В Україні наростає хвиля банкрутств комунальних підприємств, борги перекладаються на українців
Понад 1,4 тисячі комунальних підприємств збанкрутували в Україні за 10 років, при цьому, за схемами, через які банкрутують КП, борги перекладаються на плечі українців - споживачів комунальних послуг.
Про це повідомляє платформа відкритих даних Опендатабот.
Так, упродовж останніх десяти років увійшли в процес ліквідації більш ніж 1,4 тисячі комунальних підприємств (КП) в Україні.
"Зростання банкрутства КП в Україні спостерігався з року в рік. Зокрема, рекордним виявився 2021 рік", - йдеться в повідомленні.
Найчастіше визнавалися неплатоспроможними та ліквідувалися комунальні підприємства на Дніпропетровщині, Київщині, Львівщині, Харківщині та Одещині. З усіх міст країни найбільша кількість таких КП зафіксована у Дніпрі, Кривому Розі, Херсоні, Харкові та Львові.
У топі міст України за кількістю неплатоспроможних КП — Дніпро, Херсон, Харків та Львів.
"При цьому, замість банкрутства та проведення розрахунків з кредиторами більшість КП досі подають на самоліквідацію за рішенням власників — отже, в судовому реєстрі з'являється лише 10% справ. У випадку, коли комунальне підприємство самоліквідується, уникаючи судових процедур банкрутства, кредитори просто не встигають відреагувати та звернутись до суду для стягнення заборгованості", - йдеться в повідомлення.
Самі ж КП дуже рідко вдають до поновлення платоспроможності.
"Комунальні підприємства–боржники все ще вкрай рідко переходять до процедури поновлення платоспроможності — санації. Це пов'язано з численним переліком складних умов та тривалих погоджень, які необхідно врахувати для реалізації плану санації та конкретних санаційних заходів не лише з кредиторами (що само по собі доволі складно), але й, головним чином, з органом місцевого самоврядування", — зазначив в коментарі Опендатабот фахівець з питань банкрутства Денис Лихопьок.
Розрахунок з кредиторами має відбуватись за рахунок майна підприємства — йдеться про так звану ліквідаційну масу банкрута.
Проте не все майно належить саме КП, а може бути наданим громадою у користування або управління.
"Ще одна проблема — це фактична відсутність майна, що формально рахувалось на балансі комунального підприємства. Якщо під час його "розшуків" будуть встановлені факти незаконного виведення майна або навмисне доведення до банкрутства, — відповідають й треті особи або органи, які до цього доклали руку. Це можуть бути як очільники підприємства, так й органи місцевого самоврядування", - йдеться в повідомленні.
І якщо йдеться про некомерційні КП, то відповідальність може бути покладена на місцеві ради як на засновника підприємства. Наразі вже наявна практика щодо таких стягнень з місцевих рад.
А у підсумку, через додаткові витрати місцевого бюджету, відшкодування боргів некомерційних КП перекладається на плечі мешканців громади.
Крім того, комунальні підприємства ще й зазвичай мають специфічний склад кредиторів — переважно, це енергетичні компанії та державні органи (ДПА, ФСС, ПФУ тощо).
"Це ускладнює вирішення більшості питань, зокрема, погодження дії арбітражного керуючого, порядок реалізації активів банкрута тощо. Відповідно, затягуються й загальні строки проведення процедури банкрутства", - йдеться в повідомленні.