Чому паралельний імпорт ліків не став ринком
Уряд пришвидшує постачання імпортних ліків, але перший дозвіл на паралельний імпорт видали лише в червні 2026 року. Що стримує конкуренцію і як оцінити можливу економію?
13 жовтня уряд спростив державний контроль якості імпортних ліків. На період воєнного стану передбачено огляд вантажу уповноваженою особою імпортера з фотофіксацією. А для повторного ввезення тієї самої серії тим самим імпортером, якщо вона вже пройшла контроль і має висновок про якість, установлено візуальну перевірку протягом одного робочого дня. Це правило діє для препаратів, вироблених у перелічених у постанові країнах.
Ці спрощення не скасовують окремої дозвільної процедури для паралельного імпорту — ще одного каналу постачання препаратів із Європи. Основні законодавчі положення про нього набули чинності з 1 січня 2025 року, а порядок надання дозволів — з 15 квітня 2025 року. Перший дозвіл Державна служба з лікарських засобів (Держлікслужба) видала в червні 2026 року на антибіотик іміпенем/циластатин італійського виробника ACS Dobfar. Станом на 6 листопада в оприлюдненому переліку наказів є лише одне рішення про видачу дозволу.
Чинна модель має два суттєві обмеження, і обидва передбачені законом: окремий дозвіл на кожен препарат і заборона продажу через аптеки. Вони визначають витрати на вхід і коло доступних покупців, а від цього залежить, чи буде імпортеру вигідно постачати ліки в Україну.
Бар'єр перший: дозвіл на кожен препарат
Щоб отримати допуск, імпортер має підтвердити відповідність препарату критеріям статті 78 закону. Зокрема, під час оцінки ідентичності чи подібності порівнюють діючі речовини, форму, дозування, показання і спосіб введення. Однакової назви на упаковці недостатньо. На рішення відведено 45 календарних днів, і цей строк можна зупиняти для уточнень, а розгляд досьє Державним експертним центром заявник оплачує за договором.
Перші рішення показали, які питання виникають під час розгляду. У листопаді 2025 року регулятор відмовив за двома заявами на меропенем через неповний комплект матеріалів, неузгоджений спосіб введення в обіг і непідтверджені повноваження представника. У травні 2026 року відмовили і за двома повторно поданими заявами на ті самі дозування. Регулятор указав, що заявник не підтвердив, що різниця в терміні придатності не впливає на безпеку, якість чи ефективність. Також відрізнялися упаковки, розчинники і показання.
Бар'єр другий: закритий аптечний канал
Але навіть отриманий дозвіл не гарантує продажів. Закон дозволяє оптову реалізацію паралельно ввезених ліків, зокрема поставки лікарням і уповноваженому закупівельнику. Натомість продаж і відпуск через аптеки прямо заборонено.
Постачання має сенс, якщо закупівельна ціна разом із витратами на допуск, логістикою і податками дає змогу конкурувати з наявною пропозицією. Тож важливо зрозуміти, де така можливість є.
Скільки це може зекономити
Щоб оцінити економію для українських лікарень, потрібно порівнювати кінцеві пропозиції тих самих препаратів за зіставних обсягів, строків доставки, залишкового терміну придатності та умов оплати. Аптечні цінники тут погано допомагають: вони не показують, за скільки європейський постачальник готовий продати партію для України і в якому обсязі. Досвід інших країн показує можливості цього каналу, але не замінює такого розрахунку.
У власному порівнянні редакції "Аптеки", опублікованому в грудні 2024 року, серед відібраних позицій, що не входять до державних програм відшкодування, українські ціни були нижчими за ціни в проаналізованих країнах ЄС у 85% випадків. Для вибірки з 73 товарних позицій середньозважена ціна упаковки в Україні була на 30% нижчою. Але ці результати стосуються конкретної вибірки і періоду, тож їх не можна поширювати на весь ринок або використовувати як прогноз економії від паралельного імпорту.
Можливий ефект показує досвід Данії, де паралельно ввезені ліки продають і аптекам, і лікарням. Copenhagen Economics оцінила економію за 2025 рік у 665 млн данських крон — близько 2% усіх витрат на ліки. З них на лікарняний сектор припало 82 млн крон. За моделлю авторів, паралельно ввезені препарати в середньому були на 22% дешевшими в аптечному секторі і на 12% — у лікарняному, порівняно з розрахунковою вартістю без такого імпорту. Ці відсотки стосуються лише паралельно ввезених препаратів, а не всіх ліків на ринку. З лікарняної економії 40 млн крон віднесено до непрямого ефекту конкуренції.
