до закладів професійної освіти, зробимо його переважно на основі повної середньої освіти і не будемо підміняти професійну освіту професійним напрямом старшої профільної школи.
• Припинимо комбінувати професії через необхідність заповнити трирічний термін здобуття повної середньої освіти і зосередимося на більш ґрунтовній підготовці за однією професією?
• Визначимо здобувача професійної освіти за дуальною формою працівником, а не студентом.
• Дозволимо закладам професійної освіти самостійно формулювати освітні програми, визначати кількість здобувачів у групах і користуватися межами фінансової автономії, яку ще слід передбачити в новому законі.

Бажано подумати про межі автономії закладів професійної освіти в плані самостійності, незалежності та відповідальності при ухваленні рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових та кадрових питань в порядку та межах, визначених законом, а не окремими органами державної влади.