Держава заборгувала пенсіонерам 100 мільярдів за рішеннями судів, але грошей на виплати немає

Влітку 2026 року сталася символічна подія для української пенсійної системи: заборгованість держави за програними пенсіонерам судами перевищила 100 млрд грн.

Більшість програних справ стосуються так званих спецпенсій. Ці виплати регулює не профільний закон, як для більшості українців, а інші нормативні акти. Умови виходу на заслужений відпочинок та розрахунку розміру самої виплати для спецпенсіонерів набагато вигідніші, ніж для решти громадян.

Ці пільги держава гарантувала, зокрема, суддям, прокурорам, правоохоронцям, кадровим військовим, особам, які постраждали від аварії на Чорнобильській атомній електростанції та деяким іншим категоріям осіб.

Протягом останніх років вони почали масово "бомбардувати" державу судовими позовами, в яких вимагають перерахувати розміри виплат та заплатити їх "заднім числом". Як правило, держава такі позови програє, через що сума боргу за невиконаними рішеннями і перевищила 100 млрд грн.

Не маючи успіхів у судах, уряд стримує виплати законодавчими обмеженнями. Через це державний бюджет вже протягом декількох років фактично є єдиним інструментом протидії пенсійним судам.

Питання на 100 мільярдів

Аби зрозуміти, що таке спеціальна пенсія, варто нагадати, які умови виходу на заслужений відпочинок мають люди за загальним законодавством. Так, право на пенсію за віком мають громадяни, які досягли 60 років та мають щонайменше 33 років трудового стажу (ця вимога поступово збільшується, поки не сягне 35 років у 2028-му). До нього відноситься лише період офіційного працевлаштування (чи підприємницької діяльності), протягом якого сплачувався єдиний соціальний внесок (ЄСВ) до Пенсійного фонду (ПФУ).

Розмір "звичайної" пенсії залежить від двох показників: офіційного стажу та коефіцієнту зарплати. Якщо максимально спростити, то майбутня виплата людини, яка матиме необхідні 35 років стажу, дорівнюватиме 35% від її середньої офіційної зарплати.

Разом із загальною системою "для всіх" законодавці свого часу вигадали спецпенсії, які регулюються окремими законами. Такі режими передбачають більш м'які вимоги для виходу на пенсію (менші вимоги до стажу або нижчий пенсійний вік), а також вигідніші формули розрахунку виплати. Остання найчастіше "прив'язана" не до розміру зарплати, яку людина раніше отримувала, а до зарплати діючих працівників на аналогічній посаді.

Для всіх пенсіонерів – незалежно від того, за яким законом вони отримують виплати – діє обмеження на максимальний розмір пенсії. Ще з 2011 року вона не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (у 2026 році – не більше 25,95 тис. грн).

Проте часто це обмеження обходять, передусім – спецпенсіонери, оскільки пільгова формула розрахунку виплат дозволяє їм отримувати набагато вищі суми.

За даними ПФУ на липень 2026 року, 29,5 тисячі осіб отримують понад 30 тис. грн – тобто, вище за цей ліміт. Отримати більшу виплату їм допомагають суди, які майже завжди стають на бік позивачів у подібних спорах. Ймовірно така гуманність служителів Феміди пов'язана з тим, що вони також мають пільгові умови виходу на пенсію (розмір їхньої виплати може становити 70% від зарплати судді).

Рішення суддів у справах про зміну розміру пенсійної виплати, як правило, складається з двох частин. Перша – зобов'язує ПФУ почати нараховувати позивачу кошти без застосування ліміту у 10 прожиткових мінімумів. Цю частину держава виконує одразу.

Проте друга частина рішення зобов'язує ПФУ перерахувати всі виплати позивачу за попередні періоди, коли він отримував нижчу пенсію. Цю вимогу держава не може виконати, адже відповідне фінансування не передбачене у бюджеті фонду. Усі такі рішення з часом накопичуються, через що і зростає заборгованість.

Кількість позовів проти держави щодо перерахунку пенсій зростає щороку. В Україні навіть сформувався ринок юридичних послуг у таких справах. Окремі юридичні компанії спеціалізуються на подібних кейсах та обіцяють клієнтам майже гарантоване збільшення виплат.

У 2023 році борг за програними пенсійними справами становив "лише" 50 млрд грн. За останні три роки він подвоївся і, за даними ПФУ, на 1 вересня 2026 року досяг 101,52 млрд грн.

Щороку уряд закладає "символічні" суми на виплати за судовими суперечками, зокрема у пенсійних справах. Наприклад, у 2026 році у бюджеті Міністерства соціальної політики передбачили на це 100 млн грн в той час, як лише за 2025 рік борг ПФУ перед пенсіонерами виріс на 7,3 млрд грн.