Варто зважати на обмеження цієї оцінки. Дослідження замовила асоціація паралельних імпортерів. Фактичні пропозиції виробників у лікарняних тендерах були конфіденційними, тому їхні ціни автори моделювали і самі застерігають про значну невизначеність лікарняної оцінки.
Тож обіцяти масове здешевлення лише завдяки паралельному імпорту передчасно. Його потенціал варто перевіряти на конкретних препаратах, зокрема дорогих оригінальних, для яких доступна вигідніша поставка. Додатковий учасник тендеру може також спонукати чинного постачальника знизити ціну. Але для цього в Україні мають бути імпортери, яким вигідно заходити на ринок. Частину процедурних питань можна вирішити в підзаконних актах, а відкриття аптечного каналу потребує змін до закону.
Що змінити в законі та процедурі
Почнімо з дозволу. Скасовувати його не варто: він підтверджує відповідність препарату критеріям паралельного імпорту. Водночас варто оцінити, чи можна скоротити витрати на підготовку і розгляд досьє, не послаблюючи цих критеріїв.
По-перше, порядок уже дозволяє змінювати розміри упаковки через внесення змін до досьє. Наступним кроком могло б стати спільне подання матеріалів і один дозвіл на чітко визначені дозування й розміри упаковки одного препарату. Відповідність вимогам при цьому підтверджувати для кожного варіанта окремо, а однакові документи розглядати разом.
По-друге, для препаратів того самого виробника з того самого виробничого майданчика варто оцінити можливість скоротити повторні перевірки, якщо наявні дані вже дозволяють підтвердити відповідність усім критеріям паралельного імпорту. Самого збігу виробника недостатньо: мають бути перевірені склад, дозування, показання, термін придатності і упаковка.
По-третє, до вже передбаченого оприлюднення наказів і мотивування рішень доцільно додати зведені дані про фактичну тривалість етапів розгляду і причини відмов. Вони допоможуть окремо оцінити час роботи регулятора, експертного центру і час, який заявник витрачає на уточнення, щоб обґрунтовано визначити, які процедури потребують змін.
Але спрощення дозвільної процедури не знімає законодавчої заборони продажу через аптеки. Тому другий крок — поступово відкривати аптечний канал, зберігаючи контроль якості, облік серій і фармаконагляд. Водночас слід оцінити, чи достатньо чинних правил щодо упаковки й українськомовної інформації для відпуску пацієнтові.
Важливо й те, як дешевша пропозиція вплине на вибір покупця. У Данії аптека зобов'язана запропонувати найдешевшу упаковку у визначеній групі взаємозамінних препаратів, якщо лікар не заборонив заміну. Це один із механізмів, які підтримують цінову конкуренцію.
В Україні вибір торговельної назви серед препаратів з однією міжнародною непатентованою назвою вже застосовують у програмі "Доступні ліки". Програму можна розглядати як один із варіантів пілоту. Але для цього потрібно окремо врегулювати включення паралельно ввезених препаратів до її переліків і участь власників дозволів у державному відшкодуванні вартості ліків. Рішення про розширення пілоту варто пов'язати з підтвердженою економією, дотриманням вимог до якості і виконанням поставок.
Ширший доступ паралельного імпорту до покупців зачепить інтереси виробників і їхніх офіційних дистриб'юторів. Ексклюзивний договір між виробником і дистриб'ютором не покладає договірних обов'язків на імпортера, який не є його стороною. Водночас імпортер має дотримуватися вимог до перепакування і маркування, враховувати правила використання торговельних марок, патентні права і встановлені законом винятки з них.
Мірило успіху
Перший дозвіл показав, що процедура працює. Але розвиток цього каналу залежатиме від витрат на допуск і постачання та від того, кому можна продавати ліки. Для держави мірило успіху — виконані контракти, конкуренція в закупівлях і підтверджена економія для системи охорони здоров'я.
Співавтор: Дмитро Максимов, юрист ETERNA LAW
