ВАКС затвердив угоду з двома фігурантами справи ексголови НБУ Шевченка

Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) затвердив угоду про визнання винуватості, укладену з колишнім заступником голови правління Укргазбанку Олександром Ігнатенком та підприємцем Богданом Федорущенком.

Про це повідомляє Слово і діло, з посиланням на ухвалу суду від 8 листопада, яку засекретив ВАКС.

Зазначається, що у документі не вказуються імена фігурантів, але, за даними видання, це Олександр Ігнатенко та Богдан Федорущенко.

"Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 серпня 2023 року між прокурором САП та обвинуваченим (Федорущенком – ред.)... Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 серпня 2023 року між прокурором САП та обвинуваченим (Ігнатенком – ред.)", – ідеться в рішенні.

Відповідно до ухвали підприємця Федорущенка визнали винним у легалізації коштів (ч. 2 ст. 209 ККУ), а Ігнатенка у службовій недбалості (ч. 2 ст. 367 ККУ). 

"Ексзаступнику голови правління Укргазбанку призначили покарання у вигляді 51 тисячі грн штрафу і стягнути з нього процесуальні витрати. Підприємцю призначили 5 років позбавлення волі умовно з випробуванням в 1 рік", – йдеться в повідомленні. 

Оновлено 11 листопада 11:35. Згідно з ч. 2 ст. 367 ККУ Службова діяльність карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Крім того, Федорущенко має перерахувати 4 млн грн на проєкт United24 "Армія Дронів",  а Ігнатенко – відшкодувати 35 млн грн завданої шкоди.

Раніше Ігнатенку інкримінували звинувачення у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої організованою групою, в особливо великих розмірах; а також у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 ККУ.

В новину додано тест частини 2 статті 367 Кримінального кодексу України.  

Нагадуємо:

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру у протизаконних діях Кирилу Шевченку у період його керівництва "Укргазбанком" у 2014-2019 роках. Справа стосується розтрати 206 млн грн державного банку. Підозру також повідомили ще чотирьом основним фігурантам даного злочину, серед яких колишні та чинні високопосадовці банківських установ.

Згодом Національне антикорупційне бюро оголосило в розшук трьох посадовців "Укргазбанку", в тому числі Кирила Шевченка.

Раніше слідча суддя Вищого антикорупційного суду Наталія Мовчан обрала заочне тримання під вартою для ексголови НБУ. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 10 лютого залишила без змін заочний арешт для колишнього голови Національного банку України Кирила Шевченка.

Вищий антикорупційний суд у вівторок, 3 січня, задовольнив клопотання НАБУ та продовжив термін слідства у справі щодо розтрати 206 мільйонів гривень Укргазбанку.

Раніше Шевченко заявляв про політичне переслідування і те, що суд відмовив в усіх клопотаннях, які заявляла сторона захисту ізбирається подавати апеляцію. Колишній голова Національного банку наразі знаходиться у столиці Австрії Відні.

24 серпня ексголова НБУ Шевченко заявив про інкримінування йому нової статті без застави й з санкцією до 15 років.

Він заявив, що розцінює таку перекваліфікацію обвинувачення як тиск з метою схилити учасників справи до свідчення проти нього в умовах, коли терміни досудового розслідування добігають кінця.

НАБУ пояснило, у зв'язку з чим оновлено підозру ексголові Нацбанку Кирилу Шевченку, про що останній повідомив напередодні, зазначивши, що нова стаття не передбачає можливості застави та передбачає позбавлення волі до 15 років.

Економічна правда.