Ба більше, через невиконання рішень по цьому "боргу", судді ще й накладають штрафи на працівників ПФУ. Їх кількість і суми щороку зростають. Якщо за весь 2025 рік суди наклали 40 штрафів на посадових осіб ПФУ на загальну суму 2,42 млн грн, то лише за перше півріччя 2026 року – вже 36 штрафів на 2,37 млн грн.

Кому заборгували найбільше?

Спеціальні умови виходу на пенсію держава свого часу законодавчо гарантувала доволі широкому колу осіб. Найчисельніша група – колишні кадрові військові та працівники правоохоронних органів. Зокрема, до них належать працівники Національного антикорупційного бюро, Служби судової охорони, Управління державної охорони, Держслужби спецзв'язку та захисту інформації, Служби безпеки України, Держприкордонслужби, Податкової міліції, Бюро економічної безпеки.

Умови виходу на пенсію колишніх військових та правоохоронців регулює закон "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Виплати за цим документом отримує понад пів мільйона осіб.

Цей закон дозволяє виходити на пенсію за наявності лише 25 років вислуги (служби) або починаючи з 45 років за наявності 25 років стажу (щонайменше половина з яких – служба).

Розмір такої виплати не залежить від оплати під час їх служби. Він "прив'язаний" до розміру грошового забезпечення, яке отримують люди, що працюють на аналогічній посаді, і становить 50-70% від такої зарплати.

Ця прив'язка перетворилася на один із факторів, який стримує державу від підвищення розміру грошового забезпечення у війську, повідомляли співрозмовники ЕП в уряді. Адже щоразу, коли переглядається зарплата чинного військового, має автоматично переглядатися і пенсія для понад пів мільйона осіб.

Хоча такий автоматичний перегляд штучно призупиняють окремими законами, спецпенсіонери оскаржують такі заходи у судах та відсуджують собі підвищені виплати щоразу, коли зростають зарплати у правоохоронних органах, де вони працювали, або в армії.

Пільгові умови щодо віку виходу на пенсію, закладені у законі для колишніх військових та правоохоронців, призвели до того, що в Україні нараховується понад 140 тисяч таких пенсіонерів мобілізаційного віку (до 60 років), які не служать у війську.

Ба більше, на початок 2026 року в Україні було майже 8 тисяч пенсіонерів за віком (та вислугу років), яким не виповнилося навіть 45. Не всі з них – колишні правоохоронці чи військові, адже вікові пільги законодавство передбачає і для інших категорій осіб.

Зокрема, пільгові умови діють для прокурорів. Профільний закон гарантує їм право на пенсію за наявності 25 років стажу (з яких 15 – в органах прокуратури), а розмір самої виплати – 60% від зарплати особи, яка працює на аналогічній посаді в прокуратурі.

Проте на практиці колишні (і не лише) прокурори здобувають собі ще вищі виплати – до 90% від зарплати. Детальніше про те, як це можливо, ЕП писала ще у 2024 році, коли розгорівся скандал навколо корупції у медико-соціальних експертних комісіях.

Тоді ЕП вдалося встановити, що більшість з майже 7 тисяч прокурорів-пенсіонерів отримували виплати не за інвалідністю, а за вислугу років. Значна їх частина продовжує працювати в органах та паралельно отримують "надбавку" до зарплати у розмірі 90%, яка ще й не оподатковується.

Як це можливо? Якщо коротко, то для отримання підвищеної пенсійної виплати прокурори звертаються до суду та просять нараховувати її не за чинним законом, а за законом від 1991 року, який вже втратив чинність. Той документ гарантував ще більш пільгові умови державного утримання: необхідний стаж – лише 20 років, з яких 10 – у прокуратурі (за чинним законом – 25 років і 15 років відповідно), а розмір виплати – 80% від зарплати "плюс" по 2% за кожен рік роботи понад 10 років (але не більше 90%).

Як правило, суди стають на сторону позивачів, зобов'язуючи ПФУ нараховувати кошти за законом, який втратив чинність. Разом з цим прокурори просять суд скасувати для себе обмеження на максимальний розмір виплати.

Пільгові умови виходу на пенсію та розрахунку її розміру у поєднанні із лояльно судовою системою дозволили окремим прокурорам домагатися виплат у сотні тисяч гривень на місяць задовго до загального пенсійного віку. Наприклад, на початку 2026 року стало відомо, що 36-річний прокурор Дмитро Казак отримує пенсію у розмірі 156 тис. грн на місяць.

Найбільш щедрі умови мають судді. Закон передбачає, що у служителів Феміди є вибір: отримувати звичайну пенсію або ж довічне утримання. Останнє екссудді виплачується навіть до досягнення пенсійного віку, а його розмір починається з 50% суддівської зарплати і збільшується на 2% за кожен рік, що перевищує 20 років стажу.

Окреме місце у заборгованості держави за рішеннями судів займають так звані "чорнобильські" пенсії. На відміну від спецпенсій правоохоронців, прокурорів чи суддів, особи, які постраждали від аварії на ЧАЕС, судяться не за саму пенсію, а за надбавку до неї.

