Український бізнес вперше за 5 місяців позитивно оцінив свою діяльність

Український бізнес у березні 2024 року вперше за п'ять місяців поспіль позитивно оцінив поточні результати своєї діяльності.

Про це свідчать дані Національного банку України.

Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у березні зріс до 52.0 з 47.5 у лютому, перевищивши нейтральний рівень (50 пунктів).

Покращенню настроїв респондентів усіх секторів сприяли:

• Нарощення морських і залізничних перевезень.
• Збереження стійкої ситуації на валютному ринку.
• Низькі інфляційні очікування.
• Сезонне пожвавлення ділової активності.

Водночас стримуючими чинниками залишаються:

• Посилення обстрілів критично важливих об'єктів.
• Ризик недостатності міжнародного фінансування.
• Блокада західного кордону.

Підприємства торгівлі залишаються найоптимістичнішими серед інших секторів: другий місяць поспіль вони позитивно оцінили результати своєї діяльності завдяки нарощенню морських і залізничних перевезень, сповільненню інфляції та сталому споживчому попиту. Секторальний індекс у березні зріс до 55.1 з 50.1 у лютому.

Підприємства промисловості також позитивно оцінили результати своєї діяльності на найближчу перспективу, зважаючи на сталий споживчий попит, стійку ситуацію на валютному ринку та низькі інфляційні очікування. Секторальний індекс у березні становив 51.0 (у лютому – 48.3).

Підприємства будівництва суттєво поліпшили оцінки економічних результатів своєї діяльності, зважаючи на бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та сприятливі погодні умови. Секторальний індекс становив 53.5 порівняно з 43.7 у лютому.

Підприємства сфери послуг уперше з жовтня 2021 року надали оптимістичні оцінки щодо своїх економічних перспектив завдяки налагодженню логістичних ланцюгів та пожвавленню попиту. Секторальний індекс становив 50.6 порівняно з 45.3 у лютому.

На тлі посилення темпів зростання закупівельних цін підприємства всіх секторів очікували на подальше здорожчання власної продукції й послуг.

Оцінки щодо зайнятості дещо поліпшилися, але залишилися неоднорідними. Якщо керівники підприємств будівництва та торгівлі були налаштовані на незначне збільшення чисельності працівників, то респонденти промисловості та сфери послуг продовжували очікувати скорочення персоналу.