Чинний закон, який регулює особливості пенсійного забезпечення "чорнобильців", не передбачає жодних надбавок до пенсії. Однак у попередніх версіях документа вони були (з часом парламент неодноразово їх скасовував). Розмір таких надбавок – від однієї до трьох мінімальних зарплат.

Попри зміни до законодавства, які скасовували надбавки, "чорнобильці" через суди змушують ПФУ виплачувати їх.

Ба більше, з 2022 року в Україні різко зросла кількість постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС осіб. Принаймні такий висновок можна зробити з того, що кількість отримувачів надбавок за один рік збільшилася у 13 разів до понад 130 тисяч осіб.

В уряді підозрювали, що чимало громадян формально перереєстровувалися на територіях, проживання на яких давало правові підстави для отримання надбавок, а потім через суд домагалися їхнього нарахування. Зрештою, таке зловживання законодавством та лояльною судовою системою призвело до відповіді зі сторони влади.

Бюджет проти спецпенсій

Раніше спеціальні пенсійні режими існували для набагато ширшого кола осіб. Зокрема, окремі умови та формули розрахунку передбачались для держслужбовців, депутатів чи навіть журналістів. Однак з часом уряд та парламент переглянули їхню доцільність та скасували деякі з них.

Неодноразово переглядалися й умови виходу на пенсію для прокурорів, суддів, "чорнобильців" та правоохоронців. Однак кожне рішення влади, яке якось обмежувало таку "щедрість", успішно скасовував Конституційний суд.

Саме цей фактор робить будь-які спроби якось врегулювати питання спецпенсій приреченими на невдачу. Адже навіть якщо відповідні зміни не скасує Конституційний суд, суди першої інстанції, як правило, підтримують колишніх посадовців та готові нараховувати їм виплати за законодавством, яке вже давно втратило чинність.

Ймовірно, аби мінімізувати ризик судового оскарження, уряд почав закладати обмеження у закони про державний бюджет. Оскільки кошторис діє протягом одного року, то навіть якщо пенсійні положення у ньому скасовує Конституційний суд, наступного року Верховна Рада проголосує наступний бюджет і поновить дію обмежень.

Так, з 2024 року у законі про бюджет регулярно з'являється норма, яка обмежує розмір пенсій, які перевищують ліміт у 10 прожиткових мінімумів. До таких виплат уряд застосовує спеціальні коефіцієнти. Наприклад, завдяки їм пенсія одного прокурора у розмірі 251 тис. грн зменшилася до 51,5 тис. грн.

Окреме місце у бюджеті займають норми, які стосуються надбавок "чорнобильцям". По-перше, щороку у бюджеті прописують обмеження на отримання таких надбавок (які не передбачені чинним законодавством): розраховувати на них можуть лише особи, які проживали на постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС територіях станом на 26 квітня 1986 року або безперервно жили там з дати катастрофи і до 1 січня 1993 року.

По-друге, у закон про держбюджет додають спеціальний показник мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму – для "осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду". Його розмір – 1600 грн.

Цьогоріч уряд знову використав закон про бюджет на 2027 рік як власну відповідь на судові війни з пенсіонерами. Зокрема, у зареєстрованому документі з'явилися норми, покликані захистити посадовців ПФУ від штрафів за те, що вони не виплачують борги за рішеннями судів або перераховану ними пенсію.

"Установити, що територіальні органи Пенсійного фонду здійснюють виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій у межах бюджетних призначень на відповідний бюджетний період і відсутність бюджетних асигнувань на цю мету є підставою для незастосування штрафу до керівника Пенсійного фонду та керівників територіальних органів", – йдеться у 42 статті законопроєкту.

Також уряд запропонував заборонити перегляд розміру спецпенсій чи довічного грошового утримання суддів, який мав відбутися у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення (правоохоронців чи військових) або зарплати суддів.

Якщо бюджет-2027 ухвалять без суттєвих змін до "пенсійних" статтей, то, ймовірно, передбачені документом обмеження запрацюють вже з 1 січня. Однак майже напевно усі ці обмеження наштовхнуться на оскарження у судах та Конституційному суді зокрема.

Разом з цим, уряд готує більш довгострокове врегулювання системи спецпенсій. Модель реформи, яку розробляє Мінсоцполітики, передбачає запровадження окремого рівня професійних пенсій, які мають замінити собою спеціальні режими. Ці видатки планують компенсувати підвищеним розміром ЄСВ для цих категорій осіб.

Поки що ця реформа перебуває на етапі обговорення. Однак, незалежно від того, наскільки успішним буде голосування за неї, майже напевно відомо, що будь-які норми, які обмежуватимуть спеціальні пенсійні режими, наштовхнуться на оскарження в судах. І дуже ймовірно, що їхнє рішення буде не на користь авторів реформи та держави.